Рішення № 71360193, 29.12.2017, Бородянський районний суд Київської області

Справа № 360/1437/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2017 рокуБородянський районний суд

Київської області в складі: головуючої - судді Міланіч А.М.

при секретарі - Хоменко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Бородянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи -Бородянська районна державна адміністрація Київської області, Шосткинська міська рада Сумської області про визначення місця проживання дитини,

в с т а н о в и в :

В липні 2017 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вони з відповідачем мають малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який на даний час проживає з батьком - відповідачем по справі ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 і відповідач відмовляється передати сина на проживання до неї.

Вважає, що ОСОБА_4 повинен проживати разом з нею (позивачкою), так як вона має постійний дохід, власне житло, шкідливих звичок не має, на обліку у нарколога і психіатра не перебуває, враховуючи вік сина потреба в постійній турботі матері у дитини є значно більшою, ніж батька.

Тому просила визначити місце проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за місцем проживання його матері ОСОБА_1 в АДРЕСА_4.

В судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_5 позов підтримали і викладене в ньому підтвердили.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_6. в судовому засіданні позов не визнали, проти його задоволення заперечували, посилаючись на те, що ОСОБА_3 з 2013 року проживає разом з батьком в смт.Немішаєве Бородянського району, перебуває на повному його утриманні, навчається в місцевій школі, відповідачка ж є інвалідом першої групи, отримує невелику пенсію та сама потребує допомоги. Вважали, що дитині краще залишитись проживати з відповідачем, під його наглядом та піклуванням, але не заперечували щоб дитина їздила до матері на канікули.

Представник третьої особи - Шосткинської міської ради Сумської області ОСОБА_7 в судовому засіданні вважала за необхідне в інтересах дитини визначити місце її проживання з матір'ю - позивачкою по справі ОСОБА_1

Бородянська районна державна адміністрація свого представника в судове засідання не направила, просила справу розглядати без його участі.

Вислухавши позивачку, її представника, відповідача, його представника, представника третьої особи, покази свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, думку дитини, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що сторони з 25 листопада 2006 року перебували в зареєстрованому шлюбі і від цього шлюбу вони мають малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується матеріалами справи (а.с.67) та визнається сторонами.

Як вбачається з копій довідок, повідомлень, актів обстеження, характеристики (а.с.3,51-55,85), показів свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, та що також визнається і сторонами, син сторін ОСОБА_3 зареєстрований за місцем проживання його матері - позивачки по справі ОСОБА_1 в м.Шостка Сумської області по вул.Спортивній,4, але фактично дитина з 2013 року в зв'язку з хворобою матері, яка є інвалідом першої групи та потребує стороннього догляду, проживає з батьком - відповідачем по справі ОСОБА_2 в АДРЕСА_1, навчається в Немішаївській ЗОШ №2, перебуває на повному утриманні батька, мати коштів на утримання сина не надає, так як через хворобу ніде не працює, отримує невелику пенсію, відповідач повністю піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, характеризується позитивно, не зловживає спиртними напоями та не вживає наркотичні засоби.

Згідно акту від 31 серпня 2017 року, складеного з участю депутата Немішаївської селищної ради, було проведено обстеження умов проживання відповідача ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 та встановлено, що дана квартира, загальною площею 73 кв.м, житловою площею 54 кв.м, складається з двох житлових кімнат, з усіма зручностями, відповідає санітарно-гігієнічним нормам, умебльована, створені всі необхідні умови для проживання. Родина за місцем проживання характеризується позитивно (а.с.53).

Як вбачається з копії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, показів свідка ОСОБА_11, відповідач з 10 квітня 2006 року є приватним підприємцем, має постійний дохід, якого достатньо для забезпечення потреб сім'ї (а.с.49-50).

Згідно акту від 17 жовтня 2017 року, складеного працівниками служби у справах дітей Шосткинської міської ради Сумської області, було проведено обстеження умов проживання позивачки ОСОБА_1 в АДРЕСА_4 та встановлено, що житло розміщене в приватному будинку, який складається з трьох кімнат, має автономне опалення, колонку та потребує ремонту, санітарно-гігієнічні умови задовільні, для виховання та розвитку дитини створено умови: є своя кімната, ліжко, шафа, стіл для навчання, син ОСОБА_3 проживає з батьком, але на літніх канікулах був у матері (а.с.85).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_1 є інвалідом першої групи та потребує постійного стороннього догляду, на диспансерному обліку у лікаря-нарколога не перебуває (а.с.5,18).

Згідно висновку, затвердженого розпорядженням голови Бородянської районної державної адміністрації Київської області від 9 жовтня 2017 року № 305, райдержадміністрація вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 з батьком ОСОБА_2, так як це відповідає інтересам дитини та зважаючи на те, що ОСОБА_2 піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, забезпечує необхідне харчування, медичний догляд, лікування дитини (а.с.66).

Згідно висновку виконавчого комітету Шосткинської міської ради від 1 листопада 2017 року орган опіки та піклування не заперечує щодо проживання ОСОБА_4 разом з матір'ю ОСОБА_1, так як висока відповідальність до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до матері повною мірою забезпечать гармонійний розвиток хлопчика (а.с.84).

Відповідно до ч.2 ст.160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов»язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров»я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Відповідно до ч.7 ст.7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов»язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.2 ст.1 Європейської Конвенції про здійснення прав дітей (1991р), предметом цієї Конвенції є підтримка у найвищих інтересах дітей їхніх прав. Зі змісту ст. 3 Конвенції вбачається, що першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.

Принцип 6 Декларації прав дитини, за яким малолітня дитина може бути розлучена зі своєю матір'ю лише у винятковій ситуації, не можна тлумачити таким чином, що у матері малолітньої дитини мається перевага перед батьком при вирішенні питання щодо визначення місця проживання дитини, приймаючи до уваги рівність прав обох батьків щодо дитини, що витікає як зі ст.141 СК України, так зі змісту Конвенції про права дитини.

Поняття «розлучення» не співпадає з поняттям «визначення місця проживання», оскільки мати дитини у разі визначення місця проживання дитини з батьком не обмежена у своєму праві на спілкування з дитиною, турботу відносно дитини та участь у вихованні дитини і може реалізувати свої права шляхом домовленості з батьком дитини щодо встановлення часу спілкування або за рішенням органу опіки та піклування, або за судовим рішенням. Тим більш, що відповідач не заперечує проти спілкування дитини з матір'ю.

Крім того, сімейне законодавство не виключає визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком незалежно від віку дитини, якщо маються обставини, за яких дитині краще проживати з батьком ніж з матір'ю.

На підставі викладеного, враховуючи висновок Бородянської райдержадміністрації про доцільність проживання дитини з відповідачем та вважаючи його більш обгрунтованим та таким, що відповідає дійсним обставинам, ніж висновок Шосткинської міської ради, який в основному грунтувався на заяві малолітнього ОСОБА_4 про його бажання проживати з матір'ю, однак, в судовому засіданні він змінив свою думку та висловив бажання проживати з батьком, а також приймаючи до уваги, що дитина вже чотири роки зі згоди позивачки та зважаючи на її тяжкі життєві обставини проживає разом із батьком, ходить тут до школи та має певне коло друзів та знайомих, відповідач має власне житло, постійний рід занять та дохід, характеризується позитивно, має можливість створити дитині всі необхідні умови для забезпечення її інтересів, належного її виховання, не зловживає спиртними напоями та наркотичними засобами, будь-яких обставин, які б перешкоджали проживанню дитини з батьком судом не встановлено, то суд вважає за необхідне залишити дитину проживати з батьком, що, на думку суду, є доцільним та відповідає інтересам дитини, а тому в позові ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.1,5-7,141,160-161 СК України, Декларацією прав дитини від 20 листопада 1959 року, ЗУ «Про охорону дитинства», ст. 10,11,209,212-215,218 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи -Бородянська районна державна адміністрація Київської області, Шосткинська міська рада Сумської області про визначення місця проживання дитини відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Бородянський районний суд Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий-суддяА.Міланіч