Ухвала суду № 71364589, 26.12.2017, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/19765/17

У Х В А Л А

26 грудня 2017 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі слідчого судді Наумова С.В.,

при секретарі Слакві-Марчук Н.В.,

з участю прокурора Табаки Ю.Б.,

слідчих Стрільчука В.М., Козири В.Р., Боковця Д.В.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Рівненській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1, -

В с т а н о в и в:

Старший слідчий в ОВС СВ УСБ України в Рівненській області ОСОБА_3 звернувся в суд із вищевказаним клопотанням, погодженим військовим прокурором Рівненського гарнізону Західного регіону України ОСОБА_4 з якого вбачається, що СВ УСБ в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000004922 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 15, ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України.

Встановлено, що ОСОБА_1, діючи у порушення Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» від 08.07.1999 № 863-XIV та інших нормативно-правових актів, будучи особою, яка має широке коло знайомств серед осіб у сфері незаконного обігу таких речовин, впродовж тривалого періоду часу незаконно придбавав у невстановлених на даний час досудовим слідством осіб психотропні речовини для їх подальшого зберігання з метою особистого вживання.

Так, ОСОБА_1, за невстановлених досудовим слідством обставин, перебуваючи, в м. Києві у грудні 2017 року, у черговий раз незаконно придбав психотропні речовини у вказаних цілях, які зберігав для продовження вчинення вказаної протиправної діяльності у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин.

З метою приховування своєї злочинної діяльності та уникнення притягнення за такі дії до кримінальної відповідальності, ОСОБА_1 прийняв рішення про приховане поміщення придбаних ним таблеток в упакування з-під інших, не заборонених в обігу, лікарських засобів та про їх розміщення серед великої кількості такої категорії медичних препаратів та контрабандного переміщення через митний кордон України.

Надалі, ОСОБА_1, враховуючи обізнаність та здобуті ним навики про форми та методи діяльності працівників правоохоронної системи, а також будучи достеменно обізнаним про порядок проходження митного контролю, діючи з метою контрабандного переміщення психотропних речовин у великих розмірах через митний кордон України, ініціював створення штучних умов для швидкого та безпечного проходження митого контролю у митному пості «Аеропорт «ОСОБА_5» (Жуляни») Київської міської митниці на рейсове повітряне судно сполученням Київ-Дубаї (Об’єднані Арабські Емірати) для подальшого досягнення злочинної мети в частині контрабанди вказаних таблеток у Соціалістичну Республіку В’єтнам.

Однак з причин, що не залежали від волі вказаної особи, співробітниками Управління СБ України в Рівненській області, у ході проведення санкціонованого обшуку, таку діяльність припинено шляхом виявлення у багажі ОСОБА_1 20 таблеток, які згідно з висновком ІСТЕ СБ України від 23.12.2017 № 316/5, містять особливо небезпечну психотропну речовину МДМА загальною масою 3.987 грам.

Відповідно до таблиці № 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом МОЗ України від 01.08.2000 № 188, психотропна речовина «МДМА», вагою понад від 1,5 до 15 грам, є великим розміром.

У подальшому, 23.12.2017 року о 16 год. 55 хв. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, затримано в порядку ст. 208 КПК України, після чого 23.12.2017 йому вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 305 КК України – закінчений замах на переміщення психотропних речовин через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, а 24.12.2017 - повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК України – закінчений замах на переміщення психотропних речовин через митний кордон України з приховуванням від митного контролю у великих розмірах та ч. 2 ст. 309 КК України – незаконне придбання, зберігання психотропних речовин, без мети збуту у великих розмірах.

Обгрунтованість підозри ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 307 КК України, підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом обшуку від 22-23.12.2017 в МА «Київ» (Жуляни); протоколом обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від 23-24.12.2017; протоколами за місцем фактичного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 від 23-24.12.2017; актами інспектора Київської міської митниці від 22.12.2017; висновком експерта ІСТЕ СБ України від 23.12.2017 № 316/5, протоколами допиту свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Неможливість отримання органом досудового розслідування висновків ряду експертиз, а також інших документів, на даній стадії слідства призвело до утруднення збирання доказів, як наслідок їх дослідження та оцінки щодо фактичних обставин вчинення зазначених кримінальних правопорушень, а прийняття передчасного кінцевого процесуального рішення може вкрай негативно вплинути на повноту та об’єктивність досудового розслідування.

Незважаючи на те, що підозрюваному у провадженні ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 307 КК України, на вказаній стадії досудового слідства у матеріалах кримінального провадження наявні відомості, які дають підстави вважати, що є реальна необхідність у дослідженні всіх обставин вчинення ним та іншими невстановленими особами вищезазначених злочинів з метою недотримання вимог ст. 2 КПК України у частині притягнення інших учасників, які вчинили кримінальні правопорушення до кримінальної відповідальності в міру своєї вини і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Водночас, на даній стадії слідства досліджуються відомості, які мають істотне значення для оцінки всіх здобутих доказів, зокрема стосовно обставин вчинення вищевказаних злочинів групою осіб із певними ознаками їх діяльності, у зв’язку з чим є необхідність у їх перевірці на предмет достовірності, належності, наданні їм належної правової оцінки та прийняття за їх результатом кінцевого процесуального рішення.

Слідчий вказує, що під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1-4, ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати, або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставини кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Вказані ризики існують, оскільки на даний час у зазначеному провадженні не встановлено всіх фактичних обставин та інших осіб, причетних до вчинення тяжких кримінальних правопорушень, які характеризуються латентністю їх організації та подальшої реалізації у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, дослідження вчинених впродовж тривалого періоду часу у складі групи, із залученням до вказаної протиправної діяльності інших на даний час невстановлених осіб, у зв’язку з чим необхідний тривалий період часу для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду та притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, які причетні до їх вчинення, а перебування підозрюваної на волі призведе до неможливості повного та об’єктивного досудового розслідування з вищенаведених причин. Оскільки останній може перешкоджати досудовому розслідуванню шляхом знищення документів та речей, які можуть ще не відшукані стороною обвинувачення та можуть мати значення для кримінального провадження, впливати на свідків та інших осіб з метою приховування вказаної протиправної діяльності шляхом схиляння останніх до надання органу досудового розслідування неправдивих показань, повідомлення інших осіб, які причетні до вчинення зазначених злочинів, про факти які йому стали відомі у ході слідства, що може вкрай негативно вплинути на його хід та кінцеві результати, а також впливати іншим чином.

Окрім цього, встановлено, що ОСОБА_6 і ОСОБА_7, а також ОСОБА_1 і ОСОБА_5 мали намір 22.12.2017 намір перетнути державний кордон України у вказаному митному пості, де під час проведення обшуку у багажі ОСОБА_1 та ОСОБА_6 серед різних чоловічих і жіночих речей виявлено зазначені психотропні речовини, що повністю дає підстави вважати про можливу обізнаність ОСОБА_7 та ОСОБА_5 про обставини вчинюваних злочинів.

Поряд з цим, після проведення 22-23 грудня 2017 року обшуку нежитлового приміщення у МА «Аеропорт-«Київ» (Жуляни), де знаходилися ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_5, було виявлено ряд речей і документів, мобільних телефонів, грошових коштів, більшість з яких після завершення даної слідчої дії були викрадені до моменту проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6, ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1, де частина вказаних речей і документів виявлено під час проведення 25.12.2017 ще одного обшуку. Наявні матеріали кримінального провадження свідчать про стійкий намір зазначених осіб знищити, сховати, або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставини кримінальних правопорушень, у тому числі тих, які стосуються вказаних та інших психотропних речовин. Враховуючи вказані обставини, у разі застосування стосовно ОСОБА_1 іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, останній, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення злочину у вигляді позбавлення волі на вищевказаний термін, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду як на території України так і за кордоном, оскільки серед речей і документів, які були викрадені в органу досудового розслідування, були паспорти громадян України та паспорти громадянина України для виїзду за кордон як ОСОБА_1 так і інших вказаних осіб. Поряд з цим, місце реєстрації підозрюваного свідчить про наявність можливості переховування від органів досудового розслідування на непідконтрольній частині України у зв’язку з близьким місцем реєстрації на лінії розмежування та відсутності належного контролю за нею. Крім цього, ОСОБА_7, будучи співробітником правоохоронного органу, має широке коло зв’язків серед осіб з числа таких органів, у зв’язку з чим, маючи дружні стосунки з ОСОБА_1 може незаконно впливати хід досудового розслідування шляхом різним чином.

Також, придбання зазначених психотропних речовин на так званому «чорному ринку» свідчить про наявність стійких зв’язків у кримінальному середовищі та перебування ОСОБА_1 на волі може призвести до не притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які здійснювали їх збут, а також їх незаконний обіг міг вкрай негативно вплинути на суспільство в цілому та спричинити особливо тяжкі наслідки здоров’ю громадян.

Поряд з цим, під час проведення впродовж 22-23 грудня 2017 року обшуку в аеропорті у багажі чоловіка ОСОБА_1 та їх спільному багажі вилучено грошові кошти у розмірі 1860 доларів США та 54700 донгів, вилучено численну кількість банківських карт з можливою наявністю на них значних сум грошових коштів.

У відповідності до матеріалів кримінального провадження, підозрюваний ОСОБА_1 має у власності транспортний засіб марки «Infinity», модель «G25», д.н.з. НОМЕР_1, орієнтована вартість якого становить на даний час близько 20000 доларів США. Також, підозрюваному ОСОБА_1 на праві приватної власності житлові приміщення, які розміщені за адресою: АДРЕСА_2, вартість якого становить близько 150 000 доларів США.

Зазначені вище обставини свідчать про високий рівень матеріального забезпечення ОСОБА_1 та її близьких родичів, відповідно можливість внесення ним чи іншими особами застави в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, можна прийти до висновку про неможливість запобігання вищевказаним ризикам шляхом застосування щодо ОСОБА_1 більш м’якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Враховуючи, що лише наявність запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спроможна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, орган досудового розслідування виходить у тому числі з тих обставин, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1, має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, присутність якої, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного та існує доцільність забезпечити високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, порушення яких може вкрай негативно вплинути на суспільство у цілому.

З метою забезпечення у повному обсязі вимог ч. 2 ст. 2, ст.ст. 91-94 КПК України, а також інших положень цього Кодексу, суду за доцільно врахувати особливу складність даного кримінального провадження, наявність факту вчинення зазначених кримінальних правопорушень у латентній формі та з чіткими правилами конспірації їх організації як підозрюваного так і іншими особами, необхідністю проведення значної кількості слідчих та процесуальних дій, та на основі такої мотивації застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід на строк 60 днів для забезпечення повного та об’єктивного здійснення досудового розслідування.

Застосування судом стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та визначення розміру застави в межах, які передбачені п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, не зможе гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків, у зв’язку з чим сторона обвинувачення при обранні судом даного заходу забезпечення клопоче про збільшення максимального розміру застави, передбаченого ч. 5 ст. 182 КПК України, у розмірі 1 500 000 гривень.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, за одне з яких законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 10 років, та факт наявності перелічених ризиків, що дають достатні підстави вважати, що підозрювана може знищити, сховати, або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставини кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, тому слідчий просить клопотання задовольнити.

Слідчий та прокурор в судовому засіданні клопотання підтримали, просили суд його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник – адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечили щодо клопотання, просили суд відмовити у його задоволенні та застосувати будь-який запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, оскільки він не має наміру уникати слідства та суду чи чинити тиск на свідків. Крім того суду повідомив, що закордонний паспорт у нього вилучили працівники правоохоронного органу, які звернулись із вказаним клопотанням до суду.

Заслухавши думку учасників процесу в судовому засіданні, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що у провадженні СВ УСБ України в Рівненській області перебувають матеріали досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017000000004922 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 15, ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України.

23.12.2017р. ОСОБА_1 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

23.12.2017р. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 305 КК України.

24.12.2017р. ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 309 КК України.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 15, ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 309 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов’язку, встановленого законом.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, злочини вчинені ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 1 ст. 15, ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 309 КК України, один з яких є тяжким злочином, санкція статті за вчинення якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до десяти років з конфіскацією майна.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно ( п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України).

Враховуючи викладене, оскільки визначення розміру застави в межах, які передбачені п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не зможе гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків. Крім того, слідчий суддя бере до уваги майновий стан підозрюваного ОСОБА_1, який має у приватній власності рухоме та нерухоме майно в м. Київ. А тому, з урахуванням виключних обставин кримінального провадження суд вважає за необхідне збільшення максимального розміру застави до 700 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 178 800 грн. 00 коп.

Підстав вважати його завідомо непомірним для підозрюваного слідчий суддя не вбачає.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув’язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до десяти років з конфіскацією майна, а також те що він може уникнути слідства та суду, оскільки місцем його реєстрації є: АДРЕСА_3, а місцем фактичного проживання є: АДРЕСА_2, впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інший злочин.

Даних, які б вказували на неможливість застосування до нього вказаного запобіжного заходу не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 395 КПК України, слідчий суддя, –

У х в а л и в:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, негайно в залі суду.

Встановити строк дії ухвали терміном 60 (шістдесят) діб, а саме, з моменту затримання 23 грудня 2017 року до 21 лютого 2018 року.

Одночасно визначити розмір застави 700 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 178 800 грн. 00 коп. (один мільйон сто сімдесят вісім тисяч вісімсот) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Рівненській області № 37315038010559, банк отримувача Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26259988.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов’язки: прибувати до слідчого чи прокурора із встановленою періодичністю; прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому де він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в’їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні.

Термін дії обов’язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 21 лютого 2018 року.

Роз’яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Рівненського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Рівненській області.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваної з – під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов’язаний виконувати покладені на нього обов’язки, пов’язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв’язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Рівненської області протягом п’яти днів з дня її проголошення. Подача апеляційної скарги не зупиняє дію ухвали суду.

Слідчий суддя Рівненського міського суду С.В. Наумов