Ухвала суду № 71388532, 26.12.2017, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2017 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Литвинюк І. М.

суддів: Міцнея В.Ф., Яремка В.В.

секретар Собчук І.Ю.

за участю: представника позивача – ОСОБА_1, представників відповідача – ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5, про звернення стягнення, за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 18 серпня 2017 року, головуючий у 1 інстанції - Дячук О.О.,

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ КБ «ПриватБанк» в червні 2015 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про звернення стягнення, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 06 липня 2007 року між ним та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № CVN0AA00001029, за умовами якого ОСОБА_5 отримав кредит в сумі 12 000,00 доларів США зі сплатою відсотків з кінцевим терміном повернення 05 липня 2010 року.

Зобов’язання за договором належним чином не виконані та станом на 12 червня 2015 року існує заборгованість в розмірі 32 764,15 доларів США, з яких: 5861,02 доларів - заборгованість за кредитом, 7874,74 долари - по процентах за користування кредитом, 17,83 долари - по комісії за користування кредитом та 19 010,56 доларів - пеня. Заборгованість підтверджується розрахунком.

В забезпечення виконання зобов’язань за вказаним кредитним договором між позивачем та ОСОБА_5 06 липня 2007 року було укладено договір застави рухомого майна, згідно з яким ОСОБА_5 надав в заставу банку автомобіль Opel модель Vivaro, вантажний фургон, 2003 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 (колишній номер НОМЕР_3), що належав йому на праві власності.

Також зазначав, що ОСОБА_5, в порушення умов договору та встановлених обтяжень, реалізував заставний автомобіль, і його власником на даний час є відповідач ОСОБА_4 Оскільки банк згоди на реалізацію автомобіля не давав, а зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника, просив вилучити у ОСОБА_4 заставний автомобіль та передати його в заклад банку, а також вилучити комплект ключів та свідоцтво про реєстрацію цього транспортного засобу і в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, звернути стягнення на предмет застави, що належить відповідачу з укладенням від його імені договору купівлі-продажу автомобіля і наданням позивачу повноважень які необхідні для здійснення продажу, а також стягнути із відповідача судові витрати.

Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 18 серпня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Посилається на те, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права. Судом помилково застосовано строк позовної давності.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк», суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся до суду з пропуском строку позовної давності.

З таким висновком суду першої інстанції не може погодитись колегія суддів апеляційного суду.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що 06 липня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_5, було укладено кредитний договір № CVN0AA00001029, за умовами якого Банк надав ОСОБА_5 кредит у розмірі 12 000,00 доларів США зі сплатою відсотків на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 05 липня 2010 року. Кредит цільовий і надавався для купівлі автомобіля та реєстрацію його як предмету застави в державному реєстрі обтяжень рухомого майна, про що зазначено безпосередньо в договорі кредиту (п.7.1).

В забезпечення виконання зобов’язань по поверненню кредиту, між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_5 06 липня 2007 року був укладений і нотаріально посвідчений договір застави рухомого майна, згідно з яким в заставу було передано автомобіль марки Opel, модель Vivaro, вантажний фургон, 2003 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_3, що належав ОСОБА_5 на праві власності.

16 липня 2007 року в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна до 16 липня 2012 року було зареєстровано за № 5304802 обтяження на переданий в заставу автомобіль із забороною його відчуження.

У зв’язку з неналежним виконанням вимог укладеного договору у ОСОБА_5 перед банком виникла заборгованість у розмірі 32 764,15 доларів США.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 23 листопада 2011року задоволено позов ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет застави, звернуто стягнення на автомобіль марки Opel, модель Vivaro, вантажний фургон, 2003 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_3, що належав ОСОБА_5 на праві власності. По вказаному рішенню було видано виконавчий лист.

Рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровськ від 08 грудня 2011року задоволено позов ПАТ КБ «Приватбанк» до ПАТ «Акцент-банк», ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет застави. Цим рішенням звернуто стягнення на автомобіль марки Opel, модель Vivaro, вантажний фургон, 2003 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_3, що належав ОСОБА_5 на праві власності.

На підставі вказаного рішення 08 грудня 2011р. було видано виконавчий лист.

Виконавчі листи були повернуті стягувачеві.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 19 грудня 2013 року задоволено позов Пат КБ "Приватбанк" до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором кредиту, стягнуто на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованість у сумі 11 629.76 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 229,40 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК України, ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 ЦПК України (що діяв на час розгляду справи) у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.

Згідно з ч.1 ст. 30 ЦПК сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач, тобто особи, матеріально-правовий спір між якими є предметом вирішення в цивільному судочинстві.

Відповідачами за позовами відповідно є особи, якими порушено, не визнано або оспорено права, свободи чи інтереси позивача.

Згідно зі ст. 33 ЦПК України, суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Звертаючись з даним позовом до Сторожинецького районного суду Чернівецької області, ПАТ КБ «ПриватБанк» просив звернути стягнення на автомобіль марки Opel, модель Vivaro, вантажний фургон, 2003 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_3, що належав ОСОБА_5 на праві власності, вказуючи суму заборгованості 32 764,15 доларів США.

Таким чином, предметом спору є звернення стягнення на предмет застави в рахунок стягнення суми боргу за кредитним договором, укладеним між ПАТ КБ «ПриватБанк» та третьою особою ОСОБА_5

Отже, як встановлено судом, між ПАТ КБ "Приватбанк" та відповідачем ОСОБА_4 ніяких договорів укладено не було.

Захист прав та інтересів особи реалізують за допомогою широких процесуальних гарантій, а незалучення кого-небудь з цих осіб до розгляду справи, інтересів яких стосується цей спір, позбавляє їх можливості скористатися для захисту своїх прав та свобод процесуальними правами та гарантіями.

Як убачається зі змісту ст.ст. 11, 33, 119 ЦПК України (що діяв на час розгляду справи), на позивача покладено обов'язок визначати відповідача у справі. При цьому суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред'явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов'язується вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

За ст. 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.

Ставлячи питання про звернення стягнення на предмет застави, Банк зазначає, що станом на 12 червня 2015 року заборгованість ОСОБА_5 перед Банком складає 32 764,15 доларів США.

Тобто, зазначаючи про звернення стягнення на предмет застави у сумі 32 764,15 доларів США, перед судом ставиться питання про права і обов’язки боржника ОСОБА_5, який до участі у справі в якості відповідача не притягнутий. Але ж за характером цивільно-правового спору відповідачами в даній справі повинні бути як особа, якій відчужено майно, так і заставодавець, на права та обов’язки якого впливає вирішення спору.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскільки положеннями ЦПК України залучення іншої особи на стадії апеляційного розгляду справи не передбачено і апеляційний суд позбавлений процесуальної можливості притягнути до участі як співвідповідача у справі ОСОБА_5, права якої оскаржуваним рішенням суду можуть бути порушені, тому рішення суду першої інстанції відповідно до п.п. 1, 4 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_4 з інших підстав.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 18 серпня 2017 року скасувати.

В задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет застави та його вилучення відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного тексту постанови – 29 грудня 2017 року.

Головуючий І.М. Литвинюк

Судді: В.Ф. Міцней

ОСОБА_6