Рішення № 71330163, 27.12.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 грудня 2017 року № 826/5980/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури

третя особа Адвокат ОСОБА_2

про визнання протиправним та скасування рішення від 29.03.2017р.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Позивач, в особі ОСОБА_1 (надалі - Позивач), звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (надалі - Відповідач), третя особа - Адвокат ОСОБА_2, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №ІІІ-019/2017 від 29.03.2017 р.; притягнути адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що рішення Відповідача є незаконним та необґрунтованим, оскільки було прийнято без дослідження документів та не враховано викладені в скарзі обставини. Так, на думку Позивача, адвокат .

Представник Відповідача проти позовних вимог заперечував в повному обсязі з підстав викладених в письмових запереченнях на позовну заяву.

В обґрунтування заперечень Відповідач зазначає, що спірне Рішення прийнято у відповідності до вимог законодавства , а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Третьої особи проти позову заперечував, посилаючись при цьому на те, що викладені обставини в скарзі Позивача не містять обґрунтованих доводів, а отже позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

В судовому засіданні 13.12.2017 р. Судом прийнято рішення про розгляд справи в письмову провадженні на підставі частини четвертої статті 122 КАС України (в редакції станом на 13 грудня 2017 р.).

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

В С Т А Н О В И В:

Так, 14.11.2016 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга громадянки ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури КДКА Київської області від 21 жовтня 2016 року, яким відмовлено у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2.

Скарга 22.11.2016 року повернута ОСОБА_1 для усунення недоліків.

До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури 05.12.2016 року від ОСОБА_3 надійшло клопотання про поновлення строків на оскарження на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури КДКА Київської області від 21 жовтня 2016 р, яким відмовлено у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 та скарга на оскаржуване рішення.

Скаржниця ОСОБА_1 просить поновити їй строк на оскарження рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури КДКА Київської області від 21 жовтня 2016 р про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2, так як первинна скарга була подана у визначений законодавством строк, а усунення недоліків здійснено відразу після того, як отримала повідомлення від Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за №2870 від 22.11.2016 року.

Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури зважаючи на усунула недоліки поданої скарги ОСОБА_1 (надалі - Скаржник) прийнято до розгляду скаргу.

Скаржник в скарзі зазначає, що оскаржуване рішення постановлено без врахування фактичних обставин, а також те що Дисциплінарна палата КДКА Київської області поверхнево підійшла до розгляду скарги, не вникнула в глибину конфлікту, суть конфлікту в тому, що Регіональний центр навмисно виділив скаржниці адвоката ОСОБА_2, кандидата юридичних наук щоб він не надавав скаржниці ніякої правової допомоги, а свою діяльність направив на користь правопорушників.

Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 29.03.2017 року відмовлено в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 та Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури КДКА Київської області від 21 жовтня 2016 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 - залишити без змін.

Позивач не погоджується з спірним рішенням Відповідача звернулася до суду з відповідним позовом.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про часткове обґрунтування позовних вимог виходячи з наступного.

В частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №ІІІ-019/2017 від 29.03.2017 р., Суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" № 5076-VI від 05.07.2012р. (надалі - Закон №5076-VI), адвокатура України це недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону №5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.

У відповідності до ст. 33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачає дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних професійних обов'язків адвоката.

За порушення Правил адвокатської етики до адвоката можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також актами Національної асоціації адвокатів України (ч.1 ст.63 Правил адвокатської етики).

Згідно з ч.1 ст.34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", дисциплінарним проступком адвоката є порушення правил адвокатської етики.

Згідно із ч.ч.1,2 ст.35 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: попередження; зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України. Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідно до ст.37 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", дисциплінарне провадження складається з таких стадій: проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; порушення дисциплінарної справи; розгляд дисциплінарної справи; прийняття рішення у дисциплінарній справі.

За результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката (ч.1 ст.39 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, між Позивачем (Скаржником), з однієї сторони, та адвокатом ОСОБА_2, з іншої сторони, підписано Довіреність №04-0000153 від 14.03.2016 р. (надалі - Довіреність №04-0000153).

У відповідності до Довіреності №04-0000153 Позивачем уповноважено адвоката ОСОБА_2 бути її представником у судових органах України будь-якої ланки з усіма необхідними для того повноваженнями, які надані законом заявнику, потерпілому, позивачу, відповідачу, скаржнику, третій особі, будь-якому іншому учаснику судового процесу, в тому числі з правом пред'явлення позову, брати участь в судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, надавати усні та письмові заперечення, заперечувати проти клопотань і доводів інших осіб та учасників судового процесу, задавати питання іншим учасникам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, замовляти проведення експертизи, змінювати підставу або предмет позову, збільшувати, зменшувати розмір позовних вимог, відмовлятися від позову, визнавати позов повністю або частково, пред'являти зустрічні позови, ознайомлюватись з матеріалами справи та робити витяги, нотатки та копії з них, завіряти копії своїм підписом, ознайомлюватись з журналом судових засідань, знімати з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, надавати та отримувати документи, в тому числі довідки, ухвали, рішення, постанови судів та інші процесуальні документи, а також їх копії, брати участь у судових засіданнях, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення у судових засіданнях, повністю або частково відмовлятися від позовних вимог, визнавати повністю або частково позови; змінювати підстави або предмет позову, збільшувати або зменшувати розмір позовних вимог, укладати мирові угоди, укладати відповідні цивільно-правові договори, в тому числі в простій формі, передавати справи на розгляд третейського суду, оскаржувати рішення, ухвали, постанови суду та користуватись іншими процесуальними правами, що передбачені законом та пов'язані і переліченими повноваженнями; подавати виконавчі документи до виконання, з усіх питань, що її (ОСОБА_1.) стосуються, без права отримання коштів і розпорядження ними, а також без права розпорядження належним їй (ОСОБА_1.) рухомим та нерухомим майном.

Як вбачається з Скарги Позивача, що нею самостійно здійснювався захист своїх порушених прав, а зі сторони адвоката ОСОБА_2 не здійснювалися жодні дії в наданні правової допомоги та, на думку Позивача, своїми діями адвокат ОСОБА_2 діяв в супереч вимогам законодавства, зухвало та неупереджено ставився до неї особисто, що і стало підставою для подання скарги на дії адвоката.

Згідно із ч.ч.1,2 ст.40 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення. Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Відповідно до ч.1 ст.41 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Згідно ст.42 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання заяви (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи.

Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 29.03.2017 року відмовлено в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 та Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури КДКА Київської області від 21 жовтня 2016 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 - залишити без змін.

Відповідач зазначає, що 29.03.2017 року за результатом розгляду скарги ОСОБА_1 на рішення ДП КДКА Київської області від 21.10.2016 року, згідно ч. 5 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон), в межах наданих повноважень, шляхом голосування, всебічно і повно з'ясувавши всі наявні фактичні обставини, в тому числі, матеріали, що надійшли з КДКА Київської області згідно супровідного листа від 17.01.2017 року за впх. № 37 (вх.ВКДКА №7808 від 23.01.2017 року), було прийнято рішення ВКДКА № ІІІ-19/2017, яким вирішено скаргу ОСОБА_1 на рішення ДП КДКА Київської області від 21.10.2016 року залишити без задоволення, а рішення ДП КДКА Київської області від 21.10.2016 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 - залишити без змін.

Крім того, Відповідач зазначає, що ключовим моментом при винесенні оскаржуваного рішення ВКДКА, яким залишено без змін рішення ДП КДКА регіону, стала відсутність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, а відтак і відсутність підстав для порушення дисциплінарної справи відносно вказаного адвоката, що підтверджується, зокрема, матеріалами дисциплінарного провадження, Суд не погоджується з даними твердженнями.

В матеріалах справи містяться копії матеріалів дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_2 (надалі - матеріали дисциплінарного провадження).

З матеріалів дисциплінарного провадження вбачається, що Позивачем 15.06.2016 р. подано скаргу до Дисциплінарної-кваліфікаційної комісії адвокатів Київської області на дії адвоката ОСОБА_2

В подальшому 17.06.2016 р. Позивачем подано до Дисциплінарної-кваліфікаційної комісії адвокатів Київської області Доповнення до Скарги від 15.06.2016 р. на дії адвоката ОСОБА_2

Адвокатом ОСОБА_2 надано письмові пояснення від 05.07.2016 р. до Дисциплінарної-кваліфікаційної комісії адвокатів Київської області, в яких останній зазначає, що саме ОСОБА_1 чинила йому перешкоди в наданні правової допомоги.

Крім того, Суд звертає увагу, що в своїх письмових поясненнях Адвокатом ОСОБА_2 висловлено некоректні посилання щодо ОСОБА_1, яку він представляв зокрема: «Стверджую, що ОСОБА_1 27 квітня 2016 року безвідповідально віднеслась до проведення слідчого експерименту по вказані справі, на якому вона ж особисто неодноразово наполягала, під час його проведення поводилась з слідчим та мною неадекватно, мої рекомендації щодо належної процесуальної поведінки ігнорувала, отже, своїми діями та бездіяльністю порушила вимоги н. 2 ч. 1 ст. 57 КПК України. На мою думку, ОСОБА_1 хоч і заслуговує на співчуття, як людина яка постраждала в ДТП, проте, її статус як потерпілої, надані привілеї від держави мати безоплатного для неї адвоката, не дозволяють ОСОБА_1 у перебігу захисту своїх прав та інтересів діяти свавільно, порушувати встановлений порядок надання безоплатної вторинної правової допомоги, кримінально-процесуальні норми, «впадати» в гелертерство, з обивательським верхоглядством ставитись до юристів причетних до розгляду її справи.».

Відповідно до ст.21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний, зокрема, дотримуватись присяги адвоката України та правил адвокатської етики, виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

Згідно ст.7 Правил адвокатської етики від 17 листопада 2012 року, у своїй професійній діяльності адвокат зобов'язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення скоєння правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх скоєнню його клієнтом або іншими особами. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам. У своєму приватному житті адвокат також зобов'язаний дотримуватися закону, не вчиняти правопорушень і не сприяти зумисно їх скоєнню іншими особами.

Згідно ст.19 Правил адвокатської етики, адвокату забороняється приймати доручення, якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких клієнт наполягає, є протиправними або якщо доручення клієнта виходить за межі професійних прав і обов'язків адвоката. У цих випадках, якщо зазначені обставини не є очевидними, адвокат має надати відповідні роз'яснення клієнту. Якщо клієнт наполягає на використанні засобів виконання доручення, котрі є протиправними або виходять за межі прав адвоката, останній повинен повідомити клієнта про неприпустимість їх застосування та вказати на можливі законні шляхи досягнення того самого або подібного результату, якщо такі існують. Якщо і за таких обставин не вдається узгодити з клієнтом зміну змісту доручення, адвокат зобов'язаний відмовитись від укладення договору з клієнтом.

Статтею 8 Правил адвокатської етики визначено, що адвокат має, за можливості, сприяти позасудовому врегулюванню спорів між клієнтом та іншими особами, а в разі неможливості цього, застосовувати всі законні засоби ефективного вирішення спору на користь клієнта.

В подальшому ДП КДКА Київської області 21.10.2016 року прийнято рішення про відмову в притягненні адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності, з чим і погодився Відповідач.

З рішення ДП КДКА Київської області 21.10.2016 року вбачається, що дане рішення викладено за змістом ідентичним поясненням наданих адвокатом ОСОБА_2 та не надано оцінку викладеним обставинам в скарзі Скаржника (Позивачем), а отже Відповідачем, на думку Суду, без належного оцінювання всіх обставин розглянуто скаргу Позивача.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що Відповідачем підчас розгляду матеріалів дисциплінарного провадження не надано належну оцінку документам, які знаходилися у останнього, що в свою чергу дає підстави для визнання протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №ІІІ-019/2017 від 29.03.2017 р.

В частині позовних вимог щодо притягнути адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності, Суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.52 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Згідно із п.1 Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затвердженого установчим з'їздом адвокатів України 17 листопада 2012 року, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури - це колегіальний орган, що діє у системі органів Національної асоціації адвокатів України та є національним органом адвокатського самоврядування, на який Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" покладено завдання розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Метою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, згідно з вищезгаданим Положенням, є забезпечення здійснення адвокатського самоврядування відповідно до вимог Закону в частині здійснення контролю та сприяння організації діяльності кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури регіонів при вирішенні питання кваліфікаційного відбору осіб, які виявили намір здійснювати адвокатську діяльність, та дисциплінарної відповідальності адвокатів.

Згідно ч.4 ст.52 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури: розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; узагальнює дисциплінарну практику кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; виконує інші функції відповідно до цього Закону.

З аналізу вищезазначених норм права вбачається, що встановлення факту вчинення адвокатом дисциплінарного проступку або відсутність складу дисциплінарного проступку в діях адвоката, що є підставою для прийняття дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури відповідних рішень є виключним повноваженням зазначених органів адвокатського самоврядування, якими вони наділені відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а не суду.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача в частині щодо притягнути адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності не підлягають задоволенню.

Проте, у відповідності до ч. 2 ст. 9 КАС України (в редакції з 15.12.2017 р.), Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Для відновлення порушених прав Позивача, Суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог шляхом зобов'язати Вищу кваліфікаційну-дисциплінарну комісію адвокатури повторно розглянути скаргу громадянки ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури КДКА Київської області від 21 жовтня 2016 року.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про задоволення позовних вимог частково.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (03115, АДРЕСА_1) задовольнити частково.

2. Визнання протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №ІІІ-019/2017 від 29.03.2017 р.

3. Зобов'язати Вищу кваліфікаційну-дисциплінарну комісію адвокатури повторно розглянути скаргу громадянки ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури КДКА Київської області від 21 жовтня 2016 року.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.Б. Федорчук