Ухвала суду № 71333481, 28.12.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа № 826/20084/14

У Х В А Л А

28 грудня 2017 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Костюк Л.О., перевіривши матеріали заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про перегляд постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у зв'язку з нововиявленими обставинами у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України, треті особи: Нотаріальна палата України, ОСОБА_3, Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «НАДРА», Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Альфа - Банк» про визнання не чинними та скасування п.1 та п. 2 Постанови КМУ № 662 від 26.11.2014 року,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2014 року , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися Окружного адміністративного суду міста з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України, треті особи: Нотаріальна палата України, ОСОБА_3, Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «НАДРА», Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Альфа-Банк» про визнання незаконними та скасування пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року.

В позовній заяві ОСОБА_1, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд визнати незаконними пункти 1 та 2 Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» (затвердж. 26.11.2014 року прем'єр-міністром України Яценюком А.П. та у зв'язку з цим не чинними з моменту набрання законної сили рішенням адміністративного суду.

Позивач - ОСОБА_2 в уточненому адміністративному позові просив суд: визнати незаконними і, як наслідок, нечинними, окремі положення Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а саме:

а) Пункт 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині:

«а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)» та

доповнити розділ пунктом 11 такого змісту:

« 11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання.

Для одержання виконавчого напису подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору;

б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання;

в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості;

г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання;

ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.».

б) Пункт 2 Змін, а саме -

« 2. Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:

«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 березня 2015 року адміністративні позови були задоволені частково.

Не погоджуючись із зазначеною постановою ПАТ «Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», ПАТ «Альфа-Банк та Кабінетом Міністрів України були подані апеляційні скарги, які ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року були залишені без задоволення, а постанова ОАС м. Києва від 20 березня 2015 року - без змін.

На ухвалу Київського ААС від 14 травня 2015 року Кабінетом Міністрів України та Публічним акціонерним Товариством «Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» було подано касаційні скарги.

Так, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 листопада 2015 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.03.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2015 року у справі № 826/20084/14, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року, з врахуванням висновків, викладених в ухвалі ВАС України від 24 листопада 2015 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Позивачами, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, подано апеляційні скарги, у яких скаржники просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Свої вимоги апелянти аргументують тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права та надано невірну правову оцінку діям відповідача щодо правомірності прийняття оспорюваної постанови в частині, оскільки, на їх думку, зазначений нормативно-правовий акт є неузгодженим з існуючим законодавством та суперечить йому.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задоволено, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року - скасовано

Визнано незаконною та не чинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме:

п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині "а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»;

доповнити розділ пунктом 11 такого змісту:

« 11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання.

Для одержання виконавчого напису подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору;

б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання;

в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості;

г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання;

ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу».

п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів:

«Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:

«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».

Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та не чинною Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднена, після набрання постановою законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

13 грудня 2017 року, через канцелярію Київського апеляційного адміністративного суду, надійшла заява від Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14.

Відповідно до пунктів 12, 13 Перехідних положень КАС України в редакції від 15.12.2017 року, заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Відповідно до ч. 2 ст. 250 КАС України (редакція чинна на момент подання заяви) суддя не пізніше наступного дня після надходження заяви до адміністративного суду перевіряє її відповідність вимогам статті 248 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими обставинами.

Так, перевіривши вказану заяву, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 248 КАС України до заяви додаються копії заяви відповідно до кількості осіб, які брали участь у справі, та документ про сплату судового збору.

До заяви додано квитанцію №0.0.914976480 від 13.12.2017 року на суму 55, 00 грн.

Питання, пов'язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір».

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору встановлюється в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Адміністративний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подано у грудні 2014 року.

Відповідно до редакції Закону України «Про судовий збір», яка діяла на момент звернення до суду, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, ставка судового збору складає - 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Сума мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2014 року складала 1 218, 00 грн.

Отже, загальна сума до сплати при подачі заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами становить: 73, 08 грн.*110% = 80, 39 грн.

Як вбачається із наданого платіжного доручення судовий збір сплачений не в повному обсязі.

Частинами 1 та 2 статті 44 КАС України (від 03.10.2017 року №2147-VІІІ), визначено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Сплата судового збору за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в силу положень ст. 364 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з такою заявою.

Згідно з ч. 3 ст. 366 КАС України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 169, 364, 366, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст.328 п.12, 13 Перехідних положень КАС України КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Заяву Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про перегляд постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у зв'язку з нововиявленими обставинами у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України, треті особи: Нотаріальна палата України, ОСОБА_3, Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «НАДРА», Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Альфа - Банк» про визнання нечиними та скасування п.1 та п. 2 Постанови КМУ № 662 від 26.11.2014 року,- залишити без руху.

Надати Публічному акціонерному товариству «Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

У разі невиконання ухвали у зазначений вище строк заява буде повернута особі, що її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Суддя Костюк Л.О.