Постанова № 71332879, 27.12.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2017 року Справа № 904/7046/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач),

суддів: Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А.,

при секретарі судового засідання : Саланжій Т.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 4/81 від 03.01.2017;

від відповідача: не з`явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області, ухваленого суддею Бондарєвим Е.М. 08.08.2017 року, повний текст якого складений 14.08.2017, у справі № 904/7046/17

за позовом Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро Дніпропетровської області

про стягнення 57 602,83 грн. штрафу за несвоєчасну доставку порожніх вагонів за лютий 2017 року

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2017р. у даній справі (суддя Бондарєв Е.М.), позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вулиця Тверська, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 108; ідентифікаційний код 40081237) на користь Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, код 00191023) суму штрафу у розмірі 49 812,02 грн. та 1 429,2 грн. витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що:

- оскільки затримка деякого вантажу сталася на станціях ДП "Донецька залізниця" у зв'язку із руйнуванням залізничної інфраструктури на частині території Донецької залізниці, таким чином, розмір штрафу судом зменшено на 80% із заявлених 2 052,60 грн. до 410,52 грн.;

- частково здійснено невірний розрахунок штрафу в зв'язку з неврахуванням фактів прострочення доставки вагонів на адресу відповідача. Всього з цієї причини неправомірно заявлено 2 241,79 грн.; затримка деяких власних вагонів на шляху прямування сталася у зв'язку з усуненням технічних несправностей. Оскільки затримка вагонів в процесі перевезення сталася з причин, що залежать від вантажовласника, то термін доставки було збільшено. Всього через затримку власних вагонів на шляху прямування через усунення технічних несправностей за залізничними накладними неправомірно заявлено штраф на загальну суму 3 906,94 грн.

Не погодившись з рішенням суду, до апеляційного господарського суду звернулось Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" із апеляційною скаргою. Посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2017 року по справі № 904/7046/17 в частині відмови у задоволенні вимог в розмірі 7790,81 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ПрАТ "Північний ГЗК" задовольнити повністю, судові витрати за розгляд апеляційної скарги просить стягнути з відповідача.

В іншій частині рішення не оскаржується.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на наступне.

Відповідно до пункту 1.2 Правил обчислення термінів доставки вантажу (далі - Правила), затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №64. термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Згідно п.2.9. Правил у разі затримки вантажу в процесі перевезення термін доставки збільшується на термін:

-виконання митних та інших адміністративних правил;

-тимчасової перерви в перевезенні, яка трапилася не з вини залізниці;

-необхідний для ветеринарного огляду та напування тварин;

-вивантаження зайвої маси, виправлення навантаження або упаковки, а також на перевантаження, які трапилися з вини відправника;

-інших затримок, які трапились з вини відправника чи одержувача.

Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки, повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.

Звертає увагу суду, що у накладних, відправлених зі станцій Донецької області відсутні будь-які відомості щодо затримки вагонів за актами загальної форми чи з інших причин, які б давали Залізниці право на збільшення терміну доставки за спірними накладними.

Вважає, що господарським судом не надано належної оцінки вказаним обставинам справи та не прийнятий до уваги той факт, що відповідачем не надано належних доказів, які б давали залізниці право на збільшення терміну доставки за спірними накладними, внаслідок чого суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зменшення частини штрафу на 80 % із заявлених 2 052,60 грн. до 410,52 грн.

У разі наявності причин, що дають право залізниці на збільшення терміну доставки, такі причини повинні зазначатись залізницею у графі 49 накладної.

Відповідач не скористався своїм правом внести у спірні накладні №№48192876, 48225494, 53997441, 48540132, 48538722, 48541429, 48541445 дані щодо зміни маршруту прямування, збільшення відстані перевезення або інші відомості щодо причин, які б давали залізниці право на збільшення терміну доставки вантажу за спірними накладними.

При цьому відповідач не повідомив позивача про те, що затримка вантажу сталась у зв'язку зі зміною маршруту прямування поїздів через пошкодження залізничних шляхів та не вжив жодних заходів для усунення порушень господарського зобов'язання зі своєчасної доставки вантажу.

За накладними № 34623728, 34623736, 35695311, 35695329, 43900166 (позиції № 132, 133, 130, 131, 127 у розрахунку) позивач погоджується із твердженням відповідача щодо збільшення термінів доставки у випадках затримки вантажу з вини одержувача. Проте, вказане збільшення термінів було враховане при розрахунку суми штрафу. Обґрунтування зменшення суми штрафу за вказаними накладними саме на 2 241,79 грн. у рішенні не зазначено.

Отже, позивач не погоджується зі зменшенням суми штрафу за накладними № 34623728, 34623736, 35695311, 35695329, 43900166 на 2 241,79 грн.

Відповідач у відзиві на позов зазначав, а суд при винесенні рішення врахував, що за накладними №№ 35401090 від 12.02.2017 (позиція № 39 у розрахунку), № 35382928 від 22.02.2017(позиція № 110 у розрахунку), № 35386531 від 22.02.2017 (позиція № 111 у розрахунку), № 35494764 від 18.02.2017 (позиція № 98 у розрахунку), № 355851 16 від 18.02.2017 (позиція № 99 у розрахунку), № 3553851 1 від 16.02.2017 (позиція № 90 у розрахунку), № 43687557 від 03.02.2017 (позиція № 1 у розрахунку), № 41274044 від 06.02.2017 (позиція № 8 у розрахунку), необхідно було збільшити термін доставки, відповідно до п. 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажів, на термін, який трапився не з вини залізниці.

Проте, відповідачем не враховані Розяснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 р. N 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею", а саме абз. 2 п. 3.11 Розяснень: "Згідно з пунктом "в" статті 130 Статуту належним доказом прострочення доставки вантажу залізницею є накладна. Доказом затримки, яка трапилася з вини відправника чи одержувача, що дає право залізниці на збільшення терміну доставки вантажу відповідно до пункту 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажів, є відмітка у перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції і календарним штемпелем. Тому відсутність такої відмітки на накладній позбавляє залізницю права на збільшення терміну доставки вантажу.".

У накладних № 35401090, 35382928, 35386531, 35494764, 35585116, 35538511, 43687557, 41274044 відсутні відмітки щодо затримки вагонів з вини відправника, що позбавляє Відповідача права на збільшення терміну доставки.

Таким чином, відповідачем хибно зазначено про зменшення розміру штрафу за накладними № 35401090, 35382928, 35386531, 35494764, 35585116, 35538511, 43687557, 41274044 на суму 3 906,94 грн. Штраф за прострочення доставки за вказаними накладними розраховано вірно.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" (далі за текстом - постанова Пленуму) рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Скаржник вважає, що господарським судом Дніпропетровської області, всупереч вищезазначеним положенням, не проведено аналізу усіх складових даної справи, що призвело до помилкового трактування згаданих приписів, та, в свою чергу, винесення необґрунтованого рішення

Судом першої інстанції, всупереч вимогам ст. 43 ГПК України, не надано належної оцінки доданим ПрАТ "Північний ГЗК" доказам, зокрема, інформації, зазначеній в спірних накладних.

Розпорядженням керівника апарату суду ОСОБА_2 від 08.11.2017 № 1920/17 у звязку з перебуванням у відпустці судді доповідача Верхогляд Т.А., відповідно до п. 2.3.50. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматичний розподіл справи № 904/7046/17 за результатами якого, головуючим суддею (доповідачем) призначено ОСОБА_3

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду у від 09.11.2017 року у складі колегії суддів: головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач), суддів: Науменка І.М., Євстигнеєва О.С, апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду у судовому засіданні на 27.11.2017 року.

Розпорядженням керівника апарату суду ОСОБА_2 від 27.11.2017 № 2002/17 призначено автоматичну зміну складу колегії суддів, у зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Євстигнеєва О.С.

Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів для розгляду справи обрано колегіє суддів у складі: головуючого судді Білецької Л.М. (доповідача), суддів Верхогляд Т.А., Науменка І.М.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 27.11.2017 вище вказана колегія суддів прийняла справу до свого провадження.

В судовому засіданні 27.11.2017 оголошено перерву до 11.12.2017, та, в подальшому, до 27.12.2017.

Згідно з розпорядженням керівника апарату суду ОСОБА_2 від 26.12.2017 № 2145/17 здійснено автоматичну зміну складу колегії суддів у зв`язку з відпусткою судді Науменка І.М.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів для розгляду справи № 904/7046/17 обрано колегію суддів у складі: ОСОБА_3 (головуючого, доповідача), суддів Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.12.2017 справу прийнято до провадження вказаною колегією суддів.

27.12.2017 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач проти апеляційної скарги заперечував, посилаючись на відповідність оскаржуваного рішення вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи, зазначаючи, що сума штрафу, заявлена позивачем в розмірі 2052,60 грн. є необґрунтованою, оскільки підтверджена дефектними актами, якими засвідчено порушення залізничної інфраструктури, що призвело до збільшення терміну доставки вантажу; сума штрафу в розмірі 2241,79 грн. також заявлена неправомірно, оскільки за накладними, зазначеними у таблиці розрахунку штрафу, вагони затримані з вини вантажоодержувача у зв`язку з неприйняттям та скупченням вагонів по станції Терни, про що здійснені відмітки в графі 49 залізничних накладних; щодо розміру штрафу в сумі 3906,94 грн. він також заявлений неправомірно, оскільки затримка сталась не з вини залізниці, у зв`язку з усуненням технічних несправностей. Отже, на думку відповідача, штраф, який не підлягає стягненню, складає 8201,33 грн.

В судових засіданнях представники учасників процесу надали пояснення по справі та навели обґрунтування своїх вимог з посиланням на норми законодавства.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представників учасників апеляційного провадження, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2017 року у справі №904/7046/17 слід залишити без змін з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - залізниця, відповідач) у лютому 2017 року здійснило перевезення порожніх вагонів, одержувачем яких було Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - одержувач, позивач).

У лютому 2017 року на адресу позивача (одержувача) надійшли вагони за залізничними накладними (а.с. 18-150 том 1) (далі разом - накладні).

Під час здійснення перевезень вантажів відповідачем було допущено прострочення термінів доставки, що підтверджується календарними штемпелями на залізничних накладних, а саме: вантаж доставлено одержувачу з порушенням терміну доставки, визначеного статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (далі - Правила обчислення термінів доставки вантажу).

Отже, позивач, посилаючись на допущене відповідачем прострочення термінів доставки вантажу, що передбачено статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, на підставі статті 116 Статуту залізниць України нарахував та просив суд стягнути з відповідача штраф у загальному розмірі 57 602,83 грн.

Позивачем дотримано вимоги статті 136 Статуту залізниць України, якими встановлюється можливість подання позовів до залізниць у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог статті 134 цього Статуту, зокрема, від дня видачі вантажу, багажу або вантажобагажу - для претензій з приводу прострочення доставки вантажу, багажу або вантажобагажу (пункт "д" абзацу 2 статті 134 Статуту залізниць України).

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до частини 2 статті 908 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (частина 3 статті 909 Цивільного кодексу України).

Відповідно до підпункту 8 пункту 6 розділу 1 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

При цьому, Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (стаття 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме пунктом 1.1. "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503, а також статтею 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Накладна згідно з вказаними Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Згідно зі статтею 22 Статуту за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Відповідно до статті 41 Статуту залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами обчислення термінів доставки вантажів, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно з пунктом 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажу (далі - Правила), термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Пунктом 1.1. наведених Правил визначено терміни, в які залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1. наведеного пункту, у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками у великотоннажних контейнерах термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 200 км.

Пунктом 2.1. вказаних Правил визначено, що обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.

Разом з тим, згідно з пунктом 2.4. наведених Правил, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (пункт 2.9. Правил).

Відповідно до статті 116 Статуту за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.

Залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.

Відповідно до положень зазначених норм залізниця доставляє вантажі за відповідну кількість діб, при цьому початок першої доби настає з 24 години дати приймання вантажу до перевезення.

У Інформаційному листі Вищого господарського суду України № 01-06/420/2012 від 04.04.2012 "Про обчислення термінів доставки залізницею вантажів та визначення розміру штрафу за порушення цих термінів" зазначено, що встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин).

Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш як на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченого статтею 116 Статуту штрафу відсутні.

Відповідно до п.8 Правил видачі вантажів, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної.

Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або не загального користування.

Як вбачається з накладних та підтверджується календарними штемпелями на накладних (а.с. 18-150 том 1), доданих до позовної заяви, вантаж відповідачем доставлено позивачу із порушенням встановленого терміну доставки.

Позивачем, за порушення строків доставки вагонів за накладними №№48192876, 48225494, 53997441, 48540132, 48538722, 48541429, 48541445 нараховано суму штрафу у розмірі 2 052,60 грн.

При цьому, за даними накладними приймання вантажів до перевезення здійснювалося на станціях Донецької залізниці Єнакієве, Волноваха, Маріуполь-Сортувальний.

Пунктом 1 Наказу Міністерства юстиції України від 17.06.2014 № 953/5 "Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції" та Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 р. № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення", визначено території проведення АТО, у т.ч.: м. Єнакієве (АТО), м. Маріуполь (лінія зіткнення).

У зв'язку із руйнуванням залізничної інфраструктури на частині території Донецької залізниці (дефектні акти додаються), Укрзалізницею було внесені значні зміни до діючого Порядку направлення вагонопотоків та план формування вантажних поїздів (Оперативна вказівка № 20/ПФ від 09.07.2015).

Через руйнування залізничної інфраструктури на дільниці: Ясинувата Авдіївка вагонопотік на Придніпровську залізницю слідував за зміненим маршрутом, зі станції Єнакієве - через станції: Ясинувата - Костянтинівка - Слов'янськ зі здачею по стику Пост 4 км через Південну залізницю.

Згідно плану формування поїздів, вагонопотік зі станцій Сартана, Маріуполь на Придніпровську залізницю повинен був слідувати за маршрутом: Волноваха - Ясинувата -Авдіївка - Красноармійськ зі здачею по стику Чаплине.

Через руйнування залізничної інфраструктури на дільниці: Ясинувата - Авдіївка вагонопотік на Придніпровську залізницю слідував за зміненим маршрутом, а саме: зі станцій Сартана, Велико-Анадоль, Маріуполь: Волноваха - Комиш-Зоря - Пологи -Чаплине.

Станція Волноваха входить до переліку контрольних пунктів в'їзду - виїзду на залізничних шляхах, де здійснюється контрольно-перевірочні заходи транспортного засобу, рухомого складу, відповідно до Додатку 2 до Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, затвердженого наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 12.06.2015 року № 415 ог.

Зазначене вище призвело до збільшення терміну доставки вантажу.

Разом з тим, відповідно до ст. 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" встановлено, що торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини.

Порядок, підстави та строк видачі Сертифікатів про настання форс-мажорних обставин встановлений Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними ТПП форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Відповідно до Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, податковим та/чи іншим зобов'язанням, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Вказаний Регламент ТПП є спеціальною нормою, яка регулює відповідні правовідносини, а тому учасники таких правовідносин повинні дотримуватись вимог, викладених у Регламенті ТПП.

Зважаючи на ту обставину, що у матеріалах справи відсутній сертифікат ТПП України, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що розмір неустойки може бути зменшений, оскільки ці обставини є винятковими. Винятковість цих обставин доводами апеляційної скарги не спростована.

Разом з тим, згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 83 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) надавала право суду у виняткових випадках зменшувати розмір штрафу, який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до пункту 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", передбачено, що, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

З урахуванням повноважень господарського суду, передбачених ст.83 ГПК України (в редакції до 15.12.2017), судом обґрунтовано зменшено штраф, нарахований за накладними №№48192876, 48225494, 53997441, 48540132, 48538722, 48541429, 48541445 на 80%, (1 642,08 грн.) та присуджено до стягнення 410,52 грн. штрафу.

Колегія також погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо нарахування штрафу за видатковими накладними №№34623728, 34623736, 35695311, 35695329, 43900166.

Так, пунктом 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажів встановлені випадки збільшення терміну доставки у разі затримки вантажу в процесі перевезення, у т.ч. на термін затримок, які трапились з вини відправника чи одержувача.

Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах.

Відповідно до п. 3 Правил складання актів, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезень вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами. Один примірник акта загальної форми ГУ-23, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала.

Згідно з п. 9 Правил користування вагонами і контейнерами, про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ.

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів форми ГУ-23А, що складається станцією.

Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів.

Відповідно до пунктів 4.2, 4.3 Правил оформлення перевізних документів, під час перевезення передбачені цими Правилами відмітки зазначаються у графі 49 "Відмітки залізниці". У разі складання акта в графі 49 "Відмітки залізниці" зазначаються його номер і коротко причина, з якої його складено.

За залізничними накладними №№34623728, 34623736, 35695311, 35695329, 43900166, згідно наданих в матеріали справи актів форми ГУ-23А, на шляху прямування по станціях Жовті Води, Рядова, Савро вагони були затримані за наказами про затримку № 457 від 26.02.2017, № 461 від 26.02.2017, № 471 від 28.02.2017 у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником ПрАТ "Північний ГЗК" та скупченням вагонів по станції Терни з вини вантажоодержувача.

Оскільки порожні власні вагони за вищезазначеними накладними затримувались у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником (позивачем) через несвоєчасне вивільнення колій станції призначення від вантажу, то правові підстави для стягнення з відповідача 2 241,79 грн. штрафу за доставку вагонів за накладними №№34623728, 34623736, 35695311, 35695329, 43900166 відсутні.

Предметом позову також було стягнення штрафу у розмірі 3 906,94 грн. за залізничними накладними №№35401090, 35382928, 35386531, 35494764, 35585116, 35538511, 43687557, 41274044.

Згідно п. 4.1. Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених в Міністерстві юстиції України 14.02.2015 року за № 168/26613, випуск власних вантажних вагонів на колії загального користування допускається після відповідного огляду їх технічного стану працівниками вагонного господарства.

Пунктом 4.2. вказаних вище Правил, встановлено, що при перебуванні власних вантажних вагонів на коліях загального користування їх технічне обслуговування проводиться так само, як і для вагонів інвентарного парку залізниць.

Для організації безперебійної експлуатації власних вантажних вагонів на коліях загального користування власник (орендар, оператор) вагонів може укласти договір із залізницею (вагоноремонтним підприємством) про гарантоване усунення несправностей, що виникають під час руху, з відчепленням від поїзда.

У разі відсутності договору про гарантоване обслуговування власних вантажних вагонів вагоноремонтне підприємство, у районі обслуговування якого відчеплено вагон, надсилає за місцезнаходженням власника (орендаря, оператора) запит про ремонт вагона. Власник самостійно вирішує питання ремонту таких вагонів.

Так, за залізничними накладними №№35401090, 35382928, 35386531, 35494764, 35585116, 35538511, 43687557, 41274044 вагони перебували на ремонті або технічному обслуговуванню, через що і відбулася затримка вагонів.

Отже, затримка вагонів за вищесказаними накладними в процесі перевезення сталася не з вини залізниці, у зв'язку з чим термін доставки у цьому випадку, відповідно до п. 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажів, збільшується на термін, який стався не з вини залізниці.

Таким чином, у задоволенні вимог про стягнення штрафу по спірним накладним №№35401090, 35382928, 35386531, 35494764, 35585116, 35538511, 43687557, 41274044 у розмірі 3 906,94 грн. обґрунтовано відмовлено.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, в силу статті 525 Цивільного кодексу України, не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, про те, що скаржником не наведено доводів, які спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у рішенні, за цих обставин апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду від 08.08.2017 по справі № 904/7046/17 без змін.

Керуючись ст.ст. 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2017 року у справі № 904/7046/17залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2017 року у справі №904/7046/17 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складений 28.12.2017 року.

Головуючий суддяЛ.М. Білецька

СуддяЮ.Б. Парусніков

СуддяТ.А. Верхогляд