Постанова № 71334029, 21.12.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шумського районного суду Тернопільської області від 21 вересня 2017 року у справі № 601/823/17 (постанова ухвалена у м.Шумськ у складі головуючого судді Ящук Т.М.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кременецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання провести перерахунок довічного утримання судді,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 26.05.2017 звернувся в суд з адміністративним позовом до Кременецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Кременецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови в перерахунку йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунку мінімальної заробітної плати 3200 гривень та зобов’язати Кременецьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області вчинити певні дії, а саме провести перерахунок та виплачувати йому щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, що становитиме 3200 гривень (мінімальна заробітна плата), які слід помножити на 10 розмірів мінімальних заробітних плат, що дорівнює 32000 гривень.

Постановою Шумського районного суду Тернопільської області від 21 вересня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для вирішення справи та порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт вказує, що з 01 січня 2017 року Кременецьким об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Тернопільської області проведено перерахунок довічного грошового утримання з розрахунку 1600 гривень. Зазначає, що із заявами про перерахунок довічного грошового утримання він звертався в управління Пенсійного фонду 09 січня та 12 квітня 2017 року, де просив провести перерахунок довічного грошового утримання виходячи з встановленої законодавством України мінімальної заробітної плати з розміру 3200 гривень. Проте, дані звернення в ТУ ДСА в січні 2017 року про видачу довідки про заробіток судді залишались практично без реагування, оскільки повторно була надіслана довідка про розрахунок заробітної плати судді виходячи з 1600 гривень з вихідним номером 628 від 16.12.2016 , хоча звернення в ТУ ДСА було як у грудні 2016 року так і в січні 2017 року і в цей час Законом України «Про державний бюджет України» мінімальна заробітна плата з 01.01.2017 була встановлена в розмірі 3200 гривень.

11 травня 2017 року відповіддю за підписом виконуючого обов’язки начальника Кременецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області ОСОБА_2, відмовлено в перерахунку згідно поданої заяви, оскільки не було представлено довідки судової адміністрації в розмірі встановленої Законом України «Про державний бюджет України на 2017 рік» №1801 від 21 грудня 2016 року мінімальної заробітної плати в розмірі 3200 гривень.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв’язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 із жовтня 2016 року перебуває у відставці, як суддя та йому призначено щомісячне довічне грошове утримання.

Судом також встановлено, що 06 жовтня 2016 року за № 502 територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Тернопільській області позивачу видано довідку про заробітну плату для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці, на підставі якої позивачу було призначено відповідачем довічне грошове утримання та 16 грудня 2016 року за № 628 – територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Тернопільській області було здано позивачу довідку про заробітну плату для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці , на підставі якої позивачу було проведено відповідачем перерахунок довічного грошового утримання, виходячи із збільшеного із 01 грудня 2016 року розміру мінімальної заробітної плати.

При зверненні позивача до відповідача з заявою про проведення перерахунку довічного грошового утримання із 01 січня 2017 року, виходячи із мінімальної заробітної плати 3200 грн, відповідач повідомив, що для цього йому необхідно представити довідку із територіального управління Державної судової адміністрації, яка б підтверджувало право на проведення позивачу перерахунку, що стверджується повідомленням відповідача № 913-1 від 25.04.2017.

Не погоджуючись із такою відмовою позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що такий є передчасним так, як він перед зверненням до відповідача про перерахунок довічного грошового утримання не звернувся до територіального управління державної судової адміністрації в Тернопільській області із заявою про видачу необхідної довідки.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, так як вони відповідають правильно встановленим обставинам справи та нормам чинного законодавства з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 2 частини 3 статті 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) встановлено, що Державна судова адміністрація України виконує функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України.

Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Тернопільській області є територіальним органом Державної судової адміністрації України та їй підпорядковується, відповідно до положення про територіальне управління Державної судової адміністрації, затвердженого головою Державної судової адміністрації України 25 вересня 2015 року.

Згідно з ч. 4 ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 = у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Частиною 5 цієї статті передбачено, що пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Проте, як встановлено судом, то в матеріалах справи відсутня довідка, яка була б видана територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Тернопільській області, на підставі якої позивачу із 01 січня 2017 року відповідач мав би право здійснити перерахунок довічного грошового утримання.

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що спір позивача є передчасним так, як він перед зверненням до відповідача про перерахунок довічного грошового утримання не звернувся до територіального управління Державної судової адміністрації в Тернопільській області із заявою про видачу довідки, на підставі якої відповідач зобов’язаний був би провести перерахунок.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні даного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Шумського районного суду Тернопільської області від 21 вересня 2017 року у справі №601/823/17 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27.12.2017