Постанова № 71333085, 19.12.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Чумака С. Ю.,

судді: Олефіренко Н.А. Юрко І.В. ,

секретар судового засідання: Федосєєва Ю.В.,

за участі представника відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Квартал 5» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року у справі № 804/6093/17 (суддя І інстанції Букін Л.Є.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Квартал 5» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В ИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.08.2017 року № НОМЕР_1 про зобов’язання ТОВ «Квартал 5» сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 11900,6 грн., за платежем: 14040001, акцизний податок з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, задовольнивши позовні вимоги.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач зазначив, що податкова декларація акцизного податку за звітний (податковий) період – квітень 2017 року подана 11.05.2017 року. Граничний термін подання декларації акцизного податку припадає на 20.05.2017 року, тобто на вихідний день – суботу, а відтак останній днем граничного строку подання декларації акцизного податку за квітень 2017 року вважається 22.05.2017 року. Відповідно десятий календарний день, що настає за 22.05.2017 року, припадає на 01.06.2017 року, при цьому, акцизний податок сплачено 31.05.2017 року, тобто до збігу граничного строку сплати податкового зобов’язання, визначеного ст. 57, 222 ПК України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила такі обставини.

11.05.2017 року позивачем подано до відповідача податкову декларацію з акцизного податку за квітень 2017 року, суму податку визначено у розмірі 119 006 грн., сплачено 31.05.2017 року, що підтверджується платіжним дорученням № 29472 та не заперечується відповідачем. (а.с. 20)

Відповідачем проведено камеральну перевірку ТОВ “Квартал 5” з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з акцизного податку за квітень 2017 року, за результатами якої складено акт від 19.07.2017 року № 7572/04-36-40-05-389206278.

Перевіркою термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з акцизного податку встановлено порушення вимог статті 57 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з акцизного податку.

На підставі акта перевірки від 19.07.2017 року №7572/04-36-40-05-389206278 відповідачем прийнято та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення від 11.08.2017 року № НОМЕР_1, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 10% за платежем акцизного податок на загальну суму 11 900, 6 грн. за затримку на 1 календарний день сплати грошового зобов'язання у сумі 119 006 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду.

При вирішенні справи колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 ПК податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, зокрема, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з пунктом 49.20 статті 49 ПК якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК передбачено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 222.3.1 пункту 222.3 статті 222 ПК України суми акцизного податку перераховуються до бюджету суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період.

Водночас вказані норми не містять посилання конкретно на підпункт 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 ПК щодо визначення строків подання податкової декларації, а містять лише загальне поняття – граничний строк, передбачений цим Кодексом для подання податкової декларації.

Натомість пункт 49.20 статті 49 ПК чітко визначає, що якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

У вказаному пункті статті 49 ПК немає поняття «переноситься», а вжито термін «вважається», що не допускає жодних двозначних трактувань.

Відповідно до пункту 56.21 статті 56 ПК у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Європейська конвенція про обчислення строків (ETS № 76) від 16 травня 1972 року, яка застосовується до обчислення строків у цивільних, комерційних і адміністративних справах, у статті 5 вказує, що при обчисленні строку суботи, неділі та офіційні свята враховуються. Однак, якщо diesadquem (для цілей цієї Конвенції термін «diesadquem» означає день, у який строк спливає) строку, до спливу якого має бути здійснена та чи інша дія, припадає на суботу, неділю, офіційне свято чи день, який вважається офіційним святом, встановлений строк продовжується на перший робочий день, який настає після них.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що у разі якщо останній день строку подання податкової декларації, передбачений підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 ПК, припадає на вихідний або святковий день, граничним строком подання такої декларації є перший після нього робочий день. Тому початок перебігу встановленого пунктом 57.1 статті 57 ПК десятиденного строку для сплати зазначеного у декларації податкового зобов’язання пов’язаний саме із таким робочим днем.

Оскільки останній день строку подання позивачем податкової декларації, передбачений підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 ПК, припав на вихідний день

(20 травня 2017 року – субота), граничним строком подання такої декларації є операційний (банківський) день, що настає за вихідним днем – 22 травня 2017 року (понеділок), і саме від цієї дати розпочинається відлік десятиденного строку сплати узгодженого зобов’язання відповідним платником, а тому останнім днем сплати податкового зобов’язання з акцизного податку в даному випадку для позивача було 1 червня 2017 року.

Враховуючи, що податкове зобов’язання з ПДВ було сплачено ТОВ «Квартал 5» 31 травня 2017 року, тобто в межах строку, встановленого пунктом 57.1 статті 57 ПК, у відповідача не було підстав для застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції за порушення строку сплати суми грошового зобов’язання з акцизного податку за відповідний період.

Вказаний висновок судовою колегією здійснений з урахуванням правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 9 червня 2015 року (справа № 21-18а15), яка відповідно до вимог ч. 2 ст. 161 та ч. 1 ст. 244-2 КАС України повинна враховуватись судами при застосуванні правових норм в аналогічних правовідносинах.

Вирішуючи питання про можливість касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до п. 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.

За приписами п. 6 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 статті 4 КАС України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2017 рік” розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня 2017 року становить 1600 гривень, тобто до незначних у 2017 році відносяться справи щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 160 тисяч гривень.

Як зазначалось вище, предметом спору в даній справі є податкове повідомлення-рішення від 11.08.2017 року № НОМЕР_1 про зобов’язання позивача сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 11900,6 грн., тобто загальна сума нарахованого штрафу складає 11900,6 гривень, що не перевищує 160 тисяч гривень, у зв’язку з чим справа, яка розглядається, на час ухвалення постанови суду апеляційної інстанції є незначною, а тому оскарженню не підлягає.

Повний текст складений 22 грудня 2017 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Квартал 5» задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року у справі № 804/6093/17 скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Квартал 5» задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 11.08.2017 року № НОМЕР_1.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: С.Ю. Чумак

Суддя: Н.А. Олефіренко

Суддя: І.В. Юрко