Рішення № 71382979, 12.12.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1608/17 Справа № 175/4874/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Красвітна Т.П.

Категорія 19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2017 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого – Красвітної Т.П.,

суддів: Єлізаренко І.А., Свистунової О.В.,

при секретарі Шило С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Спільні інвестиційні проекти» на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Південкомбанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмет-трейд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Спільні інвестиційні проекти» про визнання договору іпотеки недійсним, –

В С Т А Н О В И Л А :

07 грудня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що при ознайомленні з матеріалами цивільної справи йому стало відомо, що між ним та ПАТ КБ «Південкомбанк» оформлено договір іпотеки №1203_13Ю від 14.03.2011 року, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим номером 1499. Вказаний договір іпотеки був оформлений на забезпечення зобов’язань за кредитним договором, укладеним між ТОВ «Дніпрометпостач» та ПАТ КБ «Південкомбанк» від 12.03.2011 року. В подальшому, кредитний портфель за договорами відступлення права вимоги був проданий, спочатку ТОВ «Трансмет-трейд» за договором від 30.08.2013 року, а потім від останнього до ТОВ «Компанія з управління активами «Спільні інвестиційні проекти» за договором від 20.03.2015 року. Однак позивач зазначений вище договір іпотеки №1203_13Ю від 14.03.2011 року не укладам, не підписував, а тому він підлягає визнанню недійсним. Позивач вважає, що договори про відступлення права вимоги, які вказані вище, також необхідно визнати недійсними. Тому, уточнивши позовні вимоги, позивач просив визнати недійсним договір іпотеки №1203_13Ю від 14.03.2011 року укладений між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Південкомбанк»; скасувати заборону відчуження нерухомого майна – Комплексу, загальною площею 3289,7 кв.м, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, м. Підгородне, вул. Робоча, буд. №80-б, накладену Приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 на підставі договору іпотеки №1203_13Ю від 14.03.2011 року (номер договору в реєстрі правочинів 1499) та іпотеку накладену у зв'язку з укладенням між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Південкомбанк» договору іпотеки від 14.03.2011 року шляхом виключення відповідних записів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна та з Державного реєстру іпотек; визнати недійсним договір відступлення права вимоги за договором про надання відкличної кредитної лінії №120К-13Ю від 14.03.2011 року, укладений 30.08.2013 року між ПАТ КБ Південкомбанк» та TOB «Трансмет-Трейд»; визнати недійсним договір відступлення права вимоги за договором про надання відкличної кредитної лінії №120К-13Ю від 14.03.2011 року, укладений 20.03.2015 між TOB «Трансмет-Трейд» та TOB «Компанія з управління активами «Спільні інвестиційні проекти» (а.с. 67-69 т.1).

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2016 року позов задоволено, визнано недійсним договір іпотеки №1203_13Ю від 14.03.2011 року, укладений між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Південкомбанк», вирішено також скасувати заборону відчуження нерухомого майна - комплексу, загальною площею 3289,7 кв.м, розташований за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, м. Підгородне, вул. Робоча, буд. №80-б, накладену Приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 на підставі договору іпотеки №1203_13Ю від 14.03.2011 року (номер договору в реєстрі правочинів 1499) та іпотеку накладену у зв'язку з укладенням між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Південкомбанк» договору іпотеки від 14.03.2011 року шляхом виключення відповідних записів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна та з Державного реєстру іпотек. Визнано недійсним Договір відступлення права вимоги за Договором про надання відкличної кредитної лінії №120К-13Ю від 14.03.2011 року укладений 30.08.2013 року між ПАТ КБ Південкомбанк» та TOB «Трансмет-Трейд»; визнано недійсним Договір відступлення права вимоги за Договором про надання відкличної кредитної лінії №120К-13Ю від 14.03.2011 року укладений 20.03.2015 між TOB «Трансмет-Трейд» та TOB «Компанія з управління активами «Спільні інвестиційні проекти». Стягнуто солідарно з ПАТ «КБ «Південкомбанк», ТОВ «Трансмед-трейд» та ТОВ «Компанія з правління активами «Спільні інвестиційні проекти» на користь ОСОБА_2 сумусудового збору у розмірі 487,20 грн.

В апеляційній скарзі ТОВ «Компанія з управління активами «Спільні інвестиційні проекти», посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин справи, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом відповідачі повідомлені належним чином, у відповідності до вимог ст. ст. 74-76 ЦПК України, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення судових повісток (а.с. 94, 95, 97 т.3). Представник апелянта приймав участь у судових засідання суду апеляційної інстанції в режимі відеоконференції.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, і заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та необхідність часткового скасування оскаржуваного рішення з ухваленням у скасованій частині нового рішення, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що позивачу на праві приватної власності належить нерухоме майно - комплекс, загальною площею 3289,7 кв.м., який розташований по вул. Робоча, 80-б в м. Підгородне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, відповідно до рішення третейського суду у справі №0406/08-43 від 05.06.2008 року; право власності зареєстроване у встановленому порядку, що стверджується витягом з відповідного реєстру.

Суду представлено копію іпотечного договору №1203_13Ю від 14 березня 2011 року між ПАТ «КБ «Південкомбанк» (іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (іпотекодавець), що виступає майновим поручителем юридичної особи – ТОВ «Дніпрометпостач» (позичальник), за умовами якого забезпечено вимоги іпотекодержателя, що витікають з договору про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії №120К-13Ю від 14 березня 2011 року, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії договору про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії №120К-13Ю від 14 березня 2011 року, укладеного між іпотекодержателем та позичальником, за умовами якого позичальник зобов'язаний до 12 березня 2012 року повернути заставодержателю кредит з лімітом 8000000,00 грн., щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 23,5% процентів річних, сплатити одноразову комісію у розмірі 0,5% процентів від ліміту кредитування, щомісячну комісію за управління кредитною лінією 0,01% процентів річних від ліміту кредитної лінії, щоденну комісію за невибраний ліміт кредитування 0,01% процентів річних від невибраного ліміту кредитної лінії, одноразову комісію за підготовку та оформлення Кредитного договору 360,00 гривень у тому числі ПДВ 60 гривень, а також виконати зобов’язання із сплати штрафних санкцій (в тому числі нені) у випадках та розмірах, на умовах передбачених Кредитним договором, інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги. Строк, порядок повернення кредиту, сплати відсотків та комісій визначено Кредитним договором (а.с. 19 – 24, 31 – 39 у т. 1).

Згідно п. 1.2. вказаного вище іпотечного договору, іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання зобов'язань, що випливають з Кредитного договору, передає, а іпотекодержатель приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених цим договором наступне нерухоме майно: комплекс, загальною площею 3289,7 кв.м., який розташований за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, місто Підгородне, вулиця Робоча, будинок 80-б.

Відповідно до змісту вищевказаного іпотечного договору, заборони №3, 14.03.2011 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, на підставі ст. 73 Закону України «Про нотаріат» та у зв»язку з посвідченням цього договору накладено заборону відчуження зазначеного в договорі майна - комплекс, який розташований за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, місто Підгородне, вулиця Робоча, будинок 80-б, яке належить ОСОБА_2, до припинення або розірвання договору.

Місцевим судом встановлено, що між ПАТ КБ «Південкомбанк» та TOB «Трансмет-Трейд» укладено договір відступлення права вимоги за Договором про надання відкличної кредитної лінії №120К-13Ю від 14.03.2011 року укладений 30.08.2013, відповідно до п.п. 1.5. якого TOB «Трансмет-Трейд» отримала оригінали договору про надання відкличної кредитної лінії №120К-13Ю від 14.03.2011, а також виписи з особових рахунків на яких обліковується (обліковувався) кредит та проценти (а.с. 14-21 т.1).

Окрім того, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансмет-трейд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з правління активами «Спільні інвестиційні проекти» було укладено 20.03.2015 договір відступлення права вимоги за договором про надання відкличної відновлюваної кредитної лінії №120К-13Ю від 14.03.2011, згідно якого TOB «Компанія з управління активами «Спільні інвестиційні проекти» отримала від TOB «Трансмед-трейд» оригінали договору про надання відкличної кредитної лінії №120К-13Ю від 14.03.2011, договору іпотеки №1203_13Ю від 14 березня 2011 року, а також виписи з особових рахунків на яких обліковується (обліковувався) кредит та проценти (а.с. 23-29 т.1).

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільнихправ та обов’язків, зокрема, є договори й інші правочини.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частинами 1, 2 ст. 215 діючого ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1 - 6 ст. 203 ЦК України, де закріплено, що зміст правочину не має суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного судочинства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятись у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, правочин, що вчиняється батьками не може суперечити правам та інтересам їх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Недійсним також є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Частиною 2 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. 209 ЦК України, в редакції на час оформлення оспорюваного правочину, правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису. Нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов»язані з його недійсністю.

За змістом статті 1 Закону України «Про іпотеку», з відповідними змінами та доповненнями, іпотека – вид забезпечення виконання зобов'язань нерухомим майном, що залишається у володіння і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення свої вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про іпотеку», чинного на час укладення спірного договору, зокрема, взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення.

Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України «Про іпотеку», в редакції, що діяла на час укладення оспорюваного договору іпотеки, обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.

Згідно ст. 17 Закону України «Про іпотеку», іпотека припиняється, зокрема, у разі визнання іпотечного договору недійсним.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності, місцевий суд обгрунтовано встановив, що позивач не укладав та не підписував оспорюваний іпотечний договір, а також не уповноважував інших осіб для підписання цього договору. Місцевий суд правомірно задовольнив позовну вимогу про визнання оспорюваного іпотечного договору недійсним, виходячи із положень частин 1, 3 та 4 статті 203, ст.ст. 207, 209 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги про недоведеність факту, що позивач не підписував оспорюваний іпотечний договір – є безпідставними, зважаючи на наступне.

Згідно з положенням статті 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Частиною 1 ст. 146 ЦПК України передбачено, що у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

На підтвердження позовної вимоги про визнання оспорюваного договору недійсним, позивач навів достатньо доказів, які суд, відповідно до вимог статті 212 ЦПК України, оцінив за своїм внутрішнім переконанням, яке, як вбачається із матеріалів справи, ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судами вжиті всі необхідні та достатні заходи для отримання оригіналу оспорюваного іпотечного договору.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 01 червня 2016 року місцевим судом було витребувано з ТОВ «Компанія з управління активами «Спільні інвестиційні проекти» оригінали договору іпотеки №1203_13Ю від 14.03.2011 року, документи на підставі яких цей договір було укладено (а.с. 100 т.1).

Однак, на час ухвалення судом першої інстанції рішення, вказаних вище документів відповідачем надано не було, ухвала місцевого суду від 01.06.2016 року виконана не була.

Ухвалою апеляційного суду від 21.03.2017 року, за клопотанням позивача, у справі було призначено почеркознавчу експертизу, на вирішення якої було поставлене питання: «Чи виконаний підпис від імені ОСОБА_2 в графі «Іпотекодавець» розділу 9 «Реквізити та підписи сторін» іпотечного договору №1203_13Ю, укладеного 14.03.2011 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Південкомбанк» та ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі за №1500, – самим ОСОБА_2?».

Вказаною ухвалою апеляційного суду від 21.03.2017 року було зобов’язано відповідачів надати експерту для проведення експертизи оригінал оспорюваного іпотечного договору №1203_13Ю. Учасникам процесу було роз’яснено положення ст. 146 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в проведенні експертизи; оплату експертизи зобов'язано здійснити позивача (а.с. 107 – 109 у т. 2).

Для проведення експертизи позивачем були надані у необхідній кількості вільні та експериментальні зразки його почерку, що долучені до матеріалів справи.

21.04.2017 року до апеляційного суду надійшло клопотання судового експерта від 19.04.2017 року про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи, а саме оригіналу оспорюваного іпотечного договору (а.с. 118 у т. 2).

Апеляційним судом 21.04.2017 року відповідачам було направлено листи з вимогою надати для проведення експертизи оригінал оспорюваного договору; вказані листи отримані ПАТ комерційний банк «Південкомбанк» 07.04.2017 року, ТОВ «Трансмет-трейд» 10.04.2017 року, апелянтом ТОВ «Компанія з управління активами «Спільні інвестиційні проекти» - 07.04.2017 року, що стверджується відповідними рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 126, 128, 129, 130 у т. 2).

Згідно листа Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Південкомбанк» від 28.04.2017 року, який знаходиться в стані припинення, оригінал оспорюваного договору іпотеки мав бути переданий ТОВ «Трансмет-трейд» у зв»язку з укладенням договору про відступлення права вимоги (а.с. 133 – 137 у т. 2).

Відповідно до договору відступлення права вимоги за договором про надання відкличної відновлюваної кредитноїлінії №120К-13Ю від 14.03.2011 року, укладеного 20.03.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансмет-трейд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з правління активами «Спільні інвестиційні проекти», TOB «Компанія з управління активами «Спільні інвестиційні проекти» отримала від TOB «Трансмед-трейд» оригінали договору про надання відкличної кредитної лінії №120К-13Ю від 14.03.2011, договору іпотеки №1203_13Ю від 14 березня 2011 року, а також виписи з особових рахунків на яких обліковується (обліковувався) кредит та проценти (а.с. 23-29 т.1).

Апелянтом оригінал оспорюваного іпотечного договору для проведення судової експертизи не представлено, ухвалу апеляційного суду від 21.03.2017 року, в частині зобов’язування надати вказаний письмовий доказ, не виконано без зазначення поважних причин.

Представником ТОВ «Компанія з управління активами «Спільні інвестиційні проекти» в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, що стверджується журналом та звукозаписом процесу, було зазначено, що оригінал оспорюваного договору іпотеки №1203_13Ю від 14.03.2011 року знаходиться у виконавчому провадженні Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, що відкрите у зв»язку з виконанням виконавчого напису нотаріуса від 21.06.2012 року про звернення стягнення на спірне нерухоме майно.

З урахуванням наведених тверджень представника апелянта, ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 23.05.2017 року, для проведення експертизи, було тимчасово вилучено в Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області примірник вказаного раніше оспорюваного іпотечного договору (а.с. 184-186, 190 – 193 у т.2).

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 23.05.2017 року матеріали даної справи були направлені до експертної установи для проведення експертизи та експерту було надано примірник іпотечного договору, що представлений суду Управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області в порядку виконання ухвали про тимчасове вилучення письмового доказу від 23.05.2017 року (а.с.194 – 195 у т. 2).

Висновком комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів №1659/2850-17 від 20.07.2017 року, складеним експертами Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз встановлено наступне (а.с. 199-214 т.2):

1. Зображення підпису ОСОБА_2, що розташоване в графі «Іпотекодавець» на зворотній стороні третього аркуша іпотечного договору №1203_13Ю, укладеного 14.03.2011 року між ПАТ КБ «Південкомбанк» та ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за №1500 (том №2 а.с. 192), виконане з використанням друкуючого пристрою із струминним способом друку в кольоровому режимі;

2. В зв'язку з тим, що технічним дослідженням документу встановлено, що зображення підпису від імені ОСОБА_2 в графі «Іпотекодавець» розділу 9 «Реквізити та підписи сторін» іпотечного договору №1203_13Ю від 14.03.2011 року виконане не рукописним способом, а з використанням друкуючого пристрою із струминним способом друку в кольоровому режимі, питання, ким виконаний вказаний підпис – не вирішувалось (п. 2 розділу 3 висновку експертизи №1659/2850-17 від 20.07.2017 року);

3. Третій аркуш іпотечного договору №1203_13Ю, укладеного 14.03.2011 року між ПАТ КБ «Південкомбанк» та ОСОБА_2, (окрім рукописного запису «3 (три)» та фрагменту підпису приватного нотаріуса ОСОБА_3, що розташовані на конгривці з написом «Всього прошито (або прошнуровано), пронумеровано і скріплено печаткою (аркушів) приватний нотаріус ОСОБА_3», якою на зворотній стороні третього аркуша, скріплені всі три аркуша досліджуваного іпотечного договору), - виконаний з використанням друкуючого пристрою із струминним способом друку в кольоровому режимі. Згідно п.п. 2 п. 3 розділу 3 висновку експертизи №1659/2850-17 від 20.07.2017 року, рукописний запис «3 (три)» та фрагмент підпису приватного нотаріуса ОСОБА_3,

що розташовані конгривці з написом «Всього прошито (або прошнуровано), пронумеровано і скріплено печаткою (аркушів) приватний нотаріус ОСОБА_3», якою скріплені всі три аркуша досліджуваного іпотечного договору №1203_13Ю від 14.03.2011 року - виконані пастою (-ами) для кулькової ручки чорного кольору (а.с. 206 т.2).

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 серпня 2017 року витребувано у приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зокрема, екземпляр іпотечного договору №1203_13Ю, укладеного 14.03.2011 року між ПАТ КБ «Південкомбанк» та ОСОБА_2 (реєстровий №1500), що зберігається в архіві нотаріуса (а.с. 246-247 т.2).

Листом приватного нотаріуса ОСОБА_3 вих. №1106/01-16 від 15.08.2017 року повідомлено, що на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 15.10.2015 року, оригінал примірника оспорюваного договору іпотеки, що зберігається в справах нотаріуса, було вилучено для приєднання до матеріалів кримінального провадження, а тому надіслати оригінал примірника вказаного договору іпотеки до суду є неможливим (а.с. 253 т.2).

Крім того, приватним нотаріусом ОСОБА_3 надано виписку з реєстру для реєстрації нотаріальних дій №02-33 том №1 за 2011 рік, з якої вбачається, що 14.03.2011 року були здійснені наступні нотаріальні дії: №1499 - посвідчено іпотечний договір, що укладений між ПАТ КБ «Південкомбанк» (м. Донецьк, пр. Ватутіна, 33) та ОСОБА_2, а також №1500 – накладено заборону за вищевказаним договором іпотеки (а.с. 71 – 74).

Враховуючи наведене вище, приймаючи до уваги неспростовані твердження позивача про відсутність у нього оригіналу оспорюваного договору, оскільки він цей договір не укладав та не підписував; зважаючи на письмову інформацію нотаріуса про відсутність на зберіганні у нього примірника оригіналу оспорюваного договору іпотеки; враховуючи непредставлення апелянтом оригіналу оспорюваного договору, ненадання апелянтом доказів втрати оригіналу договору; приймаючи до уваги, що надання для проведення експертизи оригіналу оспорюваного договору є правом, а не обов»язком апелянта; враховуючи неможливість проведення почеркознавчої експертизи, з приводу встановлення особи, що підписала договір, без оригіналу оспорюваного договору, про що зазначено у наведеному висновку судової експертизи №1659/2850-17 від 20.07.2017 року та роз»яснено апелянту, - колегія дійшла висновку про ухилення апелянта ТОВ «Компанія з управління активами «Спільні інвестиційні проекти» від подання експертам оригіналу оспорюваного іпотечного договору. За таких обставин, виходячи з положень 1 ст. 146 ЦПК України, суд вважає за можливе визнати факт (для з'ясування якого була призначена експертиза) непідписання позивачем оспорюваного договору іпотеки №1203_13Ю від 14.03.2011 року.

З урахуванням викладеного, місцевий суд надав належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності, зокрема, виписному епікризу, згідно з яким позивач у період укладання договору іпотеки №1203_13Ю від 14.03.2011 року знаходився на стаціонарному лікуванні за межами міста Дніпропетровська у ДП МОУ «Сакський центральний воєнний клінічний санаторій ім. Пірогова М.І.», що також підтверджує доводи позивача про неукладення та непідписання ним оспорюваного договору іпотеки (а.с. 181 – 182 у т. 1).

За викладених обставин, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання оспорюваного договору іпотеки №1203_13Ю від 14.03.2011 року недійсним з підстав невідповідності положенням закону, а саме ч.2 ст. 207, ст. 209 , ч.ч. 1, 3, 4 ст. 203 ЦК України, оскільки позивач не укладав та не підписував зазначений договір.

Крім того, колегія дійшла висновку про обґрунтованість висновку місцевого суду, що, у зв»язку з визнанням іпотечного договору недійсним, та, як наслідок, припиненням іпотеки, підлягає задоволенню позовна вимога про скасування заборони відчуження нерухомого майна, яке знаходилось в іпотеці, - комплексу, загальною площею 3289,7 кв.м, розташований за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, м. Підгородне, вул. Робоча, буд. №80-б, накладену Приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 на підставі договору іпотеки №1203_13Ю від 14.03.2011 року, що належить на праві власності позивачу.

Наведені вище висновки суду не спростовуються доводами апелянта про його звернення, під час слухання даної справи апеляційним судом, до правоохоронних органів з приводу відсутності оригіналу оспорюваного іпотечного договору. Клопотань про представлення письмових доказів щодо розгляду зазначеного звернення чи витребування відповідних доказів судом – апелянтом не заявлено.

Необхідно звернути увагу, що ухвалою апеляційного суду від 12.12.2017 року апелянту відмовлено у задоволенні клопотання про призначення у справі почеркознавчої експертизи для одержання відповідей на наступні питання: «Чи виконаний рукописний підпис в графі іпотекодавець договору іпотеки №1203_13Ю від 14.03.2011 року, укладеного між ПАТ КБ «Південкомбанк» та ОСОБА_2 за реєстровим номером 1499, – ОСОБА_2О.»; «Чи виконаний рукописний підпис в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій нотаріуса приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 – ОСОБА_2О.».

Виходячи з положень ст.ст. 143, 147, 303 ЦПК України, враховуючи зміст висновку проведеної у даній справі комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів №1659/2850-17 від 20.07.2017 року, складеного експертами Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз (а.с. 199-214 т.2); враховуючи непредставлення ні суду, ні для дослідження експертам оригіналу оспорюваного іпотечного договору; приймаючи до уваги, що журнал реєстрації нотаріальних дій не містить умов оспорюваного договору іпотеки; враховуючи, що експертне дослідження розчерків підписів, які містяться в журналі реєстрації нотаріальних дій, не надасть відповіді щодо особи, яка виконала підпис на оригіналі оспорюваного іпотечного договору; враховуючи, що під час слухання справи місцевим судом апелянт клопотання про призначення судової експертизи не заявляв, про наявність поважних причин незаявлення такого клопотання до ухвалення оскаржуваного рішення апелянтом не зазначено; приймаючи до уваги, що при обговоренні з учасниками процесу питання про призначення апеляційним судом вищевказаної судової експертизи представник апелянта не заявив про наявність намірів поставити перед судовими експертами власні питання, більше того, представник апелянта заперечував щодо призначення у справі судової експертизи, – колегія дійшла висновку про необхідність відмовити в задоволенні необґрунтованого клопотання апелянта про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Колегія не погоджується з оскаржуваним рішенням місцевого суду в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсними договір відступлення права вимоги за договором про надання відкличної кредитної лінії №120К-13Ю від 14.03.2011 року, що були укладені 30.08.2013 року між ПАТ КБ Південкомбанк» та TOB «Трансмет-Трейд» та 20.03.2015 між TOB «Трансмет-Трейд» та TOB «Компанія з управління активами «Спільні інвестиційні проекти». Позивач не є стороною вказаних оспорюваних договорів. Задоволення позовної вимоги про визнання недійсним вищевказаного іпотечного договору, зумовлює відсутність обов»язків позивача перед кожним з відповідачів, тому оспорювані договори уступки вимоги права позивача не порушують.

Крім того, позовна вимога про скасування іпотеки, що накладена у зв'язку з укладенням між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Південкомбанк» договору іпотеки від 14.03.2011 року, не підлягає задоволенню, оскільки позивачем обрано неналежний спосіб захисту. Більше того, у даному випадку, судовий захист не є необхідним, зважаючи на зміст ст. 17 Закону України «Про іпотеку», де передбачено, що іпотека припиняється у разі визнання іпотечного договору недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

За змістом п. 2 ч. 1 до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягають також речові права, похідні від права власності, зокрема, іпотека.

Згідно ч. 1 ст. 10 вказаного вище закону, державним реєстратором є громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав; нотаріус; державний виконавець, приватний виконавець - у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки у зв'язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки.

Державна реєстрація відомостей про обтяження чи зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою, відступлення прав за іпотечним договором та передачу, анулювання, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної здійснюється шляхом внесення запису до Реєстру, а також змін і додаткових відомостей до запису, виключення запису з Реєстру.

Державна реєстрація обтяження нерухомого майна іпотекою може здійснюватися будь-яким реєстратором на підставі повідомлення іпотекодержателя або уповноваженої ним особи чи рішення суду.

Отже, правовий аналіз положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» дає підстави для висновку про те, що державний реєстратор та нотаріус є спеціальними суб'єктами, на яких покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, щодо прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав та здійснення інших повноважень, передбачених законами України.

Таким чином, позови про внесення, виключення, зміну будь-яких записів в Державному реєстрі прав пред'являються до державного реєстратора органів державної реєстрації прав, утворених Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку, та/або нотаріуса, як спеціального суб'єкта, на якого покладаються функції державного реєстратора.

Пунктом 6 «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, встановлено, що державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.

За змістом п. 18 вказаного вище порядку, за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що рішення суду про визнання договору іпотеки недійсним є підставою для виключення записів про іпотеку з відповідних реєстрів; враховуючи, що законодавством передбачена відповідна процедура звернення особи до державного реєстратора для внесення відомостей (змін) до відповідних реєстрів, – колегія дійшла висновку, що позовна вимога про виключення відповідних записів, що були здійснені у зв»язку з оспорюваним договором іпотеки, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна та з Державного реєстру іпотек - задоволенню не підлягає, оскільки є передчасною. Крім того, державний реєстратор, нотаріус до участі у даній справі не залучались.

У разі відмови у вчиненні реєстраційних дій, позивач не позбавлений права звернутися із відповідним позовом до держаного реєстратора, нотаріуса.

На зазначене місцевий суд уваги не звернув, неправильно застосував матеріальний закон, що призвело до ухвалення неправильного рішення в частині скасуванняіпотеки, виключення відповідних записів з державних реєстрів, в частині визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 30.08.2013 року, укладеного між ПАТ КБ «Південкомбанк» та ТОВ «Трансмет-Трейд», в частині визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 20.03.2015 року, укладеного між ТОВ«Трансмет-Трейд» та ТОВ«Компанія з управління активами «Спільні інвестиційні проекти»; тому рішення суду першої інстанції в цій частині необхідно скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні даних позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо застосування позовної давності, колегія виходить з положення статті 256 ЦК України, де передбачено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч.ч. 3, 4, 5 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності, колегія погоджується з доводами апелянта про те, що про існування оспорюваного іпотечного договору та його зміст позивач дізнався 04.09.2012 року, що стверджується відбитком штампу вхідної кореспонденції Кіровського районного суду м. Дніпропетровська на позовній заяві ТОВ «Електродпостач», ОСОБА_4, ОСОБА_2 до ПАТ «Комерційний банк «Південкомбанк» про визнання виконавчих написів нотаріусу такими, що не підлягають виконанню, у якій зазначено про наявність додатків, зокрема, копії іпотечного договору №1203_13Ю від 14.03.2011 року (а.с. 2 – 17 у т. 3).

Колегія приймає до уваги твердженнями позивача про те, що до 04.09.2012 року він не знав та не міг знати про існування оспорюваного іпотечного договору та його зміст, оскільки не укладав та не підписував цей договір.

Позов, що розглядається, пред»явлений до суду 07.12.2015 року, що стверджується відбитком штампу вхідної кореспонденції місцевого суду (а.с. 3 у т. 1).

Отже, трирічний строк позовної давності, про застосування якого заявлено відповідачем у відповідності до положень ст. 267 ЦК України, пропущено позивачем на три місяці чотири дні.

Апеляційним судом встановлено, що, звернувшись 04.09.2012 року до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на незаконність видачі нотаріусом оспорюваного виконавчого напису, позивач ОСОБА_2 мав сподівання щодо ефективного судового захисту його прав. Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 04.06.2015 року (справа №203/741/14-ц, провадження №2/0203/387/2015) у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено. Надмірна тривалість розгляду судами даної справи про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню негативно вплинула на своєчасність прийняття ОСОБА_2 рішення про необхідність звернення до суду за захистом своїх прав та законних інтересів у інший спосіб, з позовом про визнання іпотечного договору недійсним.

Крім того, встановлено, що пов»язані з оспорюваним іпотечним договором правовідносини продовжували існувати та розвиватись (без участі позивача) після пред»явлення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Так, двічі укладались договори відступлення права вимоги за договором про надання відкличної кредитної лінії №120К-13Ю від 14.03.2011 року, на забезпечення якого було оформлено оспорюваний іпотечний договір, а саме: 30.08.2013 року між ПАТ КБ «Південкомбанк» та TOB «Трансмет-Трейд», 20.03.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансмет-трейд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з правління активами «Спільні інвестиційні проекти». Дані обставини свідчать про те, що з вичерпним колом учасників процесу (за позовом про визнання іпотечного договору недійсним) позивач міг визначитись не раніше 20.03.2015 року.

Колегія приймає до уваги доводи позивача про витрачання ним тривалого періоду часу для самостійного пошуку оригіналу оспорюваного договору, який, однак, виявився безрезультатним, що підтверджується представленими у справі доказами.

Проаналізувавши наведені вище обставини та представлені докази, колегія дійшла висновку, що пропущення позивачем позовної давності відбулося з поважних причин на строк, який не є значним, тому порушене право ОСОБА_2 підлягає захисту.

Отже, місцевий суд, дійшов помилкового висновку про дотримання позивачем строку позовної давності, що, однак, не потягло помилки у висновках суду про задоволення позовних вимог про визнання оспорюваного іпотечного договору недійсним та скасування заборони відчуження спірного нерухомого майна, тому колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення в частині вказаних позовних вимог підлягає залишенню без змін, оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 308 ЦПК України, не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Крім того, місцевий суд неправильно розподілив судові витрати у справі у солідарному порядку. Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з ПАТ КБ «Південкомбанк», ТОВ «Трансмет-трейд» та ТОВ «Компанія з управління активами «Спільні інвестиційні проекти» підлягає стягненню на користь ОСОБА_2 сплачений останнім судовий збір при подачі позовної заяви в розмірі 487,20 грн. (а.с. 2 т.1), а саме по 162,40 грн., з кожного. Отже, оскаржуване рішення підлягає скасуванню також в частині розподілу судових витрат.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного вище, колегія дійшла висновку, що рішення місцевого суду підлягає частковому скасуванню з ухваленням у скасованій частині нового рішення.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів, –

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Спільні інвестиційні проекти» – задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2016 року в частині скасуванняіпотеки, накладеної у зв'язку з укладенням між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Південкомбанк» договору іпотеки від 14.03.2011 року шляхом виключення відповідних записів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна та з Державного реєстру іпотек; в частині визнання недійсним договору відступлення права вимоги за договором про надання відкличної кредитної лінії №120К-13Ю від 14.03.2011 року, укладеного 30.08.2013 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Південкомбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансмет-Трейд»; в частині визнання недійсним договору відступлення права вимоги за договором про надання відкличної кредитної лінії №120К-13Ю від 14.03.2011 року, укладеного 20.03.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю«Трансмет-Трейд» та Товариством з обмеженою відповідальністю«Компанія з управління активами «Спільні інвестиційні проекти» та в частині розподілу судових витрат – скасувати та у скасованій частині ухвалити нове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Південкомбанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмет-трейд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Спільні інвестиційні проекти» про скасування іпотеки та визнання недійсними договорів відступлення права вимоги – відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Південкомбанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмет-трейд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Спільні інвестиційні проекти» на користь ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_1) судові витрати по 162 (сто шістдесят дві) грн. 40 коп., з кожного.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку.

Головуючий

Судді