Рішення № 71346509, 21.12.2017, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2017 року м.Житомир справа № 806/2955/17

категорія 8

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шуляк Л.А.,

секретар судового засідання Алексюк Т.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЗЕВС" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00455001201 від 11.10.2017,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЗЕВС" звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №00455001201 від 11.10.2017, винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у Житомирській області, яким встановлена сума завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду в сумі 475092,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що податкові накладні №3 від 22.07.2017, №4 від 23.07.2017, №6 від 23.07.2017 були виписані помилково, а тому в податковій декларації не було вказано суми від'ємного значення за ними. Крім того, за господарською операцією із ТОВ СП "Нібулон" були виписані та зареєстровані податкові накладні №5 від 22.07.2017, №8 від 23.07.2017, №7 від 23.07.2017, на підставі яких суми ПДВ віднесено до складу податкових зобов'язань з ПДВ, що свідчить про те, що підприємством не занижено податкові зобов'язання на суму 475092,00 грн., яка була донарахована відповідачем.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечувала з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с.90-91). Зокрема, зазначила, що відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Головним управлінням ДФС у Житомирській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, а саме податкової декларації з ПДВ за липень 2017 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Зевс", за результатами якої складено акт перевірки №6380/06-30-12-01-27 від 19.09.2017 (а.с.36-38).

В ході перевірки встановлено, що при заповненні податкової декларації у рядку 1.1 розділу 1 "Податкові зобов'язання" не задекларовано (занижено) податкові зобов'язання на загальну суму ПДВ 475092 грн., які зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі вказаного акту, 11.10.2017 Головним управлінням ДФС у Житомирській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0045501201, яким визначено суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 475092 грн. (а.с.45).

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Податковий кодекс України № 2755-VI від 02.12.2010 (далі Кодекс) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно підпунктів «а», «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Кодексу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів;

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Кодексу).

Згідно із п.201.1 Кодексу на дату виникнення податкових зобовязань платник податку зобовязаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п.201.7 Кодексу).

Згідно із п.201.10 Кодексу, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобовязаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абз.5 п.201.7 Кодексу).

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (абз.10 п.201.7 Кодексу).

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку (абз.12 п.201.7 Кодексу).

Пунктом 201.16 Кодексу передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом пяти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Як встановлено судом, ТОВ "Агро-Зевс" 27.07.2017 були відправлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні: №3 від 22.07.2017, №4 від 23.07.2017, №6 від 23.07.2017 (покупець ТОВ СП "Нібулон"), загальна сума ПДВ за якими становила 475092,00 грн. Проте, рішеннями комісії ДФС від 04.08.2017 було відмовлено у їх реєстрації (а.с.17-25).

Як зазначив представник позивача в судовому засіданні, вказані податкові накладні були надіслані для реєстрації помилково. Вказав, що за господарською операцією із ТОВ СП "Нібулон" були виписані та зареєстровані 10.08.2017 податкові накладні №5 від 22.07.2017, №8 від 23.07.2017, №7 від 23.07.2017 на загальну суму ПДВ 475092,00 грн., на підставі яких суми ПДВ віднесено до складу податкових зобов'язань з ПДВ (а.с.170-175).

Як вбачається із акту перевірки, відповідачем при проведенні перевірки 19.09.2017 не з'ясовувалось питання щодо наявності зареєстрованих податкових накладних №5 від 22.07.2017, №8 від 23.07.2017, №7 від 23.07.2017 на загальну суму ПДВ 475092,00 грн. та віднесення підприємством сум ПДВ до складу податкових зобов'язань з ПДВ у декларації за липень 2017 року.

Отже, мають місце розбіжності даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних.

За приписами п.75.1 ст.75 Кодексу контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп. 75.1.1 цієї статті камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобовязання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно із пп.75.1.2 документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до ст.76 Кодексу камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Кодексу відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

З аналізу наведених вище положень Податкового Кодексу України слідує, що контролюючий орган при проведенні камеральної перевірки може перевіряти дані єдиного реєстру податкових накладних, та при виявленні розбіжності - провести документальну позапланову виїзну перевірку.

Натомість, після виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних відповідачем всупереч п.201.10 ст.201 Кодексу не було проведено документальну позапланову виїзну перевірку.

У постанові від 27.01.2015 по справі №21-425а14 (номер в ЄДРСР 43075087) Верховний Суд України виклав правову позицію, відповідно до якої невиконання контролюючим органом вимог закону щодо порядку призначення та проведення перевірок призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом (ч.1 ст.74 КАС України).

Отже, враховуючи висновок суду про протиправність дій відповідача щодо проведення лише камеральної перевірки позивача, суд вважає, що така перевірка не має правових наслідків, а складений за наслідками такої перевірки акт не може вважатися належним та допустимим доказом порушення позивачем вимог податкового законодавства, а тому податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області №00455001201 від 11.10.2017, прийняте на підставі вказаного акту, слід визнати протиправним та скасувати.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Відповідачем не доведено правомірності своїх дій та прийнятого рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачено 7126,38 грн. судового збору згідно із платіжним дорученням №346 від 25.10.2017, який підлягає відшкодуванню.

Керуючись статтями 77, 90, 242-246,295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області №00455001201 від 11.10.2017.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (м.Житомир, вул.Юрка Тютюнника,7, ЄДРПОУ 39459195) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЗЕВС" (м.Житомир, вул.В.Бердичівська,23, ЄДРПОУ 39864773) 7126 (сім тисяч сто двадцять шість) грн. 38 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.А.Шуляк

Повне судове рішення складене 29 грудня 2017 року