YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Київська область

/

Господарський суд Київської області

Ухвала суду № 71332435, 18.12.2017, Господарський суд Київської області

Дата ухвалення

18.12.2017

Номер справи

911/2910/17

Номер документу

71332435

Форма судочинства

Господарське

Компанії, зазначені в тексті судового документа

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про призначення судової експертизи

та зупинення провадження у справі

"18" грудня 2017 р. Справа № 911/2910/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ресіліент Матюші", с. Матюші Білоцерківського району,

до відповідачасільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Щорса, с. Яблунівка Білоцерківського району,

про усунення перешкод у користуванні майном

Суддя О.В. Конюх

за участю представників учасників справи:

від позивача:ОСОБА_1, довіреність від 07.08.2017;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 18.10.2017;

ВСТАНОВИВ:

товариство з обмеженою відповідальністю "Ресіліент Матюші" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Щорса, в якому просить суд:

усунути перешкоди у користуванні єдиним масивом земельних ділянок шляхом зобов'язання сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Щорса (код 03755452) звільнити єдиний масив земельних ділянок загальною площею 128 га у межах Пилипчанської сільської ради Білоцерківського району Київської області, до складу якого входять земельні ділянки за такими кадастровими номерами:

3220485100:01:013:0087; 3220485100:01:013:0073; 3220485100:01:013:0077; 3220485100:01:013:0064; 3220485100:01:013:0082; 3220485100:01:013:0068; 3220485100:01:013:0086; 3220485100:01:013:0074; 3220485100:01:013:0080;

3220485100:01:013:0066; 3220485100:01:013:0085; 3220485100:01:013:0084;

3220485100:01:013:0070; 3220485100:01:013:0075; 3220485100:01:013:0053;

3220485100:01:013:0049; 3220485100:01:013:0067; 3220485100:01:013:0057;

3220485100:01:013:0043; 3220485100:01:013:0071; 3220485100:01:013:0062;

3220485100:01:013:0065; 3220485100:01:013:0039; 3220485100:01:013:0069;

3220485100:01:013:0041; 3220485100:01:013:0024; 3220485100:01:013:0040;

3220485100:01:013:0042; 3220485100:01:013:0044; 3220485100:01:013:0030;

3220485100:01:013:0047; 3220485100:01:013:0059; 3220485100:01:013:0072;

3220485100:01:013:0031; 3220485100:01:013:0045; 3220485100:01:013:0025;

3220485100:01:013:0076; 3220485100:01:013:0078; 3220485100:01:013:0079;

3220485100:01:013:0037; 3220485100:01:013:0055; 3220485100:01:013:0032;

3220485100:01:013:0029; 3220485100:01:013:0083; 3220485100:01:013:0061;

3220485100:01:013:0081; 3220485100:01:013:0060; 3220485100:01:013:0056;

3220485100:01:013:0054; 3220485100:01:013:0052; 3220485100:01:013:0051;

3220485100:01:013:0050; 3220485100:01:013:0048; 3220485100:01:013:0046;

3220485100:01:013:0033; 3220485100:01:013:0034; 3220485100:01:013:0035;

3220485100:01:013:0036; 3220485100:01:013:0038; 3220485100:01:013:0028;

3220485100:01:013:0027; 3220485100:01:013:0026; 3220485100:01:013:0058;

3220485100:01:013:0063, що належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Ресіліент Матюші";

- стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Щорса на користь позивача судовий збір в сумі 1 600,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в квітні-травні 2017 року ТОВ "Ресіліент Матюші" придбало за договорами купівлі-продажу для ведення сільськогосподарської діяльності єдиний масив ділянок загальною площею 128 га в межах Пилипчанської сільської ради Білоцерківського району Київської області, до складу якого входять вище перелічені земельні ділянки. В подальшому працівники ТОВ "Ресіліент Матюші" виявили на вказаному земельному масиві посіви соняшнику, які, як було встановлено в ході проведення слідчих дій у межах кримінального провадження №12017110030003551, були засіяні та оброблялися відповідачем. Листом від 21.07.2017 позивач звернувся до відповідача з вимогою звільнити масив земельних ділянок. За зверненням позивача 18.09.2017 було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства, за результатами якої було встановлено, що посіви та збирання урожаю соняшнику на земельних ділянках, які входять до масиву земельних ділянок, проведено СВК ім. Щорса. Так, до матеріалів позовної заяви додано копію Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 18.09.2017, відповідно до якого державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель встановлено, що:

станом на 18.09.2017 земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 128 га, розміщені в адмінмежах Пилипчанської сільської ради, належать ТОВ «Ресіліент Матюші» на підставі договорів купівлі-продажу 64 земельних ділянок по 2 га кожна;

земельні ділянки входять до складу земельної ділянки загальною площею 411,2 га, яка відповідно до розпорядження Білоцерківської РДА №46 від 04.1995 надана в постійне користування КСП імені Щорса;

Державний акт серія І-КВ №001537 від 07.06.2016 зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №10п. Інформація щодо припинення права постійного користування землею відповідно до вказаного Державного акту у міськрайонного управління у Білоцерківському районі та м. Біла Церква Головного управління Держгеокадастру у Київській області відсутня;

земельна ділянка не зареєстрована у Державному земельному кадастрі;

зі слів директора СВК ім. Щорса посіви та збирання урожаю на вищевказаних земельних ділянках проведено СВК імені Щорса.

Ухвалою суду від 02.10.2017 у справі №911/2910/17 позовну заяву повернуто позивачу без розгляду на підставі пп.4, 5 ч.1 ст. 63 ГПК України. (суддя А.Ю. Кошик)

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2017 ухвалу господарського суду Київської області від 02.10.2017 скасовано; справу №911/2910/17 направлено на розгляд господарському суду Київської області.

Ухвалою суду від 08.11.2017 прийнято до розгляду суддею Конюх О.В. та порушено провадження у справі, розгляд справи призначено в засідання на 27.11.2017.

23.11.2017 від сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Щорса до господарського суду Київської області надійшла заява про відкладення розгляду справи.

27.11.2017 від товариства з обмеженою відповідальністю "Ресіліент Матюші" до господарського суду Київської області надійшли додаткові документи із відповідним супровідним листом.

Ухвалою суду від 27.11.2017 розгляд справи №911/2910/17 відкладено на 12.12.2017.

29.11.2017 від товариства з обмеженою відповідальністю "Ресіліент Матюші" до господарського суду Київської області надійшли додаткові документи із відповідними супровідними листами.

11.12.2017 від позивача надійшли письмові пояснення щодо відсутності у СВК імені Щорса права користування земельними ділянками ТОВ «Ресіліент Матюші», в яких позивач зазначає, що згідно Державного акту на право постійного користування землею серії І-КВ №001537, КСП ім. Щорса у постійне користування було передано 411,2 га землі. При цьому зі змісту державного акту не вбачається за можливе встановити місце розташування цієї земельної ділянки та встановити чи входить спірний масив земельних ділянок до її складу. Крім того, наголошує, що реорганізація КСП ім. Щорса шляхом перетворення в СВК ім. Щорса є підставою для припинення права постійного користування, наданого КСП ім. Щорса відповідно до розпорядження Білоцерківської РДА від 04.12.1995 №46 та Державного акту відповідно до пункту 3 частини 1 ст. 27 Земельного кодексу від 18.12.1990.

На підставі наведеного, позивач твердить, що у відповідача відсутні будь-які права на земельні ділянки позивача, що входять до складу масиву земельних ділянок, з огляду на що, на думку позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню.

12.12.2017 від сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Щорса до господарського суду Київської області надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову повністю та твердить, що жодних земельних ділянок, які б належали позивачу, СВК імені Щорса не займало.

Свою позицію обґрунтовує тим, що відповідно до розпорядження Білоцерківської РДА №46 від 04.12.1995 КСП ім. Щорса, правонаступником якого є СВК ім. Щорса, передано у постійне користування 411,2 гектарів землі, в адміністративних межах Яблунівської сільської ради 283,2 га та в межах Пилипчанської сільської ради 128 га Білоцерківського району Київської області, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею, виданого 04.12.1995 згідно розпорядження Білоцерківської РДА №46, серії І-КВ №001537, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №10п. Відповідач, посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 №5-рп/2005 твердить, що Державний акт є дійсним і СВК імені Щорса має право користуватися земельними ділянками, зазначеними в акті.

На даний час, СВК ім. Щорса користується однією земельною ділянкою площею 128 га, яка розташована в межах Пилипчанської сільської ради, іншими земельними ділянками на території Пилипчанської сільської ради СВК ім. Щорса не користується. Вказує, що земельна ділянка в розмірі 128 га знаходиться в полі загальною площею 168 га, 40 га належить іншому сільськогосподарському підприємству, площі 128 га та 40 га розділені між собою польовою дорогою, будь які інші межові знаки на даному полі відсутні.

Відповідач вказує, що користується своїми землями законно, а землі позивача самовільно не займав. На підтвердження викладеного відповідач надає копію Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 20.11.2017, відповідно до якого державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель встановлено, що:

земельна ділянка сільськогосподарського призначення загальною площею 128 га в адмінмежах Пилипчанської сільської ради використовується СКВ імені Щорса, входить до складу земельної ділянки загальною площею 411,2 га, яка відповідно до розпорядження Білоцерківської РДА №46 від 04.1995 надана в постійне користування КСП імені Щорса;

Державний акт серія І-КВ №001537 від 07.06.2016 зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №10п. Інформація щодо припинення права користування землею відповідно до вказаного Державного акту у міськрайонного управління у Білоцерківському районі та м. Біла Церква Головного управління Держгеокадастру у Київській області відсутня;

земельна ділянка не зареєстрована у Державному земельному кадастрі; на земельній ділянці відсутні межові знаки.

Також відповідачем подано копію Податкової декларації з плати за землю за 2017 рік, згідно якої в користуванні відповідача на підставі Державного акту І-КВ №001537 знаходиться земельна ділянка кадастровий номер 3220489700:01:013:0010 площею 128,2404 га; а також копії платіжних доручень, якими відповідач сплачував зобовязання з плати за землю за 2017 рік.

В судовому засіданні 12.12.2017 в порядку ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 18.12.2017.

13.12.2017 від товариства з обмеженою відповідальністю "Ресіліент Матюші" до господарського суду Київської області надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

15.12.2017 набрав чинності ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017; відповідно до пункту 9 Перехідних положень ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 справи у судах першої інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відтак, справу №911/2910/17 слід розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання.

15.12.2017 від товариства з обмеженою відповідальністю "Ресіліент Матюші" до господарського суду Київської області надійшли письмові пояснення, в яких позивач зазначає, що проведення у даній справі експертизи є неможливим та недоцільним, з огляду на те, що : по-перше, у відповідача відсутня технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, відображеної в державному акті, в натурі (на місцевості). На підставі наведеного, позивач прийшов до висновку, що у випадку призначення судової експертизи за відсутності необхідних та достатніх для експертного дослідження матеріалів призведе до затягування судового процесу і порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, стосовно права кожного на розгляд справи упродовж розумного строку. По-друге, вирішення питання, які суд має намір поставити експерту, не мають значення для розгляду даної справи. Необхідність з'ясування того, чи накладаються земельні ділянки позивача, що входять до складу масиву земельних ділянок, з земельною ділянкою відповідача, відображеною в державному акті, у межах судової експертизи існувала б у тому випадку, як би відповідач належними та допустимими доказами підтвердив би, що йому належить право постійного користування за державним актом.

18.12.2017 від товариства з обмеженою відповідальністю "Ресіліент Матюші" до господарського суду Київської області надійшла відповідь на відзив, в якому позивач зазначає, що податкова декларація та документи щодо сплати за землю за 2017 рік не можуть вважатись належним доказом наявності у відповідача права постійного користування масивом земельних ділянок. Вказує, що зі змісту податкової декларації вбачається, що відповідач сплачує плату за землю щодо земельної ділянки загальною площею 128,2404 га з кадастровим номером 3220489700:01:013:0010, тобто щодо іншої земельної ділянки, ніж земельні ділянки, з приводу яких виник спір у цій справі.

В судове засідання 18.12.2017 з'явилися представники позивача та відповідача.

Представники позивача в усних поясненнях заперечували проти призначення експертизи в даній справі, з мотивів викладених у письмових заявах поданих до суду.

Представники відповідача підтримали призначення експертизи у справі, мотивуючи тим, що на земельних ділянках відсутні межові знаки, відтак без проведення експертизи неможливо ані встановити, де знаходяться земельні ділянки, придбані позивачем, ані в майбутньому виконати рішення суду у справі.

Суд прийняв до уваги твердження позивача щодо недоцільності призначення експертизи в даній справі, однак не погоджується з такими.

Відповідно до ч.1, ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. (ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.1, ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч.1, 3 та 4 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для зясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначається судом.

З огляду на те, що :

позивач твердить, що відповідач самовільно користувався та користується земельними ділянками (зокрема, здійснював посіви соняшнику та збирання урожаю), які входять до масиву земельних ділянок, що належать на праві приватної власності ТОВ "Ресіліент Матюші";

відповідач визнає, що користується у межах Пилипчанської сільської ради Білоцерківського району Київської області лише однією земельною ділянкою з кадастровим номером 3220489700:01:013:0010 та сплачує за неї належну плату за землю та не вчиняє жодних перешкод у користуванні позивачем його земельними ділянками, стверджуючи, що земельні ділянки жодним чином не співпадають;

на земельних ділянках відсутні межові знаки;

в матеріалах справи відсутні графічні матеріали щодо повного чи часткового накладення спірних земельних ділянок позивача на землі, якими користується відповідач, а відповідач зазначену обставину заперечує,

жодна із сторін не надала висновку експерта з цього питання

для прийняття законного обґрунтованого рішення щодо усунення перешкод у користуванні єдиним масивом земельних ділянок шляхом зобов'язання сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Щорса (код 03755452) звільнити єдиний масив земельних ділянок загальною площею 128 га у межах Пилипчанської сільської ради Білоцерківського району Київської області (або відмови в задоволенні вимоги про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками) суду слід встановити не лише наявність та законність підстав користування землею позивача та відповідача, але й достовірно встановити, чи накладаються спірні земельні ділянки позивача на земельну ділянку, користування якою визнає відповідач (з кадастровим номером 3220489700:01:013:0010), а відтак встановити на підставі належних доказів факт порушення відповідачем права позивача, на захист якого подано позов.

Однак, встановлення навності чи відсутності факту накладення земельної ділянки з кадастровим номером 3220489700:01:013:0010 на земельні ділянки позивача, виходить за межі компетенції господарського суду та потребує спеціальних знань у галузі землеустрою та землеупорядкування, суд приходить до висновку, що для повного, обєктивного розгляду всіх обставин справи, необхідним є призначення судової земельно-технічної експертизи.

Згідно п.6.1 Розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5) основними завданнями земельно-технічної експертизи є: визначення фактичного землекористування земельними ділянками, а саме фізичних характеристик земельних ділянок (конфігурації, площі, промірів тощо); визначення відповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об'єктів відносно меж земельних ділянок їх розташуванню у відповідній технічній документації; визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки; визначення можливості розподілу (порядку користування) земельними ділянками, розробка варіантів їх розподілу (порядку користування); визначення можливих варіантів підходу та проїзду до земельних ділянок, встановлення земельного сервітуту.

Відповідно до ч.1 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Визначаючись з експертною установою, яка проводитиме експертизу, господарський суд враховує положення пункту 1.5. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5 за приписами якої, експертизи проводяться, як правило, за зонами регіонального обслуговування.

Відтак, проведення експертизи слід доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська,6).

Витрати по проведенню експертизи суд покладає на позивача, як на сторону, до обовязків якої закон відносить обовязок доведення належними доказами факту порушення його законного права з боку відповідача. Суд бере до уваги положення частини 2 ст. 125 ГПК України щодо оплати авансом в рівних частках сторонами судових витрат на проведення процесуальних дій з ініціативи суду, разом із тим, зазначає, що покладення організації експертизи та витрат на її проведення на обох сторін може унеможливити проведення експертизи у справі, відтак зазначене положення процесуального закону судом буде належним чином враховано під час вирішення питання розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 127 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Відповідно до пункту 1.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 03.11.1998 за № 705/3145, строк проведення експертизи встановлюється, у залежності від складності дослідження, з урахуванням експертного навантаження фахівців, керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу), у межах: 10 днів - щодо матеріалів з невеликою кількістю об'єктів і не складних за характером досліджень; 1 місяця - щодо матеріалів із середньою кількістю об'єктів або середньої складності за характером досліджень; 2 місяців - щодо матеріалів з великою кількістю об'єктів або складних за характером досліджень; більше 2 місяців - щодо матеріалів з особливо великою кількістю об'єктів або найскладніших за характером досліджень (використання криміналістичного обладнання /лазерного, оптичного, електронного/, проведення експериментальних досліджень, застосування декількох методів), при цьому термін виконання не повинен перевищувати 3 місяців.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 228 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи принцип процесуальної економії, керуючись ст. 99, ст.100, пунктом 2 ч. 1 ст. 228, ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Призначити у даній справі судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська,6).

2. Визначити об'єкти, що підлягає дослідженню:

- земельні ділянки: