Постанова № 71332935, 19.12.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2017 р. Справа№ 911/2832/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Яковлєва М.Л.

Доманської М.Л.

за участю секретаря судового засідання Берегової Н.М.

та представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 19.12.2017

розглянувши апеляційну скаргу арбітражного керуючого Франко О.П.

на постанову Господарського суду Київської області від 08.11.2017

у справі № 911/2832/17 (суддя Лопатін А.В.)

за заявою боржника Приватного підприємства "Вілта-Сервіс"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Київської області від 08.11.2017 у справі № 911/2832/17, зокрема, визнано банкрутом Приватне підприємство "Вілта-Сервіс" та відкрито його ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено Капелюшного Ігоря Вікторовича (09113, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1); заяву арбітражних керуючих Старжинської Т.Ю. та Франка О.П. про участь у даній справі залишено без задоволення, інше.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, арбітражний керуючий Франко О.П. звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Київської області від 08.11.2017 по справі № 911/2832/17 в частині призначення ліквідатором Приватного підприємства "Вілта-Сервіс" Капелюшного І.В.; ліквідатором банкрута призначити арбітражного керуючого Франка О.П. При цьому, скаржник звернувся з клопотанням про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник посилається на те, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному дослідженні обставин справи.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 30.11.2017 для розгляду апеляційної скарги арбітражного керуючого Франка О.П. у справі № 911/2832/17 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Верховець А.А., судді: Яковлєв М.Л., Доманська М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2017

клопотання арбітражного керуючого Франка О.П. про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги задоволено, відновлено арбітражному керуючому Франку О.П. пропущений строк на подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу арбітражного керуючого Франка О.П. на постанову Господарського суду Київської області від 08.11.2017 у справі № 911/2832/17 до провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 19.12.2017.

14.12.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів скаржник подав заяву про проведення розгляду апеляційної скарги Франка О.П. призначеної на 19.12.2017 р. без його участі.

З 15 грудня 2017 року набрав чинності Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII (далі - ГПК України).

Відповідно до пп. 9 п. 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Частинами 1, 3 статті 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

З огляду на вказані норми процесуального законодавства, розгляд справ судом апеляційної інстанції здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження, тобто без проведення підготовчого засідання.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає за необхідне здійснювати розгляд справи в порядку § 3 глави 1 розділу IV ГПК України, оскільки апеляційна скарга прийнята до провадження та її розгляд призначений в судовому засіданні ухвалою від 04.12.2017 року до набрання чинності новою редакцією ГПК України.

В судове засідання 19.12.2017 інші представники сторін не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлялись завчасно та належним чином.

Враховуючи, що сторони про розгляд апеляційної скарги повідомлені належним чином, апелянт надав клопотання про розгляд апеляційної скарги без його участі, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за наявними матеріалами справи без присутності представників сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 240 ГПК України, рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених ГПК. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

Згідно з ч.4 ст. 240 ГПК України, передбачено що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Згідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України передбачено що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень ГПК розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 2343-XII, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень. Статтею 80 ГПК передбачено що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга арбітражного керуючого Франка О.П. на постанову Господарського суду Київської області від 08.11.2017 в частині призначення ліквідатором ПП "Вілта-Сервіс" Капелюшного І.В. підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст.269 ГПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до цивільного законодавства України.

Згідно ч. 3 ст. 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Отже, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку ст. 95 Закону № 2343-XII є: прийняття рішення власником майна (або органом, уповноваженим управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду із заявою, проведення аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна, його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника, аналіз пасиву боржника шляхом публікації оголошення, повідомлення кредиторів про ліквідацію юридичної особи боржника з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості.

Проведення аналізу активу та пасиву боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до п. З ст. 11 Закону № 2343-ХІІ. Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого ст. 105 ЦК України. Нормами ч. 1 ст. 37 Закону № 2343-ХІІ визначено, що у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатор Приватного підприємства "Вілта-Сервіс" Капелюшний І.В. звернувся до Господарського суду Київської області з заявою про порушення справи про банкрутство, у зв'язку з недостатністю активів боржника для повного задоволення кредиторських вимог, у порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.10.2017 р. порушено провадження у справі про банкрутство ПП "Вілта-Сервіс".

17.10.2017 р. судом у встановленому чинним законодавством порядку було зроблено запит щодо надання кандидатури арбітражного керуючого на посаду ліквідатора ПП "Вілта-Сервіс".

У відповідь на вказаний судовий запит через комп'ютерну програму "Діловодство спеціалізованого суду" до Господарського суду Київської області надійшла довідка за результатами застосування автоматизованої системи з кандидатурою арбітражного керуючого Франка Олега Павловича.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.10.2017 р. розгляд справи відкладено на 08.11.2017 р., та зобов'язано арбітражного керуючого Франка Олега Павловича, кандидатуру якого визначено автоматизованою системою з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, подати до суду до 08.11.2017 р. заяву щодо участі останнього у даній справі.

07.11.2017 р. через канцелярію Господарського суду Київської області арбітражним керуючим Франком О.П. подано заяву разом з документами які містяться в матеріалах справи на участь у справі про банкрутство.

Також до суду надійшла заява арбітражного керуючого Старжинської Т.Ю. про участь у справі у якості ліквідатора.

Постановою Господарського суду Київської області від 08.11.2017 р. визнато банкрутом Приватне підприємство "Вілта-Сервіс" (09221, Київська область, Кагарлицький район, с. Леонівка, вул. Радянська, буд. 129; код ЄДРПО України 32485716) та відкрито його ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено Капелюшного Ігоря Вікторовича (09113, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1); заяву арбітражних керуючих Старжинської Т.Ю. та Франка О.П. про участь у даній справі залишено без задоволення.

Обираючи зазначену кандидатуру арбітражного керуючого на призначення ліквідатором банкрута та приймаючи оскаржувану постанову у відповідній частині, суд першої інстанції виходив з того, що Капелюшний І.В., як особа, яка виконувала повноваження ліквідатора підприємства у досудовій процедурі ліквідації, є найбільш прийнятною кандидатурою, яка має усі необхідні знання та можливості для подальшого здійснення повноважень ліквідатора ПП " Вілта-Сервіс ", а враховуючи диспозитивний характер ст. 95 Закону про банкрутство щодо призначення ліквідатора банкрута та приймаючи до уваги фінансове становище боржника, суд дійшов висновку про призначення ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії боржника Капелюшного І.В.

Проте, перевіряючи в апеляційному порядку законність винесення даної постанови на предмет дотримання норм законодавства під час призначення ліквідатора банкрута, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її скасування в частині призначення ліквідатором голову ліквідаційної комісії боржника Капелюшного І.В. як такого, що прийнятий з порушенням норм матеріального права, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство, арбітражний керуючий - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку. ( ч. 1 ст. 41 Закону).

Частиною 2 ст. 114 зазначеного Закону визначено, що розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором не можуть бути призначені арбітражні керуючі:

1) які є заінтересованими у цій справі;

2) які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня усунення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років;

3) яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов'язків, покладених цим Законом;

4) які мають конфлікт інтересів (особи, у яких виникає суперечність між власними чи їх близьких осіб майновими, немайновими інтересами та повноваженнями арбітражного керуючого).

До призначення арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) особа повинна подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 95 Закону про банкрутство, за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого.

Частиною 1 ст. 114 Закону про банкрутство передбачено, що кандидатура арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

За приписами абз. 4 ч. 1 ст. 114 Закону про банкрутство, у разі якщо від арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), визначеного автоматизованою системою, не надійшла заява про згоду стати розпорядником майна в цій справі, то розпорядника майна призначає суд без застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Відповідно до пунктів 4.1., 4.4. Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, затвердженого постановою пленуму Вищого господарського суду України 14.07.2016 № 8, автоматизований відбір кандидатів на призначення арбітражних керуючих у справах про банкрутство здійснюється автоматизованою системою з дотриманням Закону про банкрутство та цього Положення у всіх випадках призначення вперше арбітражного керуючого та може за ініціативою суду застосовуватися у разі необхідності заміни арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у справах про банкрутство.

Електронний запит судді на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) здійснюється з урахуванням процедури провадження у справі про банкрутство та особливостей банкрутства окремих категорій боржників згідно з розділом VII Закону.

Отже, законодавством про банкрутство не передбачено винятків щодо вчинення суддею, якому передано на розгляд заяву про порушення справи про банкрутство боржника в порядку ст. 95 Закону про банкрутство, електронного запиту на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором підприємства-боржника, за наявності правових підстав для прийняття такої заяви до розгляду.

Відповідно до п. 36.7. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.13 № 01-06/606/2013 «Про Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI)» ліквідатором боржника, що ліквідується власником, може бути голова ліквідаційної комісії або арбітражний керуючий, який призначається в порядку, встановленому Законом для призначення розпорядника майна, тобто кандидатура арбітражного керуючого на призначення ліквідатором визначається судом за допомогою автоматизованої системи з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство (частина друга статті 95 Закону).

Таким чином, на підставі аналізу вищенаведених норм чинного законодавства, можна дійти висновку, що кандидатура ліквідатора боржника визначається судом, але із застосуванням автоматизованої системи із числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, і лише у разі якщо від арбітражного керуючого не надійшла заява про згоду стати ліквідатором в конкретній справі, останній призначається судом без застосування автоматизованої системи на підставі поданих суду заяв.

Водночас, враховуючи особливості провадження у справі про банкрутство за ст. 95 Закону про банкрутство, господарський суд має право відхилити визначену автоматизованою системою кандидатуру арбітражного керуючого та призначити ліквідатором боржника, що ліквідується власником, особу, яка виконувала повноваження голови ліквідаційної комісії в досудовому порядку, зважаючи на власну оцінку кандидатур та усі обставини справи. При цьому, відхилення господарським судом визначеної автоматизованою системою кандидатури арбітражного керуючого та покладання обов'язків на голову ліквідаційної комісії повинно бути вмотивованим.

Як встановлено судом, автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство визначено кандидатуру арбітражного керуючого Франка О.П. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 246 від 02.04.2013 року ) для призначення ліквідатором ПП "Вілта-Сервіс".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2017 року, серед іншого, зобов'язано арбітражного керуючого Франка О.П. , кандидатуру якого визначено автоматизованою системою з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, подати до суду до 08.11.2017 р. заяву щодо участі останнього у даній справі до якої долучити належним чином завірені копії свідоцтва на право зайняття діяльністю арбітражних керуючих та договору страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші документи, передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

На виконання зазначених норм закону та ухвали суду у визначений судом строк арбітражним керуючим Франком О.П. ,07.11.2017 року подано суду заяву, в якій останній погодився на призначення його ліквідатором банкрута, зазначивши про відсутність обмежень, визначених Законом про банкрутство, та повідомив про наявність організаційно-технічних можливостей для виконання відповідних функцій та про відсутність завантаження у справах про банкрутство.

В той же час, аналізуючи кандидатуру арбітражного керуючого Франка О.П., місцевий господарський суд зазначив що арбітражним керуючим Франком О.П. долучено до заяви про участь у справі про банкрутство неповний перелік документів, а саме, серед додатків наявні договори страхування професійних ризиків арбітражного керуючого, проте, не надано доказів набрання чинності вищевказаними договорами, а саме, доказів оплати страхового внеску.

Також місцевий господарський суд зазначив, що ліквідатор боржника - Капелюшний Ігор Вікторович проживає в м. Біла Церква, а арбітражний керуючий Франко Олег Павлович - у м. Рівне, в той час як, боржник зареєстрований в Київській області, що, в свою чергу, у разі призначення ліквідатором арбітражного керуючого Франка О.П. включає додаткові витрати та сприяє менш якісній та ефективній роботі арбітражного керуючого (ліквідатора), виключає економію часу та оперативне реагування по всіх напрямках та обов'язках, визначених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Проте, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, не погоджується з місцевим господарським судом щодо неналежного подання арбітражним керуючим Франком О.П. документів на підтвердження участі арбітражного керуючого у справі про банкрутство, а саме неподанням апелянтом разом із заявою та наданими документами доказів оплати страхового внеску.

Як вбачається з матеріалів справи до заяви арбітражного керуючого Франка О.П. на участь у справі про банкрутство, в додатках є копія договору добровільного страхування цивільно-правової відповідальності арбітражного керуючого № CO-17-0026-231 від 31.03.2017 р.

Крім цього, Законом про банкрутство передбачено подання арбітражним керуючим заяви на підтвердження участі у справі.

Додаткова інформація від апелянта, зокрема згідно ухвали суду від 18.10.2017 не вимагалась.

Необґрунтованим є твердження суду першої інстанції щодо економічної доцільності призначення саме ліквідатором Капелюшного І.В. з огляду на його проживання в м. Біла Церква.

В той же час, аналізуючи кандидатуру арбітражного керуючого Франка О.П., місцевим господарським судом не встановлено будь яких обмежень, які б унеможливлювали призначення останнього у якості ліквідатора банкрута.

Судом першої інстанції не враховано досвіду роботи апелянта як ліквідатора, присвоєння п'ятого рівня кваліфікації арбітражного керуючого.

Відтак, подання особою, яку обрано автоматизованою системою, заяви-згоди на участь у справі в установлені судом строки та за відсутності встановлених законом обмежень, виключає наявність конкуренції арбітражних керуючих та необхідність вирішення питання визначення кандидатури розпорядника майна боржника на загальних конкурентних засадах.

При цьому, досліджуючи кандидатуру апелянта, яку було обрано автоматизованою системою та якою надано суду відповідну заяву про згоду стати ліквідатором банкрута, господарським судом жодним чином не мотивовано відповідних висновків її відхилення та призначення іншої кандидатури.

Крім того, судова колегія зазначає, що призначення голови ліквідаційної комісії ліквідатором боржника, що ліквідується власником, здійснюється господарським судом у виняткових випадках (в залежності від конкретних обставин справи), оскільки голова ліквідаційної комісії (ліквідатор) підпадає під ознаки заінтересованої особи стосовно боржника і відповідно до частини шостої статті 95 Закону несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів.

Тобто, призначення голови ліквідаційної комісії боржника ліквідатором банкрута є правом суду і його призначення можливе лише як виняток.

В даному ж випадку, місцевий суд формально дослідив наявні кандидатури та дійшов помилкового висновку про призначення ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії боржника, не навівши при цьому будь-яких обґрунтованих та беззаперечних мотивів.

За вказаних вище обставин, призначення ліквідатором банкрута Капелюшного І.В. на загальних конкурентних засадах, за наявності згоди арбітражного керуючого Франка О.П., якого обрано автоматизованою системою та за відсутності підстав для відмови у її призначенні, визначених ст. 114 Закону про банкрутство, є порушенням вимог Закону, а відтак колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги арбітражного керуючого Франка О.П., скасування постанови Господарського суду Київської області від 08.11.2017 року в частині призначення ліквідатором ПП "Вілта-Сервіс" голову ліквідаційної комісії боржника та прийняття в цій частині нового рішення про призначення на відповідну посаду арбітражного керуючого Франка Олега Петровича.

Керуючись статтями 269, 270, 271, 273, 275, 277, 280, 282 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Франко О.П. на постанову Господарського суду Київської області від 08.11.2017 у справі № 911/2832/17 задовольнити.

2. Пункт 3 резолютивної частини постанови Господарського суду Київської області від 08.11.2017 у справі №911/2832/17 скасувати.

В цій частині прийняти нове рішення:

"Ліквідатором банкрута призначити арбітражного керуючого Франка Олега Петровича (№ ліцензії арбітражного керуючого АВ 566988 від 10.10.2011, свідоцтво арбітражного керуючого № 245 від 02.04.2013).

3. В іншій частині постанову Господарського суду Київської області від 08.11.2017 у справі № 911/2832/17 залишити без змін.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 20.12.2017.

Головуючий суддя А.А. Верховець

Судді М.Л. Яковлєв

М.Л. Доманська