Ухвала суду № 71388685, 03.11.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/39380/17

Провадження № 2/761/7930/2017

У Х В А Л А

03 листопада 2017 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Волошин В.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Український інститут сексології та андрології» ОСОБА_3, треті особи: Орган опіки та піклування Балакліївської сільської ради Смілянського району Черкаської області, Орган опіки та піклування Шевченківської районної державної адміністрації м. Київ, Міністерство охорони здоров'я, Генеральна прокуратура України, Національна поліція України про визнання правочину недійсним; стягнення коштів, -

в с т а н о в и в :

В листопаді 2017р. позивач ОСОБА_1. в інтересах недієздатного ОСОБА_4 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача Директора ТОВ «Український інститут сексології та андрології» ОСОБА_3, треті особи: Орган опіки та піклування Балакліївської сільської ради Смілянського району Черкаської області, Орган опіки та піклування Шевченківської районної державної адміністрації м. Київ, Міністерство охорони здоров'я, Генеральна прокуратура України, Національна поліція України про визнання правочину недійсним; стягнення коштів.

Під час вивчення матеріалів позовної заяви було встановлено, що остання подана з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір».

Згідно п.п. 3), 5), 6) ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Однак, у порушення вимог ст. 119 ч.2 п.п.5,6 ЦПК України, в позовній заяві не викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та не зазначені докази, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Відповідно до пункту 5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06 листопада 2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» відповідно до ст. 215 та ст. 216 ЦК України, вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Пунктом 26 даної Постанови визначено, що особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину.

Також суд зазначає, що відповідно до положень ЦПК України, під відповідачем розуміється особа, яка за цивільною позовною заявою позивача притягається до відповідальності за порушення чи оспорювання її прав та охоронюваних законом інтересів, а також у передбачених законом випадках, й інші особи, на адресу яких спрямована вимога позивача, яка знайшла своє аргументування та вираження у відповідній позовній заяві.

Третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, називаються суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, які беруть участь у процесі по справі на стороні позивача або відповідача з метою захисту своїх суб'єктивних прав та інтересів. Юридична заінтересованість третіх осіб без самостійних вимог у результатах розгляду судом справи між сторонами визначається тим, що постановлене судом по такій справі рішення може наперед вирішити наслідки взаємовідносин між ними і сторонами - вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї із сторін.

За змістом ст.33 ЦПК України суб'єктний склад сторін визначає позивач.

Позивач заявила позовні вимоги, зокрема, про визнання недійсним договору від 02 листопада 2016р., що укладений між ОСОБА_4 та директором ТОВ «Український інститут сексології та андрології» ОСОБА_3, та стягнення з відповідача - ТОВ ««Український інститут сексології та андрології» грошових коштів, що були сплачені згідно вказаного вище договору.

Виходячи з викладеного, та в розумінні ст. 216 ЦПК України, позивачці необхідно визначитись із суб'єктним складом та змістом позовних вимог.

Крім того, згідно з ст. 42 ч.1 п.1 ЦПК України повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені документами, зокрема довіреністю фізичної особи.

Згідно з ст. 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

За змістом ч.5 ст.42 ЦПК у підтвердження повноважень представника суду надається оригінал довіреності, яка приєднується до матеріалів справи або копія з неї, посвідчена суддею.

Також вірність копії довіреності засвідчуються нотаріусом у відповідності до ст.ст.34,36 Закону України „Про нотаріат" .

Разом з тим, як вбачається з прохальної частини позову, остання містить вимоги про забезпечення позову, що є процесуально недопустимим, оскільки дані вимоги повинні оформлятись окремим документом та відповідати вимогам встановленим ст.ст. 136, 151-152 ЦПК України.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст.ст. 119, 120 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, оскільки зазначені недоліки перешкоджають суду відкрити провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 119, 121 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Український інститут сексології та андрології» ОСОБА_3, треті особи: Орган опіки та піклування Балакліївської сільської ради Смілянського району Черкаської області, Орган опіки та піклування Шевченківської районної державної адміністрації м. Київ, Міністерство охорони здоров'я, Генеральна прокуратура України, Національна поліція України про визнання правочину недійсним; стягнення коштів,- залишити без руху, надавши стороні позивача строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали, попередивши, що в разі не усунення вказаних недоліків заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню позивачці.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя: