Ухвала суду № 71352550, 28.12.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12670/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2017 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Монич О.В., за участю секретаря судового засідання Пассер М.І., слідчого Гаврилюк В.В., та захисників підозрюваного ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання слідчого СВ Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції Дідусенко Б.О. про накладення арешту на майно, -

ВСТАНОВИВ:

З клопотання та доданих матеріалів кримінального провадження вбачається, що 10 грудня 2017 року близько 10 години 40 хвилин, громадянин ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, спільно з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, перебуваючи на автомобільній дорозі в житловій зоні поряд із будинком АДРЕСА_1 куди прибули на автомобілі НОМЕР_1, усвідомлюючи суспільно-небезпечний, протиправний характер своїх дій та їх наслідки, з корисливих мотивів, спрямованих на вимагання в ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, мешканця АДРЕСА_2, грошових коштів, всупереч волі ОСОБА_8, із застосуванням до нього фізичного насильства, яке полягало в стисканні шиї останнього, його рук і ніг, нанесенні численних ударів руками та ногами в різні частини тіла, погрожуючи застосуванням зброї та вбивством, силоміць перемістили потерпілого ОСОБА_8 із належного йому автомобіля марки «Merсedes - Benz E200», д.н.з. НОМЕР_2 і заштовхали до транспортного засобу марки «Mercedes Benz Gelandewagen», д.н.з. НОМЕР_3, після чого поїхали з місця вчинення кримінального правопорушення, і у такий спосіб незаконно позбавили ОСОБА_8 волі, перемістили його з одного місця до іншого, чим обмежили його в свободі вільного пересування, та у транспортному засобі, погрожуючи застосуванням зброї та вбивством, вимагали у ОСОБА_8 передачі їм грошових коштів, після чого були затримані працівниками поліції на вул. Собранецькій в місті Ужгороді.

10 грудня 2017 року в ході огляду місця події, який проводився на проїзній частині дороги навпроти розважального центру «Джин», що по вул. Собранецькій, 128 в місті Ужгороді Закарпатської області, було вилучено автомобіль марки «Mersedes-Benz Gelandewagen», державний номерний знак НОМЕР_3, власником якого являється гр. ОСОБА_9, який поміщено на штраф майданчик Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області за адресою: м. Ужгород, вул. Гагаріна, 10 А.

Позбавлення волі ОСОБА_8 за вищевказаних обставин на автомобільній дорозі в житловій зоні поряд із будинком АДРЕСА_1 відбувалось за участі невстановлених на даний час досудовим розслідуванням осіб, що перебували в транспортному засобі марки «Toyota Land Cruiser 200» державний номерний знак НОМЕР_5 яким рух транспортного засобу «Merсedes - Benz E200», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням потерпілого був заблокований спереду. Зазначений транспортний засіб зник з місця події, а в подальшому працівниками поліції 10.12.2017 був виявлений на ділянці автодороги між селами Великі Лучки та Домбоки Мукачівського району Закарпатської області, та вилучений в ході проведення огляду місця події й поміщений на штраф майданчик Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області за адресою: м. Ужгород, вул. Гагаріна, 10 А.

Клопотання мотиву тим, що для забезпечення проведення всіх необхідних експертиз, для всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, недопущення реалізації, відчуження, передачі у користування зазначених речей, а також беручи до уваги те, що в матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вказані автомобілі марки Mersedes-Benz Gelandewagen, державний номерний знак НОМЕР_3, та автомобіль НОМЕР_4 мають суттєве значення, для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, а також те, що у автомобілі марки Mersedes-Benz Gelandewagen, державний номерний знак НОМЕР_3, чотири невстановлені особи перевозили потерпілого з одного місця в інше, а тому в автомобілі можливо залишені біологічні сліди, які необхідно зберегти та вилучити для проведення судових експертиз. А також те, що надійшов рапорт від працівників органу національної поліції щодо сумніву в достовірності номеру кузовного позначення, що може свідчити про склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України, які можна встановити лише в разі проведення трасологічної експертизи, для якої необхідно збереження транспортного засобу у такому стані, в якому він є на даний час.

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав та просив суд його задовольнити..

Захисники підозрюваного ОСОБА_1, ОСОБА_2, в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечили, зазначивши, що таке є необґрунтованим та просили суд у задоволенні клопотання відмовити.

ОСОБА_9 та ОСОБА_11 в судове засідання не зявилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступних висновків.

Згідно п.7 ч.2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно ч. 1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та\або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, метою арешту майна є: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.3 ст. 170 КПК України у випадку передбаченому п. 1 ч.2 цієї статті арешт накладається на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Відповідно до ч.3. ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судової процедури, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов за яких жодна особа не була б піддана необгрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема, правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у підрозділі 2.6. розділу 2 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження від 07 лютого 2014 р. роз'яснив, що арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. При цьому таке майно може перебувати як у згаданих осіб, так і в інших фізичних або юридичних осіб. Щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст.ст. 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченим (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК України) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийтяно ухвало про арешт майна.

Таким чином, посилання слідчого у клопотанні на достатність підстав вважати, що вилучене майно, а саме автомобіль марки «Mersedes-Benz Gelandewagen», державний номерний знак НОМЕР_3, власником якого являється громадянка ОСОБА_9 та автомобіль НОМЕР_4, власником якого являється громадянка ОСОБА_11 є речовими доказами у кримінальному провадженні, тобто відповідність критеріям передбаченим ч.1 ст. 98 КПК України, є необгрунтованим, так як не підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а також власник автомобіля марки «Mersedes-Benz Gelandewagen», державний номерний знак НОМЕР_3, ОСОБА_9, та власник автомобіля НОМЕР_4, ОСОБА_11 не мають процесуального статусу підозрюваного чи обвинуваченого, не несуть цивільну відповідальність за особою, яка є такою в межах кримінального провадження, відносно вказаних автомобілів слідчим були вчинені всі необхідні слідчі дії.

Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя приходить до переконання, про відсутність підстав для накладення арешту на вказане в клопотанні майно, а тому вважає, що у задоволенні клопотання слід відмовити.

Відповідно до ч.3 ст. 173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Керуючись ст.ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання слідчого СВ Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції Дідусенко Б.О. про накладення арешту на вилучений в ході проведення огляду 10 грудня 2017 року автомобіль марки «Mersedes-Benz Gelandewagen», державний номерний знак НОМЕР_3, власником якого являється громадянка ОСОБА_9 та автомобіль НОМЕР_4, власником якого являється громадянка ОСОБА_11 - відмовити.

Вилучений в ході огляду 10 грудня 2017 року автомобіль марки «Mersedes-Benz Gelandewagen», державний номерний знак НОМЕР_3 та автомобіль НОМЕР_4 - негайно повернути особам, у яких таке вилучено.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Монич О.В.