Ухвала суду № 71380895, 27.12.2017, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/16089/17

Провадження № 1-кс/202/2298/2017

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

27 грудня 2017 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Слюсар Л.П. ознайомившись із матеріалами клопотання представника Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» ОСОБА_1 про скасування арешту у майна у кримінальному провадженні № 42015040000000533, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою колегії суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2017 року після задоволення подання Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська про вирішення питання підсудності матеріалів клопотання представника ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» про скасування арешту майна, матеріали клопотання передані до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська для здійснення судового провадження.

27 грудня 2017 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання представника Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» ОСОБА_1 про скасування арешту у майна у кримінальному провадженні № 42015040000000533.

Дане клопотання, згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді, було передано слідчому судді 27 грудня 2017 року.

Вивчивши матеріали клопотання слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Нормою частини 6 ст. 9 КПК України передбачено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.

Оскільки Кримінальним процесуальним кодексом України окремо не визначено перелік документів, якими мають підтверджуватися повноваження представника особи щодо майна якої вирішено питання про арешт, проте безперечно вказаним процесуальним законом ставляться вимоги до документів, якими уповноважуються особи на представництво для захисту прав та інтересів, пов'язаних із кримінальним процесом, а саме нормами ст. ст. 44, 45, 50, 51, 58-60, 63, 64, ст. 64-1, ст. 64-2 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 64-1 КПК України представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, може бути: особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником;керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами; працівник юридичної особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 64-1 КПК України повноваження представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, на участь у провадженні підтверджуються: документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, якщо представником є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні; копією установчих документів юридичної особи, якщо представником є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа; довіреністю, якщо представником є працівник юридичної особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 64-2 КПК України третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником; керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю - у випадку, якщо власником майна, щодо якого здійснюється арешт, є юридична особа.

Повноваження представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: довіреністю - якщо представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, є працівник юридичної особи, яка є власником майна, щодо якого здійснюється процедура спеціальної конфіскації.

Тобто, положеннями кримінального процесуального кодексу встановлено, що представником юридичної особи за довіреністю може бути тільки працівник юридичної особи.

Разом з цим, ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження того, що вона є працівником юридичної особи щодо скасування майна якої вона звернулася до суду.

Враховуючи, що положеннями кримінального процесуального кодексу не передбачено дій слідчого судді у випадку встановлення факту подання клопотання про скасування арешту особою, яка не має права подавати відповідне клопотання, слідчий суддя, керуючись ст. 9 КПК України, вважає за можливе застосувати положення ст. 304 КПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо скарга подана особою, яка не має права подавати скаргу.

Оскільки ОСОБА_2 не надано документів на підтвердження своїх повноважень відповідно до вимог КПК України, слідчий суддя вважає, що клопотання подане особою, яка не має права його подавати, тому підлягає поверненню.

Керуючись, ст. ст. 9, 304 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» ОСОБА_1 про скасування арешту у майна у кримінальному провадженні № 42015040000000533 - повернути особі, яка подала скаргу.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії цієї ухвали.

Слідчий суддя Л.П. Слюсар