Ухвала суду № 71334171, 01.12.2017, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

01.12.17

Провадження № 1-кп/200/621/17

Справа № 200/15683/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2017 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді – Татарчук Л.О.,

судді Леонова А.А.

при секретарі – Плевако Ю.Д.,

за участю:

прокурора – Михайлова О.М.

захисника ОСОБА_1

представника потерпілого ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпро обвинувальний акт з додатками по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120174064000712 за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Приморського краю Російської Федерації, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст.115 КК України та ч.3 ст.289 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 за п.6, ч.2 ст.115 КК України та за ч.3 ст.289 КК України.

Ухвалою Бабушкінського райсуду м.Дніпропетровська від 08 листопада 2017 року задоволено клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про розгляд кримінального провадження щодо нього судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних.

В порядку ст.35 КПК України автоматизованою системою документообігу суду було відібрано сім присяжних: ОСОБА_4, ОСОБА_5. ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10

У дане судове засідання не з'явилися присяжні ОСОБА_6 та ОСОБА_4, про що надали відповідні заяви, де зазначили про те, що не можуть прийняти участь в судовому розгляді за станом здоров»я. З цих підстав просять звільнити від виконання обов'язків присяжного у даному провадженні.

Також під час відбору присяжних у відповідності до ст. 387 КПК України, судом у складі двох професійних суддів на місті вирішено щодо задоволення відводу та звільнення присяжного ОСОБА_10 від участі в розгляді даного кримінального провадження.

Заслухавши думку учасників судового провадження, які вважали за неможливе здійснити відбір присяжних, у зв'язку з відсутністю ОСОБА_6 та ОСОБА_4, але вважали за можливе звільнити присяжних ОСОБА_6 та ОСОБА_4 від обов'язків присяжного у даному кримінальному провадженні та задоволення відводу присяжного ОСОБА_10, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 387 КПК України відбір присяжних здійснюється після відкриття судового засідання. Головуючий повідомляє присяжним, яке провадження підлягає розгляду, роз'яснює їм права та обов'язки, а також умови їх участі в судовому розгляді. Кожен із присяжних має право заявити про неможливість його участі в судовому розгляді, вказавши на причину цього, та заявити собі самовідвід. Головуючий з'ясовує, чи немає передбачених цим Кодексом або законом підстав, які перешкоджають залученню громадянина в якості присяжного або є підставою для звільнення окремих присяжних від виконання їх обов'язків, а так само для звільнення присяжних від виконання їх обов'язків за їх усними чи письмовими заявами. Кожному з присяжних, який з'явився, учасники судового провадження можуть заявити відвід з підстав, передбачених статтями 75 і 76 цього Кодексу.

Усі питання, пов'язані зі звільненням присяжних від участі в розгляді кримінального провадження, а також із самовідводом і відводом присяжних, вирішуються ухвалою суду у складі двох професійних суддів, що постановляється після проведення наради на місці без виходу до нарадчої кімнати, крім випадків, коли вихід до нарадчої кімнати буде визнаний судом необхідним.

У відкритому судовому засіданні від присяжної ОСОБА_6 надійшла заява про неможливість приймати учать в розгляді даного кримінального провадження, у зв'язку з її станом здоров»я, від присяжної ОСОБА_4 також надійшла заява про те, що вона не може приймати участі в судовому засідання за станом здоров»я.

Враховуючи, що до початку відбору суду присяжних, присяжними ОСОБА_6 та ОСОБА_4 шляхом надання заяви повідомлено про неможливість виконувати обов'язки присяжного у даному провадженні, внаслідок якого просила звільнити її від виконання таких обов»язків, з метою забезпечення прав учасників судового провадження на справедливий та об»єктивний судовий розгляд, недопущення затягування строків розгляду провадження, суд вважає за необхідне заяву присяжних ОСОБА_6 та ОСОБА_4 задовольнити та звільнити їх від виконання обов»язків присяжного у даному кримінальному провадженні.

У зв»язку із звільненням присяжної ОСОБА_6 та ОСОБА_4 від виконання своїх обов»язків й задоволення відводу та звільнення присяжного ОСОБА_10 від участі в розгляді даного кримінального провадження, суд позбавлений можливості провести відбір присяжних, а тому з необхідністю визначення інших присяжних, кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 за п.6 ч.2 ст.115, ч.3 ст.289 КК України необхідно передати до канцелярії суду для виконання вимог передбачених ст. 35 КПК України в частині добору присяжних.

У судовому засіданні прокурор Михайлов О.М. вважав за необхідне продовжити відносно ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки ОСОБА_3 скоєно особливо тяжкі злочини, зокрема проти життя та здоров’я особи, з корисливих мотивів, він ніде офіційно не працює, а тому існують ризики перешкоджання здійсненню розгляду кримінального провадження з боку обвинуваченого ОСОБА_3

Заперечував проти клопотання захисника ОСОБА_1 про зміну обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу на домашній арешт.

Захисник ОСОБА_1 заперечував проти клопотання прокурора та прохав змінити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, так як ОСОБА_3 раніше не судимий, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, є учасником бойових дій в зоні проведення антитерористичної операції.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання свого захисника й також прохав змінити йому запобіжний захід на домашній арешт.

Вислухавши думку учасників процесу з приводу клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 строком на 60 днів, суд приходить до висновку щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, при цьому вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання захисника про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, з наступних підстав.

Так, відповідно до ст.331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України, положення якої передбачають, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, знищити, спотворити чи приховати документи і речі, які мають доказове значення у справі, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення і при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності вищезазначених ризиків суд зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; дані щодо особистості – міцність соціальних зв’язків, стан здоров’я, вік, наявність постійного місця роботи, репутацію, розмір майнової шкоди у завданні якої обвинувачується особа та інші відомості.

Крім того, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено.

Станом на 01 грудня 2017 року, строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 спливає 06 січня 2018 року, судовий розгляд по справі триває, остаточний відбір присяжних не відбувся, призначено додатковий виклик присяжних, а наступна дата судового засідання визначена поза межами строку дії попередньої ухвали про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого.

При цьому, ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, вчиненого проти життя та здоров’я особи, з корисливих мотивів, за яке передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі, в тому числі і довічне.

Тобто, суд вважає, що суворість покарання, яке може бути призначено у випадку доведеності вини ОСОБА_3 та серйозність висунутого йому обвинувачення, дає обґрунтовану підставу вважати наявність ризиків того, що обвинувачений може переховуватися від суду, перешкоджати здійсненню кримінального провадження, а тому жоден із більш м’яких запобіжних заходів, в тому числі і домашній арешт, не буде достатнім для запобігання вищезазначеним ризикам.

Крім того, ОСОБА_3 офіційно не працевлаштований, постійного доходу не має, а тому, з урахуванням стадії судового провадження, коли триває відбір присяжних, потерпілі та свідки не допитані, докази сторонами кримінального провадження суду не надані та не досліджувалися, існує висока вірогідність впливу з боку обвинуваченого на вищевказаних осіб, вчинення іншого кримінального правопорушення, у зв’язку із чим підстави для зміни обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу також відсутні.

Таким чином, з урахуванням викладених підстав, суд вважає, що даний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, відповідає не лише особі обвинуваченого ОСОБА_3 а й характеру та тяжкості злочинів, у вчиненні яких він обвинувачується, й такий, що виключає можливість перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню обвинуваченого від суду.

Крім того, суд вважає, що на стадії судового провадження, встановлені судом ризики на цей час продовжують існувати, що виправдовує тримання обвинуваченого під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу, а, отже, не суперечитиме вимогам ст.5 Конвенції та практиці ЄСПЛ.

Посилання захисту про те, що ОСОБА_3 раніше не судимий, одружений, має на утриманні неповнолітніх дітей, є учасником АТО, його стан здоров»я, суд не може розцінювати як підстави для зміни обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу на домашній арешт, так як з урахуванням обставин інкримінованих йому кримінальних правопорушень та їх тяжкості, дані обставини не можуть бути підставою для зміни запобіжного заходу, оскільки вказані захисником обставини мали місце і при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3, і самі по собі вони не зможуть мінімізувати встановлені наявні ризики та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

На підставі викладеного суд вважає доцільним продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Керуючись ст. 177, 183, 194, 350,383,387 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_6 та ОСОБА_4 – задовольнити.

Звільнити від участі у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 за п.6, ч.2 ст.115 КК України та за ч.3 ст.289 КК України, присяжну ОСОБА_6 та ОСОБА_4 .

У звязку з необхідністю визначення інших присяжних, кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 за п.6 ч.2 ст.115, ч.3 ст.289 КК України передати до канцелярії суду для виконання вимог передбачених ст. 35 КПК України в частині добору присяжних.

Клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів – задовольнити.

Продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 29 січня 2018 року, включно.

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 про зміну обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт – відмовити.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Л.О.Татарчук

Суддя А.Л.Леонов