Постанова № 71344081, 20.12.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙСУДМІСТАКИЄВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого: Поливач Л.Д.

суддів: Вербової І.М., Шахової О.В.

при секретарі: Горак Ю.М.

за участю осіб:

представника позивача ОСОБА_3

відповідача ОСОБА_4

представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6

представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8

представника ОСОБА_9 - ОСОБА_10

представника ОСОБА_11 - ОСОБА_12

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гуель Парк» до ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_9, третя особа: ОСОБА_11, про відшкодування збитків,-

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Гуель Парк», поданою представником ОСОБА_3

за апеляційною скаргою ОСОБА_7, до якої приєдналася ОСОБА_5

за апеляційною скаргою ОСОБА_11

на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 28 вересня 2017 року

встановила:

У травні 2017 року ТОВ «Гуель Парк» подало до суду позов до ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_9 про відшкодування збитків, мотивований тим, що 30.03.2016 року на підставі рішення Київської міської ради № 110/110 від 11.02.2-16 року між Київською міською радою та ТОВ «Гуель Парк» укладено договір оренди №394, згідно якого Товариству передано в оренду земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_5, кадастровий номер НОМЕР_1, на якій розташована будівля сервісного обслуговування водіїв, що належить позивачу на підставі Свідоцтва про право власності № 47498961 від 12.112015 року та підтверджується витягом з державного реєстру. У зв'язку із тим, що позивачем було прийнято рішення щодо здійснення реконструкції будівлі сервісного обслуговування водіїв під автозаправочний комплекс, на що отримано усі необхідні дозвільні документи та розроблено проект реконструкції, ТОВ «Гуель Парк» 08.11.2016 року було укладено договір підряду №811/505 із ТОВ «Вінницька будівельна компанія» з метою виконання усього комплексу робіт під ключ протягом п'яти місяців з реконструкції будівлі сервісного обслуговування водіїв та пасажирів з відкритою автостоянкою під багатопаливну АЗС (БП АЗС) на АДРЕСА_1 у Дарницькому районі міста Києва. Після того, як було розпочато будівельні роботи щодо реконструкції будівлі сервісного обслуговування водіїв під автозаправочний комплекс, на вказаній земельній ділянці, з боку відповідачів було здійснено ряд протиправних дій, спрямованих на блокування в'їзду та виїзду будівельної техніки на територію будівництва, доставки будівельних матеріалів, пошкодження майна Товариства, зокрема паркану будівельного майданчику, вчинення різного виду провокацій, тощо, чим було завдано матеріальну шкоду ТОВ «Гуель Парк» у вигляді додаткових витрат та збитків, які понесло Товариство через вказані дії відповідачів. У позові також зазначено, що ТОВ «Вінницька будівельна компанія» звернулося до позивача із вимогою щодо компенсування збитків понесених підрядником у зв'язку із неправомірними діями відповідачів та загрозою не введення в експлуатацію об'єкта будівництва у визначені договором підряду строки на суму 1502827,00 грн. Враховуючи викладене позивач просить суд стягнути з відповідачів солідарно на користь Товариства завдані збитки у розмірі 1502827,00 грн. та вирішити питання розподілу судових витрат.

22.05.2017 року ТОВ «Гуель Парк» було подано до суду клопотання про забезпечення даного позову шляхом накладення арешту на двокімнатну квартиру, загальною площею 54,20 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_5, накладення арешту на 2/3 частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, яка належить на праві власності ОСОБА_7, накладення арешту на Ѕ частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, яка належить на праві власності ОСОБА_4 В обґрунтування зазначено, що внаслідок неправомірних дій відповідачів, а саме перешкоджанню законним діям по будівництву об'єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_5, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, позивачу задано збитки на значну суму, що становить 1502827,00 грн., а невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, оскільки є загроза щодо здійснення відповідачами дій спрямованих на відчуження належного їм нерухомого майна.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 23 травня 2017 року відкрито провадження у даній справі.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 23 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 18 липня 2017 року, накладено арешт на двокімнатну квартиру, загальною площею 54,20 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_5 Накладено арешт на 2/3 частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, яка належить на праві власності ОСОБА_7 Накладено арешт на Ѕ частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, яка належить на праві власності ОСОБА_4

У червні 2017 року ОСОБА_11 подала до суду заяву про її участь у справі у якості третьої особи, посилаючись на те, що рішення у даній справі може вплинути на її права та обов'язки як співвласника квартири АДРЕСА_4, просила суд залучити її до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_7

У червні 2017 року ОСОБА_7 подала до суду зустрічний позов до ТОВ «Гуель Парк», у якому просила встановити порушеними Товариством її права гарантовані Конституцією України, зокрема, на безпечне життя з причин незаконного будівництва багатопаливної автозаправочної станції, який просила прийняти до спільного розгляду із первісним позовом.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 18 липня 2017 року було скасовано ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 23 травня 2017 року про відкриття провадження у справі та передано дане питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

25 вересня 2017 року ОСОБА_7 подала заяву про скасування заходів забезпечення позову, а саме арешту майна, накладеного ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 23 травня 2017 року, на 2/3 частини квартири АДРЕСА_5, що належить на праві власності їй та ОСОБА_11

27 вересня 2017 року ОСОБА_11 подала до суду заяву про скасування заходів забезпечення позову, а саме арешту майна накладеного ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 23 травня 2017 року, на 2/3 частини квартири АДРЕСА_5, що належить на праві власності їй та ОСОБА_7

УхвалоюСвятошинського районного суду м. Києва від 28 вересня 2017 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ТОВ «Гуель Парк» до ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_9 про відшкодування збитків. Залучено до участі у справі за основним позовом у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_11 Цивільну справу за позовом ТОВ «Гуель Парк» до ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_9 про відшкодування збитків надіслано за підсудністю до Дарницького районного суду м. Києва. Заяву ОСОБА_7, ОСОБА_11 про скасування заходів забезпечення позову, які вжиті згідно ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 23 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 18 липня 2017 року, залишено без задоволення. Зустрічний позов ОСОБА_7 до ТОВ «Гуель Парк» про встановлення факту порушень будівництва повернено заявнику, для звернення до належного суду за місцем розгляду основного позову або у порядку ст. 109 ЦПК України.

Не погоджуючись з ухвалою суду в частині надіслання справи Дарницькому районному суду м. Києва за підсудністю, ТОВ «Гуель Парк», через свого представника, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 28 вересня 2017 року в цій частині, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, а саме, безпідставне надіслання справи до іншого суду за підсудністю, оскільки правила підсудності цього не передбачають. При цьому зазначає, що Товариство подало позов до Святошинського районного суду м. Києва за загальним правилом підсудності передбаченим ч.1 ст. 109 ЦПК України (у редакції, що діяла до набрання чинності ЦПК України у редакції Закону №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року) за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання одного з відповідачів по справі, а саме відповідача ОСОБА_9, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6, оскільки відповідно до вимог ч.1 ст. 113 ЦПК України (у редакції, що діяла до набрання чинності ЦПК України у редакції Закону №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року) позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача, у зв'язку із чим оскаржувана ухвала в цій частині підлягає скасуванню.

Не погоджуючись із ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 28 вересня 2017 року у повному обсязі ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, до якої приєдналася відповідач ОСОБА_5 Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неналежне з'ясування обставин справи та доказів у справі, просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою визнати незаконним залишення арешту майна, що належить їй на праві власності, накладеного ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 23 травня 2017 року, після скасування апеляційною інстанцією ухвали про відкриття провадження у справі від 23.05.2017 року, встановити порушеними її конституційні права і свободи поданим до суду позовом ТОВ «Гуель Парк». В обґрунтування зазначила, що суд першої інстанції у порушення вимог закону не надіслав їй копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви із додатками після повернення справи із апеляційної інстанції на повторний розгляд. Суд першої інстанції повторно справу не розглядав. Розгляд поданого нею зустрічного позову залишився поза межами судового розгляду з причини відсутності проведення судового засідання з викликом сторін. Також з порушенням процесуальних норм законодавства судом було залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_11, оскільки суд розглянув її заяву без виклику сторін та проведення судового засідання. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні заяв про скасування заходів забезпечення позову з підстав наявності ухвали Апеляційного суду міста Києва від 18.07.2017 року, якою залишено без змін ухвалу про забезпечення позову. Суд у порушення вимог закону не зняв арешт з належного їй майна, не дивлячись на відсутність доказів на підтвердження наявності підстав для застосування забезпечення позову у такий спосіб.

Не погоджуючись із ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 28 вересня 2017 року апеляційну скаргу подала ОСОБА_11, у якій наведені доводи ідентичні доводам, зазначеним у апеляційній скарзі ОСОБА_7 Також посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неналежне з'ясування обставин справи та доказів у справі, просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою визнати незаконним залишення арешту майна, що належить їй на праві власності, накладеного ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 23 травня 2017 року, встановити порушеними її конституційні права і свободи поданим до суду позовом ТОВ «Гуель Парк».

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник ТОВ «Гуель Парк» ОСОБА_3 підтримав подану Товариством апеляційну скаргу, просив її задовольнити з викладених підстав. Проти задоволення апеляційних скарг ОСОБА_7, до якої приєдналася ОСОБА_5, та ОСОБА_11 заперечував, вважаючи їх необґрунтованими та безпідставними.

Відповідач ОСОБА_4 заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача, апеляційні скарги відповідача ОСОБА_7, до якої приєдналася ОСОБА_5, та третьої особи ОСОБА_11 просив задовольнити.

Представник відповідач ОСОБА_7 - ОСОБА_8 у судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав подану ОСОБА_7 апеляційну скаргу, до якої приєдналася ОСОБА_5, яку просив задовольнити з викладених підстав. Також просив задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_11 Проти задоволення апеляційної скарги ТОВ «Гуель Парк» заперечував.

Представник відповідача ОСОБА_9 - ОСОБА_10 заперечував проти задоволення апеляційної скарги ТОВ «Гуель Парк». Апеляційні скарги відповідача ОСОБА_7, до якої приєдналася ОСОБА_5, та третьої особи ОСОБА_11 просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_11 та їхні представники в судове засідання 20.12.2017 року не з'явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. Так, представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6 просив суд розглядати справу за відсутності відповідача ОСОБА_5 (а.с. 137 т.3) За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності вказаних осіб, у відповідності до вимог ч.2 ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку про таке.

Так, відповідно ч. 1.ст 109 ЦПК України (у редакції, що діяла до набрання чинності ЦПК України у редакції Закону №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року) позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Разом з тим, відповідно до вимог ч.1 ст. 113 ЦПК України (у редакції, що діяла до набрання чинності ЦПК України у редакції Закону №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року) позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ «Гуель Парк» подано позов до ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_9 про відшкодування збитків, до Святошинського районного суду м. Києва.

Звертаючись до суду із даним позовом позивачем обрано підсудність відповідно до зазначених вище норм процесуального права, тобто за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання одного з відповідачів, а саме відповідача ОСОБА_9 яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6, що відноситься до Святошинського району м. Києва.

Відкриваючи провадження у даній справі суд першої інстанції вірно вважав, що дана справа підсудна Святошинському районному суду м. Києва, оскільки відомості щодо зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_9 у встановленому законом порядку підтверджуються копією її паспорта ОСОБА_9, довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_9 від 15.06.2017 року (а.с.55,56, 138, т. І).

Будь - яких доказів на спростування зазначеного матеріали справи не місять, таких доказів не додано і до апеляційної скарги ОСОБА_7, до якої приєдналася ОСОБА_5, та апеляційної скарги ОСОБА_11 Таких доказів не надано у розпорядження апеляційного суду під час перегляду ним даної справи.

Та обставина, що інші відповідачі у справі ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_4 зареєстровані за адресами, територіальна підсудність яких належить до Дарницького районного суду м. Києва не спростовує висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі, оскільки законодавець надав право обирати суд до якого подавати позов у разі пред'явлення його до декількох відповідачів, які проживають в різних місцях, саме позивачу, у даному випадку ТОВ «Гуель Парк», чим скористався позивач на свій розсуд та обрав Святошинський районний суд м. Києва для розгляду даної справи дотримуючись вимог закону.

Твердження скарги ОСОБА_7, до якої приєдналася ОСОБА_5, та ОСОБА_13 про порушення судом норм процесуального права, а саме правила підсудності справи, є необґрунтованими та такими що не відповідають нормам процесуального права.

Та обставина, що суд першої інстанції у порушення вимог закону, не направив копію ухвали про відкриття провадження у справі сторонам та третій особі, не може слугувати підставою для її скасування. Відповідачі та третя особа, внаслідок зазначеного не були позбавлені права у визначеному законом порядку оскаржити дану ухвалу суду, а відтак таке їх право не порушене.

Отже, з урахуванням встановлених обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 28 вересня 2017 року в частині відкриття провадження у справі слід залишити без змін, а апеляційні скарги ОСОБА_7, до якої приєдналася ОСОБА_5, та ОСОБА_13 в цій частині залишити без задоволення. Суд першої інстанції діяв згідно норм процесуального закону, правил підсудності судом порушено не було.

Проте, колегія суддів вважає помилковим висновок суду про надіслання справи до Дарницького районного суду м. Києва за підсудністю, виходячи з наступного.

Як вбачається, як на підставу для передачі справи на розгляд Дарницькому районному суду м. Києва за підсудністю, суд першої інстанції послався на те, що більшість відповідачів та позивач знаходяться у Дарницькому районі м. Києва, та лише місце реєстрації відповідача ОСОБА_9 відноситься до Святошинського району м. Києва. Також, суд врахував заявлені позивачем вимоги та вирішуючи питання щодо передачі даної справи за підсудністю врахував положення ч. 6 ст. 110 ЦПК України.

Ухвалу суду, в цій частині повністю не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню виходячи з наступного.

Так, діючим на той час ЦПК України не було передбачено такого поняття як "надіслання" справи до іншого суду. Питання передачі справи з одного суду до іншого регулювалось положення ст. 116 ЦПК України (у редакції, що діяла до набрання чинності ЦПК України у редакції Закону №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року). Відповідно до яких, суд передає справи з одного суду до іншого, якщо до початку розгляду справи по суті задоволено клопотання відповідача, зареєстроване місце проживання або перебування якого раніше не було відоме, про передачу справи за місцем його проживання (перебування); якщо після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності; якщо після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи; якщо ліквідовано суд, який розглядав справу.

Заборона передачі справи до іншого суду, яка розглядається судом, за винятком випадків встановленим ЦПК України, визначена ч.4 ст. 116 ЦПК України (у редакції, що діяла до набрання чинності ЦПК України у редакції Закону №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року).

З наведених норм процесуального права вбачається, що у суду першої інстанції були відсутні передбачені законом підстави для передачі справи на розгляд Дарницькому районному суду м. Києва за підсудністю. Справи про відшкодування шкоди, завданої майну фізичних чи юридичних осіб, можуть пред'являтися також за місцем завдання шкоди, однак право обирати суд, до якого подавати такий позов у разі наявності альтернативної підсудності законодавцем надано саме позивачу. З цих же підстав невірним є висновок суду про направлення справи на розгляд іншому суду з посилання на ту обставину, що інші відповідачі проживають у Дарницькому районі м. Києва.

Суд першої інстанції даних обставин не врахував, порушив норми процесуального права. Відкривши провадження у даній справі, суд дійшов вірного висновку про її підсудність Святошинському районному суду м. Києва і помилково вирішив питання щодо передачі справи за підсудністю Дарницькому районному суду м. Києва, оскільки такі процесуальні дії суду є суперечливими, виключають одна одну та повністю не відповідають вимогам закону.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала в частині передачі справи на розгляд Дарницькому районному суду м. Києва за підсудністю постановлена з порушенням норм процесуального права, що у відповідності до вимог п.4 ч.1 ст. 379 ЦПК України є підставною для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до вимог п. 6 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

А тому, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ТОВ «Гуель Парк» підлягає задоволенню, а ухвала Святошинського районного суду м. Києва від 28 вересня 2017 року в частині передачі справи на розгляд Дарницькому районному суду міста Києва за підсудністю підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_7, до якої приєдналася ОСОБА_5, та ОСОБА_13 в частині оскарження ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 28 вересня 2017 року про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_11 підлягає закриттю, з огляду на наступне.

Як вбачається, апеляційним судом було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_7 та за апеляційною скаргою ОСОБА_13

У вказаних апеляційних скаргах заявники просять апеляційний суд скасувати ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 28 вересня 2017 року в повному обсязі та постановити нову, якою визнати незаконним залишення арешту майна, що належить на праві власності ОСОБА_7 та ОСОБА_11, накладеного ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 23 травня 2017 року, після скасування апеляційною інстанцією ухвали про відкриття провадження у справі від 23.05.2017 року, та встановити порушеними їхні конституційні права і свободи поданим до суду позовом ТОВ «Гуель Парк».

Проте, із самого змісту апеляційних скарг вбачається, що ОСОБА_7 та ОСОБА_11 оскаржують ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 28 вересня 2017 року в повному обсязі, в тому числі і в частині залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_11

Так, частина 1 статті 293 ЦПК України (у редакції, що діяла до набрання чинності ЦПК України у редакції Закону №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року) містить перелік ухвал, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду.

До даного переліку не відносяться ухвали суду першої інстанції щодо вирішення питання про залучення до участі у справі третьої особи.

Відповідно до ч.2 ст. 293 ЦПК України (у редакції, що діяла до набрання чинності ЦПК України у редакції Закону №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року) заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включають до апеляційної скарги на рішення суду.

Оскільки апеляційне провадження у справі за апеляційними скаргами ОСОБА_7 та ОСОБА_11 в частині оскарження ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 28 вересня 2017 року про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_11 було відкрито апеляційним судом помилково, колегія суддів вважає, що воно в цій частині підлягає закриттю, а апеляційні скарги ОСОБА_7 та ОСОБА_11 в цій частині поверненню заявникам.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_7, до якої приєдналася ОСОБА_5, та апеляційної скарги ОСОБА_11, в частині оскарження ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 28 вересня 2017 року щодо повернення зустрічного позову ОСОБА_7 до ТОВ «Гуель Парк» про встановлення факту порушень будівництва та щодо відмови у скасуванні заходів забезпечення позову, колегія суддів дійшла висновків про те, що вирішуючи дані питання суд першої інстанції порушив порядок встановлений законом для їх вирішення.

Так, повертаючи зустрічний позов ОСОБА_7, суд першої інстанції зазначив, що діючим ЦПК України не передбачено прийняття зустрічного позову поза судовим засіданням. Суд дійшов висновку про те, що даний позов повинен бути поданим до належного суду за місцем розгляду основного позову або у порядку ст. 109 ЦПК України, про що зазначив у резолютивній часті оскаржуваної ухвали. У мотивувальній частині ухвали, суд будь - яких підстав чи мотивів, відповідно до яких він дійшов таких висновків не наведено, суд лише зазначив положення статті 123 ЦПК України.

Ухвала суду в цій частині повністю не відповідає вимогам закону виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог ч.1 ст.123 ЦПК України (у редакції, що діяла до набрання чинності ЦПК України у редакції Закону №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року) відповідач має право пред'явити зустрічний позов до початку розгляду справи по суті.

Частиною 2 статті 123 ЦПК України (у редакції, що діяла до набрання чинності ЦПК України у редакції Закону №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року) зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.15 постанови № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», судам слід мати на увазі, що оскільки від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, позову третьої особи із самостійними вимогами та об'єднання і роз'єднання позовів залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог, то ці процесуальні дії необхідно провадити у точній відповідності з правилами, встановленими статтями 123-126 ЦПК.

Згідно положень ст. 124 ЦПК України (у редакції, що діяла до набрання чинності ЦПК України у редакції Закону №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року) зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 119 і 120 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.

Як вбачається, відповідачем ОСОБА_7 було подано зустрічну позовну заяву до початку розгляду судом справи по суті, оскільки розгляд даної справи по суті не розпочався.

Разом з тим, нею дотримано вимог ч. 2 ст. 113 цього Кодексу (у редакції, що діяла до набрання чинності ЦПК України у редакції Закону №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року), якими передбачено, що зустрічний позов незалежно від його підсудності пред`являється в суді за місцем розгляду первісного позову.

Отже, оскільки зустрічний позов незалежно від його підсудності пред`являється до суду за місцем розгляду первісного позову, то правила ст. 109 ЦПК на нього не поширюються. Це пов`язано з правовою природою зустрічного позову, який є одним із засобів захисту від первинного позову, оскільки направлений на зарахування вимог або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову або коли вони випливають з одних правовідносин.

Зустрічний позов може бути прийнятий до спільного розгляду, коли обидва позови взаємно пов'язані і спільний їх розгляд є доцільним. Позови вважаються взаємозв'язаними, якщо обидва вони випливають з одного правовідношення або вимоги за ними здатні до зарахування. Взаємний зв'язок первісного і зустрічного позову може виявлятись у тому, що зустрічна вимога виключає вимогу первісну, або обидва випливають з однієї підстави, або взаємний зв'язок виникає з однорідності обставин виникнення взаємних матеріально-правових вимог між позивачем і відповідачем. Первісний і зустрічний позов можуть бути взаємозв'язаними і тоді, коли підстава зустрічного позову паралізує підставу первісного позову, а тому задоволення вимог відповідача виключає задоволення вимог позивача.

Суд першої інстанції зазначеного не врахував, належним чином не мотивував підстав щодо повернення зустрічного позову ОСОБА_7, а тому ухвала суду в цій частині підлягає скасуванню.

Крім того, судом порушено порядок розгляду заяв ОСОБА_7 та ОСОБА_11 про скасування заходів забезпечення позову, необґрунтованою є відмова суду у повторному розгляді цього питання з посиланням на те, що ухвала суду якою застосовано ці заходи залишена без змін ухвалою суду апеляційної інстанції.

Як вбачається, порядок розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову передбачено статтею 154 ЦПК України (у редакції, що діяла до набрання чинності ЦПК України у редакції Закону №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року).

Відповідно до ч.5 ст. 154 ЦПК України питання про скасування заходів забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб, не перешкоджає розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову.

Проте, вказаних вимог закону судом першої інстанції дотримано не було. Суд вирішив дане питання без повідомлення сторін при відкритті провадження у справі (що не передбачено нормами процесуального права) про що постановив один процесуальний документ, яким вирішив одночасно п'ять окремих процесуальних питання, а саме питання про відкриття провадження у справі, направлення справи за підсудністю до іншого суду, повернув зустрічний позов, залучив до участі у справі третю особу, залишив без задоволення заяви ОСОБА_7 та ОСОБА_11 про скасування заходів забезпечення позову.

Крім того, вирішуючи питання щодо скасування заходів забезпечення позову, судом, в порушення вимог п.3 ч.1 ст. 210 ЦПК України, не зазначено мотивів, з яких суд дійшов такого висновків, як не зазначено і закону, яким керувався суд, вирішуючи це питання у такий спосіб.

Та обставина, що ухвала суду, якою було забезпечено даний позов, залишена без змін ухвалою суду апеляційної інстанції не позбавляє заявників права на звернення до суду з заявою про скасування таких заходів забезпечення. Висновок суду в цій частині суперечить вимогам закону та прямо порушує право осіб на звернення до суду з такою заявою.

З урахуванням зазначеного, апеляційна скарга ОСОБА_7, до якої приєдналася ОСОБА_5, та апеляційна скарга ОСОБА_11 в частині оскарження ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 28 вересня 2017 року щодо повернення зустрічного позову та відмови у скасуванні заходів забезпечення позову підлягають задоволенню, а ухвала Святошинського районного суду м. Києва від 28 вересня 2017 року скасуванню в цій частині.

Отже, колегія суддів прийшла до висновку, що зазначені порушення судом першої інстанції норм процесуального права знайшли своє підтвердження під час перегляду справи апеляційним судом, що є підставою для задоволення апеляційної скарги позивача та часткового задоволення апеляційних скарг ОСОБА_7, до якої приєдналася ОСОБА_5, та ОСОБА_11 та скасування ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 28 вересня 2017 року в частині передачі справи на розгляд Дарницькому районному суду міста Києва, в частині повернення зустрічного позову ОСОБА_7, в частині відмови у скасуванні заходів забезпечення позову. В частині відкриття провадження ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 28 вересня 2017 року колегія суддів залишає без змін.

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_7, до якої приєдналася ОСОБА_5, за апеляційною скаргою ОСОБА_11 в частині оскарження ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 28 вересня 2017 року про залучення до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_11 підлягає закриттю та поверненню апеляційних скарг в цій частині заявникам.

Справа підлягає направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Оскільки суд апеляційної інстанції направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, то під час розгляду даної справи суду першої інстанції необхідно вирішити питання щодо прийняття (або неприйняття) зустрічної позовної заяви ОСОБА_7 для спільного розгляду з первісним позовом, необхідно розглянути та вирішити заяви ОСОБА_7 та ОСОБА_11 про скасування заходів забезпечення позову у визначеному законом порядку та ухвалити з цих процесуальних питань мотивовані судові рішення.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п.6 ч.1 ст. 374, ст.ст. 379, 381, 382 - 384 ЦПК України, -

постановила :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гуель Парк», подану представником ОСОБА_3, задовольнити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_7, до якої приєдналася ОСОБА_5, та апеляційну скаргу ОСОБА_11 задовольнити частково.

Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 28 вересня 2017 року в частині передачі справи на розгляд Дарницькому районному суду міста Києва, в частині повернення зустрічного позову ОСОБА_7 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гуель Парк» про встановлення факту порушень будівництва, в частині відмови у скасуванні заходів забезпечення позову скасувати.

В частині відкриття провадження ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 28 вересня 2017 року залишити без змін.

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_7, до якої приєдналася ОСОБА_5, за апеляційною скаргою ОСОБА_11 в частині оскарження ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 28 вересня 2017 року про залучення до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_11 закрити.

Апеляційні скарги ОСОБА_7, до якої приєдналася ОСОБА_5, та ОСОБА_11 в цій частині повернути заявникам.

Направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: