Рішення № 71380932, 20.12.2017, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/274/17

Провадження № 2-а/204/51/17

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2017 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Токар Н.В.,

при секретарі Онбиш А.О.,

за участю представника позивача адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2017 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, уточнивши позовні вимоги, просив визнати протиправною та скасувати постанову Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 29.12.2016 №7 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 у вигляді штрафу 1360, 00 гривень; стягнути з державного бюджету України на його користь судовий збір у сумі 640,00 гривень.

В обґрунтування позовної заяви позивач вказав на те, що постановою державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 29.12.2016 №7 на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 1360 гривень. Службовими особами Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Державної фіскальної служби у Дніпропетровської області здійснено документальну позапланову виїзну перевірку Дочірнього підприємства «Таксі-Сервіс» Товариства з додатковою відповідальністю «Автопромінь» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.01.2015 року. За результатами перевірки було складено акт №1314/04-66-14/25014919 від 02.11.2016 року, який отриманий підприємством 08.06.2015 року, відповідно до якого перевіряючими були встановлені, у тому числі порушення п.1,2 ч.2 ст.6, п.1 ч.1 ст.7 ОСОБА_3 № 2464, а саме: не нараховано, не обчислено, не сплачено єдиний внесок на суму 44 664,76 гривень. За наслідками висновків Акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення: №0013271302 від 25.11.2016 року, яким ДП «Таксі-Сервіс» ТДВ «Автопромінь» було визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 15172,55 гривень, з яких 8670,03 гривень - основний платіж; 6502,52 гривень - штрафні санкції; вимога до ДП «Таксі-Сервіс» ТДВ «Автопромінь» про сплату боргу (недоїмки) № Ю-0013251302 від 25.11.2016 року про сплату суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 31634,40 гривень; рішення № НОМЕР_1 від 25.11.2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким ДП «Таксі-Сервіс» ТДВ «Автопромінь» нараховані штрафні санкції в розмірі 15817,20 гривень. Зазначені податкові повідомлення-рішення ДП «Таксі-Сервіс» ТДВ «Автопромінь» оскаржило в судовому порядку. Однак, посадовими особами податкової інспекції було складено протокол від 22.12.2016 року №16 про порушення п.1,2 ч.2 ст.6, п.1 ч.1 ст.7 ОСОБА_3 України від 08.07.20110 № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Із зазначеним протоколом позивач не згоден, оскільки правопорушення не вчиняв, висновки, викладені в Акті перевірки від 02.11.2016 №1314/04-66-14/25014919 є спірними, та прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню, але, відповідачем було винесено постанову №7 від 29.12.2016 року про накладення на позивача адміністративного стягнення, тому, останній вимушений звернутися до суду із зазначеною позовною заявою.

Судом вірно визначено відповідача як - Державна податкова інспекція у Чечелівському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017, котрим КАС України викладено в новій редакції. Відповідно до п.10 ч.1 Розділу VІІ Перехідних положень КАС України (в редакції від 15.12.2017) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги, просив позов задовольнити, посилаючись на підстави, зазначені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з’явилась, про місце, дату і час судового засідання була повідомлена своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомила. Раніше, в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, просила в позові відмовити.

Вислухавши представника позивача, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №16 від 22 грудня 2016 року головним державним ревізор – інспектором відділу адміністрування податків і зборів фізичних осіб, організації та проведення перевірок суб’єктів декларування в деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, за результатами документальної позапланової виїзної перевірки встановлено, що директором ДП «Таксі – Сервіс» ТДВ «Автопромінь» ОСОБА_2 в період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року вчинено порушення п.1,2 ч. 2 ст. 6, п. 1 ч. 1 ст. 7 ОСОБА_3 України від 08.07.2010 року «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а саме: не нарахував, не обчислив, не сплатив єдиний внесок, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 1651 КУпАП. Правопорушення встановлено Актом документальної перевірки від 02.11.2016 року № 1314/04-66-14/25014919 (а.с.11).

Постановою №7 від 29.12.2016 року за результатами розгляду протоколу від 22.12.2016 року №16 ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п.1,2 ч. 2 ст. 6, п. 1 ч. 1 ст. 7 ОСОБА_3 України від 08.07.2010 року «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», ч. 4 ст. 1651 КУпАП у вигляді накладення штрафу у розмірі 1360 гривень (а.с.10).

Акт документальної перевірки від 02.11.2016 року № 1314/04-66-14/25014919, який став підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення №16 від 22 грудня 2016 року відносно директора ДП «Таксі – Сервіс» ТДВ «Автопромінь» ОСОБА_2, було складено на підставі призначеної та проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Таксі – Сервіс» ТДВ «Автопромінь» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, а саме своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року, на підставі направлень з 21.06.2016 року по 29.06.2016 року та з 21.10.2016 року по 26.10.2016 року, наказу від 21.06.2016 року № 284, згідно з пп. 78.1.11 п.78.1 ст. 78, ч. 2 п.82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, відповідно до ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06.06.2016 року.

Відповідно до Акту від 02.11.2016 року №1314/04-66-14/25014919 перевіряючими були встановлені порушення допущені позивачем: пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп.135.2 п. 135 ст. 135 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на прибуток за період з 01.01.2013 року по 23.04.2014 року та з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року на суму 93270,00 грн., у тому числі за: 2013 рік на суму 34770,00 грн.; з 01.01.2014 року по 24.04.2014 року на суму 10440,00 грн.; 2015 рік на суму 48060,00 грн.; п. 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України № 637 від 15.12.2004 року ДП «Таксі Сервіс» ТДВ «Автопромінь», у зв'язку з чим не оприбутковано готівку в сумі 541200,00 грн.; пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, п. 50.1 ст. 50, п.51.1 ст. 51, п. 70.16 ст. 70, пп. «б» п. 176.2 ст. 176, пп. 1.6 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України, у зв'язку з чим в податкових розрахунках за формою № 1-ДФ не відображені відомості про суми нарахованого та виплаченого доходу, а також суми утриманого податку на доходи фізичних осіб за 1 - 4 квартали 2013 - 2015 років ОСОБА_4 та за 2, 3 квартали 2015 року ОСОБА_5, а також подано уточнюючий звіт за формою № 1-ДФ за 1 квартал 2013 року (вхідний № НОМЕР_2), відповідно до якого збільшується сума податкових зобов'язань платника податку, та за 3 квартал 2014 року (вхідний № НОМЕР_3), відповідно до якого зменшується сума податкових зобов'язань платника податку, в податкових розрахунках за формою № 1-ДФ за 3, 4 квартали 2015 року не відображена сума військового збору з доходу, виплаченого ОСОБА_4, та за 2, 3 квартали 2015 року - ОСОБА_5; пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169, п. 164.1 ст. 164, пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164, пп. «а» п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим ДП «Таксі Сервіс» ТДВ «Автопромінь» не нарахувало, не утримало, не сплатило до бюджету податок на доходи фізичних осіб у сумі 18376,39 грн.; пп. 1.1 - 1.6 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX, п. 163.1 ст. 163, пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164, пп. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, у зв'язку із чим товариство не нарахувало, не утримало, не сплатило до бюджету військовий збір у сумі 1780,05 грн.; п. 1, 2 ч. 2 ст. 6, п. 1 ч. 1 ст. 7 ОСОБА_3 України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 08.07.2014 року № 2464-VI; у зв'язку із чим товариство не нарахувало, не обчислило, не сплатило єдиний внесок на суму 44664,76 грн.

На підставі Акта перевірки від 02.11.2016 року № 1314/04-66-14/25014919 відповідачем були прийняті податкові повідомлення – рішення № НОМЕР_4 від 25.11.2016 року, № НОМЕР_5 від 25.11.2016 року, № НОМЕР_6 від 25.11.2016 року, № НОМЕР_7 від 25.11.2016 року, № НОМЕР_8 від 25.11.2016 року, а також вимога про сплату боргу від 25.11.2016 року № Ю – НОМЕР_9, рішення від 25.11.2016 року №0013261303 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Крім того, на підставі Акта перевірки від 02.11.2016 року № 1314/04-66-14/25014919 відповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення № 16 від 22 грудня 2016 року, на підставі якого винесено постанову № 7 від 29.12.2016 року за порушення п.1,2 ч. 2 ст. 6, п. 1 ч. 1 ст. 7 ОСОБА_3 України від 08.07.2010 року «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», ч. 4 ст. 1651 КУпАП на ОСОБА_2 накладено штраф у розмірі 1360 гривень.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено - законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Таким чином, підставою для призначення та проведення перевірки стало надходження відповідачу ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 06.06.2016 року по справі № 200/10077/16-к у кримінальному провадженні № 12014040000000947 від 27.12.2014 року про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, згідно з якою визначалась необхідність проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Таксі Сервіс» ТДВ «Автопромінь» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року.

Згідно з пунктами 1,3,4 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року № 727, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 року за № 1300/27745, акт документальної перевірки повинен містити систематичний виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В Акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово – господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Судом встановлено, що порушення п.1,2 ч. 2 ст. 6, п. 1 ч. 1 ст. 7 ОСОБА_3 України від 08.07.2010 року «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», ч.4 ст.1651 КУпАП, які викладені в Акті перевірки, встановлені відповідачем на підставі протоколу допиту свідка ОСОБА_4 від 26.07.2016 року, відповідно до якого, ОСОБА_4 у період з січня 2011 року працював на ДП «ТАКСІ-СЕРВ1С» ТДВ «АВТОПРОМІНЬ» без належного оформлення трудових відносин за графіком роботи: неділя робоча (7 днів на тиждень) - неділя вихідна, та отримував в якості заробітної плати 200-400 грн. на день.

ДП «Таксі - Сервіс» ТДВ «Аатопромінь» в ході перевірки надано Наказ (Розпорядження) № 47/1 к від 25 липня 2014 року про прийняття на роботу ОСОБА_4 на посаду водія та Наказ (Розпорядження) № 28к від 01 березня 2016 року про припинення трудового договору, яким ОСОБА_4 01 березня 2016 року звільнений. Дані про нарахування заробітної плати ОСОБА_4 відображені у розрахунково-платіжних відомостях починаючи з квітня 2015 року по грудень 2015 року (документи до перевірки надані лише за період з 07.04.2015р по 31.12.2015р.). Клас професійного ризику виробництва - 33, розмір єдиного внеску - 37,66%.

Відповідно до постанови старшого слідчого відділу фінансових розслідувань Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 30.11.2016 року про закриття кримінального провадження № 12014040000000947, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 27.12.2014 року за фактом самоправства, вчиненого службовими особами ДП «Таксі Сервіс» ТДВ «Автопромінь» була виявлена відсутність в діях посадових осіб підприємства суб’єктивної та об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 212 КК України, щодо умисного ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів і настання суспільно – небезпечних наслідків у вигляді фактичного ненадходження в бюджети або державні цільові фонди коштів в значних, великих та особливо великих розмірах.

Таким чином, в ході проведеного досудового розслідування було встановлено відсутність складу кримінального правопорушення в діях службових осіб ДП «Таксі Сервіс» ТДВ «Автопромінь», що впливає на висновки проведеної документальної позапланової виїзної перевірки підприємства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року, враховуючи протокол допиту свідка, який пояснив, що він працював на підприємстві позивача без належного оформлення, які більше не підтверджені будь – якими доказами, не може бути підставою для нарахування позивачу будь-яких зобов'язань, передбачених законодавством.

Згідно ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2017 року в адміністративній справі за позовною заявою Дочірнього підприємства «Таксі – Сервіс» Товариства з додатковою відповідальністю «Автопромінь» до Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень – рішень, вимоги про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій – задоволено повністю: визнана протиправною і скасована вимога Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № Ю-0013251302 від 25.11.2016 року до ДП «Таксі – Сервіс» ТДВ «Автопромінь» про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на суму 31634,40 гривень; визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № НОМЕР_1 від 25.11.2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким ДП «Таксі – Сервіс» ТДВ «Автопромінь» нараховані штрафні санкції в розмірі 15817, 20 гривень (а.с.57-61).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2017 року - залишена без змін (а.с.81-84).

Враховуючи, що законність проведення документальної позапланової виїзної перевірки Дочірнього підприємства «Таксі-Сервіс» Товариства з додатковою відповідальністю «Автопромінь» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.01.2015 року, та складеного відповідачем на підставі перевірки Акта від 02.11.2016 року № 1314/04-66-14/25014919 була предметом дослідження в іншій справі, з боку відповідача було встановлено необґрунтованість застосування до Дочірнього підприємства «Таксі – Сервіс» Товариства з додатковою відповідальністю «Автопромінь» штрафних санкцій, суд приходить до переконливого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині визнання протиправною та скасування постанови Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 29.12.2016 року №7 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 у вигляді штрафу 1360, 00 гривень.

Вимога позивача про стягнення з державного бюджету України на його користь судовий збір у сумі 640,00 гривень задоволенню не підлягає у зв’язку з наступним.

За статтею 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Зокрема, ОСОБА_3 України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об’єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору (преамбула ОСОБА_3).

Частина друга статті 3 цього ж ОСОБА_3 містить перелік об’єктів, за які не справляється судовий збір, а його стаття 5 – перелік суб’єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг <…>, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.

Відповідно до статті 287 КпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 288 КпАП постанову іншого органу (посадової особи) [так само як постанову адміністративної комісії чи рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради (пункти 1, 2 цієї частини статті)] про накладення адміністративного стягнення <…> може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

У частині четвертій статті 288 КпАП передбачено, що Особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита. Визначальним у цій нормі є припис (веління) про те, що у разі незгоди і оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення особа, яка її оскаржила, не обтяжується обов’язком сплачувати платіж, який належить сплачувати на загальних підставах.

Отже, відповідно до положень статей 287 КпАП у поєднанні із частиною четвертою статті 288 цього Кодексу у разі прийняття уповноваженим органом державної влади чи його посадовою особою постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення (проступку), передбаченого КпАП, суб’єкти, яким цим Кодексом надано право оскарження, можуть її оскаржити і звільняються від сплати платежу, який має справлятися за подання позовної заяви, скарги у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) чи до суду.

Відповідно до положень статей 3, 4, 5 ОСОБА_3, серед осіб, які мають сплачувати судовий збір або мають пільги щодо його сплати, та об’єктів справляння судового збору немає таких, які би мали його сплачувати за подання заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення та які би постанову про адміністративне правопорушення відносили до об’єктів справляння судового збору. У взаємозв’язку зі статтею 288 КпАП цей Закон не встановлює підстав, умов, вимог, пільг щодо сплати судового збору чи державного мита органом (посадовою особою), який наклав адміністративне стягнення і який з огляду на своє процесуальне становище відповідача не підпадає і не може підпадати під категорію суб’єктів, що можуть оскаржити своє ж рішення про накладення адміністративного стягнення.

У справах про оскарження постанов у справах про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КпАП, статей 2-4 ОСОБА_3 № 3674-VI позивач звільняється від сплати судового збору. КпАП дає вичерпний перелік осіб, які можуть мати статус позивача у справах про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення і на цій підставі не повинні сплачувати судовий збір при зверненні до суду першої інстанції.

Необхідними умовами для обчислення та сплати судового збору за подання апеляційної/касаційної скарги у цій категорії справ є встановлення і віднесення предмета оскарження до об’єктів справляння судового збору; ставка цього платежу, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Розгляд позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення провадиться з урахуванням положень статей 287, 288 КпАП, які передбачають звільнення від сплати платежу за судовий перегляд цих рішень. ОСОБА_3 № 3674-VI не містять положень щодо підстав, умов, розміру та порядку сплати судового збору за подання позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, а відтак і за подання апеляційної/касаційної скарги.

Зазначений правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 31 січня 2017 року; аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 13 грудня 2016 року (справа № 21-1410а16).

У зв’язку із зазначеним, сплачена сума судового збору позивачем є такою, що помилково сплачена.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9 КУпАП, ст. ст. 6, 8,9,10,72-78,241-247 КАС України, ст. 75,78 ПК України, Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року № 727, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення – задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 29.12.2016 року № 7 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 у вигляді штрафу у сумі 1360 (одна тисяча триста шістдесят) грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Токар