Постанова № 71371317, 28.12.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Провадження №22-ц/772/3218/2017

Категорія: 42

Головуючий у суді 1-ї інстанції Любинецька-Онілова А. Г.

Доповідач :Зайцев А. Ю.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2017 рокуСправа № 146/658/17м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого судді : Зайцева А.Ю.,

суддів: Шемети Т.М., Панасюка О.С.,

за участю секретаря судового засідання: Куленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Томашпільської селищної ради Вінницької області до редакції газети «Томашпільський вісник», ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Комунальна установа «Томашпільська центральна районна лікарня», Комунальна установа «Томашпільський районний медичний центр первинної медико-санітарної допомоги» про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації,

за апеляційною скаргою Томашпільської селищної ради Вінницької області на рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 15 листопада 2017 року, -

в с т а н о в и л а :

У травні 2017 року Томашпільська селищна рада Вінницької області звернулася до суду з даним позовом, який мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року в Томашпільській районній газеті «Томашпільський вісник» НОМЕР_1 була опублікована стаття «ІНФОРМАЦІЯ_2», автором якої є ОСОБА_3, головний редактор газети «Томашпільський вісник». У даній статті на думку позивача було поширено інформацію, яка є недостовірною та принижує ділову репутацію Томашпільської селищної ради. При цьому поширена інформація стосується саме Томашпільської селищної ради, про що свідчить: згадування Томашпільської селищної ради, як «очільники Томашпільської об'єднаної територіальної громади». Негативна недостовірна інформація, поширена відповідачами по справі про діяльність Томашпільської селищної ради, зокрема щодо фінансування медичної галузі громади (лікарень) в межах своєї компетенції. Позивач посилається на те, що відповідачі порушили його право на недоторканність ділової репутації. Позивач вважає, що інформація, поширена ОСОБА_3, головним редактором газети «Томашпільський вісник» стосується саме Томашпільської селищної ради та не відповідає дійсності, тобто є недостовірною, порушує особисте немайнове право позивача.

Вважаючи свої права порушеними позивач просив визнати інформацію про Томашпільську селищну раду про її діяльність, поширену відповідачами по справі в газеті «Томашпільський вісник», в статті «ІНФОРМАЦІЯ_2» від ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а саме : « у зв'язку з нестачею коштів, доведеться скорочувати відділення у лікарні. За такої позиції очільників Вапнярської та Томашпільської об'єднаних територіальних громад коштів на харчування та медпрепарати вистачить лише до травня. Як людям цих громад відмовити у наданні послуг, як пояснити їм, що на харчування чи на такий важливий препарат, як інсулін, їхні очільники не виділили кошти…», та « … відповідна ситуація і в закладах охорони здоров'я первинної ланки. На жаль, керівники об'єднаних громад, скільки їх не переконували, не розуміють, що крім державної субвенції, вони зобов'язані дофінансувати медичні заклади, аби жителі цих громад отримували повноцінні медичні послуги, здешевлені ліки, тощо. То ж скоро будемо змушені прикоротити виїзди лікарів на Вапнярську дільницю, а також видачу пільгових рецептів для жителів цих громад», недостовірною та такою, що порушує особисте м немайнове право Томашпільської селищної ради на недоторканність ділової репутації.

Зобов'язати Редакцію газети «Томашпільський вісник», яка здійснила підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації, головного редактора газети «Томашпільський вісник» ОСОБА_4, яка є автором статті, спростувати протягом тижня з дня набрання рішенням суду законної сили недостовірну інформацію про Томашільську селищну раду аналогічним способом - шляхом поширення в газеті «Томашпільський вісник» відповіді Томашпільської селищної ради наступного змісту: «СПРОСТУВАННЯ. Шановні жителі району, Томашпільської об'єднаної територіальної громади! (наступного змісту) «Ця стаття - наша відповідь на матеріали викладені у статті «ІНФОРМАЦІЯ_2», яка надрукована в районній газеті «Томашпільський вісник» за ІНФОРМАЦІЯ_1 В якій зазначити, що Томашпільська об'єднана територіальна громада не забезпечує дофінансування центральної районної лікарні та районного центру первинної медико-санітарної допомоги, у зв'язку з чим, як інформували учасників апаратної наради і всіх жителів району головні лікарі цих закладів, доведеться скорочувати відділення в лікарні, обмежити видачу пільгових рецептів для жителів громади. До речі, на цю важливу для всіх нараду запросили багатьох керівників районних служб, але не запросили очільників обох об'єднаних територіальних громад ні Томашпільської, ні Вапнярської.

Щоб прояснити ситуацію, Томашпільська ОТГ подає повну інформацію про фінансування закладів охорони здоров'я, які знаходяться на її території, але які на сьогодні не передані до комунальної власності громади. Як того вимагає «Бюджетний кодекс України», відповідно до якого розпорядником бюджетних коштів є районна державна адміністрація, згідно з «Бюджетним кодексом України» на утримання медичних закладів на території ОТГ запланована медична субвенція з державного бюджету на 2017 рік, яка спрямовується на видатки для оплати поточних видатків, крім видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв, у розмірі 5 млн. 849 тис. 300 гривень. Нині Томашпільська ОТГ налічує 7427 жителів, держава виділила у вигляді субвенції на кожного жителя на обслуговування сімейною медициною 315 грн., ЦРЛ - 473 грн., тому і запланована державою така медична субвенція: на первинну медицину - 2 млн. 339 тис. 720 гривень, на районну лікарню 3 млн. 509 тис. 580 грн. За січень-березень 2017 року перераховано на ЦРЛ 730 тис 830 грн. і на сімейну медицину - 355 тис 828 гривень, тобто всі кошти, які поступили з державного бюджету згідно з поданими цими закладами заявками, що мали забезпечити зарплатами медпрацівників, вартість медикаментів та харчування, перераховано цілком і повністю. Крім того, на 2017 рік запланована додаткова дотація з державного, бюджету на інші видатки (медикаменти, комунальні послуги), медичних закладів у сумі 1 млн. 47 грн., в тому числі на сімейну медицину 400 тис. 59 грн., на ЦРЛ - 600 тис. 88 грн. За січень-березень перераховано відповідно до кошторисів та поданих ними заявок на сімейну медицину - 70 тис. 700 грн. на ЦРЛ - 150 тис. 28 грн.

Також, згідно з рішенням сесії селищної ради від 9 лютого 2017 року № 60 на підтримку Програми «Гіпертонія - стоп», спрямованої на 50% здешевлення ліків для хворих гіпертонією, на 1 півріччя 2017 року, виділено додатково 46 тис. 500 грн. (на рік заплановано 93 тис. грн.).

На опалення ЦРЛ в районному бюджеті протягом опалювального сезону, на електроенергію на природний газ потрібно було і закладено 2 млн. 241 тис. 910 грн., зокрема на оплату теплопостачання 1 млн. 516 тис 500 грн., оплата електроенергії 448 тис 242 грн. і газу 237 тис 168 грн. З таким «хазяйнуванням» звичайно не вистачить коштів на харчування хворих.

Зверніть увагу і на те, що заплановано на медикаменти та перев'язувальні матеріали 1 млн. 350 тис. грн., предмети, обладнання, матеріали, інвентар - 1 млн. 300 тис. грн, а люди продовжують сплачувати благодійні внески (хоч медицина безкоштовна).

Стосовно харчування у медичних закладах. Оскільки вони на сьогоднішній день є власністю районної ради, згідно з Законом харчування в них забезпечується коштами з районного бюджету. Я, як селищний голова, виступав з приводу цього на одній з сесій районної ради і пропонував створити робочу групу для того, щоб з'ясувати, чому ЦРЛ не вистачає коштів, запланованих районним бюджетом, що треба зробити, щоб ситуацію виправити. Але очільники району не відреагували на пропозицію, комісію не створено, питання зависло.

Помиляються головні лікарі, говорячи, що керівники об'єднаних територіальних громад «зобов'язані дофінансовувати медичні заклади», але поки вони знаходяться у власності районної ради відповідальність за їх дофінансування лежить на розпорядникові коштів районного бюджету голові РДА. Та все ж якщо потрібне дофінансування, то в районному бюджеті є близько 8 млн. гривень вільних залишків, які перейшли з 2016 року і є пропорційними залишками і Томашпільської, і Вапнярської об'єднаних громад. Пропонуємо саме ці кошти в першу чергу спрямувати на дофінансування.

Тож доведеться голові райдержадміністрації дійсно приймати радикальні заходи, аби вберегти цілісність району і ліквідувати всі ризики, що виникли в галузі охорони здоров'я. А ще краще було б якби районна влада шукала шляхи компромісу у вирішенні складних проблем, задля покращення добробуту, умов проживання, для розвитку територіальних громад, а не шукала «гачків», особливо тепер, коли процес об'єднання тільки розпочався, коли ще стільки законодавчо невпорядкованих проблем. А то складається враження, що Президент України, Прем'єр-міністр агітують за об'єднання громад, переконують у перевагах об'єднання, а влада на місцях діє всупереч їх рекомендаціям і волі людей».

Також просили стягнути з відповідачів судові витрати.

Рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 15 листопада 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, Томашпільська селищна рада Вінницької області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, на те що рішення прийняте в супереч вимог чинного законодавства, на підставі неправильного та неповного з'ясування судом всіх обставин справи, з недотриманням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційних скарг, вважає, що вони задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 213 ЦПК України (чинного на момент ухвалення рішення), рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Оскаржуване рішення суду відповідає зазначеним вимогам процесуального закону.

У справі встановлено, що в газеті «Томашпільський вісник» НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року, опубліковано статтю з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2», в якій зазначено, що головний лікар центральної районної лікарні ОСОБА_5 повідомила таку інформацію: «За такої позиції очільників Вапнярської та Томашпільської об'єднаних територіальних громад коштів на харчування та медпрепарати вистачить лише до травня, - наголосила медик. - Як людям цих громад відмовити у наданні послуг, як пояснити їм, що на харчування чи на такий важливий препарат, як інсулін, їхні очільники не виділили кошти?», головний лікар районного центру первинної медико-санітарної допомоги ОСОБА_6 зазначила: «На жаль, керівники об'єднаних громад, скільки їх не переконували, не розуміють, що крім державної субвенції, вони зобов'язані дофінансувати медичні заклади, аби жителі цих громад отримували повноцінні медичні послуги, здешевлені ліки тощо».

Судом встановлено, що Томашпільська селищна рада Вінницької області зверталась з листом до редакції газети «Томашпільський вісник» та до головного редактора газети «Томашпільський вісник» з вимогою, про те, що редакція зобов'язана в строк, що не перевищує одного місяця з надходження вимоги, опублікувати спростування і письмово повідомити заявника про строк і час публікації спростування або про відмову в його публікації зазначивши підстави відмови.

Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано жодного доказу, яким би підтверджувався факт порушення його ділової репутації. Інформація, яку просить позивач спростувати, як недостовірну, за своїми ознаками є оціночним судженням, яке відповідно до норм права, не підлягає спростуванню та доведенню його правдивості, та не підлягає перевірці на предмет відповідності фактичним даним. Виходячи зі змісту вказаної інформації, в якій міститься аналіз події та особиста думка авторів стосовно цієї події (про недофінансування лікувальних закладів), а також їх особисті висновки, ця інформація не містить недостовірної інформації щодо позивача.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду відповідно до положень ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Стаття 34 Конституції України гарантує кожному право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Згідно ст.94 ЦК України, юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

У той же час, позивачем не доведено наявності сукупності обставин, які дають можливість стверджувати про порушення ділової репутації.

Крім того, слід звернути увагу, що не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Також, поряд з інформацією чи даними, що підлягають перевірці, стаття 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод захищає погляди, критичні зауваження або припущення, правдивість яких не може бути піддана перевірці на правдивість.

Таким чином, доводи апеляційної скарги Томашпільської селищної ради Вінницької області в частині того, що інформація, яку позивач просить спростувати не є оціночними судженнями, принижує його ділову репутацію, є необґрунтованими, не відповідають встановленим по справі обставинам, спростовується наявними доказами та суперечать як нормам матеріального права, що регулюють виниклі правовідносини, так і сталій практиці розгляду такої категорії справ вищими судовими інстанціями держави та Європейського суду з прав людини.

Окрім цього, не можна погодитись з аргументами апеляційної скарги про те, що дана стаття перешкоджає Томашпільській селищній раді здійснювати свої особисті немайнові права, оскільки вони нічим не підтверджені.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, судова колегія вважає, що зазначені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судомпершої інстанції норм матеріального і процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Томашпільської селищної ради Вінницької області - залишити без задоволення.

Рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 15 листопада 2017 року у даній справі - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня її проголошення до суду касаційної інстанції.

Головуючий Підпис А. Ю. Зайцев

Судді: Підпис О.С. Панасюк

Підпис Т. М. Шемета

Згідно з оригіналом

Головуючий А. Ю. Зайцев