Рішення № 71332109, 07.12.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2017Справа №910/17415/17

За позовом публічного акціонерного товариства «Український бізнес банк»

До відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕС-Д»

Треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору,

ОСОБА_1

ОСОБА_2

Про визнання недійсним договору факторингу, визнання недійсним договору про відступлення права вимоги, зобов'язання вчинити дії

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_3 (за дов.)

від відповідача не прибули

від третіх осіб не прибули

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом публічне акціонерне товариство «Український бізнес банк» (далі - ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК») до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «ВЕЛЕС-Д» про:

- визнання недійсним договору факторингу №20, укладеного 08.12.2014 між ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК» та ТОВ «ВЕЛЕС-Д»;

- визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за договором поруки №1 від 26.04.2012, укладеного 08.12.2014 між ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК» та ТОВ «ВЕЛЕС-Д»;

- визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки (посвідченим 26.04.2012 Кузьменко Н.П. приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за №1225), який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А. 08.12.2014 та зареєстрований в реєстрі за №1878, що був укладений між ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК» та ТОВ «ВЕЛЕС- Д»;

- у порядку застосування реституції зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕС-Д» повернути публічному акціонерному товариству «Український бізнес банк» документи, отримані згідно з додатком № 3 до договору факторингу № 20 від 08.12.2014.

За твердженням позивача, договір факторингу №20 від 08.12.2014 є нікчемним, оскільки вчинений протягом одного року до запровадження тимчасової адміністрації банку і відчуження майнових вимог мало місце за цінами, значно нижчими від розміру самих майнових вимог за кредитним договором, права у якому були відступлені, що, відповідно до ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», свідчить про їх нікчемність. На підтвердження наведених обставин позивач посилається на звіт про незалежну оцінку прав вимоги за кредитними договорами, відповідно до якої ринкова вартість відступлених прав грошових вимог за кредитним договором становила 196984,92 грн., у той час, як сума фінансування за оскаржуваним договором факторингу № 20 від08.12.2014 становить 1969,85 грн..

Суд своєю ухвалою від 09.10.2017 порушив провадження у справі № 910/17415/17.

30.10.2017 суд продовжив строк вирішення спору на п'ятнадцять днів.

23.11.2017 суд залучив до участі у справі як третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, про день та час проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

26.04.2012 публічне акціонерне товариство «Український бізнес банк» (кредитор/банк) та ОСОБА_1 (боржник) уклали кредитний договір №Сев1НП-2.

З метою забезпечення своєчасного та повного виконання зобов'язань за кредитним договором № Сев1НП-2 від 26.04.2012, того ж дня 26.04.2012, було укладено договір поруки №1 між банком та ОСОБА_2.

Також, 26.04.2012, з метою забезпечення своєчасного та повного виконання зобов'язань за кредитним договором № Сев1НП-2 від 26.04.2012, було укладено договір іпотеки, що посвідчений Кузьменко Н.П., приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за №1225.

08.12.2014 банк та товариство з обмеженою відповідальністю «BEJIEC-Д» уклали договір факторингу №20 (далі - Договір факторингу), відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК» продає (переуступає) ТОВ «ВЕЛЕС-Д» право вимоги до ОСОБА_1, які включають в себе кредитний договір №Сев1НП-2 від 26.04.2012 (деталі якого містяться у додатку № 1 до цього договору), а ТОВ «ВЕЛЕС-Д» приймає такі права вимоги та зобов'язується передати фінансування в розпорядження ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК» за плату.

Загальна сума заборгованості за кредитним договором №Сев1НП-2 віл 26.04.2012 на день укладення Договору факторингу складала 196984,92 грн. (п. 1.1.4. Договору факторингу).

Згідно з п. 2.1 Договору, відповідач надав банку фінансування у національній валюті України в сумі 1969,85 грн..

Одночасно з підписанням Договору факторингу складено акт приймання-передачі прав вимоги (додаток 2 до Договору факторингу) та акт приймання-передачі документів (додаток 3 до Договору факторингу).

08.12.2014 ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК» (цедент) та ТОВ «ВЕЛЕС-Д» (цесіонарій) уклали договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки (посвідченим 26.04.2012 Кузьменко Н.П. приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за №1225), який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А. 08.12.2014 та зареєстрований в реєстрі за №1878 (далі - Договір відступлення).

Відповідно до п. 1.1 Договору відступлення, ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК» (цедент, що є кредитором за договором поруки № 1 від 26.04.2012 (далі - договір поруки), яким забезпечено виконання зобов'язань ОСОБА_1 (боржника) за кредитним договором № Сев 1НП-2 від 26.04.2012 та усіх додаткових угод до нього) передає а цесіонарій приймає всі права вимоги за договором поруки.

Постановою правління Національного банку України №844 від 25.12.2014 ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК» віднесено до категорії неплатоспроможних.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №164 від 25.12.2014 з 26.12.2014 розпочато процедуру виведення ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації.

На підставі постанови Правління Національного банку України №265 від 23.04.2015 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Український бізнес банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №87 від 24.04.2015, яким з 24.04.2015 розпочато процедуру ліквідації банку та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Банку ОСОБА_6 з повноваженнями строком до 23.04.2016.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №404 від 24.03.2016, яким подовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК» на два роки по 23.04.2018 включно.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору (п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

12.08.2015 за результатом проведення суб'єктом оціночної діяльності TOB «АКО ЕКСПЕРТ» незалежної оцінки ринкової вартості активів банку у вигляді права грошової вимоги до позичальників за кредитними договорами, станом на момент продажу цих активів (тобто, станом на дату укладення договорів факторингу) - складено звіти про незалежну оцінку прав вимоги за кредитними договорами.

Відповідно до звіту №07-09/08-15/РД1 (доопрацьований) про незалежну оцінку прав вимоги за кредитними договорами ринкова вартість активу банку у вигляді права вимоги за кредитним договором № Сев1НП-2 від 26.04.2012, укладеним між банком та ОСОБА_1 перевищує ціну продажу цього активу більше ніж на 99 відсотків:

- розмір відступленого права вимоги - 196984,92 грн.;

- ринкова вартість відступленого права вимоги - 196984,92 грн.;

- ціна продажу - 1969,85 грн.;

- процентне відношення ціни продажу до ринкової вартості - 1,0%.

Оцінюючи висновки, які складені суб'єктом оціночної діяльності TOB «АКО ЕКСПЕРТ», щодо ринкової вартості прав грошових вимог по кредитним договорам, відступлених банком, в контексті їх належності та допустимості (ст. 34 ГПК України), суд виходить з такого.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Майновими правами, які можуть відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (абз. 3 ч. 2 ст. 3) оцінюватися, визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

За змістом ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Статтею 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено можливість здійснення рецензування звіту про оцінку майна. Зокрема, зазначено, що рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК», на підставі приписів ст.13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», замовило рецензування звіту, складеного суб'єктом оціночної діяльності TOB «АКО ЕКСПЕРТ».

За результатами розгляду звіту, 05.12.2016 рецензент - приватне підприємство «ТА-Експерт-Сервіс», надав рецензію про те, що звіт №07-09/08-15/РД1 у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

Отже, наявні висновки суб'єкта оціночної діяльності TOB «АКО ЕКСПЕРТ» є належними та допустимими доказами в розумінні ст. 33 ГПК України.

З огляду на викладене, суд вважає доведеними позивачем обставини щодо нікчемності Договору факторингу внаслідок відчуження банком на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕС-Д» майна (права вимоги за кредитним договором) за ціною, що на більш ніж 20 відсотків нижча від звичайної ціни на вказаний вид майна.

Підсумовуючи викладене, позовні вимоги банку про визнання недійсним договору факторингу № 20 від 08.12.2014 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки недійсний правочин не створює юридичних наслідків (ч. 1 ст. 216 ЦК України), відповідач не набув статусу кредитора за кредитним договором. Оскільки як кредитором (ст. 553 ЦК України), так і іпотекодержателем (ст. 1 Закону України «Про іпотеку») є кредитор, відсутність даного статусу у відповідача свідчить про невідповідність вимогам закону також договору відступлення права вимоги за договором поруки № 1 від 26.04.2012 та договору відступлення права вимоги за договором іпотеки (посвідченим 26.04.2012 Кузьменко Н.П. приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за №1225), який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А. 08.12.2014 та зареєстрований в реєстрі за №1878. З огляду на це вимоги позивача про визнання недійсними даних договорів також підлягають задоволенню.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі. - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ч. 1 ст. 216 ЦК України).

Таким чином вимоги банку про зобов'язання відповідача повернути документи, отримані на підставі додатку №3 до договору факторингу №20 від 08.12.2014, також підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір факторингу №20, укладений 08.12.2014 між публічним акціонерним товариством «Український бізнес банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕС-Д».

Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги за договором поруки №1 від 26.04.2012, укладений 08.12.2014 між публічним акціонерним товариством «Український бізнес банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕС-Д».

Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки (посвідченим 26.04.2012 Кузьменко Н.П. приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за №1225), який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А. 08.12.2014 та зареєстрований в реєстрі за №1878, що був укладений між публічним акціонерним товариством «Український бізнес банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕС-Д».

Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕС-Д» (вул. Будіндустрії, 7, м. Київ, 01013,код 39042100) повернути публічному акціонерному товариству «Український бізнес банк» (вул. Артема, 125, м. Донецьк, 83001, код 19388768) документи, отримані згідно з додатком № 3 до договору факторингу № 20 від 08.12.2014.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕС-Д» (вул. Будіндустрії, 7, м. Київ, 01013,код 39042100) на користь публічного акціонерного товариства «Український бізнес банк» (вул. Артема, 125, м. Донецьк, 83001, код 19388768) 6400,00 грн. судового збору.

Повний текст рішення складено 27.12.2017.

Суддя С. А. Ковтун