Ухвала суду № 71352101, 26.12.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11-кп/775/397/2017(м)

266/4241/15-к

Головуючий у 1 інстанції Курбанова М.М.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

Категорія ч. 2 ст. 309 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2017 року м. Маріуполь

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Куракової В.В.

суддів: Топчій Т.В., Свіягіної І.М.

при секретарі Болдовській К.В.

за участю прокурора Заїки О.В.

обвинуваченої ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальним провадженням за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_2 на вирок Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 12 липня 2016 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, не заміжня, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючої, раніше судимої: 1)20.09.2012 р. Приморським районним судом м. Маріуполя за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 311, ч. 1 ст. 317 КК України до позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією ? частини майна, 29.11.2012 р. Апеляційним судом Донецької області вирок було змінено в частині призначення покарання у вигляді 6 років позбавлення волі з конфіскацією ? частини майна,02.07.2014 р. постановою Перевальського районного суду Луганської області від 23.06.2014 р. звільнена від відбування покарання, згідно ст. 2 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 р. зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4

визнано винною за ч. 2 ст. 309 КК України та призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, -

ВСТАНОВИЛА:

За вироком суду ОСОБА_2 визнана винною і засуджена за вчинення кримінального правопорушення при наступних обставинах.

У вересні 2015 року, більш точна дата та час в ході досудового розслідування не встановлена, ОСОБА_2, знаходячись у с. Кіровка у Приморському районі м. Маріуполя, знайшла кущ дикорослої коноплі, після чого, з метою незаконного придбання та виготовлення особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу ОСОБА_2, діючи умисно, повторно, обірвала листки та суцвіття рослини, тим самим незаконно придбала особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, після чого направилась за місцем свого мешкання за адресою: м. Маріуполь, вул. Чорноморська, б. 16, кв. 15, де висушила листя та суцвіття коноплі, тим самим незаконно виготовила особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, який помістила у газетний згорток та стала зберігати за вищевказаною адресою, для особистого вживання, без мети збуту.

17 листопада 2015 р. у період часу з 11 годин 45 хвилин до 13 годин 00 хвилин, в ході проведення огляду квартири АДРЕСА_1 в Приморському районі м. Маріуполя, за місцем мешкання ОСОБА_2, було виявлено та вилучено газетний згорток з речовиною рослинного походження зеленого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом масою 9,42 г. (в перерахунку на суху речовину становить 8,29 г.), яку ОСОБА_2 умисно, повторно, незаконно придбала, виготовила та зберігала за місцем свого мешкання за адресою: м. Маріуполь, вул. Чорноморська, б. 16, кв. 15 для особистого вживання, без мети збуту.

Вона ж, 25.05.2016 р. приблизно о 16-40 годині умисно, повторно, переслідуючи мету незаконного виготовлення наркотичних засобів, знаходячись за місцем мешкання в кв. 15 б. 16 по вул. Чорноморській в Приморському районі м. Маріуполя, з наявних в неї інгредієнтів, за допомогою хімічних реакцій, незаконно виготовила особливо небезпечні наркотичні засоби - концентрат з макової соломи та опій ацетильований, після чого стала незаконно зберігати його за місцем мешкання для особистого вживання, без мети збуту.

В цей же день, в період з 16-50 години до 17-55 години працівниками поліції був проведений обшук кв. 15 б. 16 по вул. Чорноморській в Приморському районі м. Маріуполя, в ході якого були виявлені та вилучені пляшки з рідиною, яка містить особливо небезпечні засоби - концентрат макової соломи, масою 47,966 г., що в перерахунку на суху речовину становить 0,185 г., а також опій ацетильований, масою 10,552 г., що в перерахунку на суху речовину становить 0,846 г., які ОСОБА_2, умисно, повторно, незаконно виготовила та зберігала для особистого споживання, без мети збуту.

На зазначений вирок ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій вказує, що стороною обвинувачення в обвинувальному акті не сформульована об’єктивна сторона складу злочину (місце, час, спосіб та ін.). Зазначає, що під час досудового розслідування їй не було надано захисника за умови, що вона не може в повному обсязі реалізувати свої процесуальні права, оскільки вона перебуває на диспансерному обліку з діагнозом «психічний поведінковий розлад внаслідок вживання опіатів з синдромом залежності». Звертає увагу суду, що під час розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції не було допитано у якості свідка її співмешканця ОСОБА_4 Зазначає, що відносно неї потрібно провести психіатричну експертизу для визначення осудності. Просить вирок Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 12.07.2016 року скасувати і призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідача, обвинувачену та її захисника, які підтримали доводи апеляційної скарги, прокурора, який заперечував проти задоволенні апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за наступних підстав.

За результатами апеляційного розгляду не було встановлено обставин, які би давали підстави для сумнівів у законності та обґрунтованості висновків суду першої інстанції про винність ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого злочину, за який її засуджено.

Згідно з вимогами ст.ст. 370, 374 КПК України вказані висновки ґрунтуються на об’єктивно з’ясованих обставинах, які підтверджено доказами, безпосередньо дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом згідно ст. 94 КПК України.

При цьому були предметом ретельної перевірки суду, знайшли належну критичну оцінку й аргументовано спростовані аналогічні наведеним в апеляційній скарзі доводи обвинуваченої про її непричетність до вчиненого злочину.

Спростовуючи такі доводи, суд послався, зокрема, на показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, дані ними у суді першої інстанції.

Показання свідків узгоджуються з іншими, дослідженими в судовому засіданні доказами, зміст яких докладно наведено у вироку, зокрема з протоколом огляду від 17.11.2015 р., протоколом обшуку від 25.05.2016 р., висновками експертиз та іншими.

Посилання обвинуваченої ОСОБА_2 на непроведення допиту її співмешканця ОСОБА_4 є необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які клопотання про допит у судовому засіданні останнього, в переліку осіб, які підлягають виклику до суду, останній не зазначений, крім того, як на час розгляду справи судом першої інстанції, так і на час апеляційного розгляду, останній знаходиться в місцях позбавлення волі.

Відносно доводів апеляційної скарги щодо невстановлення стороною обвинувачення об’єктивної сторони вчинення злочину (час, місце, спосіб вчинення злочину), колегія суддів вважає їх помилковими з наступних підстав. І в обвинувальному акті, і вироком суду встановлено об’єктивну сторону злочину, зокрема: час вчинення злочину – вересень 2015 року, місце вчинення – с. Кіровка в Приморському районі м. Маріуполя, спосіб вчинення злочину – зривання, висушування, тобто виготовлення листя та суцвіття коноплі – за першим епізодом та час вчинення злочину - приблизно о 16-40 годині 25.05.2016 р., місце вчинення злочину - АДРЕСА_2, спосіб вчинення злочину – за допомогою хімічних реакцій – по другому епізоду.

Доводи обвинуваченої ОСОБА_2 відносно того, що їй потрібно було в обов’язковому порядку призначити захисника, а також призначити судово-психіатричну експертизу є безпідставними з наступних причин.

Згідно ст. 242 КПК України слідчий або прокурор зобов’язаний звернутися до експерта для проведення експертизи щодо визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності. Підставами для такого сумніву можуть бути перебування особи на лікуванні в психіатричній лікарні, немотивовані вчинки та інші відхилення в його поведінці, які свідчать про можливу психічну неповноцінність.

Призначення судової експертизи для встановлення психічного стану підозрюваного чи обвинуваченого обов’язкове в тих випадках, коли особа перебуває чи перебувала на обліку як особа, яка страждає психічним захворюванням; в справі наявні документи про перенесені психічні захворювання або травми голови.

Відповідно до довідки № 1516 від 25.05.2016 р. міської психіатричної лікарні № 7 ОСОБА_2 на обліку у лікаря-психіатра не перебуває (а.с. 139, т. 1). Будь-яких інших даних про вчинення ОСОБА_2 немотивованих вчинків та інших відхилень в її поведінці, а також наведених вище документів матеріали провадження не містять та колегією суддів не встановлені.

В матеріалах провадження наявна довідка, згідно якої ОСОБА_2 перебуває на наркологічному диспансерному обліку з діагнозом «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіатів з синдромом залежності» (а.с. 139 т. 1).

У відповідності до затвердженої Всесвітньою організацією охорони здоров’я міжнародної класифікації хвороб 10 перегляду (далі за текстом МКХ 10) діагноз «психічний і поведінковий розлад внаслідок вживання опіатів, синдром залежності» є сіндромологічним діагнозом, який відповідно до затвердженої Всесвітньою організацією охорони здоров’я МКХ 9 відповідає діагнозу «опійна наркоманія другої стадії». Опійна наркоманія другої стадії є діагнозом, при якому особа, яка його має, усвідомлює свої дії і керує ними, тобто є осудною особою.

Таким чином, підстави для призначення судово-психіатричної експертизи щодо обвинуваченої ОСОБА_2 в даному провадженні відсутні, а відповідно доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 52 КПК України у випадках коли підозрюваний, обвинувачений не може сам реалізувати своє право на захист через фізичні або психічні вади, з моменту встановлення цих вад, обов’язково залучається захисник для допомоги такій особі повною мірою реалізувати надані їй права. Відповідно до правових позицій Верховного суду України, викладених у Постанові Пленуму № 8 «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві» від 24 жовтня 2003 р. під особами, які через свої фізичні або психічні вади не можуть самі реалізувати право на захист, необхідно розуміти, зокрема, осіб з істотними дефектами мови, зору, слуху тощо, а також осіб, які хоча і визнані осудними, але мають психічні вади, що перешкоджають самостійно захищатися від обвинувачення.

Під психічним вадами у обвинуваченого, наявність яких тягне за собою обов’язкову участь захисника в кримінальному провадженні слід розуміти наявність у особи постійного або тимчасового розладу душевної діяльності. До осіб, які внаслідок психічних вад не здатні повною мірою реалізувати свої права, не слід відносити всіх осіб, які мають будь-які відхилення психіки. В цьому випадку необхідно враховувати чи порушує будь-який хворобливий стан здатність особи самостійно реалізовувати право на захист.

Наведені обставини відсутні в даній справі, тому колегія суддів не вбачає підстав для обов’язкового призначення обвинуваченій ОСОБА_2 захисника відповідно до ст. 52 КПК України, і відповідно порушень в цій частині в даному провадженні не допущено.

Покарання, призначене обвинуваченій, відповідає вимогам ст. 65 КК України, оскільки визначено в межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України, відповідно до положень загальної частини КК України з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винної, конкретних обставин даного провадження. На думку колегії суддів по своєму виду і розміру призначене покарання ОСОБА_2 є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої і попередження нових злочинів.

З урахуванням наведеного матеріали провадження не містять даних про порушення процесуальних прав ОСОБА_2, які були б підставою для скасування вироку суду першої інстанції.

У зв'язку з викладеним, колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду ухвалений законно і обґрунтовано і підстав для його скасування або зміни немає, апеляційна скарга є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 12 липня 2016 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку в Касаційний кримінальний суд Верховного суду протягом 3 місяців з дня проголошення.

Судді: