Постанова № 71329548, 12.12.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2017 року № 810/3301/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Агроколос” до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Агроколос" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не згоден із висновками перевірки, оскільки з моменту здійснення ТОВ "Компанія Агроколос" авансового платежу і до його повернення пройшло 126 календарних днів, а з моменту розірвання контракту до повернення отриманого авансу пройшло 57 календарних днів, тобто повернення грошових коштів здійснено відповідно до встановлених чинним законодавством строків. Моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2, 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України. Зазначає, що зв’язку з розірванням контракту з контрагентом позивача, грошові кошти були повернуті своєчасно.

Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких просив суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що при проведенні перевірки встановлено прострочення повернення передоплати на 36 днів. ТОВ "Компанія Агроколос" до перевірки висновку Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на подовження термінів розрахунків за вказаним вище контрактом не надало. Вважає, що податкове повідомлення-рішення прийняте відповідно до норм чинного законодавства. Також зазначив, що незалежно від строків здійснення всі прав та обов’язків за зовнішньоекономічним контрактом, зарахування валютної виручки на валютні рахунки в уповноважених банках у разі здійснення експортних операцій, а також поставка товарів (робіт, послуг) при здійсненні імпортних операцій мають відбуватися у законодавчо визначені строки розрахунків за зовнішньоекономічними договорами (контрактами).

Відповідно до приписів частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні в разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження

Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Агроколос" зареєстроване як юридична особа 23.01.2012 та з 25.01.2012 взято на облік як платник податків та є платником податку на додану вартість.

На підставі наказу Головного управління ДФС у Київській області від 11.05.2017 №797 та на виконання вимог п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1, п.78.4 ст.78 ПК України ГУ ДФС у Київській області було проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог валютного законодавства ТОВ "Компанія Агроколос" з метою здійснення контролю за валютними операціями, що зазначені в повідомленнях ПАТ «Ощадбанк» від 06.09.2016 №1-02/04-56 від 05.07.2016, № 17-02/04-51 від 05.06.2015 року, №18-04/259 по зовнішньоекономічних контрактах №АК-2015-1 від 23.01.2015, №1/22/04/16 від 22.04.2016, №1-27/05/16 від 27.05.2016 що укладені з нерезидентом компанією «SUPERUS CORPORATION LIMITED» за період з 11.02.2015 по 10.05.2017.

За результатами перевірки складено акт від 23.05.2017 № 329/10-36-14-02-30/37705337, у висновках якого зафіксовано порушення вимог ст. 2. Закону України від 23.59.1994 №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» що винесені Постановою Правління Нацбанку України від 01.12.2014 №758 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», а саме несвоєчасно проведено розрахунки з нерезидентом «SUPERUS CORPORATION LIMITED» (КИТАЙ) по контракту №АК-2015-1 від 23.01.2015 в сумі 105 000 дол. CШA терміном на 36 днів (з 13.05.2015-17.06.2015).

В акті перевірки податковим органом встановлено, що ТОВ "Компанія Агроколос" було укладено імпортний контракти з нерезидентом - компанією «SUPERUS CORPORATION LIMITED» від 23.01.2015 №АК-2015-1 на поставку агрохімікатів. На виконання умов договору позивачем було здійснено платіж (аванс) 11.02.2015 на суму 105 000 дол. США. Граничний строк надходження товару 12.05.2015.

Нерезидент не виконав умови контракту та повернув авансовий платіж ТОВ "Компанія Агроколос" згідно банківської виписки від 17.06.2015 в сумі 105 000 дол. США. До перевірки товариством не надався висновок Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на подовження термінів розрахунків, а також відсутня інформація щодо звернення до Міжнародного комерційного арбітражного суду чи Морської арбітражної комісії при торгово-промисловій палаті України.

Також в акті перевірки зазначено, що пояснення посадових осіб щодо встановлених порушень до акту перевірки не надавалися.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 23.06.2017 № 002347103 про застосування штрафних санкцій у вигляді пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 234 030,38 грн.

Позивачем здійснено адміністративне оскарження та рішенням ДФС України від 23.08.2017 року у задоволенні скарги було відмовлено, а податкове-повідомлення рішення № 002347103 від 23.06.2017 року залишено без змін.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступні обставини та приписи законодавства.

Відповідно до положень ст.ст. 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців і інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені ч. 1 цієї статті.

Статтею 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» №185 передбачено, що порушення резидентами строків повернення валютної виручки або строків поставки товару, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0.3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Відповідно до п. "г". п. 1.8 та п. 2.6, 3.5 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціям, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 №136, сума валютної виручки або вартість товарів може бути зменшена, якщо протягом виконання зобов'язань за договором, серед іншого, відбувається відповідним чином оформлене повернення товару або його частини експортеру - на суму вартості такого товару або відбувається повернення сплачених імпортером коштів повністю або частково - на суму таких коштів.

У разі повернення резиденту коштів, що були перераховані на адресу нерезидента за імпортним договором у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання за цим договором частково або повністю не виконані, резидент самостійно передає банку, який за дорученням резидента здійснив платіж на користь нерезидента, копії документів, які однозначно підтверджують повернення коштів (за умови, що кошти повернуто на рахунок резидента в іншому банку). Відповідальність за порушення цієї умови покладається на резидента.

Судом встановлено, що контракт між позивачем та нерезидентом - компанією «SUPERUS CORPORATION LIMITED» укладений 23.01.2015. На виконання даного контракту позивачем був здійснений платіж (аванс) 11.02.2015.

Як стверджує позивач розірвання контракту здійснено 21.04.2015, у зв’язку з чим 17.06.2015 здійснено повернення авансового платежу.

Отже, у такому випадку позивачем порушено законодавчо-встановлений строк повернення передоплати за імпортним контрактом 36 днів.

Суд не погоджується з твердження позивача, що ним не порушені строки, оскільки з моменту здійснення авансового платежу і до його повернення пройшло 126 календарних днів, а відповідно до закону Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені в Законі України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Так, постановою Правління Національного Банку України від 01.12.2014 №758 «Про врегулювання ситуації грошово-кредитному та валютному ринках України» розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в ст. 1 та 2 Закону №185 здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Дана постанова була чинна до 03.03.2015.

В подальшому Правління Національного Банку України прийняло постанову від 03.03.2015 №160 «Про врегулювання ситуації грошово-кредитному та валютному ринках України» де також установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені у ст. 1 та 2 Закону №185 здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Дана постанова була чинна до 03.06.2015.

Також Правління Національного Банку України прийняло ще одну постанову від 03.06.2015 № 354 «Про врегулювання ситуації грошово-кредитному та валютному ринках України» де також установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені у ст. 1 та 2 Закону №185 здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Дана постанова була чинна до 03.09.2015.

Отже, у такому випадку розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Таким чином, незалежно від строків здійснення всіх прав та обов'язків за зовнішньоекономічним контрактом, зарахування валютної виручки на валютні рахунки в уповноважених банках у разі здійснення експортних операцій, а також поставка товарів (робіт, послуг) при здійсненні імпортних операцій мають відбуватися у законодавчо визначені строки розрахунків за зовнішньоекономічними договорами (контрактами).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав суду належні і достатні докази, які спростовували твердження позивача, а відтак, довів правомірності свого рішення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 128, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.