Постанова № 71348524, 18.12.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Волошин Д.А.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А. ,

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представника відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2017 по справі № 820/4123/17

за позовом Головного управління ДФС у Харківській області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА

Головне управління ДФС у Харківській області ( далі – позивач, ГУ ДФС у Харківській обл.) звернулося до суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі – відповідач, ФОП ОСОБА_3А.), в якому просило суд, з урахуванням уточнених позовних вимог, стягнути до бюджету України з ФОП ОСОБА_3 податковий борг в сумі 16208,41 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2017 адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з ФОП ОСОБА_3 до бюджету пеню в загальному розмірі 16208,41 грн., а саме: з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 10,32 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 16198,09 грн.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що податкові повідомлення-рішення, які були прийняті на підставі акту перевірки від 25.05.2016 відповідачем не були отримані, а тому визначені даними податковими повідомленнями-рішеннями суми грошового зобов’язання не є узгодженими в силу п. 58.3 ст. 58 Подактвого кодексу України (далі – ПК України) в редакції, чинній на час направлення податкових повідомлень-рішень, як наслідок, немає підстав для нарахування пені. Також апелянт послався на те, що штраф і пеня є фінансовою відповідальністю одного виду, тобто за одне і те саме порушення застосовується два види фінансових санкцій, що суперечить ст. 61 Конституції України.

Представник позивача в судове засідання не з’явився про дату час та місце розгляду справи повідомлявся судом.

Відповідно до положень ч.2 ст.313 КАС України справа розглянута без участі представника позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі.<…>

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів з даним висновком суду не погоджується з огляду на наступне.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець 20.11.2006 за адресою АДРЕСА_1 та перебуває на обліку в Центральній об`єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

Згідно облікових карток AIC «Податковий Блок» станом на 02.08.2017 за ФОП ОСОБА_3

рахується податковий борг в сумі 45487,39 грн.

Дана сума боргу складається:

податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, із доходів платника податків у вигляді заробітної плати – 510,00 грн. (з штрафними санкціями – 510,00 грн.);

заборгованість з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі 44977,39 грн. (основний платіж 20144,58 грн., штрафна санкція 13436,14 грн., пеня – 11396,67 грн.)

Зазначена сума заборгованості виникла в зв’язку з винесенням податкових повідомлень-рішень, а саме:

№0002871304 від 13.07.2016 про збільшення грошового зобов’язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати – штрафні санкції в сумі 510,00 грн.%

№0002881304 від 13.07.2016 про збільшення грошового зобов’язання податку на додану вартість в сумі 67180,72 грн. (за основним платежем – 53744,58 грн., штрафними санкціями – 13436,14 грн.);

№0002841304 від 13.07.2016 за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, щодо сплати фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 154,42 грн.;

№0002851304 від 13.07.2016 за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, щодо сплати фізичними особами за результатами річного декларування нарахований штраф у сумі 30,95 грн.

Дані податкові повідомлення-рішення направлені ФОП ОСОБА_3 поштою 14.07.2016.

06 вересня 2016 року податковим органом винесена податкова вимога № 15656-17 про наявність узгодженого податкового боргу в сумі 77345,29 грн., в тому числі за основним платежем 43744,58 грн., за штрафними санкціями – 13946,14 грн., пеня – 9654,57 грн.

Податкова вимога надіслана ФОП ОСОБА_3 поштою 08.09.2016. Поштове відправлення повернено відправнику за закінченням строку зберігання.

31 грудня 2016 року ФОП ОСОБА_3 частково сплатив заборгованість з податку на додану вартість у сумі 33600,00 грн. (а.с.12)

25 вересня 2017 року відповідачем сплачено основний платіж та штрафну санкцію з ПДВ у сумі 20144,58 грн. та 13436,14 грн.

Згідно платіжного доручення від 24.10.2016 №226 ФОП ОСОБА_3 сплачено 510,00 грн. з призначенням платежу – сплата грошових зобов’язань по акту перевірки від 25.05.2016 №001821/1304/НОМЕР_1;

№229 від 24.10.2016 – сплатив 154,42 грн. – сплата грошових зобов’язань по акту перевірки від 25.05.2016;

№228 від 24.10.2016 - сплата грошових зобов’язань по акту перевірки від 25.05.2016;

№273 від 09.12.2016 сплата грошових зобов’язань в розмірі 10000,00 грн. по акту перевірки від 25.05.2016;

№284 від 19.12.2016 сплата 23600,00 грн. грошових зобов’язань по акту перевірки від 25.05.2016.

Відповідно до п. 14.1.39 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 14.1.175 ст. 14 ПК України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. (п.54.1 ст. 54 ПК України)

Згідно п. 58.3 ст. 58 ПК України (в редакції, чинній на час винесення ППР) податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Згідно п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов'язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.(п. 57.4 ст. 57 ПК України)

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів прийшла до висновку про те, що оскільки податкові повідомлення-рішення не були вручені платнику, у відповідача не виникло обов’язку сплати суми грошового зобов’язання, визначеного ними, а сама сума є неузгодженою, як наслідок, висновки податкового органу про порушення відповідачем строку сплати податкового зобов’язання та нарахування пені є помилковими.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів прийшла до висновку про скасування постанови суду першої інстанції, на підставі ст.317 КАС України, як така, що ухвалена з порушенням норм матеріального права та ухвалення нової постанови про задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, 321, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 – задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року по справі № 820/4123/17 – скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову Головному управлінню ДФС у Харківській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови виготовлений 27.12.2017