Ухвала суду № 71379130, 26.01.2015, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

Справа № 210/262/15-к

Провадження № 1-кс/210/50/15

"26" січня 2015 р.

Слідчий суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_2, за участю секретаря Суржко О.А., за участю прокурора Дячун М.В., слідчого Соколова С. О., підозрюваного ОСОБА_3

розглянув винесене по кримінальному провадженню №12015040710000216 від 24.01.2015 року, слідчим клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_3, 15лютого ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Українця за національністю, громадянина України, одруженого, офіційно не працевлаштованого, раніше не засудженого,обвинуваченого Тернопільським міським судом міста Тернополя, по кримінальному провадженню №12013210010001560, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України

ВСТАНОВИВ:

До Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, звернувся слідчий СВ Дзержинського РВ КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_4, із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що ОСОБА_3, будучи обвинуваченим Тернопільським міським судом міста Тернополя, по кримінальному провадженню №12013210010001560, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, 24 січня 2015 року близько 16.15 годин, діючи повторно, маючи злочинний намір направлений на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, знаходився у приміщенні залу комп’ютерних ігор, розташованого проспекту Гагаріна, 54а, на території Дзержинського району міста Кривого Рогу, де таємно шляхом вільного доступу проник до підсобного приміщення зали, де, скориставшись відсутністю уваги за схоронністю майна з боку потерпілого та інших свідків і очевидців, викрав належний гр. ОСОБА_5, мобільний телефон марки “LouisVuitton”, моделі J1, вартістю 750 гривень, Imei-1: 351 807 809 043 477, Imei-2: 351 807 809 043 485, у якому знаходилася сім-картка мобільного оператора “Київстар” з номером мобільного абонента (097) 523-04-75, вартістю 15 гривень. Після цього, ОСОБА_3, приблизно о 16.20 годин, під час спроби залишити приміщення ігрового клубу з викраденим майном, намагаючись зникнути з місця вчинення злочину, був викритий потерпілим гр. ОСОБА_5, та усвідомлюючи, що його дії стали відкритими для потерпілого, і не відмовляючись від їх завершення, відкрито для гр. ОСОБА_5 викрав належне йому майно й став тікати.В подальшому, внаслідок переслідування відвідувачами ігрового клубу, за допомогою перехожих, ОСОБА_3 з викраденим був затриманий по вул. Димитрова, поблизу буд.81а в м. Кривому Розі. Таким чином, злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі.Внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_5 завдано матеріальні збитки на загальну суму 765 гривень.

Встановлено, що вищевказані дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст.186 КК України, за ознаками – відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого повторно.

У судовому засіданні слідчий СВ Дзержинського РВ Криворізького МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області ст. лейтенант міліції ОСОБА_4 підтримує заявлене клопотання.

Прокурор, мотивуючи доцільність задоволення клопотання слідчого, зазначив, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, офіційно у трудових відносинах ніде не перебуває, засобів для існування не має, постійно за місцем свого мешкання не проживає, раніше вчиняв корисливі злочини, тобто, в сукупності його поведінка дає підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Також зазначив, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим, і відповідає меті такого заходу. Підстав для обрання менш суворого запобіжного заходу не вбачається.

Підозрюваний просив вирішити питання про обрання запобіжного заходу на розсуд слідчого судді. Пояснив, що залишив місце реєстрації (м. Тернопіль) оскільки, боявся кримінальної відповідальності, в ОСОБА_1 Ріг прибув на декілька днів, місця проживання не має.

Заслухавши доводи прокурора про необхідність задоволення клопотання, пояснення слідчого, підозрюваного, дослідивши матеріали провадження, додані до клопотання, та кримінального провадження, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час проведення досудового слідства у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що підозрюваний ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин, який відповідно до ч. 2ст. 186КК України карається позбавленням волі на строк від 4 до 6 років. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 слідчим покладається необхідність запобігання можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, запобігання ризику переховування від органів досудового слідства..

Встановлено, що 25січня 2015 року ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за ознаками відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого повторно, по кримінальному провадженню відомості якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015040710000216 від 24січня 2015 року.

ОСОБА_3 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України, безпосередньо після вчинення злочину, та наявності сукупності очевидних ознак, що саме він вчинив злочин, який ставиться йому в провину.

Згідно із п.175 рішення ЄСПЛ у справі “Нечипорук і Йонкало проти України” термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Підставами для пред’явлення підозри ОСОБА_3 у вчинені даного кримінального правопорушення є наявність достатніх доказів зібраних в ході досудового розслідування, а саме: показаннями потерпілого ОСОБА_5, показаннями свідка ОСОБА_6,; оглядом місця події від 24 січня 2015 року; одночасним допитом декількох осіб, від 26 січня 2015 року, проведеним між свідком ОСОБА_6, потерпілим ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_3; речовим доказом – мобільний телефон марки “LouisVuitton”, моделі J1, Imei-1: 351 807 809 043 477, Imei-2: 351 807 809 043 485, вилученим 24 січня 2015 року.

Слідчим суддею, відповідно до ст. 178 КПК України встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 (шість) років; станом на момент вчинення злочинних дій, в яких обґрунтовано підозрюється, перебуває у розшуку згідно ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 січня 2014 року (пр.. № 607/10177/13-к) у кримінальному провадженні 12013210010001560, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК, що свідчить про те, що останній може дійсно переховуватись від органів досудового слідства а в подальшому й від суду, офіційно не працевлаштований, тобто не має постійного джерела прибутку; не має постійне місця проживання в м. Кривому Розі, одружений, має дитину – ОСОБА_7, 17.07.2008р.н., однак за місцем прописки не проживає, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв’язків, фактичні обставини пред’явленої підозри, та може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, і це все свідчить про неможливість запобігання вищезазначеним ризикам, і застосуванням більш м’якого запобіжного заходу до ОСОБА_3

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, враховую вимоги п. п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

В силу п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

При обранні даного запобіжного заходу, суддею було також оцінено в сукупності такі обставини: тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його вини; вік та стан його здоров'я, що дозволяють застосувати даний запобіжний захід; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці постійного проживання; наявність утриманців; відсутність у підозрюваного офіційного постійного місця роботи; його репутація та майновий стан; наявність судимості; розмір завданої майнової шкоди. Також судом досліджено докази, надані в обґрунтування заявленого клопотання.

Враховуючи те, що в діях підозрюваного вбачаються ознаки складу злочину, в якому йому пред’явлено підозру, та який є тяжким злочином, в силу ст. 12 КК України, прокурором доведено вагомі докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; достатні підстави вважати, що у діях та поведінці підозрюваного існують ризики, передбачені у п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового слідства та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), та з метою запобіганням цим спробам, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень, відносно останнього, вважаю, що підозрюваному доцільно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою при фактичних обставинах цієї справи та висунутої проти ОСОБА_3 підозри, з урахуванням встановлених ризиків, на думку слідчого судді, не є надмірним та таким, що принижує її гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому, тримання під вартою відповідає меті застосування запобіжних заходів, визначеної у ст. 177 КПК України.

Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами, що визначають та виправдовують потребу в обранні запобіжного заходу ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, який перебуваючи обвинуваченим за ч. 2 ст. 190, ч. 1, 2 ст. 185 КК України, почав переховуватись від суду, оголошений в подальшому у розшук, залишив місце реєстрації, та підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого злочину.

Слідчий суддя не вбачає підстав для застосування більш м"яких запобіжний заходів, зокрема: особистого зобов’язання, оскільки відсутні фактичні дані, що ОСОБА_3 зможе виконати зобов’язання, визначені ст. 194 КПК України, особиста порука також не може бути застосована, оскільки наразі не вбачається осіб, які заслуговують на довіру, і які поручилися перед судом за виконання підозрюваним обов’язків, передбачених ст. 194 КПК України; домашній арешт - оскільки підозрюваний не має місця проживання в ІНФОРМАЦІЯ_3, з місця реєстрації (Тернопільська обл..) вибув будучи обвинуваченим у кримінальному провадженні № за ЄРДР 12013210010001560, що свідчить про недоцільність обрання домашнього арешту.

Разом з тим, відповідно до ч. 3, 4 ст. 183 КПК України при постановлені ухвали слідчий суддя визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваної обов'язків, передбачених КПК України, в межах передбачених ст..182 КПК України. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_3 вчинено без застосування насильства, не спричинило загибель людини; щодо особи, у цьому кримінальному провадженні інший запобіжний захід не обирався слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених КПК України, в межах передбачених п. 2 ч. 5 ст.182 ч. КПК України та з покладанням на підозрюваного наступних обов"язків: прибувати до слідчого, прокурора, суду за викликами; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає та перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; докласти зусиль до пошуку роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчинені злочину.

Згідно з ст. 197 КПК України, а саме ч. 1 строк дії ухвали про тримання під вартою не може перевищувати шести десяти днів.

Згідно практики ЄСПЧ при застосуванні найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно дотримуватись принципу забезпечення поваги до особистої свободи та презумпції невинуватості, яка має враховуватися при будь-якому ув'язненні особи без відповідного вироку суду (п. 4 рішення у справі "Стогмюллер проти Австрії" від 10.11.1969р.) та тривалості строків досудового розслідування, ув”язнення до вироку суду (п. 62, 63 рішення від 27.11.2008р. у справі "Свершов проти України", Заява № 35231/02).

З урахуванням наданих слідчому судді матеріалів, встановлених фактичних обставин, необхідності проведення ряду слідчих дій, слідчий суддя вбачає підстави для обрання запобіжного заходу на строк, що не перевищує 60 днів.

Враховуючи, що підозрюваний був затриманий в порядку ст. 208 КПК України 24 січня 2015 року о 16 год.30хв., 25 січня 2015 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру, запобіжний захід обирається на строк до 21 березня 2015 року до 16год.30хв. включно.

На підставі викладеного, беручи до уваги що підозрюваний ОСОБА_3 знову скоїв кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання вищезазначеного ризику застосуванням більш м’якого запобіжного заходу,

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали слідчий суддя визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваного обов’язків, передбачених КПК України, в межах передбачених ст.182 ч. 2 КПК України. В разі внесення застави суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов’язок повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання.

Керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 176 – 178, 183 ч.2 п.4, 184, 194 КПК України, слідчий суддя-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Криворізького РВ КМУ ГУМВС України у Дніпропетровській області, погоджене прокурором, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 21 березня 2015 року до 16год.30хв.

Розмір застави визначити у межах 20 розмірів мінімальної заробітної плати, що складає 24360,00 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області банк одержувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ОКПО 26239738, МФО 805012, розрахунковий рахунок 37312022006709.

В разі сплати застави вважати обраним ОСОБА_3 запобіжний захід – заставу.

В разі внесення застави суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов"язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за викликами; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає та перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; докласти зусиль до пошуку роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Роз"яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Попередити, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровській області протягом 5 днів з дня її оголошення

Слідчий суддя: О. В. Чайкіна