Ухвала суду № 71371322, 28.12.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/2548/17

Провадження №11-кп/772/1543/2017

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Мішеніна С. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2017 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

Головуючого : Мішеніної С.В.,

суддів: Федчука В.В., Ващук В.П.

зі секретарем: Міхневич І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 02.11.2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12016020010003094 від 24.04.2016 року по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 , червня місяця, 12 дня, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, одруженого, на утриманні малолітня дитина, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого барменом кафе «Чілі піца», раніше несудимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження

прокурора : Миколайчука Д.Г.

В с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, просив вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 02.11.2017 року змінити в частині стягнення моральної шкоди в сумі 100 000 грн., стягнувши з нього на користь потерпілого ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 3 000 грн..

Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 02.11.2017 року визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу в сумі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, 850 грн.

Відповідно до пункту «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», звільнено ОСОБА_2 від відбування призначеного йому покарання.

Стягнуто з засудженого ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоди в сумі 9161, 50 грн. та моральну шкоду в сумі 100 000 (сто тисяч ) грн. 00 коп.

Відповідно до вироку суду, ОСОБА_2 обвинувачується в тому, він 23 квітня 2016 року о 22:30 год. перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння по вул. М. Шимка у м. Вінниці, діючи умисно, демонструючи зверхнє ставлення до інших осіб, ігноруючи норми моралі та елементарні правила поведінки в суспільстві, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося нецензурною лайкою в присутності неповнолітніх, характеризувалось особливою зухвалістю і виразилось в безпричинному триваючому нанесенні ударів кулаками та ногами по тулубу та голові потерпілого ОСОБА_3, внаслідок чого потерпілому були заподіяні тілесні ушкодження, у вигляді синця на лівому плечі, садна на лівій кисті, які згідно висновку експерта № 659 від 24 квітня 2016 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Так, встановлено, що ОСОБА_2, перебуваючи неподалік будинку за адресою м. Вінниця, вул. М, Шимка, 4, безпричинно раптово схопив за волосся неповнолітню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, супроводжуючи свої дії нецензурною лайкою, після чого отримав зауваження від ОСОБА_3 та ОСОБА_3 В,В. Продовжуючи свої злочинні дії, ігноруючи прохання заспокоїтись, пішов вслід за вказаними особами та наздогнавши їх поблизу будинку № 12 по вул. М. Шимка у м. Вінниці, вдарив потерпілого ОСОБА_3 кулаком у обличчя та наніс декілька ударів ногою у живіт, порвав його куртку після чого ОСОБА_5 звільнила ОСОБА_3, і вони продовжили свій рух у напрямку місця проживання.

Однак ОСОБА_2 продовжував переслідувати потерпілого, знову наздогнав його та продовжуючи хуліганські дії, наніс удар потерпілому ОСОБА_3 в область тулуба, внаслідок чого останній впав на землю, а ОСОБА_2. використовуючи безпорадний стан потерпілого, наносив удари ногами в область тулуба, доки його дії не зупинила ОСОБА_5

Вимоги апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_2 мотивовані тим, що вирок суду в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 100 000 грн. винесено з порушенням норм матеріального і процесуального права , при цьому, суд не сприяв повному, об’єктивному та неупередженому розгляду справи, а тому на думку обвинуваченого дане рішення є незаконним та необґрунтованим в цій частині та підлягає скасуванню .

Суд першої інстанції при визначенні розміру моральної шкоди не дотримався вимог ст. 23, ст. 1168 ч1 ЦК України, а також роз’яснень, які містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику по справам про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року не з’ясував всі обставини, які мають значення для визначення розміру моральної шкоди, дійшов до необґрунтованого і хибного висновку , що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, хоча жодними належними та допустимими доказами у справі не підтверджується, що саме внаслідок вчиненого кримінального правопорушення позивач потребує постійного стороннього догляду; що саме наслідки перенесеної травми призвели до появи негативних психоматичних та психоемоційних змін , порушення сну, швидкої втомленості, пасивності, зниженого настрою, пригніченості, нервозності, дратівливості, образливості.

Судом не взято до уваги те, що позивачем не наведено юридичних фактів, передбачених ст. 60 ЦПК України завдання йому моральної шкоди в розмірі 100 000 грн.

В запереченнях на апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2, потерпілий ОСОБА_3 просив апеляційну скаргу обвинуваченого залишити без задоволення, а вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 02.11.2017 року в частині стягнення моральної шкоди в сумі 100 000 грн. залишити без змін, мотивуючи свої вимоги тим, що вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим. Під час розгляду справи судом першої інстанції , обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України ( хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом) визнав, також визнав матеріальну та моральну шкоду у повному обсязі.

Після вчиненого кримінального правопорушення, стан здоров’я ОСОБА_3 погіршується, він частіше лікується , почав втрачати п’ямять , періодично перестав орієнтуватися щодо місця свого перебування , порушилась мова, з’явилась нестабільність артеріального тиску , постійно потребує стороннього догляду. Сам він є учасником аварії на Чорнобильській АЕС , виникла потреба у проходженні повторної медико- соціальної експертної комісії .

Заслухавши доповідача, думку прокурора Миколайчука Д.Г., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України кваліфікація його дій не оспорюється у апеляційній скарзі.

Відповідно до вимог ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред’явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до положень ст.23, 1168 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у приниженні честі та гідності фізичної особи.

Суд першої інстанції, вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди взяв до уваги, що обвинувачений в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Згідно роз’яснень постанови Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику по справах про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року зі змінами , внесеними згідно з постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25.05.2001 року , № 1 від 27.02.2009 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового

характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав,

у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

На думку суду апеляційної інстанції розмір моральної шкоди судом першої інстанції визначено з урахуванням характеру та обсягу страждань фізичних, душевних, психічних тощо яких зазнав ОСОБА_3.

При цьому, судом враховано стан здоров’я потерпілого ОСОБА_3, який є інвалідом першої групи, потребує постійного стороннього догляду, погіршення його стану здоров’я, що підтверджується довідкою до акта огляду медико – соціальної експертної комісії серія 12 ААА № 584360; випискою з історії хвороби № 2287 від 20.11.2017 року № 2287 ; випискою з історії хвороби № 2655 від 13.12.2016 року .

Моральна шкода обґрунтовується також сильними душевними стражданнями потерпілого, тим що в зв’язку з вчиненим кримінальним правопорушенням щодо нього змінився уклад його життя, він пережив емоційний стрес за свою сім’ю, за свою неповнолітню доньку.

Наслідки перенесеної травми призвели до появи негативних психосоматичних та психоемоційних змін, порушення сну, швидка втомлюваність, пасивність, знижений настрій, пригніченість, нервозність, дратівливість, образливість.

Твердження обвинуваченого в апеляційній скарзі про те, що судом не наведено юридичних фактів , якими доведено , що саме злочином нанесена потерпілому дана моральна шкода є безпідставними, оскільки це питання судом при ухваленні вироку належним чином проаналізовано та оцінено.

Приймаючи рішення, щодо розміру моральної шкоди, суд виходив із засад розумності, виваженості та справедливості .

У відповідності до роз’яснень, що містяться у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25.05.2001 року « Про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", суд навів в рішенні відповідні мотиви щодо визначеного розміру моральної шкоди.

За таких обставин, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги є безпідставними .

Вирок суду щодо ОСОБА_2 в частині стягнення моральної шкоди є законним і обґрунтованим.

Підстави для скасування чи зміни вироку суду в цій частині відсутні.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, суд апеляційної інстанції,-

П о с т а н о в и в :

В задоволенні апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_2 відмовити.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 02.11.2017 року щодо ОСОБА_2 за ч.1 ст.296 КК України залишити без змін.

Судове рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення.

Судді:

С.В. ОСОБА_6ОСОБА_7Федчук

Згідно з оригіналом:

Суддя: