Рішення № 71330355, 26.12.2017, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2017 року справа № 823/2068/17

08 годин 15 хвилин м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді Трофімової Л.В., за участі секретаря Трегулова Б.Л., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу №823/2068/17

за позовом Головного управління ДФС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, ЄДРПОУ 39392109) [представник позивача не прибув]

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 18002, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) [відповідач не прибув]

про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, прийняв рішення,

Головне управління ДФС у Черкаській області, звернувшись до суду з адміністративним позовом, просить стягнути кошти ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) у рахунок погашення податкового боргу у сумі 114260 грн. 43 коп.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що всупереч вимог чинного законодавства, відповідач не виконує податковий обовязок зі сплати ПДВ та інших платежів, тому обліковано податковий борг.

Позивач у судове засідання свого представника не направив, причин неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином (а.с.48).

Відповідач у судове засідання не прибув, свого представника не направив, причин неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою у поштовому повідомленні (а.с.49).

Відповідно до ч.1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Згідно ч.3 ст.205 КАС України визначено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що неявка представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті. Оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених ст.205 КАС України, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду та за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з огляду на таке.

ФОП ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності 24.12.2010 (а.с.5), узято на облік в ДПІ у м. Черкасах як платника податків 27.12.2010 (а.с.5).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі за текстом Кодекс №2755-VI).

Згідно ч.1 ст.6 Кодексу №2755-VI податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Кодексом №2755-VI визначено обовязок відповідача як платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (ст.16). Відповідно до п.56.11 ст.56 Кодексу №2755-VI не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно п.57.1 ст.57 Кодексу №2755-VI платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 46.1. ст.46 Кодексу №2755-VI встановлено, що податкова декларація - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.

Згідно пункту 49.18. ст. 49 Кодексу №2755-VI податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Відповідачем подано податкові декларації:

від 07.02.2015 №9080278211 за строком сплати 14.11.2015 у сумі 811 грн. 88 коп. (а.с.38);

від 07.02.2015 №9275233797 за строком сплати 19.02.2016 у сумі 1912 грн. 51 коп. (а.с.37).

Згідно ст.75 Кодексу №2755-VI контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

З матеріалів справи встановлено, що на підставі акту перевірки від 19.02.2016 прийнято податкові повідомлення-рішення (надалі - ППР) від 04.03.2016 № НОМЕР_2 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 7155 грн., (у тому числі 4770 за податковим зобов'язанням та 2385 за штрафними санкціями), ППР від 04.03.2016 № НОМЕР_3 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 13534 грн. 56 коп. (у тому числі за податковим зобов'язанням 9023 грн. 04 коп. та 4511 грн.52 коп. за штрафними санкціями) та ППР від 04.03.2016 № НОМЕР_4 про визначення суми грошового зобов'язання з військового збору у сумі 487 грн. 50 коп. (у тому числі 390 грн. за податковим зобов'язанням та 97 грн. 50 коп. за штрафними санкціями). Зазначені ППР вручено відповідачеві 04.03.2016 (а.с.24-26).

На підставі акту перевірки від 18.07.2017 прийнято податкові повідомлення-рішення (надалі - ППР) від 04.09.2017 № НОМЕР_5 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 81275 грн. 00 коп. (у тому числі 65020 грн. за податковим зобов'язанням та 16255 за штрафними санкціями) та ППР від 04.03.2016 № НОМЕР_6 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 3063 грн. 26 коп. (у тому числі 631 грн. 62 коп. за податковим зобов'язанням, 1052 грн. 69 коп. за штрафними санкціям та 1378 грн. 95 коп. - пеня). Зазначені ППР направлено за адресою реєстрації відповідача, проте були повернуті за закінченням терміну зберігання (а.с.10).

Відповідно до п.58.3 ст.58 Кодексу №2755-VI ППР вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу: документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

ППР від 04.03.2016 № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4 та від 04.09.2017 № НОМЕР_5, № НОМЕР_6 відповідачем, у встановлений чинним законодавством строк, не оскаржено, у зв'язку з чим, зобов'язання, визначені у вказаних ППР вважаються узгодженими.

Відповідно до п.14.1.137 ст.14 Кодексу № 2755-VI орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно відомостей облікової картки платника податків, що є у матеріалах справи, у зв'язку із несвоєчасною сплатою грошових зобов'язань ФОП ОСОБА_1 нараховано пеню у сумі 10883 грн. 11 коп.

Загальна сума податкового боргу, що належить до сплати у бюджет, з урахуванням переплати у сумі 4300 грн. 85 коп. та часткової сплати у сумі 1639 грн. та у сумі 306 грн. 03 коп., складає (81275+10883,11+811,88+1912,51+7155+1383,49+13534,56+1684,31+1378,95+487,50 сплачені і переплачені кошти: 4300,85 - 1639 - 306,03) 114260 грн. 43 коп., що підтверджується відомостями облікової картки платника податків (а.с.44).

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу №2755-VI податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Кодексу №2755-VI у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Орган влади зобовязаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення ЄСПЛ у справі Suominen проти Фінляндії, № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003). Межі, до яких суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може різнитися залежно від природи рішення та оцінюватися у контексті обставин кожної справи (рішення ЄСПЛ у справі Ruiz Torija et Hiro Balani проти Іспанії, № 18390/91, п. 29 від 09.12.1994).

У звязку з несплатою відповідачем узгодженої суми податкового зобовязання в установлені строки, позивачем на адресу відповідача направлено податкову вимогу форми «Ф» від 25.05.2015 №6830-25 (а.с.6). Вказана вимога отримана уповноваженою особою відповідача 08.06.2017, що підтверджується відміткою у поштовому повідомленні (а.с.6).

Відповідно до довідки від 30.11.2017 № 34651/23-00-17-02-017 у відповідача наявні рахунки в банках, зокрема: у Черкаському ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк», м. Черкаси, № рахунку 26054060202754, відкритий 19.09.2011 у гривні; у Черкаському ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк», м. Черкаси, № рахунку 26004060347982, відкритий 19.09.2011 у гривні; у Казначействі України (ел. адм. подат.) № рахунку 37512000221584, відкритий 24.12.2014 у гривні.

Згідно п.87.11 ст.87 Кодексу №2755-VI орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Пунктом 87.2 ст.87 Кодексу №2755-VI визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п.95.1 ст.95 Кодексу №2755-VI контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно ч.4 ст.5 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Пунктом 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Зважаючи на обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, докази щодо їх підтвердження, керуючись актами законодавства щодо цих правовідносин, суд дійшов висновку, що у позивача є підстави для примусового стягнення за рішенням суду з відповідача коштів у рахунок погашення податкового боргу у сумі 114260 грн. 43 коп. та знаходить позов таким, що належить задовольнити.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України у разі задоволення позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У зв'язку з відсутністю витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути кошти фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 18002, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) у дохід бюджету через Головне управління ДФС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, ЄДРПОУ 39392109) у рахунок погашення податкового боргу у сумі 114260 (сто чотирнадцять тисяч двісті шістдесят) грн. 43 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 КАС України через суд першої інстанції апеляційної скарги до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням п.п.15.5. п.15 ч.1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.В. Трофімова