Рішення № 71362400, 28.12.2017, Кремінський районний суд Луганської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2017 року м. Кремінна

Справа № 414/1712/17

Провадження № 2/414/465/2017

Кремінський районний суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Ковальова В.М.

за участю секретаря: Пугачової К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кремінна справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3, про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 01 вересня 2017 року звернулася до суду із позовом, в обґрунтування якого посилається на те, що після смерті 29 жовтня 2011 року її матері ОСОБА_4 відкрилася спадщина у вигляді земельних ділянок площею 1,7325 га та 0,9540 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих на території Кремінської міської ради, які мати за життя заповіла їй. Крім того, її батько ОСОБА_2 на момент смерті матері був пенсіонером, тому має право на обов’язкову частку в спадщині. Вона в установлений законом строк звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, але отримати свідоцтва про право власності на земельні ділянки у зв’язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів. Оригінали Державних актів на право приватної власності на землю було втрачено, тому просить визнати за нею право власності на цю ділянку в порядку спадкування за заповітом.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 у судове засідання не з’явилися, в заяві на ім’я суду просять розглянути справу за їхньою відсутністю, позовні вимоги підтримують.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, надав суду письмові заперечення, в яких вказав, що позивач не надала доказів зміни прізвища. Крім того, вважає спірні земельні ділянки спільно набутим з померлою майном, тому спадщина відкрилася на 1/2 частину земельних ділянок.

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з’явився, надав суду письмові заперечення, в яких вказав, що позивач не надала доказів зміни прізвища та вважає спірні земельні ділянки спільним майном його батьків, тому вважає, що батькові належить 5/8 частка земельних ділянок.

Розглянувши матеріали справи суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Статтею 41 Конституції України, ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до закону № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №,№ 2,4,7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає права особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює права власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно до ст. 3 ЦПК України загальними засадами цивільного законодавства є, серед іншого, неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законами, а також справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах не заборонених законом, зокрема із правочинів.

Згідно до ч.1 ст. 1269 цього Кодексу спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Пунктом 23 ч. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

У пункті 2 ч. 1 ст. 57 СК України зазначено, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування.

Докази, які надані до справи, свідчать про наступне.

ОСОБА_1 /дошлюбне прізвище ОСОБА_3/ є донькою ОСОБА_4 (а.с. 5-7, 11-13, 53), яка померла 29 жовтня 2011 року (а.с. 10). За життя 18 грудня 2008 року ОСОБА_4 залишила заповіт, яким заповіла все своє майно ОСОБА_6 (а.с. 8-9). Після смерті останньої відкрилася спадщина у вигляді земельних ділянок площею 1,7325 га та 0,9540 га, переданих для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих на території Кремінської міської ради (а.с. 17-22), вартістю 43 905 грн. 58 коп. та 6 904 грн. 03 коп. відповідно (а.с. 16). Право власності на вказані земельні ділянки було набуте ОСОБА_4 в порядку спадкування за законом (а.с. 52, 73-84).

Відповідно до листа приватного нотаріуса Кремінського районного нотаріального округу ОСОБА_7 від 12 серпня 2013 року (а. с. 14) позивачу повідомлено про неможливість видачі свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом у зв’язку з відсутністю оригіналів Державних актів на земельні ділянки.

Відповідач ОСОБА_2 на момент смерті ОСОБА_4 був пенсіонером та був зареєстрований з нею за однією адресою (а.с. 11-13), тому має право на обов’язкову частку в спадщині після смерті дружини. Його обов’язкова частка складає 1/6 частки, оскільки після смерті ОСОБА_4 у разі відсутності заповіту відповідач мав успадкувати 1/3 частку у зв’язку з наявністю трьох спадкоємців - ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Суд не може прийняти до уваги доводи відповідача та третьої особи щодо знаходження спірних земельних ділянок у спільній сумісній власності ОСОБА_2 та ОСОБА_4, оскільки право власності на них набуте останньою в порядку спадкування під час шлюбу.

У даному випадку не передбачено іншого порядку крім судового для захисту інтересів позивача, тому суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Керуючись ст.ст. 11-13, 78-80, 258, 259, 263, 264, 265, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 1241, 1268, 1297 ЦК України, ч. 1 ст. 57 СК Українисуд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3, про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності в порядку спадкування за заповітом на 5/6 частину земельної ділянки площею 1,7325 га, розташованої на території Кремінської міської ради, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_4, померлій 29 жовтня 2011 року, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ЛГ №056580, виданого 18 квітня 2003 року на підставі розпорядження голови Кремінської райдержадміністрації від 15 серпня 2002 року №1097.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності в порядку спадкування за заповітом на 5/6 частку земельної ділянки площею 0,9540 га, розташованої на території Кремінської міської ради, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_4, померлій 29 жовтня 2011 року, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛГ №123594, виданого 18 квітня 2008 року на підставі розпорядження голови Кремінської райдержадміністрації від 09 червня 2005 року №267.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України на рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Кремінський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.М. Ковальов