Ухвала суду № 71384529, 28.12.2017, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/13773/17

Провадження № 1-кс/428/5913/2017

УХВАЛА

іменем України

28 грудня 2017 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі слідчого судді Бойко Н.В., при секретарі Василович Г.Ю., за участю прокурора Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_1, слідчого СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання клопотання слідчого СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_2, погоджене прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження № 12017130370003422 від 18.11.2017 року, стосовно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр. Центральний, 66/58, раніше неодноразово судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області із клопотанням, погодженим прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 будучи особою раніше засудженою, на шлях виправлення не став та повторно вчинив новий умисний злочин при наступних обставинах, так, 17.11.2017 року, приблизно о 22 годині 00 хвилин, ОСОБА_3, знаходячись біля салону «Photo Plaza», розташованого за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр. Хіміків, 27, де побачив малознайомого йому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 та чоловіка - особу якого під час досудового розслідування встановити не видалося за можливим.

В подальшому під час спілкування між останніми виник словесний конфлікт під час якого ОСОБА_3 побачив як у потерпілого ОСОБА_4 з карману курки випав мобільний телефон марки «Cubot», моделі Note S (2 Gb, 16 Gb) Black Edition в корпусі чорного кольору. В цей час в останнього виник раптовий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), а саме вищевказаного мобільного телефону.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, протиправно, незаконно, усвідомлюючи протиправний характер своїх злочинних дій, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету наживи і незаконного збагачення, маючи ціль на незаконне заволодіння чужим майном, повторно, скориставшись тим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає і не може йому перешкодити, таємно, шляхом вільно вільного доступу вчинив крадіжку мобільного телефону марки «Cubot», моделі Note S (2 Gb, 16 Gb) Black Edition в корпусі чорного кольору.

Після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 з місця скоєння злочину втік, звернувши викрадене ним майно у своє протиправне користування і розпорядившись ним згодом на свій власний розсуд.

Згідно висновку судово – товарознавчої експертизи №19/113/9-3/1417е від 28.11.2017 року, проведення якої доручено Луганському НДЕКЦ МВС України, загальна залишкова вартість викраденого мобільного телефону марки «Cubot», моделі Note S (2 Gb, 16 Gb) Black Edition в корпусі чорного кольору на момент вчинення злочину, з технічної точки зору складає 1770 гривень 00 копійок.

Так, своїми умисними протиправними діями, які виразились в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України.

11.12.2017 року слідчим Беззубом О.О., за погодженням з прокурором – процесуальним керівником ОСОБА_1, на підставі зібраних у провадженні доказів ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Цього ж дня допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, повністю визнав свою винуватість у вчиненні вказаного злочину встановленого органом досудового розслідування, а також не оспорював обставини щодо місця, часу, способу і наслідків вчиненого злочину.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Оскільки у даному кримінальному провадженні виникли ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на думку слідчого є необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:

-можливості переховуватися від органів досудового розслідування або суду, про що свідчить не лише вагомість доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки санкція ч.2 ст.185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до п’яти років та відповідно до ст.12 КК України дане кримінальне правопорушення відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості;

-можливості незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні про що свідчить те, що свідок ОСОБА_5 є його знайомою, якій ОСОБА_3 продав викрадене майно, а саме: мобільний телефон марки «Cubot», моделі Note S (2 Gb, 16 Gb) Black Edition в корпусі чорного кольору;

-можливості вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується про що свідчить той факт, що ОСОБА_3 будучи особою раніше засудженою на шлях виправлення не став і в період іспитового строку повторно вчинив новий умисний злочин, а також майновий стан підозрюваного, а саме: ОСОБА_3 постійного місця роботи не має, у зв’язку з чим відсутнє постійне джерело доходів, заробляє на життя вчиненням кримінальних правопорушень проти власності громадян. На теперішній час у провадженні Сєвєродонецького міського суду Луганської області стосовно останнього перебуває кілька обвинувальних актів спрямованих 26.07.2017 та 26.09.2017 року за вчинення аналогічних злочинів (судовий розгляд триває).

З урахуванням ризиків, які виникли внаслідок дій ОСОБА_3 жоден інший більш м"який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України не забезпечить належну поведінку підозрюваного ОСОБА_3, виконання ним процесуальних рішень, враховуючи характер вчиненого підозрюваним злочину середньої тяжкості, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов"язків, слідчим у клопотанні ставиться питання про необхідність застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали подане клопотання, просили його задовольнити та просили суд обрати підозрюваному запобіжний захід, з урахуванням наявності обгрунтованої підозри та ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_3 зазначив, що висунута підозра у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України обгрунтована, просив відмовити у застосуванні стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вислухавши слідчого, прокурора, підозрюваного, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

11.12.2017 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні встановлено, що підозра ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України обгрунтовується наявними матеріалами кримінального провадження, а саме:

- показаннями потерпілого ОСОБА_6;

- показаннями свідка ОСОБА_5;

- протоколом пред"явлення для впізнання особи потерпілим ОСОБА_4

На даній стадії процесу слідчий суддя позбавлений можливості аналізувати матеріали кримінального провадження та добуті органом досудового розслідування докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об"єктивно зв"язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Зв"язок підозрюваного ОСОБА_3 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає підстави вважати, що підозра ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України є обгрунтованою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м"яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п"ятою статті 178 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов"язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з клопотання, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов"язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв"язками та усіма видами зв"язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику, що ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, про що свідчить не лише вагомість доказів про вчинення ОСОБА_3 інкримінованого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки санкція ч.2 ст. 185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до п"яти років, але і відсутність у ОСОБА_3 міцних та сталих соціальних зв"язків, він не навчається, не працює.

На підставі викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, зокрема його вік та стан здоров"я, інші дані про особу ОСОБА_3, слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи, відсутні.

Слідчий суддя також приходить до висновку про обгрунтованість та доведеність у судовому засіданні ризику щодо можливості вчинити інше кримінальне правопорушення, про що свідчить той факт, що підозрюваний ОСОБА_3 раніше судимий, у провадженні Сєвєродонецького міського суду Луганської області перебувають кримінальні провадження стосовно нього, що свідчить про стійку упевненість підозрюваного у відсутності невідворотності покарання за скоєне.

Разом із тим, слідчий суддя вважає недоведеною наявність такого ризику, як можливість ОСОБА_3 незаконно впливати на свідка у цьому кримінальному провадженні, оскільки вона не знайшла об"єктивного підтвердження в судовому засіданні і грунтується на припущеннях.

Отже, на думку слідчого судді, відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, є підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12017130370003422 від 18.11.2017, порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобовязання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м"яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м"яким запобіжним заходом є особисте зобов"язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя також враховує у клопотанні, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання у разі визнання його винуватим у інкримінованому кримінальному правопорушенні, його вік та стан здоров"я, що слідчому судді не надано відомостей про стан здоров"я ОСОБА_3, який унеможливлював тримання під вартою в умовах слідчого ізолятора та неможливості надання йому кваліфікованої медичної допомоги. Підозрюваний ОСОБА_3 у теперішній час не навчається, не працює, має задовільний стан здоров"я.

Практика Європейського суду з прав людини передбачає, що питання про обґрунтованість періоду тримання під вартою не можна розглядати абстрактно. Оцінювати, наскільки виправданим є подальше тримання обвинуваченого під вартою, в кожній справі потрібно з огляду на конкретні обставини. У тій чи іншій справі безперервне тримання під вартою можна виправдати лише в разі, якщо існують конкретні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, попри презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, викладений у статті 5 Конвенції. Конвенція гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме: гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 12017130370003422 від 18.11.2017, порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, стосовно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підлягає задоволенню, а ОСОБА_3 слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш м"які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання доведеним під час судового розгляду ризикам та не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Суд також зобов"язаний застосувати ч.3 ст.183 КПк України, та визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов"язків, передбачених цим Кодексом, так як судом не встановлено випадків, передбачених ч.4 вказаної статті. У зв"язку з чим сума застави повинна бути достатньою для належного виконання покладених на нього обов"язків судом та не має бути більш, ніж 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Керуючись вимогами ст. ст. 110, 131, 132, 176, 177, 178, 183, 184, 197, 198, 309, 369-372 КПК України, ст. 29 Конституції України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_2, погоджене прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів з 28 грудня 2017 року по 25 лютого 2018 року включно.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України суд встановлює ОСОБА_3 заставу у розмірі 32 000 (тридцять дві тисячі) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ України, депозитний рахунок: Одержувач - ТУ ДСА України в Луганській області, ЄДРПОУ - 26297948, Банк одержувач - Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, Рахунок - 37317017002672, призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду - 05381484.

В разі внесення застави уповноваженій особі місця ув"язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_3 з-під варти у зв"язку з внесенням застави він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обов"язки:

- не відлучатись з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками, визначеними слідчим;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в"їзд в Україну.

Вказані обов"язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_3 на строк не більше двох місяців.

Підозрюваному роз"яснюється положення п.п.8,10 ст.182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов"язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з"явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов"язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Копію ухвали надати учасникам процесу та направити до відповідного ІТТ та слідчого ізолятора для виконання.

На дану ухвалу у п’ятиденний строк може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області.

Слідчий суддя Н.В. Бойко