Рішення № 7132722, 30.11.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2009 р. Справа № 43/25-09

вх. № 8142/3-43

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Таран Н.О. за довіреністю № 0324/9 від 01.09.09 р. відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом ЗАТ "Український мобільний зв'язок", м.Київ

до ТОВ "Сантек-СК", м. Харків

про стягнення 880,94 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ЗАТ "Український мобільний зв'язок", м.Київ звернувся до суду з позовом до ТОВ "Сантек-СК", м. Харків про стягнення 880,94 грн.

Заяви від представника позивача про фіксацію судового процесу за допомогою звукозаписуючих технічних засобів не надійшло.

          В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між сторонами по справі був укладений договір про надання послуг мобільного зв”язку № 4189131 від 25.03.08 року та додаткову угоду до нього № 3780000 від 25.03.08 р.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, однак відповідач, в порушення умов укладеного договору, не провів своєчасної сплати за надані послуги в повному обсязі, таким чином виникла заборгованість, яку до цього часу не погашено.

Відповідач в судове засідання не з’явився, відзив на позов не надав, за таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Суд, розглянувши матеріали справи та вислухавши представника позивача встановив, що між сторонами був укладений договір про надання послуг мобільного зв”язку № 4189131 від 25.03.08 року та додаткову угоду до нього № 3780000 від 25.03.08 р. Відповідачу був наданий особовий рахунок № 1.11914667. Згідно умов договору та додаткової угоди та правилами користування мережавми стільникового зв”язку позивача, як складовою частиною договору, відповідач зобов”язаний був сплачувати вартість наданих послуг до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим. Строк чергового платежу для відповідача наступив 26.04.09 р. Проте, вартість наданих позивачем послуг у розмірі 574,06 грн. (з ПДВ) не сплачена відповідачем у встановлений договором строк.

Згідно договору та п.п. 1.2 додаткової угоди до нього, на підставі ст.. 546 ЦК України в зв”язку з порушенням договірних зобов”язань відповідачу була нарахована договірна санкція в розмірі 306,83 грн., що підтверджується розрахунком.

Крім того, відповідачеві було направлено претензію на суму 880,94 грн. з проханням погасити прострочену заборгованість, однак вона відповідачем залишена без уваги.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Позивач свої зобов"язання за договором з надання послуг з мобільного зв"язку відповідачеві виконав.

У відповідності ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вказівок закону та договору, але відповідач ухиляється від виконання своїх договірних обов'язків, та не сплачує своєчасно за послуги з мобільного зв"язку.

Відповідач, в свою чергу, не виконав належним чином свої зобов'язання за договором, внаслідок чого, утворилась заборгованість в сумі 880,94 грн. Дані суми заборгованості підтверджені матеріалами справи та на теперішній час не погашені

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов’язання є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України). Стаття 198 Господарського Кодексу України "Виконання грошових зобов'язань" встановлює, що платежі за грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, здійснюються у безготівковій формі або готівкою через установи банків, якщо інше не встановлено законом. Стаття 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" встановлює, що переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача.

Господарське зобов'язання також може бути припинене зарахуванням, згодою сторін, ліквідацією юридичної особи та визнане недійсним за рішенням суду (Глава 50 ЦК України, ст. 202 ГК України).

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем в сумі боргу у розмірі 880,94 грн., суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача правомірна та обґрунтована, не спростована відповідачем, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 102,00 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 625, 626, Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 193, 232, 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 411, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

          Стягнути з ТОВ „Сантек-СК ( м. Харків, пл.. Повстання, буд. 2, кв.13, код ЄДРПОУ 34016260, п/р 2600401006858 в ХФ АТ „ЗУКБ”, МФО 350415) на користь ЗАТ "Український мобільний зв'язок" (м.Київ, вул. Лейпцизька, 15, код ЄДРПОУ 14333937, п/р 26008526 в Райффайзен Банк Аваль” м. Київ, МФО 300335) 880,94 грн.; 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

рішення підписане _____