Ухвала суду № 71376734, 26.12.2017, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/21217/17

н/п 2-з/766/445/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2017 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Хайдарова І.О., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Урсоцбанк" про зхист порушеного права споживача фінансових послуг, визнання недійсними договору про надання відновлювальної кредитної лінії №Ф080227П від 06.03.2008 року та іпотечний договір від 06.03.2008 року №02-23-Ф080227П-407,

встановив:

В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Урсоцбанк" про зхист порушеного права споживача фінансових послуг, визнання недійсними договору про надання відновлювальної кредитної лінії №Ф080227П від 06.03.2008 року та іпотечний договір від 06.03.2008 року №02-23-Ф080227П-407.

Через канцелярію суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову, в якій він просить вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі договору міни, посвідченого 15 липня 1994 року державним нотаріусом Першої Херсонської державної нотаріальної контори ОСОБА_3

В обгрунтування заяви зазначив, що між сторонами укладено договір про надання відновлюваної кредитної лінії №ФО80227П від 06 березня 2008 року, за яким банк надав позивачу кредит окремими частинами в межах максимального ліміту заборгованості до 44200 доларів 00 центів США. Згідно до договору поруки від 06.03.2008 року №02-23-Ф080227П-408 ОСОБА_2 є поручителем перед Кредитором за договором про надання відновлюваної кредитної лінії №ФО80227П від 06 березня 2008 року. Відповідно до іпотечного договору від 06.03.3008 року №02-23-Ф080227П-407 ОСОБА_2 (Іпотекодавець) передав в іпотеку ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_4» (Іпотекодержатель) у якості забезпечення виконання зобов’язань Позичальником зобов’язань за основним зобов’язанням нерухоме майно: двокімнатна квартира за №23, житловою площею 30,3 кв.м., загальною площею 52,3 кв.м, що знаходиться заадресою: вул. Калініна, будинок 127 (сто двадцять сім), місто Херсон, яка належить Іпотекодавцю на прав: приватної власності на підставі Договору міни, посвідченого 15 липня 1994 року державним нотаріусом Першої Херсонської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 Договір іпотеки є похідним зобов’язанням. Договором передбачено, що у разі неналежного виконання або невиконання Позичальником основного зобов’язання, Іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки Згідно п. 4.5. Договору Іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із наступних способів: на підставі рішення суду; або на підставі виконавчого напису нотаріуса; або шляхом передачі права власності Іпотекодержателю на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов’язань в порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку. Вартість Іпотеки за згодою Сторін становить 279196 (двісті сімдесят дев’ять тисяч сто дев’яносто шість) гривень 00 коп.

Вказує, що банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки в досудовому порядку. Зазначене дає підстави вважати обгрунтовними доводи позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на вказану квартиру. Окрім того, банк неодноразово надсилав заяви на адресу позивача з вимогою сплатити борг за кредитним договором. Також у своїх повідомленнях банк попередив позивача про намір звернути стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги (копії заяв додаються). Здійснені відповідачем дії: направлення ОСОБА_6 14.09.2017 року, 25.10.2017 року вимог про усунення порушення, свідчать про вчинення кредитором дій, направлених на звернення стягнення на квартиру, що є предметом іпотеки.

Задоволення позову як наслідок тягне за собою недійсність кредитного договору та договору іпотеки, А тому невжиття заходів забезпечення позову може призвести до невиконання чи ускладнення виконання можливого судового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до вимог п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пунктом четвертим постанови передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у розі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Так, обраний позивачем спосіб забезпечення позову не відповідає предмету позову та не є співмірним із заявленими вимогами.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149 -153 ЦПК України, суд,

ухвалив:

У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Урсоцбанк" про зхист порушеного права споживача фінансових послуг, визнання недійсними договору про надання відновлювальної кредитної лінії №Ф080227П від 06.03.2008 року та іпотечний договір від 06.03.2008 року №02-23-Ф080227П-407 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Херсонської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання копії ухвали.

СуддяОСОБА_7