Постанова № 71350000, 27.12.2017, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 264/2077/17

2-а/264/214/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" грудня 2017 р. м. Маріуполь

Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Іванченко А.М.,

при секретарі Солонської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в м. Маріуполі про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

03 травня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача: про визнання неправомірними дій щодо відмови у переведені його з пенсії по інвалідності на пенсію за віком; зобов'язання відповідача провести йому перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком; зобов'язати відповідача провести йому перерахунок пенсії за віком з 09.11.2012 року та сплатити недоотриману ним пенсію; стягнути з відповідача понесені ним судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з відповіді відповідача №5360/0214 від 03.04.2017 року йому стало відомо, що 05.01.2012 року він подав до відповідача заяву про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком. 09.11.2012 року відповідачем прийнято рішення №38 про відмову у проведені мені переходу з пенсії по інвалідності на пенсію за віком. Вважає, такою відмовою відповідачем порушено ч.1 ст.10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що призвело до зменшення його пенсійного забезпечення. Крім того, при самостійного вивчення своєї пенсійної справи він помітив, що відповідачем були вирвані сторінки з його справи, тим самим вони намагалися приховати свої протиправні при призначені йому пенсії.

Позивач до судового засідання не з'явився, подав заяву з проханням розглядати справу за його відсутності, наполягав на задоволені його позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні також не був присутнім, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутність, в задоволені позову просив відмовити з підстав викладених у письмових заперечення (а.с.25,33-36).

В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що згідно пенсійної справи ОСОБА_1 з 12.09.2001 року перебуває на обліку в Пенсійному фонді України, отримує пенсію по інвалідності, як інвалід 3 групи інвалідності (загальне захворювання) в розмірі пенсії за віком. Пенсію призначено відповідно до ст.29 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції від 07.08.2001 року). З 01.01.2004 року набув чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». На підставі особистої заяви позивача від 02.07.2009 року, йому проведено перерахунок пенсії із додаванням стажу та заробітної плати. 05.05.2009 рок позивач припинив трудову діяльність на ВАТ «Азовзагальмаш». 05.01.2012 року ОСОБА_1 звернувся до ПФУ із заявою про перехід з пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком на пенсію за віком. На день звернення до управління позивач досяг повних 61 рік та мав страховий стаж роботи 39 років, 04 місяці, 04 дня. Розмір пенсії позивача по інвалідності в розмірі пенсії за віком становив 1263,59 грн., пенсія переведення на пенсію за віком - 1206,51 грн. У зв'язку с тим, що управління не має правових підстав для проведення перерахунку, які можуть спричинити зменшення розміру пенсії, та за відсутності згоди ОСОБА_1 на зменшення розміру пенсії, 09.11.2012 року управління прийняло рішення про відмову позивачу в переведенні з пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком на пенсію за віком. Основні причини, які призводять до зменшення розміру пенсії, це відсутність у позивача, передбачених ч.3 ст.45 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-ІV) 24 місяців страхового стажу після останнього перерахунку пенсії. На час призначення позивачу пенсії діяли вимоги до загального стажу роботи, для чоловіків 25 років, за кожний рік страхового стажу понад 25 років пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». На дату звернення до управління із заявою про переведення на пенсію за віком, стаж роботи позивача складав 39 років, 04 місяці, 04 дні. Тобто доплата за стаж понад норми сплачувався за 14 років та становив 115,08 грн. (понад 25 років). Проте, на день звернення позивача із заявою про переведення на пенсію за віком розмір страхового стажу для чоловіків становив 35 років. За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловіків, пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст.27 Закону. З огляду на зазначене доплата за стаж норми буде сплачуватись за чотири роки (понад 35 років) та становити 32,88 грн. В зв'язку з чим, у задоволені позову просив відмовити.

Суд вирішив справу розглянути в порядку письмового провадження на підставі наданих матеріалів у справи.

Враховуючи думку сторін, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку про наступне.

Судом встановлено, що з 12 вересня 2001 року ОСОБА_1 призначена пенсія по інвалідності 3 групи (загальне захворювання) (а.с.11).

05.01.2012 року позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком (а.с.36).

Розпорядження б/н на перерахунок пенсії з 01.01.2012 року ОСОБА_1 нарахована пенсії за інвалідністю з урахуванням страхового стажу 39 років, 04 місяці, 08 днів, яка становить в розмірі 1230,25 грн., в тому числі розмір пенсії за віком - 968,51 грн., доплата за понаднормативний стаж за 14 років - 115,08 грн. (а.с.27).

Розпорядженням №148424 від 06.11.2012 року ОСОБА_1 розраховано пенсію за віком, враховано страховий стаж 39 років, 11 місяців, 27 днів, яка складає 1307,87 грн., в тому числі розмір пенсії за віком 1065,63 грн., доплата за понаднормативний стаж за 4 роки - 32,88 грн., 108,00 грн. індексація, 100,00 грн. доплата відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №327 від 23.04.2012 року «Про підвищення рівня соціального захисту населення» (а.с.28).

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Рішенням №38 від 09.11.2012 року Управлінням Пенсійного фонду України Іллічівського району, правонаступником якого є Лівобережне об'єднане Управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя позивачу відмовлено в переведені з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.

Відповідач вказане Рішення про відмову у переведені позивача з одного виду пенсії на іншій суду не надав.

Відповідно до ч.3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV в редакції від 01.01.2012 року, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії та іншій в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою ст.40 цього Закону для призначення пенсії.

На день звернення ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком страховий стаж після попереднього перерахунку складав 0 років, 07 місяців, 23 дні.

В обґрунтування вказаних тверджень відповідачем не надано доказів.

Згідно ст.9 Закону України № 1058 (в редакції від 01.01.2012 року), відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст.10 цього Закону особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Позивач маючи право на пенсію по інвалідності та на пенсію за віком за наявності відповідного розміру страхового стажу звернувся до відповідача із заявою, для реалізації наданого йому Законом права вибору. Перехід ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком регламентовано нормами одного Закону №1058.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону 1058 (в редакції від 01.01.2012 року) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Відповідно до ст.28 Закону №1058 (в редакції від 01.01.2012 року), мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі зменшується на розмір зазначеної пенсії. За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст.27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Відповідно до ч.4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058 (в редакції від 01.01.2012 року), у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Відповідно до п.4-1 ч.4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058 (в редакції від 01.01.2012 року), для осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI від 08.07.2011 року, який набрав чинності 01.10.2011 року, крім тих, яким після набрання чинності зазначеним Законом здійснювався перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії: мінімальний розмір пенсії за віком, передбачений абзацом першим частини першої статті 28 цього Закону, встановлюється за наявності у чоловіків 25 років, а у жінок 20 років страхового стажу; збільшення пенсії, передбачене абзацом другим частини першої статті 28 цього Закону, встановлюється за кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам.

Позивачу пенсія призначена/перерахована до 01.10.2011 року.

Таким чином, системний аналіз наведених норм свідчить про те, що відповідачем при перерахунку ОСОБА_1 пенсії за віком не вірно застосовані норми ст.28 Закону України №1058 та розраховано виходячи з розміру страхового стажу для чоловіків 35 років. В даному випадку, при розрахунку/перерахунку пенсії позивача, як особі, якій пенсія призначена/перерахована до 01.10.2011 року, застосуванню підлягають норми п.4-1 ч.1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058 (в редакції від 01.01.2012 року), виходячи з розміру страхового стажу 25 років для чоловіків.

Суд не може погодитися з доводами відповідача щодо відмови позивачу у переведені з одного виду пенсії на іншій з тих підстав, що він не набув на день звернення до управління із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, передбачених абз. 3 ч.3 ст. 45 Закону №1058, необхідних не менш ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (останнього перерахунку) пенсії, при наявності 0 років, 07 місяців, 23 дні. Вказана норма регулює питання перерахунку пенсії при переведені з пенсії по інвалідності, якщо особа після призначення такої пенсії продовжувала працювати, на пенсію за віком (досягнення пенсійного віку), та питання розміру середньої заробітної плати (дохід), який підлягає застосуванню при первинному переведені з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.

ОСОБА_1 звертаючись до відповідача із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком досяг віку 61 рік та мав страховий стаж понад 15 років - 39 років, 04 місяця, 04 дні (ст.26 Закону №1058). Таким чином, позивач реалізовує своє право на вибір одного з видів пенсії, передбачених ст.9 Закону №1058, а не вимагає проведення перерахунку пенсії, зв'язку з набуттям додаткового страхового стажу. Тому посилання відповідача на абз.3 ч.3 ст.45 Закону №1058, як на підставу відмови, суд вважає неправомірним.

Позивачем заявлено вимоги про визнання протиправними дії та зобов'язання Управління Пенсійного фонду провести перерахунок пенсії за віком з 09.11.2012 року та сплатити недоплачену пенсію. Як встановлено судом, позивач мав право на перехід з пенсії по інвалідності на пенсії за віком з дня подання відповідної заяви. Рішенням ПФУ позивачу відмовлено у проведенні вказаного переходу.

З адміністративним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду 03.05.2017 року, посилаючись на те, що про порушення своїх прав дізнався тільки з відповіді пенсійного органу від 03.04.2017 року.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчисляється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Пенсійні виплати носять регулярний характер, виплачуються щомісячно. ОСОБА_1 отримуючи щомісячно пенсійні виплати з січня 2012 року повинен був дізнатися про порушення свого права, а не з листа пенсійного органу, як він зазначає.

В позовній заяві позивач зазначив, що самостійно вивчав свою пенсійну справу, бачив невідповідність деяких її сторінок. В заперечення відповідач вказав, що 26.11.2012р. та 09.10.2015р. позивач звертався до управління із заявами про зміну особливості - працюючої особи та проведення перерахунку пенсії по стажу.

Позивач причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом не навів.

Таким чином, позовні вимоги за період з 09.11.2012 року по 02.11.2016 року необхідно залишити без розгляду.

Керуючись статтями 5, 8, 9, 122, 123, 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя про визнання дій неправомірними, зобов'язання провести перерахунок пенсії та стягнення недоплаченої пенсії з 09.11.2012 року по 02.11.2016 року залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 27.12.2017 року

Суддя: А. М. Іванченко