Ухвала суду № 71360289, 26.12.2017, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/7543/17

Провадження № 2-з/361/161/17

26.12.2017

У Х В А Л А

26 грудня 2017 року м. Бровари

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г., розглянувши заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, відсотків за користування грошовими коштами, 3% річних за прострочення виконання грошового зобов’язання, звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, відсотків за користування грошовими коштами, 3% річних за прострочення виконання грошового зобов’язання, звернення стягнення на предмет іпотеки.

Одночасно позивачем подано заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачу ОСОБА_2 а саме на:

- квартиру №34 в будинку № 15/12/19 по вул. Радянській в м. Саки, Автономна Республіка Крим;

- житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами № 35, по вул. Зої Космодем’янської в с. Яришівка, Томашпільський район, Вінницька область;

- транспортні засоби: автомобіль Master Craft – MS -255, д.н.з. НОМЕР_1, Kia Optima, д.н.з. АА 5985ОВ, Maserati Levante, д.н.з. НОМЕР_2, Одисей 4, д.н.з. НОМЕР_3, а також на майно яке належить відповідачу ОСОБА_3В, а саме:

- земельну ділянку, площею 0,4 (га), кадастровий номер 3221286400:04:002:0047, цільове призначення: для індивідуального садівництва, що знаходиться на території Погребської сільської ради Броварського району Київської області;

-земельну ділянку, площею 7,4501 (га), кадастровий номер 5323880700:00:040:0010, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Пирятинський район, Березоворуцька сільська рада.

Дослідивши матеріали справи та заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку про те, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 2, ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до предявлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” № 9 від 22 грудня 2006 року забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Забезпечення позову не може бути спрямованим на безпідставне обмеження конституційних прав.

Таким чином, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У своїй заяві про забезпечення позову заявник не навів обґрунтованих доказів, які б свідчили про те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову у даній справі, що свідчить про те, що наведені у заяві доводи ґрунтуються лише на припущеннях, які не можуть бути покладеними в обґрунтування відповідної ухвали.

З врахуванням викладеного, а також те, що в заяві про забезпечення позову позивачем не наведено обґрунтованих та об’єктивних доказів щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке належить відповідачам, як і не доведено, що невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а тому в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149 -153 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області протягом п’ятнадцяти днів.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Радзівіл А.Г.