Постанова № 71361817, 21.12.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/10234/14-ц Головуючий у І інстанції Білик Г. О.Провадження № 22-ц/780/5058/17 Доповідач у 2 інстанції Мельник Я. С.Категорія 26 21.12.2017

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 грудня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого - Мельника Я.С.,

суддів: Матвієнко Ю.О., Мережко М.В.,

та секретаря Лисиці Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської областівід 18 листопада 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Броварської міської ради Київської області, про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2014 року ПАТ «УкрСиббанк» звернулося до суду із указаним позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог, просило в рахунок погашення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту від 25 грудня 2006 року станом на 19 березня 2015 року у розмірі 34 362 долари 20 центів США і 32 791 грн. 65 коп. пені та за договором про надання споживчого кредиту від 27 грудня 2007 року станом на 20 березня 2015 року у розмірі 29 365 доларів 59 центів США та 26 587 грн. 81 коп. пені звернути стягнення на трикімнатну квартиру НОМЕР_1, загальною площею 70,7 кв. м, житловою площею 40,5 кв. м, по АДРЕСА_4 яка належить ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 29 грудня 1999 року шляхом продажу предмету іпотеки ПАТ «УкрСиббанк» на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 25 грудня 2006 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 62 тис. доларів США зі сплатою 11,8% річних із терміном повернення до 25 грудня 2016 року. 30 березня 2009 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду №1 до договору про надання споживчого кредиту від 25 грудня 2006 року, відповідно до умов якої змінено схему надання кредиту та перенесено кінцевий термін повернення кредиту до 25 грудня 2018 року.

В рахунок забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 було укладено договір іпотеки від 25 грудня 2006 року, за яким відповідачі передали в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, що належить їм на праві спільної сумісної власності.

У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_6 зобов'язань за кредитним договором станом на 19 березня 2015 року утворилася заборгованість у розмірі 34 362 долари 20 центів США та 32 791 грн. 65 коп., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 30 535 доларів 42 центи США, заборгованість за процентами у розмірі 3 862 долари 78 центів США, пеня за прострочення сплати кредиту у розмірі 20 614 грн. 12 коп. та пеня за прострочення сплати процентіву розмірі 12 177 грн. 53 коп.

Також зазначав, що 27 грудня 2007 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту , за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 40 тис. доларів США зі сплатою 13,9% річних із терміном повернення до 27 грудня 2017 року. 28 квітня 2009 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду №2 до договору про надання споживчого кредиту від 27 грудня 2007 року, відповідно до умов якої змінено схему надання кредиту та перенесено кінцевий термін повернення кредиту до 27 грудня 2019 року.

В рахунок забезпечення виконання позичальником зобов'язань за вказаним кредитним договором між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 було укладено договір від 27 грудня 2007 року, за яким відповідачі передали позивачу в іпотеку квартиру АДРЕСА_2.

У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_6 зобов'язань за кредитним договором від 27 грудня 2007 року станом на 20 березня 2015 року утвориласязаборгованість,через що банк змушений звертатися з даним позовом.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2015 року позов ПАТ «УкрСиббанк» задоволено. У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за договором про надання споживчого кредиту від 25 грудня 2006 року та за договором про надання споживчого кредиту від 27 грудня 2007 року звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу ПАТ «УкрСиббанк» на прилюдних торгах відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Відстрочено виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки до втрати чинності Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Вирішено питання про судові витрати.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 04 квітня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову банку відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 вересня 2017 року вищевказане рішення апеляційного суду скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи , недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими , невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи , порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що боржниками було порушено вимоги кредитних договорів, через що вимоги банку підлягають задоволенню шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу банком цього майна на прилюдних торгах за ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії проведення виконавчих дій.

Проте, колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 грудня 2006 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту , за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 62 тис. доларів США зі сплатою 11,8% річних із терміном повернення до 25 грудня 2016 року. 30 березня 2009 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду №1 до договору про надання споживчого кредиту від 25 грудня 2006 року, відповідно до умов якої змінено схему надання кредиту та перенесено кінцевий термін повернення кредиту до 25 грудня 2018 року.

В рахунок забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 було укладено договір іпотеки від 25 грудня 2006 року, за яким відповідачі передали в іпотеку квартиру АДРЕСА_3, що належить їм на праві спільної сумісної власності.

27 грудня 2007 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 40 тис. доларів США зі сплатою 13,9% річних із терміном повернення до 27 грудня 2017 року. 28 квітня 2009 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду № 2 до договору про надання споживчого кредиту від 27 грудня 2007 року, відповідно до умов якої змінено схему надання кредиту та перенесено кінцевий термін повернення кредиту до 27 грудня 2019 року.

В рахунок забезпечення виконання позичальником зобов'язань за вказаним кредитним договором між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 було укладено договір від 27 грудня 2007 року, за яким відповідачі передали позивачу в іпотеку квартиру АДРЕСА_3.

Представником банку під час апеляційного розгляду було надано Звіт про незалежну оцінку трикімнатної квартири НОМЕР_1, по АДРЕСА_4 відповідно до якого вартість оцінюваного майна становить 880 688, 00 грн. (а.с.151).

За вимогами ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Виходячи зі змісту поняття «ціна», як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, аналізу норм статей 38, 39 Закону України «Про іпотеку», встановлення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому вираженні у розумінні норми ст. 39 Закону України «Про іпотеку» визначається за процедурою, передбаченою ч. 6 ст. 38 цього Закону.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України № 6-2284цс16 від 01 березня 2017 року, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

За змістом ч. 6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Частиною третьою статті 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов до правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову, проте помилково не зазначив початкову ціну предмета іпотеки, що не відповідає вимог Закону України «Про іпотеку».

Крім того, задовольняючи позов, місцевий суд помилково стягнув з відповідачів судовий збір у солідарному порядку, що також не передбачено нормами процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, а також висновки, що містяться в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 вересня 2017 року, яка постановлена у даній справі, колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду у частині позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог, а в іншій частині рішення необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 376 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської областівід 18 листопада 2015 року у частині задоволення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки -скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення цих позовних вимог.

У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № 11104802000 від 25 грудня 2006 року у розмірі 34 362 (тридцяти чотирьох тисяч триста шістдесяти двох) доларів 20 центів США, з яких 30 535, 42 дол. США - заборгованість за тілом кредиту та 3 862, 78 дол. США - заборгованість за відсотками, і 32 791 (тридцяти двох тисяч семиста дев'яносто однієї) гривні 65 копійок пені, та за кредитним договором № 11280233000 від 27 грудня 2007 року у розмірі 29 365 (двадцяти дев'яти тисяч триста шістдесяти п'яти) доларів 59 центів США, з яких 25 316, 41 долара США - заборгованість за тілом кредиту та 4 049, 18 доларів США - заборгованість за відсотками, і 26 587 (двадцяти шести тисяч п'ятсот вісімдесяти семи) гривень 81 копійок пені, звернути стягнення на предмет іпотеки трикімнатну квартиру НОМЕР_1, загальною площею 70,7 кв.м., житловою площею 40,5 кв.м. в АДРЕСА_1 яка належить ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 шляхом продажу зазначеного предмету іпотеки на прилюдних торгах відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», за початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за 880 688 (вісімсот вісімдесят тисяч шістсот вісімдесят вісім) гривень 00 копійок відповідно до Звіту про незалежну оцінку майна, проведеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Експерт+» від 13 листопада 2017 року.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» судові витрати у рівних частинах по 913, 50 грн. з кожного.

У іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, однак може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів.

Головуючий: Судді: