Постанова № 71381802, 09.10.2017, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

09.10.2017 Єдиний унікальний номер 205/5684/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2017 року

Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Скрипник К.О., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Правобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

04 вересня 2017 року позивач звернувся з позовом до Правобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії.

В позові позивач зазначив, що він перебуває на обліку в Правобережному об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Дніпрі з 19.07.2000 року, та отримував до 09.06.2016 року пенсію за вислугу років, згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». З 09.06.2016 року позивач отримує пенсію за віком. Після виходу на пенсію, згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» позивач продовжував працювати. Відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. Згідно трудової книжки позивача його страховий стаж на час досягнення 60 років становив 39 років 3 місяці 2 дні, на час звернення за пенсією позивач продовжував працювати. Відтак, позивач набув право на призначення пенсії за віком, а тому 25.04.2016 року звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, з урахуванням середньої заробітної плати за три календарні роки (2013,2014,2015), що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто застосувати розрахунки як до новопризначеної пенсії. На звернення позивача, відповідач листом №310/02/56 від 10.05.2016 року з посиланням на статтю 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зазначив, що пенсіонеру який після призначення пенсії продовжував працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього розрахунку) пенсії, незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія, оскільки позивачу була призначена пенсії по лінії МВС з 19.07.2000 року, то розрахунок буде проведено із застосуванням заробітної плати за 2007 рік. Позивач просив визнати неправомірними дії Правобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі щодо відмови в призначенні позивачу пенсії за віком із застосуванням заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за пенсією (2013,2014,2015); визнати неправомірними дії Правобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі щодо відмови позивачу пенсії за віком із застосуванням розрахунків, як для новопризначеної пенсії, тобто відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; зобов`язати Правобережне об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 25.04.2016 року, відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто із застосуванням середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за пенсією (2013,2014,2015),з урахуванням сплаченої у цей період пенсії згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідач - Правобережне об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі направили до суду своє письмове заперечення, згідно якого позовну заяву не визнали та просили відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування заперечень зазначили, що оскільки позивачу була призначена пенсія по лінії МВС з 19.07.2000 року то розрахунок буде проведено з застосуванням заробітної плати за 2007 рік (1197,91 грн.). В результаті розрахунку загальний трудовий стаж складає 39 років 3 місяці 2 дні. Загальний розмір пенсії на 24.04.2016 року становить 2416,20 грн., де: 2373,24 грн. – основний розмір пенсії; 42,96 – доплата за понаднормовий стаж. Сам факт призначення пенсії передбачає, що особа скористалася своїм правом на призначання державної пенсії, а отже в разі припинення її виплати та звернення за призначенням пенсії за іншим законом таке переведення – є переведенням з одного виду пенсії на інший.

Суддя, з’ясувавши обставини по справі, перевіривши їх наданими доказами, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

Згідно зі ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 6 КАС України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом.

Частиною 2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 3 ст. 72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 19.07.2000 року вийшов на пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», однак продовжував працювати.

З 09.06.2016 року позивачу призначена пенсія відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

25 квітня 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком з урахуванням середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто 2013,2014,2015 року.

Листом №310/02/56 від 10.05.2016 року відповідач повідомив позивача, що згідно ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», якщо пенсіонер, який після призначення пенсії продовжував працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія. Оскільки позивачу була призначена пенсія по лінії МВС з 19.07.2000 року то розрахунок буде проведено з застосуванням заробітної плати за 2007 рік (1197,91 грн.).

Правомірність дій відповідача щодо переведення позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком на загальних підставах із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік є предметом спору переданого на вирішення суду.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон № 1788-XII), за цим Законом призначаються такі види пенсій: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

З 01 січня 2004 року набрав чинності Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058), пунктом 16 Розділу XV Прикінцевих положень якого визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);

3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно з приписами частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Водночас, позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернувся вперше.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу з 19.07.2000 року було призначено пенсію за вислугу років у відповідності до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

З 01 січня 2004 року набрав чинності Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З 09.06.2016 року позивачу призначено пенсію за віком у відповідності до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік.

Тобто, на час призначення позивачу пенсії за вислугу років, така пенсія була розрахована у відповідності до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» без застосування показника середньої заробітної плати передбаченого Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Встановлені обставини свідчать про те, що з 19.07.2000 року позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який передбачав інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач звернулася вперше 25.04.2016 року.

При цьому, враховуючи положення статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якою визначено формулу обрахунку заробітної плати (дохід) для обчислення пенсії, суд вважає протиправними дії відповідача щодо застосування при розрахунку пенсії позивача показника середньої заробітної плати за 2007 рік, оскільки позивач за призначенням пенсії за віком звернувся 25.04.2016 року, а отже три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії є 2013, 2014 та 2015 роки.

Отже, за таких обставин застосування відповідачем до спірних відносин частини третьої статті 45 Закону № 1058-ІV є протиправним.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у справі № 133/476/15-а від 29 листопада 2016 року.

При цьому, суд також зважає на наступне.

Відповідно до частин 1,2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, пенсійні виплати є періодичними, щомісячними платежами, які отримує безпосередньо, особа, якій вони призначені, а отже позивач про порушення своїх прав повинен був дізнатися при реалізації свого права на отримання щомісячної суми призначеної йому пенсії, тобто починаючи з дати отримання призначеної йому пенсії – травень 2016 року.

Згідно зі статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Слід зазначити й про те, що практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» яка є джерелом права, свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строку для звернення до суду за захистом порушених прав.

Встановлене законом обмеження строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Враховуючи те, що позивач про порушення своїх прав повинен був дізнатися при реалізації свого права на отримання щомісячної суми призначеної йому пенсії, тобто починаючи з дати отримання призначеної йому пенсії - травень 2016 року, при цьому з позовом до суду він звернувся 04 вересня 2017 року, суд зробив висновок про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 за період з 25.04.2016 року по 03.03.2017 року, включно, підлягають залишенню без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.

Відповідно до ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень і зобов'язати відповідача вчинити певні дії.

Таким чином, суд дійшов висновку, що доводи позивача викладені в позовній заяві є обґрунтованими, а відповідно такими, що підлягають частковому задоволенню та вважає за необхідне визнати неправомірними дії Правобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком із застосуванням заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за пенсією (2013,2014,2015); зобов’язати Правобережне об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 04 березня 2017 року, відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто із застосуванням середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за пенсією (2013,2014,2015),з урахуванням сплаченої у цей період пенсії згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Щодо решти позовних вимог позивача ОСОБА_1, то вони не підлягають задоволенню, з огляду на їх невідповідність встановленим способам захисту порушеного права та неузгодженістю із вимогами матеріального закону.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується ст. 94 КАС України та ЗУ «Про судовий збір», відповідно до яких судові витрати у вигляді судового збору -640 грн. необхідно стягнути із державного бюджету України на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 6 - 14, 17, 18, 158-163, 167,183-2 КАС України, суд-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Правобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Правобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком із застосуванням заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за пенсією (2013,2014,2015).

Зобов’язати Правобережне об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 04 березня 2017 року, відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто із застосуванням середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за пенсією (2013,2014,2015),з урахуванням сплаченої у цей період пенсії згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Стягнути із державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 640 грн.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Правобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії за період з 25.04.2016 року по 03.03.2017 року залишити без розгляду.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через суд Ленінського району м. Дніпропетровська у порядку подання апеляційної скарги, яка може бути подана протягом 10-ти днів з дня отримання копії постанови

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано; якщо була подана апеляційна скарга, то постанова суду набиратиме законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Суддя К.О.Скрипник