Ухвала суду № 71345050, 28.12.2017, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

УХВАЛА

28 грудня 2017 року Справа № 912/3480/17

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Содатова К.І., розглянувши у підготовчому засіданні матеріали справи № 912/3480/17

за позовом: Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Денвер-Оіл"

про стягнення 4 596 768 513,36 грн,

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Денвер-Оіл"

до: Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"

про визнання недійсними умов договору

Представник сторін:

від позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом - участі не брали;

від відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом - участі не брали.

ВСТАНОВИВ:

23.11.2017 від Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (ПАТ КБ "ПриватБанк") до господарського суду Кіровоградської області (господарський суд) надійшла позовна заява про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Денвер-Оіл" (ТОВ "Денвер-Оіл") заборгованості за кредитним договором від 17.11.2016 в розмірі 4 596 768 513,36 грн, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою господарського суду від 24.11.2017 подану позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 912/3480/17. Розгляд справи в судовому засіданні призначено на 20.12.2017; сторін зобов'язано надати документи та докази, необхідні для розгляду справи по суті.

30.11.2017 ТОВ "Денвер-Оіл" подано до господарського суду зустрічну позовну заяву №29/11 від 29.11.2017 з вимогами до ПАТ КБ "ПриватБанк" наступного змісту:

- визнати недійсними умови п.2.3.2 кредитного договору № 4Д16123Г від 17.11.2016, укладеного між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "Денвер-Оіл", в частині

"Банк на свій розсуд має право:

а) змінити умови договору - вимагати від Позичальника (ТОВ "ДЕНВЕР-ОІЛ") дострокового повернення кредиту, сплату відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому згідно зі ст. 212. 611, 651 ЦКУ, по зобов'язаннях, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили, у зазначену в повідомленні дату. У цю дату Позичальник зобов'язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, відсотки за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов'язання за договором;

або

в) згідно зі ст. 651 ЦКУ, ст. 188 ГКУ здійснити однобічне розірвання договору з відправленням Позичальнику повідомлення. У зазначену у повідомленні дату договір вважається розірваним. При цьому в останній день дії договору Позичальник зобов'язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, відсотки за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов'язання за договором. Однобічна відмова від договору не звільняє Позичальника від відповідальності за порушення зобов'язань".

- визнати ПАТ КБ "ПриватБанк" таким, що порушив умови кредитного договору № 4Д16123Г від 17.11.2016.

Ухвалою господарського суду від 04.12.2017 зустрічну позовну заяву ТОВ "Денвер-Оіл" прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

З підстав викладеного та згідно ухвали господарського суду від 20.12.2017 справа №912/3480/17 розглядається за правилами загального позовного провадження; визначено, що судове засідання, яке призначено у справі на 20.12.2017, є підготовчим засіданням.

12.12.2017 від ТОВ "Денвер-Оіл" надійшла заява, в якій позивач за зустрічним позовом повідомляє про зміну підстав позову та уточнення позовних вимог.

27.11.2017 та 14.12.2017 на адресу господарського суду Кіровоградської області на ім'я голови господарського суду надійшли листи від ПАТ КБ "ПриватБанк" від 24.11.2017 № Е.65.0.0.0/3-146182 та від 12.12.2017 № 775, в яких банк повідомив про те, що не подавав до господарського суду Кіровоградської області позови, у тому числі позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Денвер-Оіл" про стягнення заборгованості, щодо якого порушено провадження у справі №912/3480/17.

Копії вказаних листів долучено суддею Тимошевською В.В. до матеріалів справи №912/3480/17.

15.12.2017 від Головного управління Державної казначейської служби у Кіровоградській області подано довідку від 12.12.2017 № 05-7/2150-7912 по повернення коштів платнику, сплачених згідно платіжних доручень про сплату судового збору, які додано до первісного позову.

19.12.2017 від ТОВ "Денвер-Оіл" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 912/3480/17 до розгляду господарським судом міста Києва справи № 910/21592/17.

20.12.2017 від ТОВ "Денвер-Оіл" надійшли документи на виконання вимог ухвали господарського суду від 24.11.2017 та від 04.12.2017.

В судовому засіданні 20.12.2017 господарський суд відкрив підготовче засідання.

В судовому засіданні 20.12.2017 прийняв участь представник ТОВ "Денвер-Оіл", яким заявлено усне клопотання про оголошення перерви у зв'язку з тим, що ТОВ "Денвер-Оіл" не було відомо про повідомлені банком обставини щодо незаконного подання позовів та про повернення судового збору за доданими платіжними дорученнями. При таких обставинах та для з'ясування питання щодо подальшого розгляду поданого у справі зустрічного позову, ТОВ "Денвер-Оіл" просить надати певний час.

Ухвалою господарського суду від 20.12.2017 розгляд справи №912/3480/17 в підготовчому засіданні відкладено на 28.12.2017 об 10:00 год.

20.12.2017 на адресу господарського суду Кіровоградської області на ім'я голови господарського суду надійшов лист від ПАТ КБ "ПриватБанк" від 19.12.2017 № 777, в якому банком, крім раніше викладеної інформації згідно листів від 24.11.2017 № Е.65.0.0.0/3-146182 та від 12.12.2017 № 775, повідомлено про те, що в період з 05.12.2017 по 08.12.2017 ПАТ КБ "ПриватБанк" фактично повернуло з УК у м. Кропивницький судовий збір, у тому числі по справі № 912/3480/17.

Листом від 27.12.2017 № 778 ПАТ КБ "ПриватБанк" надало до господарського суду оригінали довідок Управління Державної казначейської служби України у м. Кропивницькому Кіровоградської області про повернення судового збору, сплаченого банком згідно платіжних доручень, у тому числі по справі № 912/3480/17.

27.12.2017 від ТОВ "Денвер-Оіл" надійшло клопотання про витребування доказів в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України від ПАТ КБ "ПриватБанк".

В засідання суду 28.12.2017 представники сторін не з'явились та на адресу господарського суду надійшло клопотання ТОВ "Денвер-Оіл" від 28.12.2017 про відкладення розгляду справи у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України на іншу дату. У вказаному клопотанні представником ТОВ "Денвер-Оіл" повідомлено про неможливість прибути в судове засідання, призначене на 28.12.2017 о 10:00 год, у зв'язку із хворобою.

Господарський суд враховує, що відповідно до пункту 2 ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Отже, за наведеною нормою повідомлені господарському суд причини неявки повинні бути поважними.

Між тим, господарський суд не вважає повідомлені представником ТОВ "Денвер-Оіл" причини неявки в судове засідання 28.12.2017 поважними, оскільки зазначені обставини (хвороба представника) не підтверджено жодними доказами, що включає можливість встановити наявну подію на час засідання суду. Окрім того, жодним чином не мотивовано неможливість визначення для участі в засіданні суду іншого представника ТОВ "Денвер-Оіл".

З підстав викладеного, господарський суд відмовляє в задоволенні клопотання ТОВ "Денвер-Оіл" від 28.12.2017 про відкладення розгляду справи.

Розглянувши в сукупності наявні в справі матеріали, господарський суд дійшов висновку про наявність у даній справі доказів, що свідчать про зловживання процесуальними правами учасниками процесу, що слідує з наступного.

Позовна заява ПАТ КБ "ПриватБанк" про стягнення з ТОВ "Денвер-Оіл" заборгованості за кредитним договором від 17.11.2016 подана до господарського суду через органи поштового зв'язку за підписом представника ПАТ КБ "ПриватБанк" за довіреністю ОСОБА_1

До вказаного позову додано засвідчену копію довіреності № 52-19-К-О від 10.03.2017, за змістом якої провідний юрисконсульт Департаменту претензійно-позовної роти ПАТ КБ "ПриватБанк" ОСОБА_1 уповноважена представляти інтереси ПАТ КБ "ПриватБанк", у тому числі в господарських судах, з наданням прав, передбачених законодавством для позивача. Серед переліку визначених повноважень зазначеного представника передбачено право подавати, підписувати, висувати та підтримувати позови. Строк дії довіреності до 10.03.2020.

Серед доданих до позову доказів надано в оригіналах докази направлення позову відповідачу і платіжні доручення від 18.10.2017 про сплату судового збору за позов до ТОВ "Денвер-Оіл" в загальному розмірі 240000,00 грн та засвідчену копію кредитного договору №4Д16123Г з додатковою угодою, за яким стягується заявлений борг.

Господарський суд при порушенні провадження у справі за поданим позовом витребував від ПАТ КБ "ПриватБанк" оригінали документів, які додано до позову в копіях, докази фактичного надання кредиту з виписками по рахунках та, з огляду на сформовану загальним відділом довідку про видачу ПАТ КБ "ПриватБанк" подань про повернення судового збору, сплаченого згідно зазначених вище платіжних доручень, витребувано оригінали подань господарського суду та довідку казначейської служби на підтвердження сплати судового збору і відсутність його повернення.

ПАТ КБ "ПриватБанк" жодних документів, які витребувались господарським судом, до справи не подано. Разом з цим, як зазначено вище, 27.11.2017, 14.12.2017 та 20.122017 на адресу господарського суду Кіровоградської області на ім'я голови господарського суду від ПАТ КБ "ПриватБанк" надійшли листи від 24.11.2017 № Е.65.0.0.0/3-146182, від 12.12.2017 № 775 та від 19.12.2017 № 777, в яких повідомлено про те, що банком були виявлені факти "несанкціонованого подання позовних заяв невідомими особами від імені ПАТ КБ "ПриватБанк" із застосуванням підроблених документів", зокрема і до ТОВ "Денвер-Оіл". У вказаних листах ПАТ КБ "ПриватБанк" зазначено, що банк не подавав вказаних в листі позовів, у тому числі позову з вимогами до ТОВ "Денвер-Оіл", а копія довіреності, яка додана до таких позовів, використана незаконно, платіжні доручення про сплату судового збору не завірені належним чином (кольорові копії). Зазначено, що за період з 05 по 08.12.2017 ПАТ КБ "ПриватБанк" фактично повернуто судовий збір, у тому числі по справі № 912/3480/17.

Копії вказаних листів долучено суддею Тимошевською В.В. до матеріалів справи №912/3480/17.

Господарський суд враховує, що за нормами Господарського процесуального кодексу України в редакції, яка діяла на час надходження до господарського суду позову ПАТ КБ "ПриватБанк", передбачалось, що позовна заява може підписуватися або уповноваженою особою позивача, або його представником. В статтях 54, 57 Господарського процесуального кодексу України у відповідній редакції, встановлювались вимоги до форми і змісту позовної заяви та визначався перелік документів, які додаються до позову.

Відповідно до ст. 61 Господарського процесуального кодексу України у відповідній редакції, питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, якому вона була передана у порядку, встановленому частиною третьою статті 2 1 цього Кодексу. Перелік підстав для відмови у прийнятті позовної заяви та повернення її без розгляду наведений в ст. ст. 62, 63 Господарського процесуального кодексу України та є вичерпним.

Згідно з постановою пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарським судам України у застосуванні Господарського процесуального кодексу України роз'яснено, зокрема про наступне:

пункт 3.3. постанови - суд не вправі повернути позовну заяву на підставі пункту 3 частини першої статті 63 ГПК з мотиву неподання документів, що є доказами, або подання не засвідчених належним чином копій документів, оскільки позивач може їх подавати до закінчення розгляду справи.

пункт 3.5. постанови - якщо господарський суд має сумніви стосовно наявності у особи, яка підписала позовну заяву, відповідних повноважень, він у процесі підготовки справи до судового розгляду витребує у позивача докази на підтвердження таких повноважень. Якщо позовну заяву підписано особою на підставі виданої їй довіреності, до заяви має бути додано оригінал або належно завірену копію такої довіреності. У разі коли до позовної заяви, підписаної представником позивача, не додано оригіналу або належно завіреної копії довіреності, але в цій заяві вміщено посилання на номер і дату довіреності, то господарський суд, приймаючи заяву до розгляду, витребує у позивача таку довіреність.

Якщо у позовній заяві є посилання на докази, що підтверджують викладені обставини, але самі докази до позовної заяви не додані, таку заяву не можна повертати з посиланням на статтю 63 ГПК. У цьому випадку суддя у процесі підготовки справи до розгляду ухвалою витребовує ці докази від позивача чи відповідача.

Разом з цим, ПАТ КБ "ПриватБанк" після порушення провадження у справі №912/3480/17 жодних з витребуваних господарським судом доказів до справи не подано, як і не подано до справи будь-яких пояснень з приводу фактичних обставин подання позову.

Зазначені вище листи, в яких повідомлено про "несанкціоноване подання позовних заяв" та інші відомості, адресовано голові господарського суду, а вже копії даних листів долучено до матеріалів справи за резолюцією судді, в провадженні якого перебуває справа № 912/3480/17, після ознайомлення зі змістом таких листів.

Відповідний лист, в якому повідомлено про обставини згідно зазначених вище листів, надійшов від ПАТ КБ "ПриватБанк" в копії саме до справи № 912/3480/17 вже після відкладення розгляду справи 27.12.2017. До вказаного листа банком додано довідку Управління Державної казначейської служби у м. Кропивницькому Кіровоградської області про повернення судового збору.

Господарський суд враховує, що ПАТ КБ "ПриватБанк", повідомляючи у наведених вище листа про "несанкціоноване подання позовних заяв невідомими особами від імені ПАТ КБ "ПриватБанк" із застосування підроблених документів" не подано жодного належного доказу на підтвердження повідомлених обставин.

Як зазначено вище, позовна заява ПАТ КБ "ПриватБанк" подана до господарського суду через органи поштового зв'язку за підписом представника ПАТ КБ "ПриватБанк" за довіреністю ОСОБА_1, копія якої долучена до матеріалів справи, та що відповідало вимогам ч. 1 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України у відповідній редакції.

До поданого позову додано платіжні доручення від 18.10.2017 про сплату грошових коштів з призначенням платежу: "судовий збір за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ТОВ "Денвер-Оіл", господарський суд Кіровоградської області". Як слідує з поданих у справу відомостей казначейської служби, сплачений згідно зазначених вище платіжних доручень судовий збір фактично був зарахований до державного бюджету та не був повернутий на час подання позову та порушення провадження у справі.

Жодні докази, які б спростовували належність підпису на позовній заяві особі, яка в ній зазначена, або докази на підтвердження підробки документів, доданих до позову, тощо господарському суду не подано. Також відсутні докази звернення до правоохоронних органів з приводу вчинення відповідний дій, які переслідуються у кримінальному порядку.

З підстав викладеного, господарський суд дійшов висновку, що ПАТ КБ "ПриватБанк" не доведено належними доказами повідомлені у відповідних листах обставини.

Разом з цим, як слідує з довідки Управління державної казначейської служби у Кіровоградській області від 13.12.2017 № 15-6/1216-7950, наданої у справу за запитом господарського суду, а також зазначених вище листів ПАТ КБ "ПриватБанк" та наданих банком довідок казначейської служби від 27.12.2017 грошові кошти, які були сплачено як судовий збір згідно доданих до позову платіжних доручень, повернуто платнику згідно його заяви та подання господарського суду - 05.12.2017.

Тобто, після надходження позовної заяви та порушення провадження у справі № 912/3480/17 ПАТ КБ "ПриватБанк" повернуло судовий збір, сплачений за подання вказаного позову до господарського суду.

Господарський суд вважає, що вказані дії банку свідчать про відсутність реального наміру ПАТ КБ "ПриватБанк" здійснювати в господарському суді розгляд справи за позовною заявою до ТОВ "Денвер-Оіл".

Між тим, 30.11.2017 від ТОВ "Денвер-Оіл" надійшла зустрічна позовна заява з вимогами до ПАТ КБ "ПриватБанк" про визнання недійсними умов кредитного договору Вказана зустрічна позовна заява прийнята ухвалою господарського суду від 04.12.2017 для спільного розгляду з первісним позовом.

Відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України в редакції, яка діяла на час подання та прийняття господарським судом зустрічного позову, відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Згідно з діючою редакцією Господарського процесуального кодексу України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються.

Господарським судом в засідання суду, що відбулося 20.12.2017, повідомлено представника ТОВ "Денвер-Оіл" про надходження листів ПАТ КБ "ПриватБанк", про які зазначено вище, та про відсутність на час проведення засідання суду сплаченого судового збору за первісним позовом.

Представником ТОВ "Денвер-Оіл" в засіданні суду заявлено усне клопотання про оголошення перерви у зв'язку з тим, що ТОВ "Денвер-Оіл" не було відомо про повідомлені банком обставини щодо незаконного подання позовів та про повернення судового збору за доданими платіжними дорученнями. При таких обставинах та для з'ясування питання щодо подальшого розгляду поданого у справі зустрічного позову, ТОВ "Денвер-Оіл" просив надати певний час.

Ухвалою від 20.12.2017 господарський суд відклав розгляд справи в підготовчому засіданні на 28.12.2017.

Проте, в засідання суду 20.12.2017 представники сторін не з'явились, будь-які пояснення, відомості тощо щодо можливості розгляду зустрічного позову при повідомлених банком обставинах стосовно "несанкціоннованого подання позовних заяв із застосуванням підроблених документів" до господарського суду не подано.

У відповідності до приписів ст.43 Господарського процесуального кодексу України (тут і надалі у чинній редакції) учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

За приписами ч.2 наведеної норми залежно від конкретних обставин, суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, але не виключно необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою.

Суд зобов’язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим кодексом.

Господарський суд враховує, що за діючими положеннями Господарського процесуального кодексу України позивач має право до початку розгляду справи по суті подати заяву про залишення позову без розгляду, що є підставою для залишення позовної заяви без розгляду і вказане не позбавляє такого позивача звернутися до господарського суду з відповідним позовом повторно (ст. 226).

Виходячи з положень ст. 60 Господарського процесуального кодексу України в попередній редакції та ст. 180 в чинній редакції, правова природа зустрічного позову в тому, що це позов, що подається відповідачем до позивача для одночасного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов робить неможливим розгляд первісного позову без зустрічного, оскільки направлений на зарахування вимог або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю чи частково задоволення первісного позову, або коли виникають з одних правовідносин.

Визначальною особливістю подання зустрічного позову є те, що він незалежно від його підсудності пред'являється в суд за місцем розгляду первісного позову.

З підстав викладеного та враховуючи приписи ст. 43 Господасрького процесуального кодексу України, господарський суд дійшов висновку, що у даній справі наявне зловживання процесуальними правами, що призвело до штучної зміни підсудності при поданні ТОВ "Денвер-Оіл" зустрічного позову до ПАТ КБ "ПриватБанк" про визнання недійсними пунктів кредитного договору, який у відповідності до приписів ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи місцезнаходження банку, підсудний господарському суду міста Києва.

Господарський суд вважає, що такі дії суперечать завданню господарського судочинства, принципам рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, диспозитивності, недопустимості зловживання процесуальними правами, та призводять до маніпулювання господарським судом, що є неприпустимим.

За наведених обставин господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення первісного позову ПАТ КБ "ПриватБанк" до ТОВ "Денвер-Оіл" про стягнення 4596768 513,36 грн та зустрічного позову ТОВ "Денвер-Оіл" до ПАТ "ПриватБанк" про визнання недійсними умов договору без розгляду на підставі ч.2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, господарський суд звертає увагу сторін, що у відповідності до ч.4 ст.226 Господарського процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно. Зокрема, ТОВ "Денвер-Оіл" має право подати позов з вимогами до ПАТ КБ "ПриватБанк" про визнання недійсними умов кредитного договору, з дотриманням всіх вимог щодо подання позову, у тому числі територіальної підсудності.

Судовий збір за зустрічною позовною заявою може бути повернено ТОВ "Денвер-Оіл" в порядку, визначеному частинами 1, 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", у відповідності до яких сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Отже, для повернення судового збору позивачу за зустрічним позовом необхідно подати відповідну заяву до господарського суду.

У зв'язку із залишенням позовних заяв без розгляду, господарський суд не вирішує клопотання ТОВ "Денвер-Оіл" про зупинення провадження у справі та про витребування доказів.

Керуючись статтями 2, 27, 43, 177, 180, 185, 226 Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Денвер-Оіл" про відкладення розгляду справи від 28.12.2017 відмовити.

2.Позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" від 11.10.2017 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Денвер-Оіл" про стягнення 4596768 513,36 грн залишити без розгляду.

3. Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Денвер-Оіл" від 29.11.2017 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про визнання недійсними умов договору залишити без розгляду.

4. Судовий збір за зустрічною позовною заявою може бути повернено Товариству з обмеженою відповідальністю "Денвер-Оіл" в порядку, визначеному частинами 1, 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Ухвала набирає законної з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Копії ухвали направити Публічному акціонерному товариству комерційний банк "ПриватБанк" за адресами:

01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д;

49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50;

49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800

та Товариству з обмеженою відповідальністю "Денвер-Оіл" за адресою: 25006, м. Кропивницький, вул.Євгена Чикаленка, 1А, оф. 103.

Суддя В.В.Тимошевська