Рішення № 71365287, 27.12.2017, Жашківський районний суд Черкаської області

Справа №693/992/17

Провадження №2/693/634/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

27.12.2017р. м. Жашків

Жашківський районний суд Черкаської області

в складі: головуючого судді - Орєхова О.І.,

при секретарі - Коломієць С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жашків цивільну справу за позовною заявою приватного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, третя особа – фізична особа – підприємець ОСОБА_2, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ «ПроКредит Банк» звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, третя особа – фізична особа – підприємець ОСОБА_2, посилаючись на наступні обставини.

Між ОСОБА_3» та третьою особою було укладено Рамкову угоду №FW601.672 від 22.10.2013р., відповідно до умов якої позивач здійснив кредитування третьої особи на підставі наступних кредитних договорів (п.2.1).

Між позивачем та третьою особою було укладено Договір про надання траншу №601.44407/FW601.672 від 30.05.2014р. (надалі – Кредитний договір 1), згідно якого Третій особі було надано кредит на наступних умовах: сума кредиту – 1000000 грн., процентна ставка 21,00 % річних, строк 36 місяців. Факт видачі підтверджується відповідними документами.

У третьої особи утворився та існує перед позивачем борг за Кредитним договором 1, розмір, структура і порядок якого вказано у Розрахунку заборгованості, що є додатком до цього позову (надалі - Розрахунок заборгованості 1), що дорівнює: капітал - 187369,97 грн., проценти – 1832,79 грн., проценти на неправомірне користування кредитом – 10097,13 грн., пеня – 40465,31 грн., а всього – 239765,20 грн..

Відповідно до п.7.8. Рамкової угоди «Сторони погодилися, що належним та достатнім доказом наявності, безспірності та розміру заборгованості Позичальника, наявності порушень Договорів є письмова довідка Кредитора.»

Таким чином, відповідно до умов договору розрахунки заборгованості, що додаються, в силу п.7.8. Рамкової угоди, є належним та достатнім доказом наявності, безспірності та розміру заборгованості позичальника, наявності порушень кредитних договорів.

Згідно п.7 вищевказаного договору, «Даний договір є невід'ємною частиною Рамкової угоди, умови якої вважаються умовами цього Договору і регламентують усі відносини між Сторонами, що виникли на підставі цього договору».

В забезпечення виконання зобов'язань третьої особи за Кредитним договором 1 з ПАТ «ПроКредит Банк» було укладено наступні Договори поруки (надалі - Договір поруки): поручитель - ОСОБА_1, Договір поруки №308318-ДП1 від 22.10.2013р..

Між Позивачем та третьою особою укладено Договір про надання траншу №601.44484/FW601.672 від 04.08.2014р. (надалі - Кредитний договір 2), згідно якого третій особі було надано кредит на наступних умовах: сума кредиту - 850 000 грн., процентна ставка - 18,50% річних, строк - 36 місяців.

Факт видачі кредиту підтверджується відповідними документами.

У третьої особи утворився та існує перед позивачем борг за Кредитним договором 2, розмір, структура і порядок обчислення якого вказано у Розрахунку заборгованості, що є додатком до цього позову (надалі - Розрахунок заборгованості 2), що дорівнює: капітал - 233

406,10 грн., проценти – 10 349,38 грн., проценти на неправомірне користування кредитом – 20 355,46 грн., пеня – 38 962,59 грн., а всього – 303 073,53 грн..

Відповідно до п.7.8. Рамкової угоди «Сторони погодилися, що належним та достатнім доказом наявності,безспірності та розміру заборгованості Позичальника, наявності порушень Договорів є письмова довідка кредитора».

Таким чином, відповідно до умов договору розрахунки заборгованості, що додаються, в силу п.7.8. Рамкової угоди, належним та достатнім доказом наявності, безспірності та розміру заборгованості позичальника, наявності порушень Кредитних договорів.

Згідно п.7 вищевказаних Кредитних договорів, «Даний договір є невід'ємною частиною Рамкової угоди, умови якої вважаються умовами цього Договору і регламентують усі відносини між Сторонами, що виникли на підставі цього договору»

В забезпечення виконання зобов'язань третьої особи за Кредитним договором 2 з АТ «ПроКредит Банк» було укладено наступні Договори поруки (надалі - Договір поруки):

поручитель - ОСОБА_1, Договір поруки №308318-ДП1 від 22.10.2013р..

Відповідно до умов Кредитних договорів (п.2.1. та п. 9.2.2.) третя особа як Позичальник зобов'язався здійснювати своєчасне погашення кредиту та сплачувати усі інші, передбачені цим договором платежі у порядку, визначеному Кредитними договорами.

Статтею 1049 Цивільного кодексу передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 1054 ЦК України встановлює, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених зором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним зором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Стаття 1048 ЦК України передбачає, що Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України)

Однак, третя особа порушила умови Кредитних договорів та вимоги законодавства, не забезпечила своєчасне погашення кредиту та відсотків, внаслідок чого у нього утворилась кредитна заборгованість.

Умовами вищезазначених Кредитних договорів: п.8.2.1 передбачено, що Кредитор вправі вимагати дострокового погашення кредиту у разі прострочення погашення грошових зобов’язань за цим Договором тривалістю більш ніж 3 (три) банківські дні.

Згідно з ч. 2. ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Водночас умовами зазначених Кредитних договорів: (п.8.6. та п. 8.7.) передбачено, що при прострочені погашення грошових зобов’язань за цим Договором тривалістю більш ніж 30 (тридцять) календарних днів позичальник зобов’язаний повністю достроково погасити кредит не пізніше ніж через 3 банківські дні з дати настання тридцятого дня прострочення незалежно від того, чи Кредитор пред’явив йому Вимогу, якщо інше не буде погоджено з Кредитором. При цьому Кредитор вправі самостійно та без повідомлення Позичальника приймати рішення про збільшення строку прострочення, необхідного для такого дострокового погашення чи строку, в який має бути здійснено таке погашення.

Керуючись вказаними положеннями законодавства та договору, Позивач надіслав

Третій особі Вимогу про повне дострокове погашення кредиту (копія додається), яка була отримана Третьою особою, докази чого додаються доданого позову.

Умовами Кредитних договорів (п.8.4.) передбачено, що Позичальник зобов’язаний достроково погасити кредит протягом п'яти банківських днів з дня відправлення Вимоги.

Проте, третя особа не виконала вимогу і взяті на себе зобов’язання та до цього моменту кредит залишається непогашеним.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом іншим актом цивільного законодавства.

Кредитними договорами встановлений розмір процентів, про що було зазначено вище.

Зобов’язання (у тому числі - сплачувати проценти) припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.4.2. Рамкової угоди «проценти обчислюються у валюті кредиту за процентною ставкою, встановленою відповідним кредитним договором, від суми залишку кредиту за кожен день користування залишком кредиту, виходячи із 360 календарних днів у році, з моменту видачі кредиту до моменту повного погашення кредиту.»

Відповідно до п. 4.4. Рамкової угоди «У випадку прострочення погашення кредиту, позичальник сплачує проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі, що дорівнює визначеним відповідними Кредитними договорами процентам за користування даним кредитом за кожен календарний день прострочення, які обчислюються за методом «факт/360» від суми залишку кредиту, строк погашення якого настав, з дати виникнення заборгованості до дати повного її погашення.»

Кредитним договором (ч.3 п.2 і п. 4.1) Рамкової угоди передбачено, що за користування кредитом Позичальник сплачує Позивачу проценти, розмір яких було зазначено вище. Отже розмір процентів, що встановлений Кредитними договорами, повинен сплачуватися Третьою особою за весь час прострочення і до моменту погашення заборгованості в силу ст. 625 ЦК України.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 ЦК України). Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (п.2 ст.551 ЦК України).

Положеннями Кредитних договорів (п.10.2.) передбачено, що у випадку прострочення встановлених цим Договором строків погашення грошових зобов’язань Позичальник сплачує Кредитору штрафну пеню у розмірі 0,5% від суми непогашеної заборгованості, але не менше ніж 15 (п’ятнадцять) гривень у еквіваленті валюти кредиту за кожний календарний день прострочення, включаючи день повного погашення заборгованості.

Згідно ст.ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996р. № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» «Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закон обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Націонала банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня».

Отже, АТ «ПроКредит Банк» набув право вимагати стягнення заборгованості з Позичальника за капіталом по кредиту, відсотками по графіку, відсотками за фактичне користування капіталом та пенею.

Відповідно до умов Договору поруки (п.2.1.), Поручитель поручається перед Кредитором за виконання усіх зобов’язань Позичальника у їх повному обсязі як солідарний із Позичальником боржник.

Згідно зі ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Договором поруки, яким забезпечується виконання зобов'язань третьої особи не передбачено спеціальних умов відповідальності Поручителя, а отже третя особа і поручитель відповідає перед ПАТ «ПроКредит Банк» як солідарний із позичальником боржник.

У зв'язку з виникненням заборгованості третьої особи, позивач звернувся до Поручителя з вимогою про виконання зобов'язань відповідача 1 відповідно до умов Договорів поруки. Зокрема, Поручителю були направлені вимоги, які є додатками до цього позову. Вимоги ПАТ «ПроКредит Банк» не були виконані і погашення на підставі договорів поруки не відбулося.

Отже, ПАТ «ПроКредит Банк» набув права вимагати стягнення заборгованості у повному обсязі з поручителя, як солідарного із Позичальником боржника.

ПАТ «ПроКредит Банк» було вжито усіх можливих та доступних заходів щодо кожного з відповідачів для судоового врегулювання проблеми, однак це не призвело до повного погашення боргу. У зв'язку з цим позивач вимушений стягувати заборгованість третьої особи та солідарного із ним боржника - поручителя, у примусовому порядку, шляхом звернення до суду. Відповідно до ст. 118 ЦПК України позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, які пов'язані між собою.

Позивач вважає, що позовні вимоги, які заявлені у цьому позові є тісно пов'язаними, а їх об'єднання сприятиме об’єктивному розгляду справи.

Просив суд:

1.прийняти заяву до розгляду в порядку одного позовного провадження;

2.стягнути на користь ОСОБА_4 акціонерного товариства «ПроКредит Банк», ідентифікаційний код ЄДР 21677333, з поручителя ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1), як солідарного із фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, боржника, заборгованість за Договором про надання траншу №601.44407/FW601.672 від 30.05.2014р., який є невід’ємною частиною Рамкової угоди №FW601.672 від 22.10.2013р., а саме: капітал - 187369,97 грн., проценти – 1832,79 грн., проценти на неправомірне користування кредитом – 10097,13 грн., пеня – 40465,31 грн., а всього – 239765,20 грн.;

3.стягнути на користь ОСОБА_4 акціонерного товариства «ПроКредит Банк», ідентифікаційний код ЄДР 21677333, з поручителя ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1), як солідарного із фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, боржника, заборгованість за Договором про надання траншу №601.44484/FW601.672 від 04.08.2014р., який є невід’ємною частиною Рамкової угоди №FW601.672 від 22.10.2013р., а саме: капітал - 233 406,10 грн., проценти – 10 349,38 грн., проценти на неправомірне користування кредитом – 20 355,46 грн., пеня – 38 962,59 грн., а всього – 303 073,53 грн., а всього стягнути за двома кредитними договорами заборгованість у розмірі 542838,73 грн.;

4.стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 8142,6 грн. (а.с. 1-3).

В судове засідання представник позивача ОСОБА_5, який діє на підставі довіреності (а.с. 40) не з’явився, надіслав до суду заяву вх. №4892/17, в якій просить розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про що в матеріалах справи свідчить наявне поштове повідомлення вх. 4909/17 від 26.12.2017р., в якому вона особистим підписом засвідчила, що отримала судову повістку 14.12.2017р..Про причини неявки не повідомила та не подала заяви про розгляд справи за її відсутності.

Третя особа – фізична особа - підприємець ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився по невідомих суду причинах, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 130 ЦПК України у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.

Частинами 1 та 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв’язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з’явилися в судове засідання без поважних причин.

На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1.відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2.відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3.відповідач не подав відзив;

4.позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Ухвалою суду від 27.12.2017р. вирішено проведення даної справи у заочному порядку.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПроКредит Банк» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини.

22 жовтня 2013 року між ПАТ «ПроКредит Банк» та третьою особою - ФОП ОСОБА_2 було укладено Рамкову угоду №FW601.672 22.10.2013р., на підставі якої кредитор зобов’язується здійснювати кредитування Позичальника у межах лімітів умов кредитування на умовах, визначених Угодою та Кредитними договорами, а Позичальник зобов'язується належно виконати усі умови, отримання кредитів, своєчасно і належно здійснювати погашення грошових зобов’язань, а також належно виконувати усі інші зобов’язання, передбачені Угодою та Кредитними договорами (п.2.1 Угоди) (а.с.5).

На підставі п. 4.1 та п. 4.2 Рамкової угоди за користування кредитом Позичальник зобов’язаний сплатити Кредитору проценти у розмірі та порядку, визначених Угодою та Кредитними договорами у межах максимальних розмірів процентів, встановлених Угодою.

У випадку прострочення погашення кредиту, Позичальник сплачує проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі, що дорівнює визначеним відповідними Кредитними договорами процентам за користування даним кредитом за кожен календарний день прострочення, які обчислюються за методом «факт/360» від суми залишку кредиту, строк погашення якого настав, з дати виникнення заборгованості до дати повного її погашення, що передбачено п. 4.4 вищевказаної Угоди.

Згідно п. 9.2. позичальник зобов’язаний використовувати кредит за цільовим призначенням, добросовісно і належно виконувати умови Договорів та письмових зобов'язань

Позичальника, наданих Кредитору у зв’язку із дією Договорів, не вчиняти дій та своєчасно усувати обставини, що можуть негативно вплинути на виконання умов Договорів.

Відповідно до договору про надання траншу №601.44407/FW601.672 від 30.05.2014р., укладеного між позивачем та третьою особою – ФОП ОСОБА_2 вбачається, що третій особі було надано кредит в сумі 1000000 грн., зі сплатою 21,00 % річних за користування кредитом, на строк 36 місяців (а.с.8-9), що підтверджується додатком №1 до договору траншу №601.44407/FW601.672 від 30.05.2014р.та власним підписом третьої особи у цьому додатку (а.с. 10).

З договору про надання траншу №601.44484/FW601.672 від 04.08.2014р., укладеного між позивачем та третьою особою – ФОП ОСОБА_2 вбачається, що третій особі було надано кредит в сумі 850000 грн., зі сплатою 18,5,00 % річних за користування кредитом, на строк 36 місяців (а.с.17-18), що підтверджується додатком №1 до договору траншу №601.44484/FW601.672 від 04.08.2014р. та власним підписом третьої особи у цьому додатку (а.с. 19).

Відповідно до п.7.8. Рамкової угоди «Сторони погодилися, що належним та достатнім доказом наявності, безспірності та розміру заборгованості Позичальника, наявності порушень Договорів є письмова довідка Кредитора».

Отже, з Розрахунку заборгованості 1 вбачається, що третя особа – ФОП ОСОБА_2 перед позивачем має заборгованість за Кредитним договором 1, яка становить 239765,20 грн. і складається з: капіталу - 187369,97 грн., процентів – 1832,79 грн., процентів на неправомірне користування кредитом – 10097,13 грн., пені – 40465,31 грн. (а.с.11).

З Розрахунку заборгованості 2 вбачається, що третя особа – ФОП ОСОБА_2 перед позивачем має заборгованість за Кредитним договором 2, яка становить 303 073,53 грн. і складається з: капіталу - 233 406,10 грн., процентів – 10 349,38 грн., процентів на неправомірне користування кредитом – 20 355,46 грн., пені – 38 962,59 грн. (а.с.20).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином і в строк, встановлений договором, відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

В силу ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

При цьому, згідно ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визнані умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

На підставі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Договір в силу приписів ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Стаття 1048 частина 1 ЦК України передбачає право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір та порядок одержання яких встановлюється договором.

Позичальник зобов’язаний, відповідно до ст. 1049 ЦК України, повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За кредитним договором, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

З повідомлення вих. №1-2/17/2225 від 22.08.2017р. про виникнення заборгованості вбачається, що ОСОБА_2 повідомлено про порушення ним умов Кредитного договору, прострочення виконання його грошових зобов’язань перед банком та запропоновано протягом 5-ти банківських днів погасити заборгованість та винесено вимоги вих. №1-2/17/2222 та вих. №1-2/17/2224 про повне дострокове погашення кредитів (а.с.30-31).

Однак, вимоги позивача стосовно погашення заборгованості за кредитними договорами позичальником ОСОБА_2 не були виконані.

В забезпечення виконання зобов'язань третьою особою – ФОП ОСОБА_2 за Кредитними договорами 1 і 2, 22 жовтня 2013 року між ПАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір поруки №308318-ДП1 (а.с.26-27), на підставі якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання усіх зобов’язань позичальника у їх повному обсязі як солідарний із Позичальником боржник. Розмір зобов’язань Позичальника визначається відповідно до Кредитних договорів. При цьому розмір зобов'язань, які виникають з Рамкової угоди і укладених на її підставі Кредитних договорів, визначається зврахуванням усіх існуючих та майбутніх кредитів, виданих в межах лімітів умов кредитування (п.п.2.1, 2.2 Договору поруки).

В пункті 3.1 Договору поруки зазначено, що Поручитель вправі у день настання строку виконання зобов’язання Позичальника здійснити його належне виконання за Позичальника повністю або частково. Поручитель вправі достроково виконати зобов’язання за Позичальника на умовах та випадках, визнач Кредитними договорами. При цьому Поручитель несе усі ризики та відповідальність перед Позичальником і наслідків дострокового погашення, а також зобов’язується нести усі витрати пов’язані із достроковим виконанням.

Згідно п. 3.2 Поручитель зобов’язаний належно повністю виконати зобов’язання Позичальника у випадку та з моменту виникнення заборгованості Позичальника у зв’язку із порушенням умов Кредитних договорів чи неможливістю виконання ним його зобов’язань (смерть, тривала відсутність, хвороба, ліквідація, банкрутство тощо).

Кредитор може вимагати від Поручителя дострокового виконання усіх зобов’язань Позичальника за наявності підстав для дострокового виконання, які встановлені умовами Кредитних договорів.

У відповідності до п. 3.3 вищевказаного договору Поручитель зобов’язується не рідше ніж щомісячно протягом усього часу дії Договору отримувати Позичальника чи Кредитора інформацію щодо стану виконання зобов’язань Позичальника.

На підставі п. 3.4 договору поруки достатнім документом про наявність заборгованості у Позичальника є довідка Кредитора, яка видає Поручителю на його вимогу.

Згідно п. 3.5 договору для виконання зобов’язань Поручителя за Договором Поручитель безвідклично уповноважує та доручає Кредитору здійснювати договірне списання на користь Кредитора коштів у розмірі, еквівалентному розміру зобов’язань Поручителя з рахунків Поручителя у Кредитора (у т. ч. карткових і депозитних), реквізити яких вказані чи будуть вказані у договорах, на підставі яких Поручителю відкрито чи буде відкрито у майбутньому рахунок Кредитора (надалі - рахунки Поручителя). Право договірного списання у Кредитора виникає з моменту виникнення зобов’язань Поручителя та діє до моменту їх повного виконання.

Якщо Поручитель є фізичною особою, то договірне списання на встановлених Договором правилах и здійснюватися з рахунків Поручителя у Кредитора, відкритих йому як фізичній особі так і як фізичній особі - підприємцю.

П. 3.6 договору поруки, моментом виконання забезпечених Договором зобов’язань є дата зарахування відповідної суми кошті відповідний рахунок Кредитора у черговості, визначеній Кредитними договорами.

Згідно п. 3.7 зазначеного вище договору поруки Кредитор на вимогу Поручителя зобов’язаний передати йому копії відповідних договорів і документів, засвідчують виконаний Поручителем обов’язок Позичальника та встановлення забезпечення їх виконання.

У випадку виконання Поручителем зобов’язань Позичальника Кредитор вправі на власний розсуд вирішує питання щодо припинення дії чи зміни записів у відповідних реєстрах (заборон, іпотек, обтяжень тощо) щодо майна яке виступало забезпеченням виконання зобов'язань Позичальника.

Якщо після виконання Поручителем забезпеченого цією порукою зобов’язання Кредитні договори залишаються чинними, то Кредитор має пріоритет перед Поручителем на задоволення своїх вимог до Позичальника за рахунок майна Позичальника чи майна його поручителів.

П. 3.8 передбачено, що Поручитель зобов’язаний надавати Кредиторові визначені ним достовірні інформацію і/чи документ встановлені Кредитором обсязі, формі та строк щодо фінансового стану Поручителя. Поручитель протягом Договору не вправі вчиняти дії, внаслідок яких фінансовий чи майновий стан Поручителя погіршиться до рівня унеможливить чи утруднить виконання ним своїх обов’язків за Договором.

Згідно п. 3.9 договору якщо Кредитор надіслав Поручителю вимогу про погашення заборгованості Позичальника і протягом 5-ти банківських днів з моменту її відправлення Поручитель не виконає цю вимогу, Поручитель сплачує пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості Позичальника за Кредитними договорами за кожний день існування заборгованості Позичальника, починаючи з шостого банківського дня з дати відправлення Поручителю вказаної вимоги.

Розділом 4 Договору поруки передбачено, що порука діє з моменту укладення Договору протягом усього часу дії, встановленого Рамковою угодою ліміту строку кредитування та до моменту, що наступить пізніше: припинення строку дії Рамкової угоди чи належне виконання усіх вимог Кредитора. Припинення окремих Кредитних договорів чи погашення заборгованості Позичальника до моменту припинення строку дії Рамкової угоди, а також непред'явлення Кредитором вимоги погашення Поручителем заборгованості Позичальника не тягне за собою припинення поруки.Кредитор вправі пред’явити вимогу Поручителю про погашення заборгованості Позичальника протягом 3 років з моменту виникнення існуючої на момент такої вимоги заборгованості Позичальника.

Договір вступає в силу з моменту його укладення діє протягом усього часу дії, встановленого Рамковою угодою ліміту строку кредитування та до моменту, що наступить пізніше: припинення строку дії Рамкової угоди, належного виконання усіх зобов'язань Позичальника за Кредитними договорами та Поручителя за Договором.

Внесення змін до Договору може здійснюватися шляхом підписання одного документа, обміну підписані примірниками договору про внесення змін поштовим, факсимільним, електронним зв’язком чи іншим способом, дозволяє отримати матеріальну форму змін, підписів та відбитків печаток Сторін.

Усі повідомлення Сторін вважатимуться отриманими адресатом, якщо вони були відправлені на вказану у Договорі адресу або іншу адресу, про яку відправник був попередньо письмово повідомлений і якщо з моменту відправлення минуло 5 (п’ять) календарних днів. Сторони зобов’язані вживати необхідних та достатніх заходів своєчасного отримання повідомлень одна одної та не вчиняти дій, які можуть призвести до затягування, утруднення чи неможливості їх отримання. Ризик настання негативних наслідків у зв’язку із неотриманням письмового повідомлення, що зумовлені зміною адресатом адреси, про що відправник не був своєчасно і належно повідомлений чи невжиттям адресатом відповідних дій та/або заходів, необхідних для отримання повідомлення, несе адресат.

До усіх вимог, що випливають з Договору, встановлюється позовна давність у 5 років, включаючи вимоги щодо яких законодавством встановлена спеціальна чи обмежена позовна давність.

Сторони домовилися, що: при тлумаченні умов Договору і регламентуванні відносин, не

визначених чи недостатньо врегульовані. Договором, Сторони будуть керуватися умовами Кредитних договорів, договорів, укладених між Сторонами регламентують аналогічні чи схожі відносини або дають визначення аналогічних чи схожих термінів, а при відсутності - законодавством, загальними принципами взаємовідносин між Сторонами та банківською практикою; посилання в Договорі на умови інших договорів чи документів є достатнім для того, щоб вважати ум: таких договорів чи документів умовами Договору; істотними умовами Договору є лише ті умови, які прямо визначені такими законодавством. Усі інші умови Договору не є істотними і Сторони підтверджують, що визнання їх недійсними (неукладеними) не означає не досягнення згоди з усіх істотних умов Договору і не може бути підставою для визнання усього Договору недійним (неукладеним);наявність помилок в Договорі не може бути підставою для заперечення дійсності Договору.

В розділі «Згода на договірне списання у день платежів» Поручитель ОСОБА_1 засвідчила використання свого права, встановленого п. 3.1. Договору для чого уповноважила та доручила Кредитору здійснювати у порядку, встановленому Договором, договірне списання з рахунків Поручителя коштів на користь Кредитора у розмірі зобов’язань Позичальника у дні, що визначені відповідними Кредитними договорами як дні настання строків виконання даних зобов’язань Позичальника.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин вчиняється у формі, встановленій законом, має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, відповідач ОСОБА_1 ознайомилася з усіма умовами договору і поручилася перед позивачем за невиконання ОСОБА_2 зобов’язань згідно Рамкової угоди №FW601.672 від 22.10.2013р. та кредитних договорів №601.44407/FW601.672 від 30.05.2014р. та №601.44484/FW601.672 від 04.08.2014р., про що свідчить її особистий підпис у Договорі поруки №308318-ДП1 від 22.10.2013р. (а.с.26-27).

Згідно ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку.

Згідно зі ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 зобов’язана належно повністю виконати зобов’язання Позичальника у випадку та з моменту виникнення заборгованості Позичальника у зв’язку із порушенням умов Кредитних договорів чи неможливістю виконання ним його зобов’язань та сплатити заборгованість позивальника згідно Розрахунку заборгованості 1 в сумі 239765,20 грн. та згідно Розрахунку заборгованості 2 в сумі 303 073,53 грн., а всього 542838,73 грн..

Оскільки, вимоги позивача стосовно погашення заборгованості за кредитними договорами позичальником ОСОБА_2 не були виконані, ОСОБА_1 як поручителя на підставі повідомленням про виникнення заборгованості вих. №1-2/17/2226 від 22.08.2017р. було повідомлено, що позичальником ОСОБА_2В порушено умови Кредитного договору та прострочено виконання його грошових зобов’язань перед банком та запропоновано протягом 5-ти банківських днів погасити заборгованість позичальника та винесено вимогу вих. №1-2/17/2223 про виконання зобов’язань за договором поруки (а.с.29-30).

При цьому, ОСОБА_1 також не виконала вимог банку, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи що, виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов'язання в натурі. Примусове виконання зобов'язання в натурі, - це спосіб захисту, який випливає з загального принципу

повного і належного виконання зобов'язання та полягає в зобов'язанні здійснити дію, або утриматися від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Оскільки відповідач не з’явилася в судове засідання і не надала доказів щодо вжиття всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання, суд вважає, що є всі підстави для стягнення всієї суми боргу.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги приватного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 8142,60 гривень.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 16, 203, 526, 530, 553, 554, 599, 610, 614, 625, 626, 627, 628, 629, 638, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 2, 4, 7, 10, 12, 13, 19, 76-81, 141, 247 ч.2, 272-273, 280-284, 319, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги приватного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, третя особа – фізична особа – підприємець ОСОБА_2, - задовольнити.

Стягнути на користь позивача ОСОБА_4 акціонерного товариства «ПроКредит Банк», ідентифікаційний код ЄДР 21677333, з поручителя ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1), як солідарного із фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, боржника, заборгованість:

- за Договором про надання траншу №601.44407/FW601.672 від 30.05.2014р., який є невід’ємною частиною Рамкової угоди №FW601.672 від 22.10.2013р., в сумі 239765,20 грн.;

- за Договором про надання траншу №601.44484/FW601.672 від 04.08.2014р., який є невід’ємною частиною Рамкової угоди №FW601.672 від 22.10.2013р., в сумі 303 073,53 грн., а всього стягнути за двома кредитними договорами заборгованість у розмірі 542838,73 грн. (п’ятсот сорок дві тисячі вісімсот тридцять вісім гривень сімдесят три копійки).

Стягнути на користь позивача ОСОБА_4 акціонерного товариства «ПроКредит Банк», ідентифікаційний код ЄДР 21677333, з поручителя ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1), як солідарного із фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, боржника, судовий збір в сумі 8142,60 грн. (вісім тисяч сто сорок дві гривні шістдесят копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Черкаської області через Жашківський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення ( виклику ) учасників справи, копія судового рішення на надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення – якщо така адреса відсутня.

Рішення надруковане в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Головуючий суддя: О. І. Орєхов