Ухвала суду № 71344771, 27.12.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 35/75/16-4/145/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

27.12.2017 Справа № 908/2415/16

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Зінченко Н.Г,

При секретарі судового засідання Петриченко А.Є.

розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “БОРИСФЕН ПЛЮС” про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Запорізької області від 29.09.2016 у справі №908/2415/16

за позовом Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206)

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “БОРИСФЕН ПЛЮС” (69041, АДРЕСА_1)

про розірвання договору оренди та виселення,

За участю представників сторін та учасників судового процесу:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 18/01/01-10 від 12.04.2017;

від відповідача: ОСОБА_3І, довіреність № б/н від 31.12.2016; ОСОБА_4, довіреність №б/н від 31.12.2016 (адвокатське посвідчення № 001144 від 29.06.2016);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 29.09.2016 у справі № 908/2415/16 (номер провадження справи 35/75/16) позов Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “БОРИСФЕН ПЛЮС” про розірвання договору оренди та виселення задоволено. Розірвано договір оренди нежитлового приміщення № 1322 від 05.02.2006; звільнено нежитлове приміщення № 2, яке складається з кімнат №№ 1-7, загальною площею 119,9 кв.м., розташоване в будівлі літ. В на бульварі Шевченка, 25 в місті Запоріжжі, на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради шляхом виселення ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “БОРИСФЕН ПЛЮС”; стягнуто з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “БОРИСФЕН ПЛЮС” на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради 2756,00 грн. судового збору.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.12.2016 рішення господарського суду Запорізької області від 29.09.2016 у справі № 908/2415/16 скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у позові в повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.03.2017 у справі №908/2415/16 скасовано постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.12.2016 та залишено в силі рішення господарського суду Запорізької області від 29.09.2016 у даній справі.

На виконання зазначеного рішення та постанови Вищого господарського суду України 12.04.2017 та 25.04.2017 господарським судом Запорізької області видано відповідні накази.

04.12.2017 до господарського суду Запорізької області, в порядку ст.ст. 112-114 ГПК України, надійшла заява ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “БОРИСФЕН ПЛЮС” про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Запорізької області від 29.09.2016 у справі № 908/2415/16.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2017 заява про перегляд рішення господарського суду Запорізької області №908/2415/16 за нововиявленими обставинами призначено до розгляду судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою від 04.12.2017 справу № 908/2415/16 прийнято до провадження для розгляду заяву за нововиявленими обставинами, присвоєно справі номер провадження 35/75/16-4/145/17, розгляд заяви призначено на 21.12.2017. В судовому засіданні оголошувалась перерва до 27.12.2017.

20.12.2017 господарським судом Запорізької області отримано зустрічний позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “БОРИСФЕН ПЛЮС” до Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради про зобов'язання провести перерахунок розміру орендної плати. Ухвалою від 21.12.2017 зустрічний повернуто без розгляду.

В судовому засіданні 27.12.2017 судом оголошено ухвалу.

Згідно із Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017 “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” який набрав чинності 15.12.2017, внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та викладено його в новій редакції.

За приписами п. 9 ч. 1 розділу ХІ “Перехідних положень” Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України під час судового розгляду справи здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Представники заявника (відповідача) у судовому засіданні в повному обсязі підтримали доводи, викладені у заяві.

В обґрунтування заяви про перегляд рішення господарського суду Запорізької області від 29.09.2016 за нововиявленими обставинами заявник посилається на приписи ст. 112 ГПК України та вказує наступне. В ході дослідження судової практики, консультацій з певних питань відповідачем знайдено в інтернет-ресурсах звернення міського голови Запорізької міської ради ОСОБА_5 від 07.07.2016 № КО-0182-01 до народного депутата України ОСОБА_6 щодо наявності проблематики в питаннях порушення прав орендаря, який здійснював поліпшення орендованого комунального майна за власний рахунок та які не були вирахувані при оцінки орендованого майна, яка береться за основу при визначенні розміру орендної плати, що призводить до штучного збільшення розміру орендної плати орендованого комунального майна. Проаналізувавши договір № 1322 та додаткові угоди до нього, відповідач вважає, що протягом орендних взаємовідносин за договором № 1322 до вартості спірного орендованого об'єкту, яку було визначено за незалежною оцінкою в 2011 та 2016 роках, включена вартість поліпшення орендованого нерухомого майна, проведена за рахунок ТОВ “БОРИСФЕН ПЛЮС”, що призвело до штучного збільшення розміру орендної плати спірного орендованого об'єкту та порушення його прав, як орендаря. При цьому відзначає, що відповідно до бухгалтерської довідки, складеної 02.03.2012 аудитором ОСОБА_7, ТОВ “БОРИСФЕН ПЛЮС” на протязі 2007-2009 років здійснено поліпшення-реконструкцію та капітальний ремонт своєї частини нежитлового приміщення для організації офісу по бул. Шевченко, 25 в м. Запоріжжі на загальну суму 186 000,21 грн. Також, у 2008 році на прохання головного лікаря Комунальної установи «Центральна лікарня Орджонікідзевського району» за рахунок ТОВ “БОРИСФЕН ПЛЮС” проведений ремонт їдальні лікарні (іншої частини нежитлового приміщення по бул. Шевченко, 25 в м. Запоріжжі) на загальну суму 88 832,00 грн. За письмовим зверненням ТОВ “БОРИСФЕН ПЛЮС” 30.11.2017 судовим експертом ОСОБА_8 за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження складений висновок експерта № 2327, відповідно до якого вартість спірного об'єкта без врахування невід'ємних поліпшень станом на 30.09.2011 складає 183 142,0 грн., без врахування ПДВ. За доводами відповідача, різниця між вартістю спірного об'єкта оренди з врахуванням невід'ємних поліпшень та вартістю об'єкта без врахування невід'ємних поліпшень, які проведені за рахунок ТОВ “БОРИСФЕН ПЛЮС”, складає 276 538,00 грн. - 183 142,00 грн. = 93 396,0 грн., без ПДВ. Відповідач вважає, що така різниця в вартості спірного об'єкта оренди істотно впливає на розмір орендної плати, що унеможливлює зазначати, що у ТОВ “БОРИСФЕН ПЛЮС” була заборгованість в розрізі місяців по орендним платежам перед Запорізькою міською радою. Посилаючись на наведене, відповідач стверджує, що станом на дату винесення господарським судом Запорізької області рішення від 29.09.2016 у справі № 908/2415/16 у ТОВ “БОРИСФЕН ПЛЮС” рахувалася переплата перед Запорізькою міською радою по вказаному виду платежу, тому відсутні підстави для застосування судом до орендних взаємовідносин ст. 782 ЦК України. Зазначає, що наведені обставини стали відомі відповідачу 30.11.2017, коли був зроблений експертний висновок, тому підприємством не пропущений місячний строк для подання до суду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Разом із заявою відповідачем подано клопотання про проведення економічної експертизи щодо визначення розміру орендної плати за спірний об'єкт оренди починаючи з 01.03.2012 з врахуванням вартості об'єкта оренди станом 30.09.2011 без врахування невід'ємних поліпшень, проведених за рахунок ТОВ “БОРИСФЕН ПЛЮС” та встановлення наявності переплати або недоплати по орендним платежам протягом 2011-2017 років в розрізі місяців.

Розглянувши клопотання відповідача про проведення економічної експертизи, суд його відхиляє, оскільки відповідно до приписів ч. 2 ст. 325 ГПК України заява про перегляд рішень за нововиявленими обставинами розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, що не передбачає повноважень суду на призначення судової експертизи.

Представник позивача у судовому засіданні проти доводів відповідача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях на заяву; просив залишити рішення від 29.09.2016 у справі № 908/2415/16/14 без змін.

В письмових запереченнях на заяву позивач зазначає, що посилання відповідача в якості підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами на знайдене в інтернет-ресурсах звернення міського голови Запорізької міської ради ОСОБА_5 від 07.07.2016 № КО-0182-01 щодо наявності проблеми в питаннях порушення прав орендаря, який здійснював поліпшення орендованого комунального майна за власний рахунок, є безпідставним, оскільки вказане звернення є лише пропозицією про внесення змін до законодавства України та не є нормативним актом за своєю суттю. Звертає увагу, що ані звіт про проведення оцінки об'єкта оренди, ані рецензія на звіт відповідачем не оскаржена, будь-які претензії до департаменту комунальної власності та приватизації чи суб'єкта оціночної діяльності не направлялися. Крім того, додаткова угода, якою змінено розмір орендної плати, на підставі проведеної оцінки, підписана відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень, отже, заявник на момент укладання додаткових угод про перерахунок орендної плати був згоден з усіма істотними умовами та розміром орендної плати, підписуючи їх.

Розглянувши матеріали заяви за НВО та справи, оцінивши доводи заявника (відповідача), заслухавши представників сторін, суд встановив, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Прийняття заяви (подання про перегляд судового рішення за нововиявленними обставинами) не означає обов’язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.

Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 ГПК України (в редакції від 15.12.2017) рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Згідно із ч. 4 ст. 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Таким чином, до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов:

- по-перше, їх існування на час розгляду справи;

- друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи;

- по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Разом з тим, відповідно до частини 5 ст. 320 ГПК України, при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Статтею 321 ГПК України визначено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано: 1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення; <…>

В обґрунтування своїх доводів заявник посилається на те, що про наявність обставин, які мають значення при перегляді рішення за нововиявленими обставинами він дізнався, знайшовши в інтернет-ресурсах звернення міського голови Запорізької міської ради ОСОБА_5 від 07.07.2016 № КО-0182-01 до народного депутата України ОСОБА_6 щодо наявності проблематики в питаннях порушення прав орендаря, який здійснював поліпшення орендованого комунального майна за власний рахунок та які не були вирахувані при оцінки орендованого майна, яка береться за основу при визначенні розміру орендної плати. Також вказує на отримання 30.11.2017 виконаного судовим експертом висновку № 2327, відповідно до якого вартість спірного об'єкта без врахування невід'ємних поліпшень станом на 30.09.2011 складає 183 142,00 грн., без врахування ПДВ, що значно відрізняється від визначеної договором вартості об’єкта оренди. Як стверджує заявник, вищезазначені обставини є істотними та впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у рішенні, що переглядається.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Запорізької області від 29.09.2016 у справі № 908/2415/16 позов Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “БОРИСФЕН ПЛЮС” про розірвання договору оренди та виселення задоволено; розірвано договір оренди нежитлового приміщення № 1322 від 05.02.2006 та звільнено орендоване приміщення шляхом виселення.

При прийнятті рішення господарський суд, проаналізувавши матеріали справи, констатував факт неналежного виконання відповідачем зобов’язань за договором щодо внесення орендної плати за користування орендованим нежитловим приміщенням та дійшов висновку наявності підстав для розірвання договору та виселення відповідача із займаного ним приміщення.

З такими висновками суду першої інстанції погодився суд касаційної інстанції в постанові від 15.03.2017 у даній справі. На підставі аналізу матеріалів та обставин справи судова колегія погодилась з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову, з огляду на доведеність систематичного невнесення відповідачем орендної плати у встановленого договором порядку та розмірі.

Слід зазначити, що визначальним в даному випадку при прийнятті рішення є встановлення судом факту невиконання орендарем зобов'язань за договором та відповідної відповідальності за таке невиконання, зокрема, розірвання договору та повернення майна.

Отже, в розумінні ст. 320 ГПК України, звернення голови Запорізької міської ради щодо наявності проблеми в питаннях порушення прав орендаря, який здійснював поліпшення орендованого комунального майна за власний рахунок не має значення для правильного вирішення спору, оскільки не мало б наслідком прийняття іншого судового рішення.

Водночас, вищевказане звернення є лише пропозицією про внесення змін до законодавства України та не є нормативним актом за своєю суттю, відповідно, не може впливати на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Без врегулювання спірних питань на законодавчому рівні підстави для перерахування розміру орендної плати відсутні.

Проведення незалежної оцінки у відповідності до вимог ст. 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачає проведення незалежної оцінки кожні три роки та регулюється Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440, Національним стандартом № 2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений Постановою КМУ від 28.10.2004 № 1442, Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Методикою оцінки майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 1891, Методикою оцінки об'єкта оренди, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 № 629. Вказані норми закону є імперативними, тобто мають обов'язковий характер виконання на всій території України.

Порядок проведення розрахунку орендної плати здійснюється на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995.

Відповідно п. 4 вищевказаної Постанови орендна плата за цією Методикою розраховується у такій послідовності: визначається розмір річної орендної плати; на основі розміру річної орендної плати встановлюється розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку орендної плати - останній місяць, за який визначено індекс інфляції, яка фіксується у договорі оренди. З урахуванням розміру орендної плати за базовий місяць оренди розраховується розмір орендної плати за перший та наступні місяці оренди.

Пунктом 13 Методики розрахунку визначено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідно до п. 3.1 Договору оренди № 1322 від 15.02.2006 орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, та рішення Запорізької міської ради від 28.01.2004 № 46.

Пунктом 6.3 Положення про порядок передачі в оренду об'єктів права комунальної власності територіальної громади, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 27.04.2012 № 42, розрахунок розміру орендної плати здійснюється виходячи з даних незалежної оцінки на підставі чинних методик та з урахуванням затверджених ставок орендної плати. За результатами проведеної оцінки складається звіт та рецензія про оцінку вартості об'єкта оренди, що в подальшому, є підставою для перерахунку розміру орендної плати.

В даному випадку департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, на виконання вимог Закону України «Про оренду державного та комунального майна» проведено конкурсний відбір суб'єкта оціночної діяльності, який здійснив обов'язкову незалежну оцінку, в результаті чого здійснено перерахунок орендної плати, що залежить від ринкової вартості об'єкта оренди, що передувало передачі об’єкта торпеди у користування відповідачу.

Умовами договору оренди № 1322 від 15.02.2006, з урахуванням наступних змін та доповнень до договору, сторонами узгоджено істотні його умови, в тому числі розмір орендної плати та порядок її нарахування. Будь-яких заперечень щодо визначеної договором та додатковими угодами вартості майна на підставі звіту про оцінку та розміру орендної плати відповідачем на адресу позивача не направлялось.

Відносно наданого відповідачем висновку експертного будівельно-технічного дослідження від 30.11.2017 № 2327, виконаного судовим експертом ОСОБА_8, суд зазначає, що викладені експертом висновки щодо ринкової вартості об’єкта оренди без врахування невід’ємних поліпшень в даному випадку не можуть впливати на встановлений чинним законодавством порядок оцінки об’єкта оренди та визначення розміру орендної плати. Відповідно, врахування наведених обставин судом не може мати наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, з викладеного вбачається, що заявник, всупереч ст. 74 ГПК України не обґрунтував наявності нововиявлених обставин, які можуть бути підставою для перегляду рішення господарського суду за нововиявленими обставинами.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає нововиявлених обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, які б спростували факти, що покладено в основу рішення господарського суду Запорізької області від 29.09.2016 у справі № 908/2415/16.

Відповідно до ст. 325 ГПК України, у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

За таких обставин, заява ТОВ “БОРИСФЕН ПЛЮС” про перегляд рішення господарського суду Запорізької області 29.09.2016 у справі № 908/2415/16 за нововиявленими обставинами задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 74, 234, 235, 320-325 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “БОРИСФЕН ПЛЮС” про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Запорізької області від 29.09.2016 у справі № 908/2415/16 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Запорізької області від 29.09.2016 у справі №908/2415/16 залишити без змін.

3. Копію даної ухвали направити сторонам у справі.

Суддя Н.Г. Зінченко

Ухвалу оголошено в судовому засіданні 27.12.2017.

Відповідно до ч.1 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст ухвали складено та підписано 29.12.2017.