Постанова № 71334026, 27.12.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Гулида Р.М. та Кузьмича С.М.,

з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,

а також сторін (їх представників):

від позивача – не з’явився;

від відповідача - не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тячівського районного суду Закарпатської обл. від 29.11.2017р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення (суддя суду І інстанції: ОСОБА_2, час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 14 год. 42 хв. 29.11.2017р., м.Тячів Закарпатської обл.),-

В С Т А Н О В И Л А:

25.09.2017р. позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила скасувати постанову Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській обл. № 143/1007 від 07.09.2017р. по справі про адміністративне правопорушення (а.с.1-2).

Постановою Тячівського районного суду Закарпатської обл. від 29.11.2017р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.67-70).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржила позивач ОСОБА_1, яка покликаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким заявлений позов задоволити (а.с.75-76).

Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що, будучи притягнутою до адміністративної відповідальності за невиконання припису відповідача від 22.11.2016р., апелянт не отримувала цього припису; під час винесення постанови від 07.09.2017р. по справі про адміністративне правопорушення їй не було забезпечено згідно ст.268 КУпАП можливості скористатися юридичною допомогою адвоката та перекладача, оскільки вона є румункою і не володіє українською мовою. Також спірна постанова винесена відповідачем передчасно, оскільки строк виконання припису від 14.08.2017р. ще не закінчився.

Окрім цього, під час притягнення до адміністративної відповідальності відповідачем не дотримані строки накладення стягнення, установлені ст.38 КУпАП, пропущений також строк для подачі матеріалів посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, передбачений п.20 постанови КМ України № 407 від 07.06.2017р. «Про внесення змін до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю».

У зв’язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалося.

При цьому, колегія суддів відхиляє клопотання Державної архітектурно-будівельної інспекції України про відкладення розгляду справи (а.с.90), оскільки відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Будучи належним чином повідомленим 21.12.2017р. про час та місце розгляду справи, відповідач (суб’єкт владних повноважень) не був позбавлений можливості ознайомитися з матеріалами справи, в тому числі отримати копії відповідних документів, та подати відзив на апеляційну скаргу в установлені строки.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як достовірно встановлено судом першої інстанції, 22.11.2016р. посадовою особою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській обл. проведено позапланову перевірку об’єкта будівництва «Реконструкція житлового будинку під магазин в смт.Солотвино, вул.Горького, 1 Тячівського району» щодо дотримання суб’єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, за результатами чого виявлено порушення, а саме внесення ОСОБА_1 недостовірних даних в декларацію про готовність об’єкта до експлуатації № ЗК 143163050282 від 13.10.2016р. (реконструкція житлового будинку під магазин), а також відсутність документів, які зазначені в цій декларації.

За результатами перевірки було складено акт, протокол та винесено постанову № 370/1007 від 29.11.2016р., якою позивача притягнуто до адміністративно відповідальності за ч.13 ст.96 КУпАП України (а.с.22-23).

Вказана постанова позивачем не оскаржувалася; штраф згідно такої сплачений в повному обсязі (а.с.24).

Згідно винесеного за результатами цієї перевірки припису № 333-П/1007 від 22.11.2016р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, позивачу надано семимісячний термін на добровільне усунення виявлених порушень (до 22.06.2017р.) та вимогою повідомити Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській обл. про його виконання (а.с.61-62).

Разом з тим, протягом установленого строку позивач вимоги припису № 333-П/1007 від 22.11.2016р. не виконала та не повідомила відповідача про його виконання чи про причини неможливості виконання припису.

Посадовою особою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській обл. проведено упродовж 09.08.2017р.-14.08.2017р. позапланову перевірку на предмет виконання вимог припису № 333-П/1007 від 22.11.2016р., за результатами якої складено Акт перевірки № 278/1007 від 14.08.2017р. (а.с.7-16).

На підставі наведеного відповідачем оформлено протокол від 14.08.2017р. стосовно ОСОБА_1, відповідно до якого останньою не виконано законних вимог припису № 333/1007 від 22.11.2016р., чим порушено пп.«а» п.3 ч.3 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пп.3 п.11 постанови КМ України № 553 від 23.05.2011р. «Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.188-42 КУпАП (а.с.17-19). Також ним винесені припис № 127-П/1007 від 14.08.2017р. про зобов’язання позивача усунути виявлені правопорушення у містобудівній документації у відповідності до вимог чинного законодавства у двохмісячний строк (а.с.19) та постанову № 143/1007 від 07.09.2017р. по справі про адміністративне правопорушення, якою визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.188-42 КУпАП, та накладено на неї стягнення у виді штрафу в розмірі 5100 грн. (а.с.5-6).

Предметом оскарження в наведеній справі є постанова № 143/1007 від 07.09.2017р. по справі про адміністративне правопорушення, якою визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.188-42 КУпАП.

В частині правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.188-42 КУпАП колегія суддів враховує, що перевіркою, яка тривала впродовж 09.08.2017р.-14.08.2017р., відповідачем достовірно з’ясовано факт невиконання позивачем вимог припису № 333-П/1007 від 22.11.2016р. Згідно вказаного припису ОСОБА_1 зобов’язувалася у семимісячний строк усунути порушення у містобудівній документації, яке стосується реконструкції належного позивачу житлового будинку під магазин по вул.Горького, 1 в смт.Солотвино Тячівського району Закарпатської обл. (а.с.63).

Відповідно до вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затв. постановою КМ України № 553 від 23.05.2011р., припис є додатковим документом, що видається для усунення виявлених порушень та не виключає притягнення особи до відповідальності за виявлене порушення.

Факт невиконання законних вимог припису № 333-П/1007 від 22.11.2016р. позивачем не спростовано.

Відповідно до ч.1 ст.188-42 КУпАП невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю, тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Звідси, постанова № 143/1007 від 07.09.2017р. по справі про адміністративне правопорушення винесена відповідачем із дотриманням вимог закону.

В частині доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що припис Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській обл. № 333-П/1007 від 22.11.2016р. був вручений під розпис особисто ОСОБА_1 22.11.2016р., що стверджується копією вказаного припису (а.с.61-62). Під час отримання цього припису позивач будь-яких заяв чи скарг не зазначала.

Звідси, починаючи з 22.11.2016р., позивачу було достовірно відомо про наявність припису відповідача № 333-П/1007.

Під час оформлення матеріалів перевірки, а саме: Акта перевірки № 278/1007 від 14.08.2017р., протоколу від 14.08.2017р. про адміністративне правопорушення, припису № 127-П/1007 від 14.08.2017р., позивач відмовилася від підписання та отримання копій останніх, що засвідчується відповідними відмітками посадової особи відповідача.

Водночас позивачем не були заявлені вимоги про забезпечення їй перекладача та надання можливості скористатися правовою допомогою адвоката.

По причині наведеного копії цих документів були скеровані 15.08.2017р. на адресу позивача засобами поштового зв’язку (а.с.20, 59, 60).

У відповідь на вказані документи позивачем скеровано на адресу листа від 29.08.2017р., в якому вона наголосила на безпідставному та повторному її притягненні до відповідальності за одне і теж порушення; згідно цього листа відповідач не виявила бажання бути присутньою під час розгляду справи 07.09.2017р. (а.с.58).

Стосовно повторного притягнення до адміністративної відповідальності колегія суддів звертає увагу на те, що постановою відповідача № 370/1007 від 29.11.2016р. притягнуто позивача до відповідальності за ч.13 ст.96 КУпАП (а.с.22-23).

Приписами ст.96 КУпАП передбачена відповідальності за експлуатація об'єктів будівництва, які завершені будівництвом з 19.01.2012р. та не прийняті в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, вчинені щодо об'єктів I-ІІІ категорії складності.

Звідси, апелянт помилково вказує на те, що її двічі притягнуто до адміністративної відповідальності за одне й те саме правопорушення, оскільки ч.13 ст.96 КУпАП передбачає відповідальність за наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, а ч.1 ст.188-42 КУпАП стосується відповідальності за невиконання припису органу державного архітектурно-будівельного контролю. Вказані норми передбачають різні склади адміністративних правопорушень та визначають нетотожні заходи відповідальності.

Також спірною постановою № 143/1007 від 07.09.2017р. по справі про адміністративне правопорушення позивача притягнуто до відповідальності за невиконання припису № 333-П/1007 від 22.11.2016р. Покликання апелянта на припис № 127-П/1007 від 14.08.2017р. є помилковим, оскільки цей припис не покладався відповідачем в основу притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст.188-42 КУпАП; також ним надано повторний двомісячний строк для усунення виявлених правопорушень у містобудівній документації, який завершувався 14.10.2017р.

Під час винесення постанови № 143/1007 від 07.09.2017р. по справі про адміністративне правопорушення відповідачем дотримані строки, передбачені ч.1 ст.38 КУпАП.

Зокрема, вказаною нормою передбачено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Оскільки факт невиконання законних вимог (припису) посадової особи органу державного архітектурно-будівельного контролю виявлено 14.08.2017р., вказане правопорушення носить триваючий характер, тому спірна постанова № 143/1007 від 07.09.2017р. винесена із дотриманням двомісячного строку, який обчислюється з дня виявлення порушення (тобто, із дати складання протоколу про адміністративне правопорушення).

Відповідно до п.20 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затв. постановою КМ України № 553 від 23.05.2011р. (із змінами і доповненнями), протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Разом з тим, позивачем не доведено порушення відповідачем наведених вимог та не вказано, яким чином порушення вказаного строку впливає на її законні права та інтереси.

Таким чином, відповідачем правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.188-42 КУпАП, через що є відсутніми правові підстави для скасування спірної постанови в справі про адміністративне правопорушення.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Із урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов є безпідставним та необґрунтованим, а тому не підлягає до задоволення, з вищевикладених мотивів.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстави для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ст.ст.243, 271, 272, 286, 310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тячівського районного суду Закарпатської обл. від 29.11.2017р. в адміністративній справі № 307/2369/17 залишити без задоволення, а вказану постанову суду – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена у касаційному порядку.