Постанова № 71386258, 14.12.2017, Харківський районний суд Харківської області

14.12.17

Справа № 635/3697/17

Провадження № 2-а/635/107/2017

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2017 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Полєхіна А.Ю.,

секретаря судового засідання - Лисенко О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Покотлівка Харківського району Харківської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Харківського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Харківській області про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Харківського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Харківській області з адміністративним позовом у якому просив: визнати неправомірним та скасувати рішення Харківського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Харківській області № 1717 від 16 березня 2017 року про відмову йому в призначенні пенсії за вислугу років; забовязати Харківське приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Харківській області призначити йому пільгову пенсію за вислугу років у відповідності до п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 09 березня 2017 року (з зарахуванням до пільгового стажу періоду його роботи складачем поїздів з 26 квітня 1994 року по 14 квітня 1998 року) та провести відповідні виплати пенсії з цього часу; стягнути з державного бюджету України на його користь суму сплаченого судового збору у розмірі 640,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що з 24 листопада 1982 року по 01 жовтня 1984 року працював помічником машиніста тепловозу в Локомотивному депо Харків - Сортировочний, з 01 жовтня 1984 року по 01 червня 1988 року працював в цьому депо машиністом тепловозу. 10 червня 1988 року його було прийнято за переводом на завод «Стройдеталь» тресту «Южтранстрой», де він працював машиністом тепловозу до 01 лютого 1989 року. Потім був переведений в Управління механізації цього ж тресту, де працював машиністом тепловозу до 04 вересня 1989 року. За переводом 06 вересня 1989 року його прийнято до Дирекції заводу КПД тресту «Южтранстрой», де він працював машиністом тепловозу до 26 квітня 1994 року. Потім на цьому ж підприємстві, назва якого змінювалась та станом на 26 квітня 1994 року це було Орендне підприємство «Куряжський ДБК» його було переведено на посаду складача поїздів, на якій він працював з 26 квітня 1994 року по 01 грудня 1997 року. Потім був переведений в дочірнє підприємство «Стройіндустрія» АТ «КДБК», де працював складачем поїздів з 01 грудня 1997 року по 14 квітня 1998 року.

09 березня 2017 року він звернувся до Харківського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Харківській області з заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

11 квітня 2017 року відповідач надав копію рішення № 1717 від 16 березня 2017 року згідно якого йому відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

З такою позицією відповідача позивач не згоден, тому звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.

Представник відповідача Харківського приміського управління Пенсійного фонду України Харківської області надала до суду письмові заперечення в яких просила суд відмовити в задоволенні позову, вказуючи, що 09 березня 2017 року ОСОБА_1 звернувся з письмовою заявою до Управління про призначення пільгової пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст.. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Згідно наданих документів загальний стаж роботи ОСОБА_1 складає 39 років 01 місяць 02 дня, з яких спеціальний стаж роботи який підлягає зарахуванню складає 10 років 09 місяців 02 дня.

Рішенням Управління від 16 березня 2017 року № 1717 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років оскільки для зарахування періоду роботи з 26 квітня 1994 року по 14 квітня 1998 року складачем поїздів до спеціального стажу, робота на якій дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст.. 55 закону України «Про пенсійне забезпечення» у Управління немає законних підстав, оскільки вказана посада не передбачена Списком професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 583 від 2 жовтня 1992 року.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Маслова О.Г. позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача Харківського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Харківській області Хонюкова Т.О. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, з підстав наведених у письмових запереченнях проти позову, просила в позові відмово вити.

Вислухавши позивача ОСОБА_1 та його представника - адвоката - Маслову О.Г., представника відповідача Харківського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Харківській області - Хонюкову Т.О., дослідивши наявні у справі докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно вимог частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно зі ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч.2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно пункту "а" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мают ь робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар'єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно трудової книжки працював з 24 листопада 1982 року по 01 жовтня 1984 року помічником машиніста тепловозу в Локомотивному депо Харків - Сортировочний. З 01 жовтня 1984 року по 01 червня 1988 року працював в цьому депо машиністом тепловозу. З 10 червня 1988 року прийнятий за переводом на завод «Стройдеталь» тресту «Южтранстрой» машиністом тепловозу 3 класу. 01 лютого 1989 року переведений в Управління механізації цього ж тресту, прийнятий машиністом тепловозу на ділянку ПС. 04 вересня 1989 року звільнений у порядку переводу до Дирекції заводу КПД тресту «Южтранстрой». 06 вересня 1989 року прийнятий до Дирекції заводу КПД тресту «Южтранстрой», машиністом тепловозу. На підставі наказу 40 ОР від 14 березня 1990 року дирекція заводу КПД тресту «Южтранстрой», що будувався, змінено назву на Куряжський завод крупнопанельного домобудівництва ПО «Центротрансжелезобетон». На підставі наказу 363 від 29 грудня 1991 року Куряжський завод крупнопанельного домобудівництва ПО «Центротрансжелезобетон» з 02 січня 1992 року перейменовано в Куряжський ДСК треста «Южтранстрой». На підставі наказу 162 від 17 серпня 1992 року Куряжський ДСК треста «Южтранстрой» з 18 серпня 1992 року перейменовано в Арендне підприємство «Куряжський ДСК». 15 жовтня 1993 року Арендне товарство «Куряжський ДСК» реорганізовано у акціонерне товариство «Куряжський ДСК». 26 квітня 1994 року ОСОБА_1 переведено на посаду складача поїздів 4 розряду.19 вересня 1996 року на підставі наказу 18 акціонерного товариства «Куряжський ДСК» створений філіал «Куряжський ДСК». 01 грудня 1997 року ОСОБА_1 переведений на підставі ст.. 36 п.5 КЗпП України в дочірнє підприємство «Стройіндустрія» акціонерного товарства «КДБК», на посаду складача поїздів 4 розряду. 14 квітня 1998 року звільнений на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням. (а.с. 11-18).

09 березня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Харківській області з заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Рішенням № 1717 від 16 березня 2017 року відмовлено позивачу в призначенні пенсії за вислугу років у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. (а.с. 19).

Постановою Кабінету Міністрів України №583 від 12.10.1992р. затверджений список професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років.

Зазначеним Списком передбачено, що право на призначення пенсії за вислугою років мають особи, які працювали на посаді складача поїздів.

Професія складач поїздів передбачена Розділом 70 Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (випуск 66 Залізничний транспорт і метрополітен), затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 17 грудня 1999 року № 601 та погодженого Міністерством праці та соціальної політики України, в якому визначені завдання та обов'язки, необхідні знання та кваліфікаційні вимоги до професії 3-6 розрядів.

Матеріали справи свідчать , що станом на 09 березня 2017 року, коли позивач звернувся до Харківського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Харківській області, йому виповнилося 55 років, загальний стаж роботи становив не менше 30 років, а саме 39 років 1 місяць 11 днів, з них пільговий стаж не менше 12 років 6 місяців, а саме 14 років 8 місяців 22 дні та мав право на призначення мені пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідачу позивачем були надані документи, які підтверджують наявний стаж роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, а саме: копія трудової книжки, копія довідки № 1655 від 10 листопада 2016 року ВП «Локомотивне депо Харків сортувальний» про підтвердження стажу на пільгових умовах, копія довідки № НА-10А-13 від 10 листопада 2106 року, копія довідки № 52 від 01 жовтня 2016 року ПАТ «Південтрансбуд» про підтвердження стажу на пільгових умовах, копія довідки № 53 від 01 жовтня 2016 року ПАТ «Південтрансбуд», копія довідки № 68 від 06 лютого 2107 року ПАТ «Куряжський домобудівельний комплекс», копія довідки КП «Харківський метрополітен» № 09-28\95 від 14 лютого 2017 року, копія довідки КП «Харківський метрополітен» № 09-28\96 від 14 лютого 2017 року, копія атестату № 3561, копія воєнного квитка, копія довідки про заробітну плату СП ГС Філії «Південна залізниця» ПАТ «Укрзаліцзниця» № НА-10-А від 10 листопада 2016 року, копія довідки про заробітну плату ПАТ «Південтрансбуд» від 01 листопада 2016 року, копія довідки про заробітну плату ПАТ «Куряжський домобудівельний комплекс» № 931 від 12 грудня 2016 року, копія довідки про заробітну плату ПАТ «Куряжський домобудівельний комплекс» № 932 від 12 грудня 2016 року, ідентифікаційний код, паспорт, довідка про місце проживання.

Згідно ст.62 ЗУ « Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року основним документом,що підтверджує стаж роботи,є трудова книжка.

Таким чином суд вважає, що позивачем відповідачу було надано всі необхідні документи для підтвердження спеціального трудового стажу, який надає йому право на пенсію за вислугу років.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Харківське приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Харківській області відмовляючи позивачу у зарахуванні періодів роботи з 26 квітня 1994 року по 14 квітня 1998 року до стажу який дає право на пільгову пенсію відповідно до п. "а" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" діяло неправомірно, а тому порушене право підлягає захисту.

Разом з цим, суд зазначає, що завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

З практики Європейського суду витікає наступне: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Отже, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень. Єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Отже, під дискреційним повноваженням суд повинен розуміти таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, що визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Враховуючи те, що суд не наділений повноваженнями щодо вирішення питання про призначення пенсії, а також те, що відповідач відмовив позивачу у такому призначенні без урахування усіх обставин, що мають значення для вирішення справи, суд враховуючи приписи ст. 11 КАС України вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до пункту «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням стажу роботи, який дає право на призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з 26 квітня 1994 року по 14 квітня 1998 року у ДП «Стройіндустрія» АТ «КДБК» з урахуванням висновків суду та прийняти рішення згідно з вимогами законодавства.

Відповідно до ч.1ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, суд стягує на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Харківського приміського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області 640,00 грн. сплаченого позивачем судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 99-103, 159-163 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Позов ОСОБА_1 до Харківського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Харківській області про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати неправомірним та скасувати рішення Харківського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області № 1717 від 16 березня 2017 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років.

Зарахувати ОСОБА_1 в пільговий трудовий стаж на посаді складача поїздів ДП «Стройіндустрія» АТ «КДБК» з 26 квітня 1994 року по 14 квітня 1998 року.

Зобов'язати Харківське приміське об'єднання управління Пенсійного фонду України у Харківській області розглянути питання про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на пільгових умовах у відповідності до пункту «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 01 березня 2017 року з урахуванням стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах з 26 квітня 1994 року по 14 квітня 1998 року у ДП «Стройіндустрія» АТ «КДБК», з урахуванням висновків суду та прийняти рішення згідно з вимогами законодавства.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Харківського приміського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Євгена Котляра, б. 4 (код ЄДРПОУ 40386382) на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судовий збір у розмірі 640 гривень (шістсот сорок гривень) 00 копійок.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: А.Ю. Полєхін