Ухвала суду № 7132944, 10.11.2009, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

10.11.2009           Справа № 2-а-6034/09/4/0170

                    Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Дадінської Т.В.,

суддів           Дугаренко О.В. , Омельченка В. А.                      секретар судового засідання          Скубілова Г.В.

за участю представників сторін:

представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Перспектива Крим"- Рубичева Галина Євгенівна довіреність № б/н від 09.02.09 ; представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Перспектива Крим"- Юрченко Юрій Володимирович, довіреність № б/н від 06.02.09 ; представник відповідача Державної податкової інспекції у м.Феодосії АР Крим- Денисова Тетяна Леонідівна довіреність № 56 від 06.11.09 ; представник відповідача Державної податкової інспекції у м.Феодосії АР Кри- Гайдамака Олена Олегівна довіреність № 52 від 08.06.07. розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Феодосії АР Крим на постанову Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю. ) від 25.06.09 по справі №2-а-6034/09/4/0170 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Перспектива Крим" (вул. Кримська, 84/ 2,Феодосія,Автономна Республіка Крим,98100) до          Державної податкової інспекції у м.Феодосії АР Крим (вул. Кримська 82-в,Феодосія,Автономна Республіка Крим,98112)

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим (суддя Циганова Г.Ю.) від 25 червня 2009 року у справі № 2-а-6034/09/4/0170 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Перспектива Крим»до Державної податкової інспекції в м. Феодосії АР Крим про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень було задоволено. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Феодосії АР Крим від 10 листопада 2008 року № 0000232304/0 (номер бланку 002212), від 11 грудня 2008 року № 0000232304/1, від 25 лютого 2009 року № 0000232304/2, від 06 травня 2009 року № 0000232304/3 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Нова Перспектива Крим»податкових зобов’язань з податку на прибуток на суму 2179932,80 грн., в тому числі - за основним платежем 1362458,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 817474,80 грн. Визнані протиправними і скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Феодосії АР Крим від 10 листопада 2008 року № 0000222304/0 (номер бланку 002213), від 11 грудня 2008 року № 0000222304/1, від 25 лютого 2009 року № 0000222304/2, від 06 травня 2009 року № 0000222304/3 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Нова Перспектива Крим»податкового зобов’язання з податку на додану вартість на суму 4821532,50 грн., в тому числі за основним платежем 3214355,00 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями 1607177,50 грн.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція в м. Феодосії АР Крим звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 25 червня 2009 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального права, що на думку заявника апеляційної скарги, призвело до неправильного вирішення справи, та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими. Заявник апеляційної скарги посилається на те, що ПП «Демол-Сервіс»здійснювало операції з фінансово-грошовими потоками відповідно до правочинів, які укладені в порушення частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України і зміст яких суперечить, зокрема, інтересам держави і суспільства та моральним засадам суспільства. На думку заявника апеляційної скарги, вказані провочини мають ознаки нікчемності. Заявник апеляційної скарги вважає, що ТОВ «Рейбоу ЛТД»та ТОВ «Рубітекс»діяли без належної обачності і їм мало бути відомо про фактичний та адміністративно-майновий стан ПП «Демол-Сервіс», умови ведення цим підприємством господарської діяльності та порушення, які ним допускались. Податкова інспекція вважає, що діяльність ТОВ «Рубітекс»та ТОВ «Рейнбоу ЛТД»була спрямована на здійснення операцій, пов’язаних з отриманням податкової вигоди переважно з контрагентом-посередником, який не виконував своїх податкових зобов’язань. Заявник апеляційної скарги вважає належно встановленими факти порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки вони підтверджуються актом перевірки. Крім того, заявник апеляційної скарги вказує, що суду першої інстанції слід було витребувати необхідні для з’ясування відповідних обставин докази, в тому числі із власної ініціативи, зокрема, письмові докази, що містяться в кримінальній справі.

У судовому засіданні представники заявника апеляційної скарги підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Представники позивача проти апеляційної скарги заперечували, вважав, що судове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та ухвалено на підставі з’ясування обставин справи, що мають суттєве значення для справи. Представники позивача просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 25 червня 2009 року.

У письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивач зазначив, що актом перевірки від 04 листопада 2008 року № 2917/23-4/33535757 стосовно результатів проведення перевірки ТОВ «Рубітекс»посадовими особами Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська підтверджено поставку палива позивачу, а податкові зобов’язання за договорами поставки нафтопродуктів і комісії з ПП «Демол-Сервіс»включені ТОВ «Рубітекс»у податкові зобов’язання звітних періодів. Позивач також вказав, що відповідачем не надано жодних документів на підтвердження його доводів щодо безтоварності господарських операцій позивача з ТОВ «Рубітекс»та ТОВ «Рейнбоу ЛТД», а акті перевірок спростовують дані висновки.

Судова колегія, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 04 листопада 2008 року Державною податковою інспекцією в м. Феодосії АР Крим проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Перспектива Крим»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Рубітекс»та ТОВ «Рейнбоу ЛТД»за період з 01 квітня 2008 року по 30 червня 2008 року.

За результатами перевірки податковою інспекцією було встановлено порушення ТОВ «Нова Перспектива Крим»підпунктів 7.4.1, 7.2.6 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та пункту 5.1, підпункту 5.3.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що виразилося у заниженні податкових зобов’язань з податку на додану вартість за квітень 2008 року у сумі 964213 грн., за травень 2008 року у сумі 1862695 грн., за червень 2008 року у сумі 387447 грн. та заниженні і несплаті податку на прибуток у сумі 2223673 грн., про що складений акт за № 2917/23-4/33535757 від 04 листопада 2008 року.

На підставі висновків акту перевірки від 04 листопада 2008 року Державною податковою інспекцією в м. Феодосії АР Крим прийнято податкове повідомлення рішення від 10 листопада 2008 року № 002213 про визначення ТОВ «Нова Перспектива Крим»суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 4821532,50 грн., у тому числі –3214355,00 грн. –за основним платежем та 1607177,50 грн. –за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення від 10 листопада 2008 року № 002212 про визначення ТОВ «Нова Перспектива Крим»податкового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 2179932,80 грн., у тому числі –1362458,00 грн. –за основним платежем та 817474,80 грн. –за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами розгляду скарг ТОВ «Нова Перспектива Крим»у порядку, передбаченому статтею 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21 грудня 2000 року із змінами та доповненнями, Державною податковою інспекцією в м. Феодосії АР Крим було прийнято податкові повідомлення-рішення від 11 грудня 2008 року № 0000222304/1 та № 0000232304/1 та від 25 лютого 2009 року № 0000222304/2 та № 0000232304/2 про визначення податкових зобов’язань ТОВ «Нова Перспектива Крим»з податку на додану вартість та податку на прибуток у тих же самих розмірах, але з встановленням інших граничних термінів сплати.

Матеріали справи свідчать про те, що підставою для висновків податкової інспекції про заниження позивачем податкових зобов’язань з податку на додану вартість та податку на прибуток є висновки інспекції про безтоварність та протиправність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Рубітекс»та ТОВ «Рейнбоу ЛТД»як наслідок протиправних господарських операцій між ПП «Демол-Сервіс»та ТОВ «Рубітекс»і ТОВ «Рейнбоу ЛТД».

Судовою колегією встановлено, що у періоді, що перевірявся, ТОВ «Нова Перспектива Крим»здійснювало оптову та роздрібну торгівлю пальним та посередництво в торгівлі різними товарами (комісійна торгівля).

Заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість та податку на прибуток встановлено відповідачем внаслідок висновків про неправомірне включення витрат по сплаті ПДВ у склад податкового кредиту звітних періодів та витрат з придбання палива у валові витрати підприємства за господарськими операціями з ТОВ «Рубітекс»та ТОВ «Рейнбоу ЛТД».

Відповідно до пункту 1.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит –сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статі 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпунктів 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) та є підставою для нарахування податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Нова Перспектива Крим» здійснював включення до податкового кредиту звітних періодів сум податку на додану вартість, сплаченого у зв’язку з придбанням товару у ТОВ «Рейнбоу ЛТД»та ТОВ «Рубітекс», на підставі відповідних податкових накладних, оформлених належним чином. При цьому, ТОВ «Рейнбоу ЛТД»та ТОВ «Рубітекс»є особами, що зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону право на нарахування податку та складення податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Витрати по сплаті ПДВ по господарським операціям з придбання товару у ТОВ «Рейнбоу ЛТД»та ТОВ «Рубітекс»підтверджені безготівковими розрахунками.

Факт наявності у позивача відповідних податкових накладних та банківських документів, що підтверджують безготівкові розрахунки, податковою інспекцією не спростовується.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу –сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно до абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Наявність у позивача відповідних документів (податкових накладних, платіжних документів) надає йому право на включення відповідних сум ПДВ та витрат у зв’язку з придбанням товару до складу податкового кредиту та валових витрат виробництва відповідних звітних періодів.

Розрахунки між позивачем та ТОВ «Рейнбоу ЛТД»здійснено на підставі договору поставки нафтопродуктів № П-35/2005-НП від 06 жовтня 2005 року та додаткової угоди від 30 грудня 2005 року. Згідно акту № 1182/233/33324626 від 01 жовтня 2008 року «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Рейнбоу ЛТД»з питань підтвердження взаємовідносин з ПП «Демол-Сервіс», проведеною ДПІ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ, підтверджено поставку палива на адресу ТОВ «Нова Перспектива Крим», про що зазначено у акті перевірки ДПІ в м. Феодосії АР Крим від 04 листопада 2008 року ( т.1, а.с. 20).

Розрахунки між позивачем та ТОВ «Рубітекс»здійснено на підставі договору комісії від 01 березня 2008 року № 01/03-08/НПК та договору купівлі-продажу № 14/05-08/НПК від 14 травня 2008 року. Згідно акту № 1166/33516074/233 від 24 вересня 2008 року «Про результати невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «Рубітекс»з питань правових відносин з ПП «Демол-Сервіс»та ТОВ «А-95»за період з 01 серпня 2007 року по 31 липня 2008 року, проведеною ДПІ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ, підтверджено поставку палива на адресу ТОВ «Нова Перспектива Крим», про що зазначено у акті перевірки ДПІ в м. Феодосії АР Крим від 04 листопада 2008 року. (т.1, а.с. 37).

При таких обставинах справи, у судової колегії відсутні правові підстави вважати, що позивачем занижені податкові зобов’язання з податку на додану вартість та податку на прибуток у зв’язку з неправомірним включенням до складу податкового кредиту та валових витрат виробництва сум ПДВ та витрат, сплачених (нарахованих) у зв’язку з придбанням товару у ТОВ «Рейнбоу ЛТД»та ТОВ «Рубітекс».

Немає підстав у судової колегії й для висновків щодо безтоварності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Рейнбоу ЛТД»та ТОВ «Рубітекс», тому що такі докази суду не надані. Відповідно до звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за період, що перевірявся відповідачем, позивач постійно здійснював реалізацію нафтопродуктів, але відповідачем не доведено, що реалізовані нафтопродукти були іншими ніж ті, що отримані позивачем від ТОВ «Рейнбоу ЛТД»та ТОВ «Рубітекс». Не перевірялося це питання і у процесі перевірки ТОВ «Нова Перспектива Крим».

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В правомірність своїх висновків податкова інспекція посилається на нікчемність (фіктивність) угод, укладених ТОВ «Рейнбоу ЛТД»та ТОВ «Рубітекс»з ПП «Демол-Сервіс», але дані обставини не можуть бути підставою для висновків про нікчемність (фіктивність) угод, укладених між позивачем та ТОВ «Рейнбоу ЛТД»і ТОВ «Рубітекс», тому що позивач є добросовісним платником податків, здійснював господарську діяльність, надавав відповідну звітність до податкового органу та сплачував податки. Факт отримання позивачем від ТОВ «Рейнбоу ЛТД»та ТОВ «Рубітекс»нафтопродуктів та подальша їх участь в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача підтверджується матеріалами справи і не спростований відповідачем. Крім того, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що скасування державної реєстрації ПП «Демол-Сервіс»у лютому 2009 року та визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію підприємства у якості платника податку на додану вартість не тягне автоматичного визнання нікчемними усіх правочинів, укладених цим підприємством з іншими суб’єктами господарювання до моменту такого скасування. Тим більше, не може бути підставою для визнання нікчемними господарських операцій позивача, який не мав безпосередньо взаємовідносин з ПП «Демол-Сервіс».

Судова колегія вважає, що відсутні правові підстави для висновків про нікчемність (фіктивність) угод між ТОВ «Нова Перспектива Крим»та ТОВ «Рейнбоу ЛТД»і ТОВ «Рубітекс», а думка податкового інспектора щодо нікчемності (фіктивності) угод є суб’єктивною думкою особи, не може бути визнано безперечною, потребує доказу та не може бути підставою для донарахування позивачу податкових зобов’язань.

Судова колегія визнає безпідставними посилання Державної податкової інспекції в м. Феодосії АР Крим на те, що судом першої інстанції не витребувані докази, які містяться у матеріалах кримінальної справі, тому що згідно до приписів частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов’язок щодо доказування правомірності податкових повідомлень-рішень покладений саме на податкову інспекцію. Крім того, відповідно до частини 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Для органу податкової служби України таким доказом є акт перевірки, який повинен містити усю інформацію, що стосується його висновків про порушення платником податків законодавства про оподаткування.

Документи, які містяться у матеріалах кримінальної справи, до винесення судом обвинуваченого вироку не можуть бути підставою для висновків щодо наявності у діях особи злочину, у даному випадку –ухилення від сплати податків.

Відповідно до частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов’язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.

Судової колегії не наданий вирок суду у кримінальній справі відносно посадових осіб ТОВ «Нова Перспектива Крим»про вчинення ними злочину у сфері оподаткування.

При таких обставинах справи, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно з’ясував обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду, викладені в судовому рішенні, відповідають обставина справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.

                    Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Феодосії АР Крим АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 25 червня 2009 року у справі № 2-а-6034/09/4/0170 залишити без змін.

                    Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

                    Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 16 листопада 2009 р.

Головуючий суддя                                        Т.В. Дадінська

Судді                                         О.В.Дугаренко                               В.А.Омельченко