Рішення № 71361258, 22.11.2017, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/3856/16-ц

Провадження № 2/369/2282/17

РІШЕННЯ

Іменем України

22.11.2017 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді: Пінкевич Н.С.,

при секретарі Водала А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про сягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ПАТ «Універсал Банк» в квітні 2016 року звернувся з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Мотивував свої вимоги тим, що відповідно до умов кредитного договору № 001-2900/756-0499 від 21 листопада 2007 року ОСОБА_1 отримала у ВАТ «Універсал Банк» кредит у сумі 51 600, 00 швейцарських франків строком до 10.11.2037 р. зі сплатою 9, 95 % річних за користування кредитом.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за Договором між Банком та ОСОБА_1 був укладений Договір поруки № 001-2900/756-0499 від 21 листопада 2007 р. Відповідно до умов якого ОСОБА_2 (поручитель) зобов'язується перед кредитором відповідати по зобов'язаннях позичальника, що випливають з Договору, укладеного між банком та позичальником.

Позивач виконав свої зобов'язання у повному обсязі, в порядку, передбаченому Договором надав ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 51 600, 00 швейцарських франків.

Відповідно до умов договору позичальник повинен щомісячно в дату сплати щомісячних платежів сплачувати заборгованість по кредиту у передбачений договором термін.

Відповідно до п. 1.3. Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов'язаннями останнього за Основним договором, включаючи повернення основної суми боргу (в т.ч. суми кредиту, регресу), сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами Основного договору.

У подальшому між сторонами укладались додаткові угоди, яким вносились зміни до кредитного договору.

Керуючись положеннями кредитного договору та вимогами чинного законодавства 30.12.2015 позивач направив відповідау вимогу дострокового погашення кредиту, яку відповідачем на момент подання позовної заяви не виконано.

Станом на 09.03.2017 року заборгованість відповідача по кредиту та несплачених відсотках складає 50 092, 78 швейцарських франків.

Враховуючи порушення зобов'язань, встановлених кредитним договором щодо сплати процентів та щомісячних платежів за кредитом, у відповідача виник обов'язок повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти незалежно від настання строку виконання зобов'язань.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором 001-2900/756-0499 від 21 листопада 2007 р. у розмірі 25 920 (двадцять п?ять тисяч дев?ятсот двадцть) швейцарських франків. А також судові витрати покласти на відповідачів.

Представник ПАТ «Універсал Банк» під час судового розгляду справи позовні вимоги підтримав та просив задовольни позов.

ОСОБА_1 та її представник до судового засідання не з?явилися. На адресу суду надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв"язку із хворобою представника відповідача. Разом з тим належних та допустимих доказів того, що станом на 22 листопада 2017 року представник відповідача перебуває на лікуванні не надано. Подана до суду виписка з історії хвороби підтверджує лише перебування ОСОБА_3 на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні з 23.10.2017 по 24.10.2017 року.

Враховуюче наведене, а також, враховуючи, що відповідно до ч.1 ст. 157 ЦПК України, суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, суд приходить до висновку про розгляд справи у відсутність відповідачів, оскільки останніми не надано належних та допустимих доказів неможливості їх явки до суду.

Суд, заслухавши пояснення осіб які брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи та зібрані в ній докази, приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Як встановлено в с удовому засіданні, 21 листопада 2007 року між ВАТ «Універсал Банк» (правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 001-2900/756-0499, згідно якого ОСОБА_1 отримала у ВАТ «Універсал Банк» кредит у сумі 51 600, 00 (п?ятдесят одну тисячу) швейцарських франків строком до 10 листопада 2037 р. зі сплатою 9, 95 % річних за користування кредитом.

Відповідно до умов договору позичальник повинен щомісячно в дату сплати щомісячних платежів сплачувати заборгованість по кредиту у терміни передбачені договором.

Позивач виконав свої зобов'язання у повному обсязі, в порядку, передбаченому Договором надав ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 51 600, 00 (п?ятдесят одну тисячу) швейцарських франків, що підтверджується меморіальним ордером від 21 листопада 2007 року.

12.06.2010 року між банком та позичальником було укладено Додаткову угоду до Кредитного договору № 001-2900/756-0499 від 21 листопада 2007 р., відповідно до якої сторони погодили, що встановлення ануїтетного графіку погашення наданого згідно договору відбудеться з 18 березня 2009 року. Після втановленого ануїтетного графіку погашення кредиту надано згідно договору кредитор здійснює відповідне коригування розміру щомісячного платежу позичальника у бік його зменшення.

10.04.2009 року між кредитором та позичальником було укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору 001-2900/756-0499 від 21 листопада 2007 року. Відповідно до умов якої сторони погодили, що встановлення ануїтетного графіку погашення кредиту надаого згідно договору відбудеться з 10 квітня 2009 року. Після встановлення ануїтетного графіку погашення кредиту надано згідно договору кредитор здійснює відповідне коригування розміру щомісячного платежу позичальника у бік його зменшення

12.01.2015 року між Кредитором та позичальником було укладено додаткову угоду б/н до Кредитного договору № 001-2900/756-0499 від 21.11.2007 року, відповідно до якої сторони погодили встановити наступний порядок нарахування відсотків за користування кредитними коштами: з 12 січня 2015 року по 09 липня 2015 року включно: процентна ставка 5,05 % річних, підвищена процентна ставка - 13, 05 % річних; з 10 липня 2015 року: а) процентна ставка - 5,9 % річних, підвищена процентна ставка - 5,9 % річних.

ОСОБА_1 не виконує взяті на себе зобов?язання.

П. 5.2.4. Додаткової угоди до Кредитного договору сторони погодили, що відповідно до вимог законодавства України, (зокрема, ст. 525 та 611 Цивільного кодексу України) у випадку настання будь-якої із нижчевказаних обставин та направлення Банком позичальнику відповідного повідомлення/вимоги вважається, що настав новий строк/термін виконання основного зобов?язання (всіх грошових зобов?язань) позичальника за цим договором з дня направлення банком відповідного повідомлення/вимоги позичальнику.

Згідно ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За правилами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.536ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.611 ЦК у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 1049, 1054 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо договором позики встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до умов договору.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 не виконувала належним чином умови договору, та має загальну суму заборгованості за кредитним договором станом на 09.03.2016 року складає 50 092, 78 швейцарських франків.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем ОСОБА_1 у зв'язку з неналежним виконанням обов'язків по кредитному договору були порушені вимоги кредитного договору, що спричинило порушення прав позивача, і які підлягають захисту шляхом стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» суми заборгованості в межах заявлених вимог в розмірі 25 920 (двадцять п?ять тисяч дев?ятсот двадцять) швейцарських франків (що за офіційним курсом НБУ на дату ухвалення рішення (26,667445) становить 691 220, 04 грн.), яка складається з: - заборгованості за тілом кредитом: 21 977 (двадцять одна тисяча дев?ятсот сімдесят сім) швейцарських франків 79 сантимів; - заборгованість по відсоткам за користування кредитом: 3 866 (три тисячі вісімсот шістдесят шість) швейцарських франків 81 сантим; - заборгованість по підвищеним відсоткам: 75 (сімдесят п?ять) швейцарських франків 40 сантимів.

Однак, суд відмовляє у частині вимог позову ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_2, виходячи з наступного.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ВАТ «Універсал Банк» (правонаступником якого є ПАТ «Універсал банк») та ОСОБА_2 був укладений Договір поруки № 001-2900/756-0499-Р/1 від 21.11.2017 року. Відповідно до умов договору поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати по зобов'язаннях позичальника ОСОБА_1, що випливають з Договору № 001-2900/756-0499 від 21 листопада 2007 року.

Відповідно до п. 2.1. Договору поруки № 001-2900/756-0499-Р/1 від 21.11.2017 року, кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови основного договору з боржником, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальність поручителя.

Із розрахунку заборгованості по кредитному договору № 001-2900/756-0499-Р/1 від 21.11.2017 року вбачається, що з 15.07.2017 року збільшено відсоткову ставку за кредитом з 9, 95 % до 10, 95 %.

Отже, розмір грошових зобов'язань ОСОБА_1 збільшився перед ПАТ «Універсал Банк», у зв'язку з чим збільшився обсяг відповідальності поручителя без його згоди.

Стаття 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Згідно п. 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» відповідно до частини першої статті 599 ЦК припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання.

Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 599 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим.

Тому суд, приходить до висновку, що із положень ст. 554 ЦК випливає, що хоча поручитель і пов'язаний із боржником певними зобов'язальними відносинами, він є самостійним суб'єктом у відносинах із кредитором. Це підтверджується його правом висувати заперечення проти кредитора і в тому разі, коли боржник від них відмовився або визнав свій борг (ч. 2 ст. 555 ЦК).

Отже у зобов'язаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя, не дає підстав покладати на останнього відповідальність за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком (ч. 1 ст. 559 ЦК).

А тому, звернення особи до суду з позовом про визнання поруки такою, що припинена, на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України не є необхідним.

У зв'язку з тим, що з наявних матеріалів справи вбачається, що з 15.07.2008 року, була збільшена процентна ставка по кредитному договору без згоди поручителя ОСОБА_2, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності поручителя, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав задоволення позвних вимог щодо стягнення заборгованості з поручителя, а саме ОСОБА_2

Відповідно до ч. 1 ст. 11 та ст. 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст.1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову.

В силу ст. 88 ЦПК України судові витрати, суд покладає відповідно на відповідача відповідно до задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст.ст. 15, 16, 525, 526, 530, 553, 554, 555, 559, 625, 1054 ЦК України, постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» та керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 88, 209, 212-215, 218, ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікацйний код: НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, п/р № 29095000202428 в ПАТ «Універсал Банк» МФО 322001) заборгованість за кредитним договором № 001-2900/756-0499 від 21.11.2007 року в розмірі 25 920 (двадцять п?ять тисяч дев?ятсот двадцять) швейцарських франків (що за офіційним курсом НБУ на дату ухвалення рішення (26,667445) становить 691 220, 04 грн.), яка складається з: - заборгованості за тілом кредитом: 21 977 (двадцять одна тисяча дев?ятсот сімдесят сім) швейцарських франків 79 сантимів; - заборгованість по відсоткам за користування кредитом: 3 866 (три тисячі вісімсот шістдесят шість) швейцарських франків 81 сантим; - заборгованість по підвищеним відсоткам: 75 (сімдесят п?ять) швейцарських франків 40 сантимів.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікацйний код: НОМЕР_1) на користь ПАТ «Універсал Банк» судовий збір в розмірі 10 413 (десять тисяч чотириста тринадцять гривень) 00 коп.

В решті вимог позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Пінкевич Н.С.