Рішення № 71331549, 22.12.2017, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/7877/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2017

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючої - судді Логінової С.М.,

при секретарі – Д’яковичу О.О.

за участю представника позивача – ОСОБА_1,

за участю представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Хмельницькому цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору № DNH4KP20690127 від 19.07.2005 року ОСОБА_3 19.07.2005 р. отримала кредит у сумі 4910 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 19.07.2007 року.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) складає між ним і банком договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник зобов’язалась надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов.

Позивач посилається на те, що у зв’язку з порушеннями зобов’язань за кредитним договором ОСОБА_3 станом на 30.01.2013 р. має заборгованість – 69110,48 грн., яка складається з наступного:4910,10 грн. - заборгованість за кредитом, 23196,33 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 41004,05 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Просить стягнути з відповідача на користь ПАТ «Приватбанк» заборгованість у сумі 69110,48 грн. за кредитним договором № DNH4KP20690127 від 19.07.2005 року.

У судовому засіданні представник банку просив позов задовольнити, з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову через пропуск позивачем строку позовної давності.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п’ята статті 261 ЦК України).

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору № DNH4KP20690127 від 19.07.2005 року ОСОБА_3 19.07.2005 р. отримала кредит у сумі 4910 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 19.07.2007 року.

Суд приходить до висновку, що за вказаним кредитним договором строк позовної давності закінчився 19.07.2010 р., а стягнення неустойки - 19.07.2008 р.

Позов до суду ПАТ «Приватбанк» подано 18 квітня 2013 року, тобто з пропущенням термінів позовної давності.

ПАТ КБ «Приватбанк» посилається на те, що відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України у договорі встановлена позовна давність за вимогами стягнення кредиту в тривалістю 5 років, про що зазначено в Умовах надання кредиту фізичним особам.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Суд критично оцінює твердження позивача у цій частині, оскільки в укладеному між ОСОБА_3 та ПАТ «ПриватБанк» договорі від 19.05.2007 р. відсутнє будь-яке положення, яке б передбачало збільшення строків позовної давності.

Окрім того, позивачем не подано підписаної ОСОБА_3 заяви про збільшення строків позовної давності, а в Умовах надання кредиту фізичним особам, що містяться в матеріалах справи відсутній її підпис, який б свідчив про її ознайомлення із зазначеними умовами.

Суд приходить до висновку, що при умові збільшення строків позовної давності до 5 років, цей строк все одно сплинув, відповідно до договору строковий кредит ОСОБА_3 було видано до 19.07.2007 р., тобто із врахування позиції відповідача строк позовної давності закінчився 19.07.2012 року, а позов ПАТ «Приват Банк» було подано до суду18 квітня 2013 року.

Облік операцій з клієнтами банку, що здійснюються відповідно до укладених між банком і клієнтами договорів відображається в особовому рахунку (п. 1.10 Положення про організацію операційної діяльності у банках України, затвердженого постановою правління Національного Банку України від 18.06.2003 №254).

Відповідно до п. 5.3 розділу 5 Положення про організацію операційної діяльності у банках України, затвердженого постановою правління Національного Банку України від 18.06.2003 № 254 банки обов'язково мають складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри: особові рахунки та виписки з них.

Пункт 5.5. розділу 5 вказаного Положення встановлює, що особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов’язкові реквізити: номер особового рахунку, дату здійснення останньої (попередньої) операції, дату здійснення поточної операції, код банку, у якому відкрито рахунок, код валюти, суму вхідного залишку за рахунком, код банку-кореспондента, номер рахунку кореспондента, номер документа, суму операції (відповідно за дебетом або кредитом), суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку, суму вихідного залишку.

Суд приходить до висновку, що позивачем не надано доказів щодо наявної заборгованості ОСОБА_3 перед ПАТ «Приват Банк».

Суд приходить до висновку, що у задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Керуючись ст. ст. 10, ч. 2 ст. 258, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 1054 Цивільного кодексу України, суд

вирішив:

у задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного суду Хмельницької області протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи , якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Логінова С.М.