Постанова № 71347963, 19.12.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя: Ясенова Т.І.

судді: Суховаров А.В. Головко О.В.

секретар судового засідання: Троянов А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2017 року, суддя першої інстанції Голобутовський Р. З.,

по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому, з урахуванням зміни позовних вимог, просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС в Дніпропетровській області від 21.06.2016 року № 708-1302 з урахуванням рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області від 09.09.2016 року № 5620/10/04-36-10-01-09, а також прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 30.09.2016 року № 1062-1302 про збільшення податкового зобов’язання з земельного податку з фізичних осіб у розмірі 345 181,71 грн. (а. с. 46-48)

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Податковий кодекс України не містить положень, які б передбачали виникнення у фізичної особи обов’язку зі сплати земельного податку до державної реєстрації права власності на земельну ділянку, без наявності даних земельного кадастру, тож прийняте податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги, крім доводів, викладених у позові, зазначено, що позивач є власником лише 67/100 частини об’єкту нерухомості, однак суд не надав цій

обставині належної правової оцінки. Крім того, судом не було запропоновано позивачу надати відповідні докази, що призвело до неповного з’ясування судом обставин, що мали значення для правильного вирішення справи, та як наслідок, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Представники позивача у судовому засіданні підтримують доводи, викладені в апеляційній скарзі, наполягають на її задоволенні.

Представники відповідача належним чином повідомлений про дату, місце і час апеляційного розгляду справи, що підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, у судове засідання не прибув.

Відповідно до частин 1 статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська як платник земельного податку, у користуванні якої перебуває земельна ділянка загальною площею 0,6907 га за адресою: 49000, м. Дніпро, вул. Краснопільська, буд.13Б.

ОСОБА_1 є власником нежитлових приміщень, в тому числі об’єкту нежитлової нерухомості, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Краснопільська, буд. 13Б.

21.06.2016 року Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення №708-1302, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2016 рік в сумі 564842,72 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням позивач оскаржила його в адміністративному порядку.

Рішенням ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 21.06.2016 року № 5620/10/04/-36-10-01-09 було частково задоволено її скаргу та зменшено суму податкового зобов'язання на 219661,01 грн.

30.09.2016 року Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення №1062-1302, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб (з урахуванням рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 21.06.2016 року № 5620/10/04/-36-10-01-09) за 2016 рік в сумі 345181,71 грн.

Вказане грошове зобов'язання у сумі 345181,71 грн. обраховано податковим органом наступним чином:

((нормативна грошова оцінка 1 га) х (площа земельної ділянки) х 3% (ставка земельного податку) х 5 місяців + (нормативна грошова оцінка 1га) х (площа земельної ділянки) х 1% (ставка земельного податку) х 7 місяців), а саме:

1) (2725,94*1000*0,6907*3%)/12*5=235351,08 грн.;

2) (2725,94*1000*1,6907*1%)/12*7=109830,63 грн.

Нормативно-грошова оцінка землі – 2725,94 грн.; розмір земельної ділянки,6907га.

Розглядаючи спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України)

Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди. (підпункт 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України)

За приписами пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Об'єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності. (пункт 270.1 статті 270 ПК України).

Питання переходу права власності на земельну ділянку у разі набуття права на житловий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулюються статтею 120 Земельного кодексу України і статтею 377 Цивільного кодексу України, якими визначено, що до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені.

Згідно частин 1, 2, 4 статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки, виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». (стаття 126 Земельного кодексу України).

У відповідності до пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до пункту 287.6 статті 287 ПК України, в редакції, що діяла 17.04.2014 року - на час державної реєстрації договору купівлі-продажу нерухомого майна, при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Відповідно до цієї норми в редакції з урахуванням змін, внесених Законом України № 71-VIII від 28.12.2014, при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

За викладених обставин у позивача як власника придбаної нерухомості на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі виник обов'язок щодо сплати земельного податку з моменту реєстрації прав на це нерухоме майно не зважаючи на те, чи оформлена земельна ділянка належним чином, чи ні.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції стосовно того, що відповідачем було правомірно нараховано позивачу податкове зобов'язання з земельного податку за 2016 рік.

Доводи позивача стосовно того, що їй належить частина об’єкту нежитлової нерухомості, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Краснопільська, буд. 13Б не можуть бути підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, оскільки за даними Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна, станом на дату прийняття податкового повідомлення-рішення ОСОБА_1 володіла 100% вказаного об’єкту нерухомості, що підтверджено матеріалами справи.

Стосовно правильності наданого відповідачем розрахунку, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно статті 271 ПК України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 26.06.2013 № 103/36 погоджено середню (базову) вартість земель міста Дніпропетровська, розраховану на території в межах міста - 306,35 грн. за 1 кв.м.

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 15.07.2015 № 4/65 затверджено нормативну грошову оцінку земель м. Дніпропетровська базовою вартістю 1 кв.м землі - 306,35 грн., яка введена в дію з 01.01.2016.

За правилами пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідно до пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення - рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 287.5 статті 287 Податкового кодексу України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення - рішення.

За приписами статей 10, 265 ПК України плата за землю належить до місцевих податків.

Відповідно до підпункту 12.3.1 пункту 12.3 статті 12 ПК України встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом.

Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом. (підпункт 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України).

У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю. (підпункт 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 ПК України)

Відповідно до підпункту 12.4.3 пункту 12.4 статті 12 ПК України до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належать: до початку наступного бюджетного періоду прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об'єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов'язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду.

Пунктом 4 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 № 909-VIII установлено, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Пунктом 7 розділу ІІ цього ж Закону від 24.12.2015 № 909-VIII рекомендовано органам місцевого самоврядування у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом переглянути прийняті на 2016 рік рішення щодо встановлення місцевих податків і зборів, визначених статтею 10 Податкового кодексу України.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 21.06.2016 року № 708-1302 прийнято відповідачем з урахуванням рішення Дніпропетровської міської ради від 15.07.2015 № 3/65 «Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 № 5/6 «Про місцеві податки і збори на території міста», яким встановлено, що плата за користування земельними ділянками, які використовуються юридичними та фізичними особами, в тому числі в разі переходу права власності на будівлі, споруди (їх частини), але право власності на які або право оренди яких в установленому порядку не оформлено, становить 3 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що відповідачем не заперечується та додатково підтверджується розрахунком, на підставі якого здійснено нарахування земельного

Вказане рішення міської ради від 15.07.2015 № 3/65, як зазначено в пункті 3 цього рішення, набуває чинності з 01.01.2016.

Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.04.2016 у справі № 200/26369/15-а (2а/200/444/15), яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016, рішення Дніпропетровської міської ради від 15.07.2015 № 3/65 скасовано.

За приписами 370 КАС України, постанова Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.04.2016 у справі № 200/26369/15-а (2а/200/444/15) набрала законної сили 06.07.2016 і з цієї дати є обов'язковою для виконання.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що при прийнятті податкового повідомлення-рішення ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 30.09.2016 року № 1062-1302, податковий орган здійснив розрахунок земельного податку за 2016 рік з урахуванням постанови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.04.2016.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з 19.12.2017 та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду відповідно до статей 327-331 КАС України.

Повне судове рішення складено 22.12.2017.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: О.В. Головко