Постанова № 71386981, 26.12.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження: 22ц/790/7204/17 Головуючий 1 інстанції -

Справа № 638/17028/17 Подус Г.С.

Категорія: відшкодування шкоди Доповідач - Хорошевський О.М.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2017 року Апеляційний суду Харківської області в складі:

головуючого, судді - Хорошевського О.М.

суддів: Бровченка І.О.,

Кіся П.В.

за участю секретаря - Брулевича В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2017 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Сеул-Авто», ФОП ОСОБА_5, треті особи ПАТ «НАСК Оранта», ОСОБА_6, Головне управління держпродспоживслужби в Харківській області про відшкодування збитків, матеріальної та моральної шкоди, завданої пошкодженням майна внаслідок неякісного ремонту транспортного засобу, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року ОСОБА_3 звернулась з позовом до ТОВ «Сеул-Авто», ФОП ОСОБА_5 про відшкодування збитків, матеріальної та моральної шкоди, завданої пошкодженням майна внаслідок неякісного ремонту транспортного засобу.

13 листопада 2017 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 звернувся з заявою про забезпечення позову, в якій просив: накласти арешт та заборонити ФОП ОСОБА_5 та будь-яким третім особам відчуження земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 що знаходиться за адресою АДРЕСА_3, а також суб'єкту житлової нерухомості, який розташований на даній земельній ділянці; квартири загальною площею 72,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_1; квартири загальною площею 33,4 кв.м. за адресою АДРЕСА_2; накласти арешт на усе рухоме майно ТОВ «Сеул-Авто» та ФОП ОСОБА_5, яке знаходиться за місцем діяльності даних суб'єктів господарювання, а саме на станції технічного обслуговування за адресою АДРЕСА_4 та заборонити його відчуження; накласти арешт на грошові кошти у будь-якій валюті, які знаходяться на будь-яких банківських та інших безготівкових рахунках, що належать ТОВ «Сеул-Авто» та ФОП ОСОБА_5 в межах позовних вимог, тобто суми 521279,07 грн.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2017 року у задоволенні заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, як незаконну та необґрунтовану та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву про забезпечення позову.

Зазначає, що майно, на яке позивач просив накласти заборону відчуження ніяким чином не впливає на господарську діяльність відповідачів, оскільки дані об'єкти нерухомого майна належать на праві приватної власності ОСОБА_5 та не використовуються ним у господарській діяльності.

Також вказує, що накладення арешту на усе рухоме майно ТОВ «Сеул-Авто», ФОП ОСОБА_5, яке знаходиться за місцем діяльності даних суб'єктів господарювання, а саме на станції технічного обслуговування за адресою АДРЕСА_4 та заборона його відчуження, а також накладення арешту на грошові кошти у будь-якій валюті, які знаходяться на будь-яких банківських та інших безготівкових рахунках, що належать ТОВ «Сеул-Авто» в межах позовних вимог також ніяким чином не вплине на користування відповідачами власним майном для здійснення господарської діяльності, оскільки дані заходи забезпечення позову не передбачають вилучення такого майна чи заборону його використання, а лише сприятимуть його збереженню до моменту винесення рішення судом та унеможливлять його реалізацію з метою уникнення виконання рішення суду.

Посилається на те, що існує реальна загроза невиконання рішення суду, оскільки відповідачі, будучи обізнаними про заподіяні ними збитки, внаслідок недоброякісного ремонту, не зважаючи на вимоги споживача, заходів по відшкодуванню збитків не вжили та навіть відмовились надавати інформацію про проведені роботи та встановлені запасні частини, що є абсолютно неприпустимим. Тому наявні достатні підстави вважати, що відповідача з метою уникнення відшкодування збитків, матеріальної та моральної шкоди, можуть здійснити заходи щодо реалізації наявного в них рухомого та нерухомого майна, а також заходи, пов'язані з відкриттям нових банківських рахунків або переведенням в готівку наявних на банківських рахунках коштів.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні заяви суд першої інстанції виходив з того, що спосіб забезпечення позову, про застосування кого просив позивач, не відповідає принципу співмірності заявленим позовним вимогам.

У заяві про забезпечення позову не обґрунтовані та не наведені обставини, із яких суд міг би дійти висновку, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Заявник не вказав приблизну вартість майна, що унеможливлює вирішення питання.

Судова колегія з таким висновком погоджується, оскільки він відповідає вимогам закону.

За правилами ч. 3 ст. 152 ЦПК України, в редакції, що діяла на час розгляду питання, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

З метою забезпечення позову заявник просив накласти арешт та заборонити відчуження на нерухоме майно належне ОСОБА_5 та рухоме майно і грошові кошти відповідачів.

При цьому вартість цього майна заявником визначена не була.

За таких обставин, суд був позбавлений можливості обрати вид забезпечення позову який би був співмірним заявленим позовним вимогам.

До того ж накладення арешту на майно, що знаходиться на станції технічного обслуговування може призвести до обмеження здійснення господарської діяльності відповідачів.

Посилання в суді апеляційної інстанції представника ОСОБА_3 на те, що після постановлення оскаржуваної ухвали була проведена оцінка деяких об'єктів з тих, що зазначені у заяві про забезпечення позову, не можуть бути взяті до уваги, оскільки такі відомості не були надані суду першої інстанції під час розгляду питання.

Доводи представника позивача про те, що суд мав можливість обрати з запропонованих способів забезпечення ті, які були б співмірні заявленим позовним вимогам, не можна вважати обґрунтованими.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують судова колегія з урахуванням вимог ст. 375 ЦПК України не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ч. 1 ст. 375, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відхилити.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, та оскарженню не підлягає.

Головуючий - О.М. Хорошевський

Судді - І.О. Бровченко

П.В. Кісь