Рішення № 71332110, 05.12.2017, Господарський суд м. Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

За позовом Компанії ПЕННІЛЕЙН КОМЕРСІО ІНТЕРНАСІОНАЛ ЛДА, Мадейра, Португалія

до Національного банку України, м.Київ, Україна

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк"

про розірвання іпотечного договору

Суддя Ярмак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Русин О.Ю. за дов.

від відповідача: Ходюк О.Я. за дов.

від третьої особи: Роїк О.О. за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Пред'явлені вимоги про розірвання іпотечного договору № 41 від 26.03.2015, укладеного між Національним банком України та Компанією ПЕННІЛЕЙН КОМЕРСІО ІНТЕРНАСІОНАЛ ЛДА (Авеніда до Інфанте № 50, район Се, Мадейра, муніципалітет Фуншал, Португалія), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А. 26.03.2015 та зареєстрованого за № 672 з підстав передбачених ст.ст. 651, 652 ЦК України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що визнання ПАТ КБ «Приватбанк» неплатоспроможним та його перехід у державну власність свідчать про істотну зміну обставин, якими сторони керувались при укладенні іпотечного договору № 41 в забезпечення

вимог іпотекодержателя (НБУ) за кредитним договором №19 від 24.10.2008, укладеним між НБУ та ПАТ КБ «Приватбанк».

Ухвалою суду від 11.09.2017 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 10.10.2017.

10.10.2017 до суду від відповідача надійшли клопотання про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису та відзив на позовну заяву, документи для долучення до справи.

У судовому засіданні 10.10.2017 представником позивача подано додаткові пояснення по справі та документи по справі.

Також 10.10.2015 представником відповідача подано документи для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 10.10.2017 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ "КБ "Приватбанк" та продовжено строк вирішення спору, розгляд справи відкладено на 14.11.2017.

18.10.2017 від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

13.11.2017 до суду від позивача надійшли документи по справі та клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням уповноваженого представника у службовому відрядженні.

Ухвалою суду від 14.11.2017 розгляд справи відкладено на 05.12.2017.

В судовому засіданні 05.12.2017 судом розглянуте та відхилене клопотання про витребування доказів, подане 18.10.2017, в зв'язку з тим, що вказані в клопотанні документи частково надані відповідачем.

В клопотанні про зупинення провадження у справі, поданому 05.12.2017, позивач просив зупинити провадження у справі до розгляду та вирішення , пов'язаної з нею справи № 910/16536/17 за позовом Компанії ПЕННІЛЕЙН КОМЕРСІО ІНТЕРНАСІОНАЛ ЛДА до Національного банку України та Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити дії.

В задоволенні вказаного клопотання судом відмовлено, в зв'язку з безпідставністю та недоведеністю, позивачем не наведено в клопотанні неможливість встановлення істотних обставин в даній справі.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи проти задоволення позову заперечили.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26 березня 2015 року між Національним банком України (іпотекодержатель за договором) та юридичною особою - нерезидентом - PENNYLANE - COMRCIO INTERNACIONAL LDA (назва українською мовою - «ПЕННІЛЕЙН - КОМЕРСІО ІНТЕРНАСІОНАЛ ЛДА»), комерційна акціонерна компанія, зареєстрована за номером 511 161 425, яка має зареєстрований офіс за адресою: Авеніда до Інфанте № 50, район Фуншал (Се),округ Мадейра, муніципалітет Фуншал, Португалія (іпотекодавець за договором) укладено іпотечний договір № 41,посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А. 26.03.2015 та зареєстрований за № 672.

Предметом вказаного договору є забезпечення вимог іпотекодержателя, що випливають із кредитного договору № 19 від 24 жовтня 2008 року, укладеного між іпотекодержателем- Національним банком України та ПАТ КБ «Приватбанк». В забезпечення виконання ПАТ КБ «Приватбанк» зобов'язань за кредитним договором іпотекодавець надав в іпотеку належне йому на праві власності та належним чином зареєстроване у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України повітряне судно (предмет іпотеки), а саме: літак Воеing 767-300.

Позивач звернувся з позовом про розірвання іпотечного договору № 41 від 26.03.2015 з підстав передбачених ст. ст. 651, 652 ЦК України.

В обґрунтування своїх позовних вимог компанія ПЕННІЛЕЙН КОМЕРСІО ІНТЕРНАСІОНАЛ ЛДА посилається на те, що в 2016 році виникли обставини, які вона не могла передбачити та які суттєво впливають на майнові інтереси підприємства та можливість виконання взятих договірних зобов'язань, зокрема, рішенням Правління НБУ від 18.12.2016 № 498-рш/БТ ПАТ КБ «Приватбанк» був визнаний неплатоспроможним. Указом Президента України від 18.12.2016 № 560 /2016 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.12.2016 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки України в економічній сфері та захисту інтересів вкладників, яким запропоновано Кабінету Міністрів України на підставі пропозицій Національного банку України питання щодо капіталізації за участю держави в установленому порядку ПАТ КБ «Приватбанк».

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 18.12.2016 № 2859 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «Приватбанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

18.12.2016 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 961 "Деякі питання забезпечення стабільності фінансової системи" відповідно до якої, зокрема, постановлено: прийняти пропозицію Національного банку щодо участі держави в особі Міністерства фінансів у виведенні з ринку ПАТ КБ "Приватбанк" у спосіб, визначений пунктом 5 частини другої статті 39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; установити, що держава в особі Міністерства фінансів придбає акції ПАТ КБ "Приватбанк" у повному обсязі за одну гривню.

Дослідивши наявні в матеріалах справи та надані в судових засіданнях докази в їх сукупності господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

24 жовтня 2008 року між Національним банком України та Закритим акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (після зміни організаційно-правової форми - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк") (позичальник) було укладено кредитний договір № 19 (далі - кредитний договір).

Впродовж 2010 - 2016 років сторонами укладалися додаткові договори №№1-34 до Кредитного договору, якими, зокрема, Кредитний договір було викладено в редакції Додаткового договору №2 від 26.01.2010, а також, вказаними додатковими договорами змінювалися загальний розмір кредиту, процентна ставка, графіки погашення кредитної заборгованості, тощо.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 26.03.2015 між Національним банком України та Компанією ПЕННІЛЕЙН КОМЕРСІО ІНТЕРНАСІОНАЛ ЛДА був укладений іпотечний договір № 41.

Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту , вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Розірвання договору з цієї підстави на вимогу заінтересованої сторони в судовому порядку можливе за наявності умов, вказаних у частині другій статті 652 Цивільного кодексу України, а саме:

-в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

-зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

-виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

-із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Виходячи з вимог положень частин 2 статті 652 ЦК України, розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках. При цьому, така зміна договору можлива за наявності одночасно вищевикладених чотирьох умов.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, про можливість розірвання судом іпотечного договору з підстав:

- переходу у державну власність боржника ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК» за основним зобов'язанням;

- припущень щодо обставини в частині порушення кредитором (іпотекодержателем) умов кредитного договору, виконання якого є забезпеченим, яке не підтверджено відповідними засобами доказування, які регулюють умови та порядок проведення безготівкових розрахунків в Україні, що на думку іпотекодавця нібито є істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору іпотеки, внаслідок чого договір іпотеки має бути розірваним;

- виконання зазначеного договору іпотеки Компанією ПЕННІЛЕИН КОМЕРСІО ІНТЕРНАСІОНАЛ ЛДА призведе до порушення співвідношення майнових інтересів сторін і позбавить Компанією ПЕННІЛЕЙН КОМЕРСІО ІНТЕРНАСІОНАЛ ЛДА того, на що воно розраховувало при укладанні договору.

Отже, закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не лише з наявністю істотної зміни обставин, а з одночасною наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин.

Посилання позивача на зміну власника позивальника (основного боржника), переходу ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК» у державну власність, не може вважатися істотною зміною обставин в розумінні ч.ч. 1, 2 ст. 652 ЦК України.

Особливості правового статусу, створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, що провадять діяльність на ринках фінансових послуг, визначаються законами, що регулюють порядок надання фінансових послуг та здійснення банківської діяльності. У разі суперечності норм Закону України «Про акціонерні товариства» з нормами законів, що регулюють порядок надання фінансових послуг та здійснення банківської діяльності, норми законів, що регулюють порядок надання фінансових послуг та здійснення банківської діяльності, мають перевагу.

Станом на момент укладання іпотечного договору чинним законодавством України закріплена можливість зміна власника/акціонера товариства.

Тобто, при укладанні іпотечного договору, вірогідність того, що у майбутньому може змінитись засновник/акціонер товариства існувала на момент укладання іпотечного договору, оскільки такий механізм передбачений чинним законодавством України.

З наявних матеріалів справи вбачається, що позивач є юридичною особою - нерезидентом створеною за законодавством та з місцезнаходженням у Португалії. Предмет іпотеки (повітряне судно) переданий позивачем відповідачу в іпотеку відповідно до умов іпотечного договору на строк дії договору залишається у володінні та користуванні іпотекодавця та використовуються відповідно до його призначення (п.7 іпотечного договору).

Отже, фактична зміна власника позичальника за кредитним договором не впливає безпосередньо на права та обов'язки сторін іпотечного договору.

Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно з ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 3 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Отже, не може вважатись істотною зміною обставин, в даному випадку, невиконання зобов'язань позичальником за кредитним договором (ризик такого невиконання), оскільки із суті договору іпотеки та законодавства, яким регулюються правовідносини іпотеки, ризик невиконання основного зобов'язання покладається саме на іпотекодавця незалежно від причин такого невиконання.

Позивач, укладаючи іпотечний договір, шляхом вільного волевиявлення прийняв на себе ризик невиконання позичальником умов кредитного договору та передав Національному банку України в іпотеку відповідне майно саме з метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань перед іпотекодержателем, що виникають з кредитного договору.

Зміна власника позичальника за кредитним договором, в даному випадку, не впливає безпосередньо на позивача та на його можливість виконувати умови іпотечного договору, а відтак і не може вважатись істотною зміною обставин для сторін даного іпотечного договору в розумінні ст. 652 Цивільного кодексу України.

Господарським судом не встановлено, а позивачем не доведено суду, наявності обставин підтверджуючих порушення співвідношення майнових інтересів сторін спірного іпотечного договору внаслідок переходу позичальника до державної власності та не встановлено обставин на підтвердження того, що у зв'язку зі зміною власника позичальника за кредитним договором виконання спірного договору іпотеки сторонами позбавить позивача того, на що він розраховував при укладанні оспорюваного договору, оскільки зі змісту іпотечного договору випливає лише обов'язок іпотекодавця за рахунок переданого у іпотеку майна виконати зобов'язання боржника незалежно він причин неплатоспроможності.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, позивачем всупереч ст.ст. 33, 34 ГПК України, не доведено суду на не підтверджено належними доказами, наявності підстав для застосування ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України та розірвання спірного іпотечного договору.

Також, позивачем не надано належних та допустимих доказів суду щодо істотного порушення відповідачем умов договору, що б було підставою для розірвання договору в порядку ч.2 ст. 651 ЦК України.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 22.12.2017

Суддя О.М.Ярмак