Постанова № 71386442, 19.12.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 632/906/16-ц Головуючий суддя І інстанції Библів С. В.

Провадження № 22-ц/790/6074/17 Суддя доповідач Піддубний Р.М.

Категорія: Спори, що виникають із трудових

правовідносин про поновлення на роботі

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2017 року м. Харків

Апеляційний суд Харківської області в складі:

головуючого: судді Піддубного Р.М.,

суддів: Котелевець А.В., Швецової Л.А.,

за участю секретаря: Кравченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Голден» на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 28 серпня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Голден» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, -

встановила:

У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначив, що з 23 березня 2015 року працював на посаді тракториста-машиніста в товаристві з обмеженою відповідальністю «Агро-Голден» (ТОВ «Агро-Голден»). Наказом № 28-к від 22 травня 2015 року його було звільнено із займаної посади на підставі п. 2 ст.36 КЗпП України у зв’язку із закінченням строку трудового договору. Посилаючись на те, що його звільнення відбулось із порушенням норм трудового законодавства у період його призову на строкову військову службу, з урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просив визнати незаконним та скасувати наказ ТОВ «Агро-Голден» від 22 травня 2015 року № 28-к, стягнути на його користь з ТОВ «Агро-Голден» середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 13 804 грн. та 10 000 гривень на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 28 серпня 2017 року позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ ТОВ «Агро-Голден» № 28-к від 22 травня 2015 року про звільнення ОСОБА_1 на підставі п.2 ст.36 КЗпП, стягнуто з ТОВ «Агро-Голден» 13 804 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 3 000 гривень на відшкодування моральної шкоди. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з ТОВ «Агро-Голден» 1 378 грн. судового збору в дохід держави.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Агро-Голден», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування скарги зазначив, що наказом ТОВ «Агро-Голден» № 15-к від 23 березня 2015 року позивача було прийнято на роботу за строковим трудовим договором, вказаний наказ ОСОБА_1 не оскаржив, його звільнення відбулось 22 травня 2015 року саме з підстав закінчення строку трудового договору до призову на військову службу 26 травня 2015 року, крім того, позивачем пропущено без поважних причин строк звернення до суду.

Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 було прийнято на роботу до ТОВ «Агро-Голден» за безстроковим трудовим договором, у порушення вимог ст. 119 КЗпП України його було звільнено у період проходження військової служби, правовими наслідками чого скасування наказу про звільнення позивача без поновлення його на роботі, стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Проте погодитись з такими висновками не можна з наступних підстав.

Конституція України гарантує право кожного громадянина на працю, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, гарантує рівні можливості у виборі роду трудової діяльності та захист від незаконного звільнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Статтею 23 КЗпП України визначено, що трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Як убачається із матеріалів справи наказом директора ТОВ «Агро-Голден» № 15-к від 23 березня 2015 року ОСОБА_1 було прийнято на посаду тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва на строк з 23 березня 2015 року по 22 травня 2015 року.

Того ж дня позивача було ознайомлено з вказаним наказом, він погодився з умовами прийняття на роботу, про що свідчить його підпис.

Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції факт ознайомлення з наказом та його власноручного підписання позивачем не заперечувався.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України визначено, що підставами припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

У зв’язку із закінченням строку трудового договору 22 травня 2015 року наказом директора ТОВ «Агро-Голден» № 28-к ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади.

Посилання позивача на те, що його було звільнено з порушенням вимог ст. 119 КЗпП України є безпідставними, оскільки його було призвано на військову службу 26 травня, а звільнено 22 травня 2015 року.

Оскільки позовних вимог про визнання незаконним наказу № 15-к від 23 березня 2015 року про прийняття на роботу за строковим трудовим договором ОСОБА_1 не заявлено, наказ є чинним, звільнення позивача на підставі п. 2 ст.36 КЗпП України не можна вважати неправомірним.

За таких обставин апеляційна скарга ТОВ «Агро-Голден» підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 визнання незаконним та скасування наказу№ 28-к від 22 травня 2015 року, стягнення 13 804 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 3 000 гривень на відшкодування моральної шкоди, а також в частині стягнення з ТОВ «Агро-Голден» в дохід держави 1 378 грн. судового збору, - скасуванню, з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381 - 384 ПК України, -

постановив:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Голден» задовольнити частково.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 28 серпня 2017 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Голден» № 28-к від 22 травня 2015 року, стягнення 13 804 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 3 000 гривень на відшкодування моральної шкоди, а також в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Голден» в дохід держави 1 378 грн. судового збору скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 в цій частині відмовити.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 27 грудня 2017 року.

Головуючий Р.М. Піддубний

Судді А.В. Котелевець

ОСОБА_2