Ухвала суду № 71385820, 29.12.2017, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/4932/17

Провадження № 1-кс/645/951/17

УХВАЛА

Іменем України

29 грудня 2017 року слідчий суддя Фрунзенського районного суд м. Харкова ОСОБА_1 при секретарі – Погрібняк А.В., прокурора – Кранаух О.М., захисника – адвоката ОСОБА_2, підозрюваного – ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові клопотання старшого слідчого СВ Немишлянського ВП ГУ НП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4, погоджене із прокурором Немишлянського відділу Харківської місцевої прокуратури № 3 Харківської області ОСОБА_5, по кримінальному провадженню № 12017220460002990 від 04 листопада 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,

в с т а н о в и в:

Старший слідчий Немишлянського ВП ГУ НП України в Харківській області капітан поліції ОСОБА_4 звернулася до суду з вказаним клопотанням.

В обґрунтування клопотання посилалася на те, що ОСОБА_3 у невстановлену в ході досудового слідства дату та не встановлений в ході досудового слідства час, маючи намір на незаконне придбання особливо небезпечної наркотичної речовини канабіс, та особливо небезпечну психотропну речовину PVP, ADB-FUBINACA у великих розмірах, з метою збуту, при невстановлених в ході досудового слідства обставинах незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб, та особливо небезпечну психотропну речовину у великих розмірах, які почав незаконно зберігати, з метою подальшого збуту. Так, ОСОБА_3 03.11.2017 року приблизно о 17.20 годин продовжуючи свої злочинні дії, маючи намір на незаконне перевезення з метою збуту, особливо небезпечних наркотичних речовин канабіс, PVP ADB-FUBINACA, що малися у нього та зберігалися у спортивній сумці, від’їхав на автомобілі таксі HYNDAI-GETS д.р.з. АХ 7138 АН, був зупинений співробітниками поліції у відповідності до положень ст.ст. 31, 32 ЗУ «Про Національну поліцію» біля будинку № 15/2 по вул. Водогінній в м. Харкові. При перевірці документів ОСОБА_3 добровільно дістав зі своєї спортивної сумки, що знаходилась при ньому та передав працівникам поліції три полімерних пакети в одному з яких містилось тридцять один полімерний пакет в середині з речовиною рослинного походження, в другому полімерному пакеті містилось сімнадцять полімерних пакетів з порошкоподібною речовиною білого кольору, а в третьому полімерному пакеті містилось шістдесят один полімерний пакет в середині яких містилось порошкоподібна речовина білого кольору та речовина рослинного походження у подрібненому вигляді, які згідно результатів дослідження матеріалів, речовин і виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів. Психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» № 2206 від 16.11.2017, надана на дослідження порошкоподібна речовина світло-жовтого кольору, масою 5, 3267 г та 8,7399 г, містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено – амфетамін. Порошкоподібна речовина білого кольору, масою 1,6670 г, містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP. Речовина рослинного походження масою 67,1823 г, містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину обіг якої заборонено – ADB-FUBINACA. Речовина рослинного походження, зеленого кольору, массою 3,4312 г, надана на дослідження, є особливо небезпечним наркотичним засобом – канабісом.Загальна маса амфетаміну у складі наданої на експертизу речовини становить 2,7262 г (у перерахунку на амфетамін основу). Загальна маса PVP (в перерахунку на масу вилученої речовини), становить 0,6011 г. маса ADB-FUBINACA (в перерахунку на масу вилученої речовини) становить 0,6454 г. Загальна маса канабісу, в перерахунку на суху речовину, становить 3,0126 г. Таким чином, всупереч вимогам Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» ОСОБА_3 незаконно придбав при невстановлених в ході досудового розслідування обставинах, незаконно перевозив та зберігав при собі з метою подальшого збуту канабіс, PVP ADB-FUBINACA, які відносяться до особливо небезпечних наркотичних засобів, та особливо небезпечних психотропних речовин згідно з Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770.

Таким чином, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання, та перевезення з метою збуту, особливо небезпечного наркотичного засобу, та особливо небезпечної психотропної речовини у великих розмірах.

В клопотанні слідчим зазначалося, що вина ОСОБА_3 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 03.11.2017; висновком експерта № 2206 від 16.11.2017 за результатами експертизи дослідження матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6 «дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів»; показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8; пред’явленням особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_8 Крім того, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна. Обставини кримінального правопорушення та достатні докази, що підтверджують винуватість ОСОБА_9 у вчиненні вказаного злочину, доводять наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховуватися від органів досудового розслідування, прокуратури та суду, незаконно впливати на свідків, експерта у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином), у зв’язку з чим, застосування більш м’якого запобіжного заходу є недостатнім для запобігання ризикам та забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків.

В судовому засіданні прокурор підтримала заявлене клопотання, посилаючись на обставини викладені вище.

Захисник підозрюваного – адвокат ОСОБА_2 просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту посилаючись на те, що ризик щодо впливання на свідків та експерта прокурором не доведений, а також прокурором не доведено, що більш м’який запобіжний захід не забезпечить уникнення ризиків, передбачених п. 1, 4 ст. 177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_3 підтримав думку захисника.

Під час розгляду клопотання підозрюваний вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, визнав в повному обсязі, в скоєному розкаявся, також пояснив суду, що під час його допиту в якості підозрюваного він давав правдиві показання, мір фізичного та психологічного характеру з боку органів досудового розслідування до нього не застосовувалось.

Вислухавши міркування сторін кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали кримінального провадження, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв’язку з чим, застосування більш м’якого запобіжного заходу, у тому числі, домашнього арешту, є недостатнім для запобігання ризикам та забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків.

Слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та\або суду; незаконно впливати на свідків, експерта у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

ОСОБА_3, в порядку ст. 208 КПК України затримано не було.

Підозра щодо ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення ґрунтується на наступних матеріалах: витягом Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220460002990 від 04.11.2017 р., висновком експерта № 2206 від 16.11.2017 р.; показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення відЗО серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), n. 32, Series A, № 182).

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність ОСОБА_3 до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для вирішення питання про застосування до нього обмежувального заходу. І саме запобіжний захід повинен сприяти досягненню мети досудового розслідування.

Докази та обставини, на які послався в своєму клопотанні слідчий та підтримав в судовому засіданні прокурор, про те, що ОСОБА_3, як особа, яка підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків та експертів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом, не підтверджені в судовому засіданні та не дають достатніх підстав вважати, що ОСОБА_3 у разі обрання іншого, крім тримання під вартою, запобіжного заходу може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Крім того, у відповідності до положень ст. 178 КПК України, приймаючи рішення, слідчий суддя враховує положення ст. 183 КПК України та оцінює всі обставини в сукупності, зокрема наявність вагомих доказів про вчинення підозрюваним даного кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким, відомості про особу підозрюваного.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором в судовому засіданні не доведено за допомогою обґрунтованих посилань той факт, що застосування більш м’яких запобіжних заходів недостатнє для запобігання ризиків, існування яких встановлено під час судового розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий, прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов’язки, передбачені частиною п’ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

При обранні міри запобіжного заходу, яка може бути застосована до підозрюваного ОСОБА_3, слідчий суддя враховує наступне: ОСОБА_3 має постійне місце реєстрації: АДРЕСА_1 зі своєю бабусею, та фактичне місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. Крім того, відповідно до матеріалів справи, слідчий суддя враховує той факт, що більшість слідчих дій вже проведено – допит свідків, огляд місця події, проведена експертиза, повідомлено про підозру та інші процесуальні дії.

Посилання прокурора на той факт, що підозрюваний перебував у розшуку, і тому у разі залишення його на свободі може знову переховуватися від органів правосуддя, не підтверджені жодними доказами та спростовуються поясненнями підозрюваного, який зазначив, що він дійсно злякався, проте наміру переховування від органів правосуддя не мав.

В зв’язку з чим, слідчий суддя вважає необхідним обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його реєстрації.

Судом оцінено у сукупності всі обставини справи, в зв’язку з чим вважає не доведеним, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зазначені обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам, зазначеним в клопотанні слідчим.

Відповідно до ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя зобов’язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

При обранні міри запобіжного заходу, яка може бути застосована до підозрюваного ОСОБА_3, слідчий суддя враховує посилання на наявність місця реєстрації та місця постійного проживання у підозрюваного, відсутність судимостей, молодий вік, та приходить до висновку, що для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, покладених на нього КПК України, необхідно обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем його реєстрації.

З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження виникає необхідність одночасного покладання на підозрюваного передбачених у ч. 5 ст. 194 КПК України, обов’язків.

На підставі викладеного і керуючись статтями 176 - 178, 179, 184, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 372 КПК України, слідчий суддя –

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Немишлянського ВП ГУНП в Харківської області капітана поліції ОСОБА_4 про застосування відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.

Застосувати відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, - запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1, строком до 26 лютого 2018 року.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обов’язки:

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- прибувати до слідчого, прокурора, або суду за першою вимогою;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим;

- носити електронний засіб контролю.

Термін дії домашнього арешту та обов'язків, покладених судом, визначити до 26.02.2018 року включно.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_3 положення ч. 5 ст. 181 КПК України, а саме: працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з’являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов’язаних із виконанням покладених на неї зобов’язань, використовувати електронні засоби контролю.

Направити ухвалу про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на виконання до органу внутрішніх справ за місцем реєстрації останнього.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом 5 днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя О.В. Горпинич

Копію ухвали отримав «____»____ 2017 року ОСОБА_3

«____» год. «____» хв.