
Справа № 226/2280/17
ЄУН № 226/2280/17
Провадження № 2-а/226/172/2017
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 грудня 2017 р. м.Мирноград
Димитровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Петуніна І.В.,
при секретарі Альберті О.В.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Самойленка А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м.Мирнограді Донецької області у спрощеному (письмовому) позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Димитрові Донецької області про скасування рішення, зобов'язання зарахування стажу та призначення пенсії,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Управління Пенсійного фонду України в м.Димитрові Донецької області (далі - Управління) про скасування рішення, зобов'язання зарахування стажу та призначення пенсії в обґрунтування якого вказав, що 10.08.2017 року він звернувся з заявою до відповідача про призначення йому пенсії за віком на загальних умовах, відповідно до ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». 02.11.2017 року він отримав рішення Управління № 1695 про відмову зарахування страхового стажу, згідно з яким період його роботи в Донецькій комерційній госпрозрахунковій фірмі «ІТ-90» з 20.08.1990 року по 15.05.1997 року не зарахований до загального стажу з причини неспівпадіння дати початку роботи на фірмі з датою винесення наказу про прийом на роботу, що не відповідає Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 року (зі змінами). Крім того, з повідомлення Управління, яке він отримав 02.11.2017 року разом з рішенням № 1695 він дізнався, що до його загального стажу також не зарахований період його роботи у Донецькому культторзі з 19.01.1978 року по 17.05.1979 року. Позивач звертався до Управління та надавав свою трудову книжку, якою він підтверджує свій стаж роботи в тому числі і в Донецькому культторзі з 19.01.1978 року і у Донецькій комерційній госпрозрахунковій фірмі «ІТ-90» з 20.08.1990 року по 15.05.1997 року і наголошував, що відповідно до дати заповнення його трудової книжки - 25.01.1978 року на роботу до Донецького культторгу його ніяк не могло бути прийнято у 1977 році - раніше дати заповнення трудової книжки, а тому дата його прийому на роботу, на перше робоче місце - 19.01.1978 р., що відповідає даті винесення наказу про прийом на роботі. Крім того, дата прийому його на роботу до Донецької комерційній госпрозрахунковій фірмі «ІТ-90» з 20.08.1990 року ніяк не може відповідати даті протоколу № 1 від 06.04.1990 року (у рішенні Управління зазначено наказ від 06.04.1990), бо він лише 20.08.1990 року звільнився з попереднього місця роботи, тобто на дане підприємство фактично прийнятий 20.08.1990 року. Просить скасувати рішення відповідача № 1695 про відмову зарахування страхового стажу, зобов'язати відповідача повністю зарахувати до його страхового стажу період його роботи в Донецькій комерційній госпрозрахунковій фірмі «ІТ-90» з 20.08.1990 року по 15.05.1997 року, а також період роботи з 19.01.1978 року по 10.03.1988 року та призначити йому пенсію за віком з урахуванням цих періодів, а також стягнути суму сплаченого ним судового збору.
Позивач до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник відповідача надав суду заперечення, де вказав, що позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 10.08.2017 звернувся до УПФУ в м.Димитрові Донецької області з заявою про призначення пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і надав наступні документи: заяву, копію паспорта, ідентифікаційного коду; трудову книжку НОМЕР_2; копію довідки внутрішньо переміщеної особи від 06.06.2016 № НОМЕР_1. Стаття 26 «Умови призначення пенсії за віком» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. При перевірці трудової книжки Позивача було встановлено наступне: запис перший в трудовій книжці Позивача заповнений наступним чином: «19.01.1977», наказ про працевлаштування «Пр. № 91 от 18.1.78», перший запис потребує уточнення; запис № 11 в трудовій книжці Позивача зазначає наступне: 20.08.1990 призначено Позивача генеральним директором Донецької комерційної фірми «ИТ-90», при цьому наказ про призначення «Протокол № 1 від 06.04.1990», під записом № 10 зазначено, що 20.08.1990 Позивача звільнено за своїм бажанням з підприємства «Інкомцентр». Цей запис теж потребує уточнення. Згідно пункту 4.2 Порядку № 22-1 «Про порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» орган, що призначає пенсію має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. Пунктом 2.8 Наказу Міністерства праці України № 58 від 29.07.1993, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України № 110 від 17.08.1993 «Про затвердження інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників» передбачено, що якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом. Згідно пункту 2.23 постанови правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1, про затвердження «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій» відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. Зазначаємо, що зазначені підприємства знаходяться на території м.Донецьк. Розпорядженням КМУ від 07.11.2014 № 1058-р визначено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. А також відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" № 1207 визначено особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій на тимчасово окупованій території. Відповідно до зазначеного Закону будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території, та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку не передбаченому Законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або посадовими особами, передбаченими частинами 3 статті 9 зазначеного Закону, є недійсний і не створює правових наслідків. Враховуючи вищенаведене, періоди роботи Позивача за трудовою книжкою підлягають обов'язковій перевірці. Оскільки підприємство розташоване на території, тимчасово не підконтрольній українській владі, здійснення перевірки неможливе, у зв'язку із втратою доступу до первинних документів, тому період роботи Позивача з 19.01.1978 по 17.05.1979, з 20.08.1990 по 15.05.1997 не враховано до загального стажу. На підставі вищевикладеного, Управлінням було прийнято рішення про призначення пенсії Позивачу за віком з 10.08.2017 без врахування зазначених періодів роботи. Просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 про що видана довідка № НОМЕР_1 від 06.06.2017 року (а.с. 10).
10.08.2017р. позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішенням відповідача № 1695, про яке позивач дізнався з листа отриманого на пошті 02.11.2017 року, позивачу відмовлено у призначенні пенсії, з обгрунтуванням, що записи в трудовій книжці під №№ 11-13 не відповідають Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 року (зі змінами) (а.с. 6-9).
Згідно з записом № 1 в трудовій книжці позивача, він з 19.01.1977 року по 17.05.1979 року працював у Донецькому культторзі, про що виданий наказ № 9 від 18.01.1978 року, з 20.08.1990 року до 15.05.1997 року працював у Донецькій комерційній госпрозрахунковій фірмі «ІТ-90», що підтверджується записами №№ 11-13 трудової книжки (а.с. 26-33).
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право відповідно до ч.2 ст.46 Основного Закону України гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел і забезпечується ч.2 ст.22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Відповідно до п.п.2 п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005р. № 22-1, до заяви для призначення пенсії за віком додаються, зокрема, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993р. № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління ПФУ від 18.06.2014р. № 10-1 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 цього Положення.
Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також за змістом п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Як вбачається з матеріалів справи, про що не заперечував і представник відповідача, позивачем надана трудова книжка, яка підтверджує його страховий стаж роботи за спірний період. Відповідач же підставою для відмови у зарахуванні стажу визначає невідповідність записів у трудовій книжці позивача Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 року, а також неможливість перевірити дані записи у зв'язку з тим, що підприємства на яких працював позивач, знаходяться у м.Донецьку, на даний час непідконтрольному владі України.
Відповідачем не наведено жодного порушення з боку позивача, яке б відповідно до чинного законодавства було б підставою для відмови у призначенні йому пенсії. Діючи поза законом, відповідач тим самим свавільно втрутився у право позивача на отримання пенсії, що призвело до його порушення, а тому воно підлягає захисту шляхом задоволення вимог позивача. При цьому послався на неможливість проведення перевірки записів у трудовій книжці оскільки вказані підприємства знаходяться на тимчасова непідконтрольній українській владі території.
Суд вважає, що само по собі неспівпадіння запису прийому на роботу з початком роботи не є підставою для незарахування стажу для призначення пенсії. Також, оскільки дата видачі трудової книжки є 25.01.1978 року, то суд вважає, що зарахування до стажу підлягає період з 19.01.1978 року по 17.05.1979 року, при цьому суд враховує, що саме цей період не був включений відповідачем при призначенні пенсії.
На підставі вищевикладеного, Конституції України, ст.ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст.2, 9, 12, 33, 77, 139, 227-228, 241-246, 255, 295, п.п.15.5 розд. VII Перехідних положень КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_1, взятий на облік як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2) до управління Пенсійного фонду України в м.Димитрові Донецької області (місце реєстрації установи: Донецька область м.Мирноград вул.Центральна, 13, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 21963441) про скасування рішення, зобов'язання зарахування стажу та призначення пенсії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м.Димитрові Донецької області № 1695 від 10.08.2017 року щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні страхового стажу.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м.Димитрові Донецької області зарахувати до страхового стажу періоди роботи ОСОБА_1 у Донецькій комерційній госпрозрахунковій фірмі «ІТ-90» з 20.08.1990 року по 15.05.1997 року, Донецькому культторзі з 19.01.1978 року по 17.05.1979 року та призначити йому пенсію за віком з урахуванням цих періодів.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень судовий збір в сумі 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) грн.
Рішення суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного адміністративного суду Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя І.В.Петунін
Судове рішення № 71388878, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області) було прийнято 29.12.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 226/2280/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: