Ухвала суду № 71363616, 27.12.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 533/84/17 Номер провадження 11-кп/786/470/17Головуючий у 1-й інстанції Оксенюк М. М. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Категорія: ст.246 КК - С.Т.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого – суддіОСОБА_1, суддів з секретаремОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, з участю прокурора обвинуваченого ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава кримінальне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Полтавської області Плескача О.Ю. на вирок Козельщинського районного суду Полтавської області від 17 лютого 2017 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлучений, маючий на утриманні неповнолітню дитину, непрацюючий, судимий:

31 жовтня 2016 року Кременчуцьким районним судом Полтавської області за ч.3 ст.185, ст.75 КК України на 3 роки позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки,

визнаний винуватим та засуджений за ст.246 КК України (в редакції Закону від 18 лютого 2016 року) на 3 роки обмеження волі.

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання за даним вироком більш суворим, призначеним вироком Кременчуцького районного суду Полтавської області від 31 жовтня 2016 року, остаточно засуджений на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки з покладенням певних обов’язків, передбачених ст.76 КК України.

Постановлено стягнути з обвинуваченого на користь держави в особі Хорішківської сільської ради Козельщинського району Полтавської області майнову шкоду, заподіяну внаслідок незаконної порубки дерев, в сумі 889466 грн. 07 коп.

Деревина в кількості 8 метрів кубічних конфіскована в дохід держави.

Вирішене питання про речові докази.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_6 визнаний винуватим у вчиненні злочину за таких обставин.

В період часу з 10 серпня по 10 вересня 2016 року ОСОБА_6 у захисній лісосмузі автомобільної дороги Козельщина - Хорішки – ОСОБА_7 в адміністративних межах Хорішківської сільської ради Козельщинського району Полтавської області, незаконно вчинив порубку 177 дерев з правої сторони від дороги та 153 дерев з лівої сторони від дороги, повністю відділивши їх від кореня, внаслідок чого була значно знижена повнота деревостану та був порушений санітарний стан насаджень. Своїми діями ОСОБА_6 заподіяв державі в особі Хорішківської сільської ради Козельщинського району Полтавської області істотну шкоду на загальну суму 889 466 грн 07 коп.

Кримінальне провадження розглянуте в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати вирок у зв’язку з м’якістю призначеного покарання та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та ухвалити новий вирок, яким засудити ОСОБА_6 за вчинення злочину, передбаченого ст.246 КК України (в редакції Закону від 18 лютого 2016 року), на 1 рік позбавлення волі та застосувати спеціальну конфіскацію одержаної обвинуваченим внаслідок вчинення злочину деревини у відповідності до ст.96-1 та ст.96-2 КК України. Вирок Кременчуцького районного суду Полтавської області від 31 жовтня 2016 року пропонує виконувати самостійно. При цьому прокурор зазначає, що обвинувачений не відшкодував заподіяну шкоду та вважає, що звільнення його від відбування покарання з випробуванням не сприятиме виправленню та запобіганню вчинення нових злочинів.

Інші учасники провадження вирок не оскаржили.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора на підтримання доводів апеляційної скарги, обвинуваченого, який вважав вирок суду законним та обґрунтованим і просив не позбавляти його волі, надавши можливість відшкодувати шкоду, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні злочину за наведених у вироку обставин та кваліфікація його дій за ст.246 КК України (в редакції Закону від 18 лютого 2016 року) в апеляційній скарзі не оспорюються.

Доводи апеляційної скарги прокурора щодо спеціальної конфіскації деревини є обґрунтованими.

Відповідно до ст.96-1 КК України с пеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та застосовується на підставі обвинувального вироку суду.

На підставі ч.1 ст.96-2 цього Кодексу спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна.

Як правильно встановив місцевий суд, деревина в кількості 8 метрів кубічних одержана обвинуваченим внаслідок вчинення умисного злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Враховуючи наведене, ця деревина на підставі ч.9 ст.100 КПК України підлягає спеціальній конфіскації у власність держави, про що обґрунтовано зазначає прокурор в апеляційній скарзі, яка в цій частині підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги прокурора про м’якість призначеного покарання та безпідставне звільнення обвинуваченого від його відбування з випробуванням з іспитовим строком є непереконливими.

Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Як роз’яснив Пленуму Верховного Суду України в п.2 постанови №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначена можливість призначення передбаченого законом менш суворого покарання особам, які вперше вчинили злочини, щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, тощо.

Згідно з приписами ст.75 КК України, зокрема, якщо суд при призначенні покарання у виді обмеження волі, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Як убачається із матеріалів провадження, обвинувачений визнав вину, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, має на утриманні неповнолітню дитину.

В засіданні суду апеляційної інстанції обвинувачений також щиро каявся та просив не позбавляти його волі, надавши можливість відшкодувати шкоду.

Оцінюючи, як тяжкість вчиненого злочину, так і конкретні обставини кримінального провадження, особу винного, його ставлення до вчиненого та розуміння наслідків, колегія суддів вважає, що усі наведені обставини в своїй сукупності істотно знижують фактичний ступінь тяжкості вчиненого злочину і особливо ступінь небезпечності обвинуваченого для суспільства та утворюють підставу для висновку про можливість його виправлення без відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком, з покладенням відповідних обов’язків, передбачених ст.76 КК України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора в частині призначення обвинуваченому реального покарання у виді позбавлення волі не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.404, ст.405, ст.407, ст.418 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Полтавської області Плескача Олега Юрійовича задовольнити частково.

Вирок Козельщинського районного суду Полтавської області від 17 лютого 2017 року щодо ОСОБА_6 змінити.

Відповідно до ст.100 КПК України вважати застосованою спеціальну конфіскацію деревини в кількості 8 метрів кубічних у власність держави на підставі ст.96-1 та 96-2 КК України.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення.

Касаційна скарга на ухвалу апеляційного суду може бути подана до касаційного суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3