Ухвала суду № 71387200, 14.12.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 635/5655/16-ц Головуючий І інстанції – Панас Н.Л.

Провадження № 22ц/790/6848/17 Головуючий ІІ інстанції - Кісь П.В.

Категорія: сімейні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2017 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Кіся П.В.,

суддів: - ОСОБА_1,

-ОСОБА_2,

за участю секретаря - Пузікової Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 22 вересня 2017 року про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, -

ВСТАНОВИЛА :

20 липня 2016 року ОСОБА_6 звернувся до Харківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_7 (з 14.02.2017р. прізвище – «Мельник») про поділ майна подружжя, в якому, посилаючись на положення ст.ст.60, 61, 65, 69-72 Сімейного кодексу України та неможливість самостійно вирішити спір щодо спільного сумісного майна подружжя, просив поділити придбане за час знаходження у шлюбі майно: нежитлове приміщення площею 17,3 м.кв. 1-го поверху по проспекту Гагаріна 177; земельну ділянку площею 0,0736 га для обслуговування будинку та господарських споруд по просп. Московський 80 в м. Харкові; земельну ділянку площею 0,0207 га для обслуговування нежитлової будівлі про просп. Московському, № 80 в м.Харкові; нежитлової будівлі літ Г-1 площею 85 м.кв. по просп. Московський, № 80 в м.Харкові; земельну ділянку площею 0,15 га по вул. Масельського, № 30 в в сел. Зернове Харківського району Харківської області та розташовану за тією ж адресою земельну ділянку площею 0,0957 га для ведення особистого селянського господарства.

Справа тривалий час знаходиться в провадженні Харківського районного суду, спір не вирішено, тривалість розгляду справи обумовлена необхідністю вирішення заяв і клопотань сторін та їх представників, необхідністю вирішення апеляційних скарг на ухвали суду першої інстанції, уточненням позовних вимог.

Зокрема, 08.08.2017 року представник позивача звернувся до Харківського районного суду з клопотанням про залучення у якості співвідповідачів ОСОБА_8 і ОСОБА_3, уточненням позову та збільшенням позовних вимог, посилаючись на те, що, незважаючи на наявність вжитих Харківським районним судом заходів забезпечення позову у виді арешту спірного нерухомого майна, у незаконний спосіб, шляхом незаконного скасування відповідних записів про обтяження у Державному реєстрі прав на нерухоме майно, за наслідками укладеної незаконної мирової угоди від 12.07.2017 р., затвердженої незаконною ухвалою господарського суду Харківської області від 19.07.2017р. у справі про банкрутство ОСОБА_9 (у подальшому вказана ухвала скасована 28.08.2017 року постановою Харківського апеляційного господарського суду), за участю її ліквідатора ОСОБА_10 (тобто ліквідатора у процедурі банкрутства ФОП ОСОБА_9О.) та призначеного у господарській справі голови комітету її кредиторів – ОСОБА_3, який одночасно є її представником у цивільній справі про поділ майна подружжя, здійснено дії та правочини, наслідком яких спірне майно подружжя опинилося у номінальній власності інших осіб – ОСОБА_8, яка в свою чергу здійснила його відчуження на користь ОСОБА_3

Також представник позивача ОСОБА_6 – ОСОБА_11 звернувся 22.09.2017 року із заявою про забезпечення позову, шляхом заборони вчинення реєстраційних дій та арешту спірного майна з передачею його на відповідальне збереження ОСОБА_12, посилаючись на те, що раніше вжиті заходи, зважуючи на активну протидію відповідачів у вирішенні справи, виявилися неефективними.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 22 вересня 2017 року заява представника позивача ОСОБА_6 – ОСОБА_11 задоволена.

Суд заборонив вчинення реєстраційних дій відносно: земельної ділянки площею 0,0207 га для обслуговування нежитлової будівлі та земельної ділянки для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, розташованих по просп. Московському, № 80 в м. Харкові; нежитлового приміщення площею 17,3 м.кв. 1-го поверху по просп. Гагаріна 177 та нежитлової будівлі площею 85 кв.м. по просп. Московському, № 80 в м. Харкові.

Крім того, вказаною ухвалою суд вирішив накласти арешт на нежитлове приміщення 1-го поверху №1-1 в літ «Д-1» загальною площею 17,3 м.кв., розташованого по просп.Гарагіна, 177 в м.Харкові та нежитлову будівлю літер «Г-1» площе. 85 м.кв. розташовану по просп.Московському 80 в м.Харкові і передати їх на відповідальне зберігання ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1 (Харківська область, Харківський район, с.Зернове, вул..Масельського, 30).

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу суду від 22.09.2017 року про забезпечення позову, вважаючи її незаконною, і постановити нову про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ОСОБА_3 вказує, що він не у передбаченому законом порядку набув права власності на арештоване судом майно, що суд безпідставно порушує його права власника на нерухоме майно, що він не є і не може бути відповідачем у справі за позовом ОСОБА_6 про поділ майна подружжя, оскільки не перебував і не перебуває у шлюбі з ОСОБА_13

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_3 підтримав апеляційну скаргу просив її задовольнити, посилаючись на викладені у скарзі доводи, а представник позивача їх не визнав і просив відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з’явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню частково за таких підстав.

Постановляючи ухвалу 22.09.2017 року про задоволення заяви представника позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції обґрунтовано і у відповідності до вимог ст.ст.151-153 ЦПК України дійшов до висновку про задоволення заяви представника позивача про забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій відносно спірних земельних ділянок та нежитлових будівель, а також шляхом арешту нежитлового приміщення площею 17,3 кв.м. першого поверху №1-1 в літ. «Д-1» по просп. Гагаріна 177 в м.Харкові та нежитлової будівлі площею 85 кв.м. в будівлі літ. Г-1 по просп.Московському, 80 в м.Харкові, оскільки вирішується спір саме щодо цього нерухомого майна, в уточнених позовних вимогах ОСОБА_6 просить суд витребувати вказане майно у ОСОБА_3, як таке, що вибуло із володіння співвласників цього майна, якими є ОСОБА_6 і ОСОБА_9, поза їх волею, принаймі поза його, позивача, волею, а також у незаконний спосіб набуте у власність відповідачами ОСОБА_14, а згодом ОСОБА_3

Застосовані судом заходи забезпечення позову узгоджуються з вимогами ст.151 ЦПК України в частині підстав для їх застосування, а також вимогам ст.152 ЦПК України щодо виду вжитих заходів, їх співмірності із заявленими позивачем вимогами та можливості застосування кількох видів забезпечення позову.

Суд належним чином, відповідно до вимог ст. 210 ЦПК України обґрунтував в мотивувальній частині ухвали висновок про доцільність вжиття кількох видів забезпечення позову з огляду на те, що відповідачі, знехтувавши приписами ст.14 ЦПК України щодо обов’язковості судових рішень, та незважаючи на постановлену у даній справі ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 02.08.2016 року про арешт спірного майна, залишену в силі ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 12.09.2016 року, використовуючи недосконалість законодавчих механізмів протидії недобросовісним вчинкам учасників різнив видів судочинства, вивели спірне майно з-під арешту і здійснили його відчуження.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з ухвалою суду в частині задоволення заяви представника позивач про передачу арештованого майна ОСОБА_12 на відповідальне зберігання, оскільки в цьому випадку суд вийшов за межі передбачених ст.151-153 ЦПК України повноважень, безпідставно віддавши перевагу позивачу у призначенні його родича відповідальною особою за збереження арештованого майна, не навівши обґрунтування саме такого способу виконання ухвали.

Зважуючи на викладене колегія суддів приходить до висновку про зміну ухвали суду шляхом її скасування в частині задоволенні заяви представника позивача про передачу арештованого майна на відповідальне зберігання ОСОБА_12 та відмови у задоволення цієї частини заяви.

Колегія суддів відхиляє доводи ОСОБА_3 про обрання судом безпідставно жорстких заходів забезпечення позову, про втручання в його господарську діяльність та заподіяння йому збитків, оскільки ним не надано належних та допустимих доказів використання ним в господарській діяльності арештованих судом приміщень та заподіяння збитків.

Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими, мають декларативний зміст, і не свідчать про наявність передбачених законом підстав для задоволення його апеляційної скарги у більшому обсягу, ніж той, про який зазначено в даній ухвалі апеляційного суду.

Керуючись ст.ст.1,4,5, 151-153, 303, 304, п.3 ч.2 ст.307, п.2 ч.1 ст.312, ст.ст.313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 22 вересня 2017 року скасувати в частині задоволення заяви представника ОСОБА_4- ОСОБА_11 про передачу арештованого майна на зберігання ОСОБА_4 і в задоволенні цієї вимоги – відмовити.

В іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, касаційному оскарженню, згідно вимог ст.324 ЦПК України, не підлягає.

Головуючий – П.В. Кісь

Судді: І.О. Бровченко

ОСОБА_2